Рішення

від 15.01.2025 по справі 694/2477/24

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/2477/24 провадження № 2/694/105/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.01.2025 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,

з участю секретаря Блискавки А.С.,

представника позивача Каюк Р.П. ,

представника третьої особи ОСОБА_9,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Водяницької сільської ради, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

До Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла дана позовна заява, в якій позивач - орган опіки та піклування Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області ставить питання про позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ОСОБА_3 не виконує батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України з 2012 року, не навідує його, не піклується про життя та здоров`я, не цікавиться сином, його фізичним духовним моральним розвитком не забезпечує матеріально та не бере участі в утриманні дитини, фактично покинув дитину.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 15.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду 12.12.2024 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - органу опіки та піклування Водяницької сільської ради Звенигородського району, Черкаської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, зазначив, що з 2018 року батько дитини його не виховує та не утримує, не цікавиться його життям, здоров`ям, умовами проживання. Підтвердив обставини, викладені у позовній заяві.

ОСОБА_2 , яка залучена до розгляду справи в якості третьої особи, з`явилась в судове засідання, не заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Водяницької сільської ради області в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, не заперечує проти їх задоволення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про час та дату неодноразово повідомлявся належним чином за усіма відомими суду адресами. Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В силу ч.3 ст.211 ЦПК України, суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності осіб, які беруть участь у справі на підставі письмових документів.

Суд, вивчивши матеріали справи та подані сторонами докази, встановив наступне.

Відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , виданий Звенигородським РВ УМС України в Черкаській області 19.09.1995 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (відповідно до довідки виконавчого комітету Звенигородської міської ради №493/12-1-10 від 08.08.2024, згідно з даними Реєстру територіальної громади відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відсутні), є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 08.08.2024 р. за №00046403968, свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 видане Чемериською сільською радою Звенигородського району Черкаської області 12 жовтня 2010 р., реєстраційний номер облікової картки плати податків НОМЕР_4 ), зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає АДРЕСА_2 (довідка Ризинського старостинського округу №27/21-03 від 02.09.2024).

Мати - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , (паспорт серія НОМЕР_5 , виданий Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області 12 березня 2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_6 , зареєстрована адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_2 (довідка Ризинського старостинського округу №25/21- від 02.09.2024).

Рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.05.2024 справа №694/2902/23 провадження 2-о/694/2/24 (набрало законної сили 17.06.2024) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , визнано недієздатною, встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт НОМЕР_8 , орган, що видав 71 зареєстровану за адресою АДРЕСА_2 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 (довідка Ризинського старостинськс округу №26/21-03 від 02.09.2024).

ОСОБА_3 визнав батьківство відповідно до ч. 2 ст.1 Сімейного кодексу України. З 2018 року з цивільною дружиною не проживає, не бере участі у вихованні та забезпеченні дитини, не піклується про фізичний і духовн розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливало на фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до йо внутрішнього світу.

ОСОБА_4 навчається у 8 класі КЗ «Вільшанська спеціальна школа Черкаської області» на цілодобовому перебуванні (довідка КЗ «Вільшанської спеціальної школи Черкаської області» №220 від 12.08.2024), вихідні та канікули проводить вдома.

Згідно довідки №222 від 13.08.2024 ОСОБА_4 навчається з 03.09.2018 у даному закладі, за вказаний період батько навчанням та перебуванням сина не цікавиться (повідомлення КЗ «Вільшанська спеціальна школа Черкаської області №222 від 13.08.2024).

Батько - ОСОБА_3 в повній мірі не виконує свої батьківські обов`язки з виховання та утримання своєї дитини, вживає алкогольні напої, не цікавиться життям та здоров`ям ОСОБА_4 та ігнорує його інтереси.

3 2021 року сім`я ОСОБА_5 перебувала на контролі Ризинського старостинського округу Водяницької сільської ради, як проблемна.

Наказом служби у справах дітей Водяницької сільської ради № 3 від 06.01.2022 року ОСОБА_4 був взятий на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Родина була на постійному контролі служби у справах дітей Водяницької сільської ради, постійно проводилася робота та надавалася необхідна допомога, так, як мати за станом здоров`я не могла виконувати батьківські обов`язки належним чином, батько участі у вихованні та забезпеченні дитини не бере.

Згідно доповідної записки директора Центру надання соціальних послуг Водяницької сільської ради ОСОБА_10 від 05.08.2024 №78/25-16, інформації про стан утримання, соціальний супровід ОСОБА_4 , який перебуває у складних життєвих обставинах для виправлення ситуації в родині ОСОБА_5 , надавалися соціальні послуги, вівся соціальний супровід та ставились вимоги для подолання складних життєвих обставин, але поставлені завдання фахівців не виконувалися, поради та рекомендації ігнорували.

В будинку, за адресою АДРЕСА_2 , за якою зареєстрована мати з дитиною, відсутні умови для проживання. За адресою, : АДРЕСА_2 , за якою фактично проживають частково створені умови для проживання за допомогою бабусі ОСОБА_8 та надання неодноразово гуманітарної допомоги.

Батьки неодноразово були запрошені на засідання комісії з питань захисту прав дітей Водяницької сільської ради, де розглядалися питання неналежного виконання батьками своїх обов`язків . Мати з бабусею являлися на засідання, батько з`явився один раз і відразу після засідання написав заяву про те, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав (заява від 25.12.2023 року вх.22).

3 метою соціально-правового захисту з 27.05.2021 ОСОБА_4 за згодою батьків та наказу служби у справах дітей Черкаської обласної держадміністрації влаштований до комунального закладу «Обласного міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Умані Черкаської обласної ради». Хлопець перебував у закладі з вказаної дати до 28.08.2021 та був повернений у біологічну сім`ю.

Згідно довідок КЗ «Вільшанська спеціальна школа Черкаської обласної ради» від 12.06.2023 року №155, відповідно до річного плану роботи ОСОБА_4 мав би перебувати на літніх канікулах вдома. Але у зв`язку з частими перебуваннями матері на стаціонарному лікуванні у медичному закладі КЗ «Черкаська обласна психіатрична лікарня Черкаської області» ОСОБА_4 з 31.05.2023 по 23.08.2023 року за згодою батьків та наказу служби у справах дітей Черкаської обласної держадміністрації був знову влаштований до комунального закладу «Обласного міжрегіонального центру соціально-психологічної реабілітації дітей у м. Умані Черкаської обласної ради».

Батько відмовився взяти дитину на час літніх канікул до себе.

З батьком проводилися бесіди профілактичного характеру щодо невиконання батьківських обов`язків відносно виховання та утримання дитини. Батька було попереджено про адміністративну відповідальність за неналежне виховання дитіни та про те, що в разі злісного невиконання своїх батьківських обов`язків, буде подано позовну заяву до суду про позбавлення батьківських прав відносно його дитини.

Суд окремо зазначає, що ОСОБА_3 написав заяву від 01.08.2024 до Звенигородського районного суду Черкаської області, що позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Водяницької сільської ради щодо позбавлення його батьківських прав відносно ОСОБА_4 та стягнення аліментів визнає.

Батько дитини фактично самоусунувся від виконання передбачених чинним законодавством батьківських обов`язків із виховання дитини, не забезпечує його в необхідним для життя, не дбає про здоров`я хлопця, який потребує лікування, про що свідчать висновки про стан здоров`я (висновки про стан здоров`я, фізичний розумовий розвиток дитини від 06.08.2021 р. виданий КНП «Уманська дитяча лікарня» Уманської міської ради та від 27.08. 2024 р. виданий КНП «Звенигородський центр первинної медико-санітарної допомоги» Звенигородської міської ради, негативно впливає на дитячий розвиток та стан здоров`я ОСОБА_4 .

Виходячи із встановлених у справі обставин, підтверджених перерахованими вище документальними доказами та поясненнями учасників справи, наданими в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України правовою підставою позбавлення батьківських прав матері, батька є ухилення їх від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Статтею 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.п.15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Савіни проти України» від 18.12.2008 ( заява №39948/06) право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 (див., зокрема, рішення у справі "МакМайкл проти Сполученого Королівства" від 24 лютого 1995 року, п. 86, серія A, N 307-B). Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не "згідно із законом", не відповідає законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8, і не може вважатися "необхідним у демократичному суспільстві" (див. згадане вище рішення у справі МакМайкла, п. 87).

Визначаючи, чи було конкретне втручання "необхідним у демократичному суспільстві", суд повинен оцінити - у контексті всієї справи загалом - чи були мотиви, наведені на виправдання втручання, доречними і достатніми для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції і чи був відповідний процес прийняття рішень справедливим і здатним забезпечити належний захист інтересів, як цього вимагає стаття 8 (див., наприклад, справи "Кутцнер проти Німеччини", N 46544/99, п. 65, ЄСПЛ 2002-I, та "Зоммерфельд проти Німеччини", [GC], N 31871/96, п. 66, ЄС/7/72003-VIII).

Хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин ("Ньяоре проти Франції", N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу "Скоццарі та Дж`юнта проти Італії" [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Враховуючи наявні у справі достатні та переконливі докази суд переконаний, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не опікується ним в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дитини, не піклується про стан його здоров`я, хоча зобов`язаний це робити, тобто зухвало ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання та утримання дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Розмір аліментів, які позивач просить стягнути з відповідачів, відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

При дослідженні обставин справи судом враховується той факт, що відповідач відзиву або будь яких заперечень до суду не надала, є людиною працездатного віку, не надала доказів, щодо свого місця роботи чи перебування на обліку в Державній службі зайнятості. Крім цього не надала доказів про свій стан здоров`я, зокрема який впливає на працездатність, наявності чи відсутності на праві власності, володінні та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, а також не надала будь - яких інших доказів, які б давали підстави вважати, про неможливість надання ним допомоги на утримання дітей. Зазначені обставини не можуть свідчити про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють надання матір`ю матеріальної допомоги дітям щомісячно.

Таким чином, з метою захисту прав і інтересів дитини, суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення аліментів буде вчинене в інтересах неповнолітньої дитини.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Визначаючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд виходить із сукупності наявних в матеріалах справи доказів та враховує загальновідомі обставини про щоденну потребу дитини у їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку.

Відповідно до положень частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

За змістом частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У зв`язку з цим суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку відповідача (що фактично відповідає заявленому позивачем у позовних вимогах розміру у виді 50% від усіх видів заробітку (доходу), але не менше встановленого законодавством мінімального гарантованого розміру аліментів для дитини відповідного віку.

На переконання суду, такий розмір аліментів забезпечить потреби неповнолітньої дитини, відповідатиме об`єктивним можливостям відповідача та буде достатнім для забезпечення його належного утримання.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а відтак, аліменти підлягають до стягнення з 24.09.2024.

За пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

Відтак, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.12,13,60,76-81,89,141,211,263-265,280-285, ч.1ст.354,430ЦПК України, ст.ст.150,152,155,164,165,166,180,181,183,184, 191 Сімейного кодексу України,-

вирішив:

Позов Органу опіки та піклування Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Водяницької сільської ради, ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь особи або установи, яка буде здійснювати піклування та опіку над дитиною, аліменти на утримання: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп.

В частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць рішення підлягає до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування Водяницької сільської ради Звенигородського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 044110088, адреса: вул. Богдана Хмельницького, 60, с. Водяники, Звенигородського району, Черкаської області, 20232, телефон (067) 7139759,електронна адреса: wodyanyki@vodyanycka-gromada.gov.ua).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 виданий Звенигородським РВ УМВС України в Черкаській області 19 вересня 1995 року, рнокпп НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел.. НОМЕР_9 ).

Повний текст рішення складено та проголошено 17.01.2025 о 14 год.20 хв.

Суддя О.Ю.Смовж