Справа № 694/2587/24 провадження № 2/694/96/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14.01.2025 року м.Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого - судді Смовж О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Блискавки А.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 ставить питання про позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо його малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_3 не виконує батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України з 2023 року, не навідує дочку, не піклується про життя та здоров`я, не цікавиться донькою, її фізичним духовним моральним розвитком, не забезпечує матеріально та не бере участі в утриманні дитини, фактично покинув дитину.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 15.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду 05.11.2024 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Терещенко Р.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Багачевської міської ради в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи без участі представника з урахуванням наявних в справі матеріалів.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про час та дату неодноразово повідомлявся належним чином за усіма відомими суду адресами. Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В силу ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності осіб, які беруть участь у справі, але не з`явилися в судове засідання без поважних причин, на підставі письмових документів.
Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 22.07.2022 у виконавчому комітеті Вишневої міської ради Бучанського району Київської області актовий запис № 257.
В період спільного проживання в зареєстрованому шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 припинили.
Згідно з рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 29.04.2023 з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку.
Згідно з рішенням Ватутінського міського суду Черкаської області від 18.06.2024 шлюб між сторонами розірвано. Малолітня ОСОБА_4 залишилася на повному утриманні матері - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_3 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, вимог закону не виконує, участі в утриманні доньки не приймає, коштів не надає, з дитиною не спілкується. На даний час заборгованість по аліментах становить 45 866,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості від 02.09.2024 № 26.1-44/48061.
Позивачка ОСОБА_1 приймає активну участь у вихованні доньки, піклується про неї, створила всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку, задовольняє гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Нею створені всі умови для проживання, виховання та утримання дитини, що підтверджується доданим актом обстеження житлово-побутових умов від 27.09.2024.
З моменту народження дочки та до цього часу батько життям дитини не цікавився, не телефонує, не виявляє бажання спілкуватися та приймати участь у вихованні дитини. Відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», що підтверджується висновком органу опіки та піклування Багачевської міської ради Черкаської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно своєї доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні позивач та її уповноважений представник зазначили, що у грудні 2024 року перед ОСОБА_5 дитину навідала бабуся - мати відповідача, спілкувалася, грала з дівчинкою кілька годин. Разом з бабусею з`явився й відповідач, перешкод у доступі до дитини позивач не чинила, проте, ОСОБА_3 інтересу до дитини не виявляв, не приніс їй подарунків, не надав матеріальної або іншої підтримки, вів себе пасивно, не спілкувався та не брав участі в іграх з дочкою. Дитина називає його «дядя», не усвідомлює, що це її батько, теплих та рідних стосунків між батьком та дочкою не існує.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що тісно спілкується із позивачкою, вони є давніми подругами, їй відомі обставини знайомства та спільного проживання ОСОБА_7 , народження у них спільної доньки. Підтвердила ті обставини, що батько ОСОБА_8 з народження не цікавився дитиною, вважав, що «поки що їй батько не потрібен», участі в утриманні та вихованні ОСОБА_8 не приймав, втратив інтерес до сім`ї, жив своїм життям. Дитина не знає, що таке батько, відноситься до ОСОБА_3 як до чужої людини. Натомість мати робить все можливе для забезпечення нормального життя та розвитку дитини.
Виходячи із встановлених у справі обставин, підтверджених перерахованими вище документальними доказами та поясненнями учасників справи, наданими в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.
Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно п.п.15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).
Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).
Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин ("Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).
Враховуючи наявні у справі достатні та переконливі докази суд переконаний, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не опікується ним в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан його здоров`я, хоча зобов`язаний це робити, тобто зухвало ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання та утримання дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем не заявлено клопотання про стягнення судових витрат на її користь.
Відтак судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.12,13,60,76-81,89,141,211,263-265,280-285, ч.1ст.354,430ЦПК України, ст.ст.150,152,155,164,165,166, 191 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 17 січня 2025 року о 13 год 30 хв.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_4 ).
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради (код ЄДРПОУ 33088050, адреса електронної пошти: vatmiskrada@ukr.net, адреса: Черкаська область, м.Ватутіне, проспект Дружби, 8, тел. 0474062121).
Суддя О.Ю.Смовж
Суд | Звенигородський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 22.01.2025 |
Номер документу | 124548749 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Смовж О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні