Ухвала

від 15.01.2025 по справі 760/8092/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/8092/23 1-кп/760/1594/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року Солом`янський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві кримінальне провадження №12023100090000321 від 09.02.2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз 07.10.2014 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч.1 ст.115, ст.71 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі; 09.10.2015 ухвалою Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2013 року у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, більш суворим покаранням, призначеним вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 07.10.2014 року у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років 6 (шість) місяців, призначено остаточне покарання до відбуття у вигляді 10 (десяти) років 6 (шести) місяців; 22.09.2022 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України -

в с т а н о в и в :

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12023100090000321 від 09.02.2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у зв`язку із з декриміналізацією вчиненого ним діяння, що випливає з Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

При цьому, обвинуваченому судом роз`яснено, що вищевказана підстава для закриття кримінальних проваджень не є реабілітуючою, він має право на продовження судового розгляду у загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не бажає продовжувати судовий розгляд та просив закрити кримінальне провадження щодо нього.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти заявленого клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження.

Вивчивши матеріали судової справи, заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, за правилами ч.3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Так, 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ, виходячи з якого у ст. 51 КУпАП, що передбачає відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підвищена верхня межа вартості майна, викрадення якого охоплюється положеннями цієї статті, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян.

Суд виходить з того, що статті 185, 190, 191 КК України фактично містять відсилку до ст. 51 КУпАП, яка, встановлюючи верхню межу вартості викраденого майна для кваліфікації його як дрібного викрадення, тим самим визначає нижню межу цього параметра для кримінальної відповідальності за крадіжку, шахрайство, привласнення чи розтрату чужого майна.

Отже, із часу набуття 09.08.2024 року чинності Законом № 3886-IX кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК України може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян. Унаслідок цієї зміни частина діянь, які на час їх вчинення передбачали кримінальну відповідальність, після цього охоплюється диспозицією ст. 51 КУпАП.

Таким чином, відповідно до вказаного Закону дрібною крадіжкою, за яку передбачено адміністративне стягнення, вважається крадіжка, яка не перевищує 2 (двох) неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Згідно з п.4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Слід також ураховувати, що згідно з п.5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Крім того, пп.169.1.1 ст.169 Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга (неподатковий мінімум доходу громадян) дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як зазначено в обвинувальному акті, кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_4 у 2023 році. Отже, розраховувати розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян потрібно саме з того розміру, який діяв на момент вчинення діянь, тобто на початок 2023 року.

Станом на 01.01.2023 року неоподаткований мінімум доходів громадян становив 1342 грн., а два неоподатковані мінімуми (ч. 2 ст. 51 КУпАП) - 2684 грн.

Отже, крадіжка майна вартістю до 2684 грн. включно станом на момент вчинення у 2023 році ОСОБА_4 діяння становить адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна на суму 561,28 грн.

На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що відбулась втрата чинності закону шляхом прийняття нового закону і, відповідно, визначення нових меж адміністративного правопорушення (дрібної крадіжки) та кримінального правопорушення (крадіжки).

Враховуючи, що відбулося підвищення мінімальної межі, з якої настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження, кримінальне провадження підлягає закриттю через втрату чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Відтак, у відповідності до положень ч. 1 ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 слід закрити.

Припинити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.5, 185 КК України, ст.ст.9, 100, 122, 124, 128, 129, п.4-1 ч. 1 ст.284, стст.370-372, 479-2 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Кримінальне провадження №12023100090000321 від 09.02.2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Припинити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази:

- диск лазерної системи зчитування із записами з камер відеспостереження з приміщення АЗС «ОККО» ТОВ «ВІЛСТОУН», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 59, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Копію ухвали суду щодо закриття кримінального провадження №12023100090000321 від 09.02.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, направити до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві для вирішення питання про притягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1