Рішення

від 03.12.2024 по справі 761/14011/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14011/24

Провадження № 2/761/6850/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Лисенка Д.В.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізінг» про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заяґвлені вимоги наступним. 29.12.2022 між позивачем та ТОВ «Авентус Лізинг» було укладено договір фінансового лізингу № 2465. Відповідно до розділу 3 Договору № 2465 предметом лізингу є автомобіль марки FORD FOCUS, 2006 року випуску, вартість об`єкта 215 332,00 грн. Згідно з п. 9.1 Договору № 2465 загальна сума лізингових платежів складає 328 393,94 грн. Тобто, вартість об`єкта лізингу становить 215 332,00 грн, а загальна сума лізингових платежів становить 328 393,94 грн, отже винагорода Лізингодавця складає 328 393,94 грн - 215 332,00 грн = 113 061,94 грн. Умовами Договору визначено графік внесення лізингових платежів (графік лізингових платежів додається). Позивач сплачував лізингові платежі за період з 29.12.2022 по квітень 2024 року на загальну суму 215 371,98 грн, тобто оплатив повністю об`єкт лізингу, що підтверджується платіжними документами у кількості 11-ти штук та розрахунком Позивача оплат за Договором фінансового лізингу № 2465 від 29.12.2022 (копії квитанцій та розрахунку оплат додаються, оригінали знаходяться у Позивача). З 22.03.2022 ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , де Позивач служить по сьогоднішній день, що підтверджується Довідкою форми 5 від 09.02.2024 № 320 та військовим квитком серії НОМЕР_2 від 31.07.2023. Позивач на підставі положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 27.02.2024 звернувся до ТОВ «Авентус Лізинг» з заявою про списання штрафних санкцій, пені та відсотків за користування договором фінансового лізингу № 2465 від 29.12.2022, зарахувавши сплачені ОСОБА_1 штрафні санкції, пеню та відсотки в рахунок погашення суми основного боргу за договором фінансового лізингу № 2465 від 29.12.2022 та надати актуальний розрахунок заборгованості з урахуванням пільги. На його заяву Відповідач направив відповідь № Ю-3-21 від 14.03.2024, відповідно до якої відмовив списувати штрафні санкції, пеню та відсотки за користування (винагороду) та нагадало про огляд об`єкта лізингу та наслідків порушення умов договору. Проте, вважаю, що ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» повинна бути застосована до виниклих правовідносин, а відмова ТОВ «АВЕНТУС ЛІЗИНГ» є протиправною. За таких обставин, зважаючи на те, що природа платежів, а саме відсотки за користування предметом лізингу за договором є ідентичною до природи процентів у кредитному договорі, представник позивача просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» здійснити перерахунок лізингових платежів за договором про надання фінансового лізингу № 2465, який був укладений 29.12.2022 ТОВ «Авентус Лізинг» з ОСОБА_1 , а саме: - зарахувати вже сплачену ОСОБА_1 винагороду (комісію) в рахунок платежів, що відшкодовують вартість об`єкту лізингу (автомобіль марки FORD FOCUS, 2006 року випуску); - виключити із належної до сплати суми коштів - винагороду (комісію) за договором фінансового лізингу № 2465 від 29.12.2022 у розмірі 113 061,94 грн. та стягнути з відповідача судові витрати.

Провадження у справі відкрито 17.05.2024, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача не скористався правом подати відзив на позов. Натомість в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, зважаючи на позиції Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права до правовідносин, які виникли між сторонами.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні докази та надавши їм відповідну правову оцінку, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Встановлено, і не заперечується сторонами, що 29.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізинг» та ОСОБА_1 було укладено договір фінансового лізингу № 2 465 предметом якого є автомобіль марки FORD FOCUS, 2006 року випуску, вартість об`єкта лізингу - 215 332,00 грн.

Згідно з п. 9.1 договору фінансового лізингу № 2465 від 29.12.2022 загальна сума лізингових платежів складає 328 393,94 грн

За умовами Договору (п. 10) сторонами визначено графік внесення лізингових платежів, які складаються з платежу, що відшкодовує вартість об`єкту лізингу та винагороди (комісії) лізингодавця. Дата останнього платежу - 29.06.2024.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач сплачував лізингові платежі за період з 29.12.2022 по квітень 2024 року. Загальна сума платежів здійснених ОСОБА_1 становить суму у розмірі 215 371,98 грн що підтверджується відповідними платіжними документами, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з довідки Військової частини НОМЕР_1 від 09.02.2024, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 22.03.2022.

За таких обставин, позивач звернувся до ТОВ «Авентус Лізинг» з заявою про списання штрафних санкцій, пені та відсотків за договором та зарахування сплачених штрафних санкцій в рахунок погашення суми основного боргу за договором фінансового лізингу № 2465 від 29.12.2022 з урахуванням пільг, визначених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

14.03.2024 ТОВ «Авентус Лізинг» надано позивачу відповідь де зазначено, що вказане в заяві нормативно - правове регулювання не розповсюджується на правовідносини, які виникли між сторонами.

Вищезазначені обставини, встановлені під час розгляду справи, не оспорювались учасниками процесу.

Як визначено п. 11 договору фінансового лізингу за несвоєчасну сплату (прострочення оплати) лізингових платежів згідно графіку платежів Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити неустойку, розмір якої визначається Лізингодавцем у відповідному рахунку, повідомленні та залежить від терміну прострочення, а саме: при затримці платежу від двох до п`яти календарних днів - штраф у розмірі 1000,00 грн., а якщо затримка платежу перевищує п`ять календарних днів, розмір штрафу визначається у розмірі 500,00 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 1-го дня початку цього прострочення (з наступного дня, визначеного графіком платежів для здійснення платежу). При цьому загальна сума нарахованого штрафу впродовж календарного місяця не може перевищувати 50% розміру простроченої заборгованості (розміру поточного лізингового платежу згідно графи 6 Графіку платежів).

Так, відповідно до положень ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Представник позивача зазначає, що природа платежів, а саме винагороди (комісії) за договором фінансового лізингу є ідентичною до природи процентів у кредитному договорі. Отже, ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» розповсюджується на ОСОБА_1 та на звільнення його від винагороди за Договором фінансового лізингу № 2 465.

Згідно із вимогами ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Враховуючи параграф 1 глави 58 ЦК України вбачається, що у ч.2 ст.806 ЦК України закріплена норма, яка відсилає до загальних положень про договір найму (параграф 1 глави 58 ЦК), тому до договору лізингу можуть застосовуватися лише норми параграфу 1 глави 58 ЦК України, а не інші параграфи цієї глави.

Таку правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі №910/2153/19, від 31 жовтня 2019 року у справі №910/2219/19, від 21 листопада 2019 у справі №910/2233/19, від 15 січня 2020 року у справі №910/2242/19.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються спеціальним Законом України «Про фінансовий лізинг», який визначає загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Згідно із ч.ч. 1,2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Частини 2, 3 статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», передбачають, що істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач має право: обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю; відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям; вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу. Лізингоодержувач зобов`язаний: прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору; відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані; своєчасно сплачувати лізингові платежі; надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання; письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі; письмово повідомляти про порушення строків проведення або не проведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором; у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Умови ремонту і технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Лізингоодержувач може мати інші права та обов`язки відповідно до умов договору лізингу, цього Закону та нормативно-правових актів.

У частинах 1, 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків, у тому числі оплати ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу, та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства.

З огляду на вищенаведене, позиції Верховного Суду, суд не може погодитись з доводами представника позивача, що винагороди (комісії) за договором фінансового лізингу є ідентичними до природи процентів у кредитному договорі, які визначені Главою 71 ЦК України, а отже і прийняти рішення щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок лізингових платежів за договором про надання фінансового лізингу № 2465, який був укладений 29.12.2022 ТОВ «Авентус Лізинг» з ОСОБА_1 , а саме: - зарахувати вже сплачену ОСОБА_1 винагороду (комісію) в рахунок платежів, що відшкодовують вартість об`єкту лізингу (автомобіль марки FORD FOCUS, 2006 року випуску) та виключити із належної до сплати суми коштів - винагороду (комісію) за договором фінансового лізингу № 2465 від 29.12.2022 у розмірі 113 061,94 грн.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,196,223,258,259,263,268, 353-357 ЦПК України, ст. 806 ЦК України, Законом України «Про фінансовий лізинг», ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Лізінг» про зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст. ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20.01.2025 року.

Суддя: