Ухвала

від 20.01.2025 по справі 756/516/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.01.2025 Справа № 756/516/25

Унікальний № 756/516/25

Провадження № 2/756/2070/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

20 січня 2025 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство внутрішніх справ України, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку, що заяву необхідно залишити без руху у зв`язку з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.

Частина 4 ст. 177 ЦПК зазначає, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Матеріали справи не містять документів, підтверджуючих сплату судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Вказана позовна вимога не є такою, що звільняється від сплати судового збору.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати. Зокрема, норми статті вказують, що основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) констатувала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу.

Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на які працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Беручи до уваги вищевказані норми, суд доходить висновку, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не є складовою заробітної плати, а відтак за розгляд вказаної майнової вимоги позивачу рекомендовано сплатити 1 відсоток від розміру заявлених до стягнення грошових коштів, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, виходячи із заявленої до стягнення суми, становить 1 211,20 грн.

У своєму позові ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як ветерана війни - учасника бойових дій.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

У своїй ухвалі від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання вказаного позову підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд уважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст. 177, 185 ЦПК України,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Медичного реабілітаційного центру «Пуща-Водиця» Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: ОСОБА_2 , Міністерство внутрішніх справ України, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ували.

У разі невиконання ували суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.В. Белоконна