Ухвала

від 16.01.2025 по справі 202/6998/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/6998/24

Провадження № 2/202/644/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

16 січня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря - Пеки Д.В. ,

представника позивача - Шипіленко Р.О.,

представника відповідача - Трофименка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», третя особа: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання договору факторингу недійсним по цивільній справ за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

31травня 2024року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» в особі представника через систему «Електронний суд» звернулося до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відповідно до якої просили стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» заборгованість у розмірі 3 182,57 доларів США, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6200,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 червня 2024 року, головуючим суддею у розгляду вказаної справи визначено суддю Слюсар Л.П.

В порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, 04 червня 2024 року суддею сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 , на який надано відповідь № 624096 від 04.06.2024.

Ухвалою судді від 05 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшло клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс» про визнання договору факторингу №29/09-5/2023 укладений 29.09.2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Інком-Фінанс» недійсним, який він просить суд прийняти до розгляду із первісним позовом. Також подано клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову. Вказав, що Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07.02.2024 року у справі №202/6453/23 ТОВ «Фінансова компанія «Інком-Фінанс» визнано правонаступником всіх прав та обов`язків АТ «УкрСиббанк» за кредитним договором №11057003000 від 13 жовтня 2006 року. Зазначена ухвала Дніпровського апеляційного суду від 07.02.2024 року у справі №202/6453/23 була оскаржена ОСОБА_1 в касаційному порядку. В зв`язку із цим, а також тим щоб дії ОСОБА_1 не були розцінені судом як зловживання своїми процесуальними правами, до прийняття рішення за його касаційною скаргою, останній не звертався до суду із зустрічним позовом в рамках даної справи. На даний час, в саме 20.11.2024 року ухвалою Верховного Суду у справі №202/6453/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року. За таких обставин, лише після постановлення ухвали Верховним Судом у справі №202/6453/23 щодо правонаступництва ТОВ «Фінансова компанія «Інком-Фінанс», наразі єдиним ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є пред`явлення зустрічного позову про визнання договору факторингу недійсним, а викладені вище факти та дії відповідача свідчать про поважність причини пропуску строку надання такого позову.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання зустрічного позову у справі.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали зустрічного позову, дійшов наступного висновку.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Положеннями статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно із ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як визначено ч. 2 ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Статтею 191 ЦПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 05.06.2024 про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк у 15 календарних днів з дня отримання відповідної ухвали для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява з додатками була направлена ТОВ «Інком-Фінанс» відповідачу ОСОБА_1 , направлена судом ухвала про відкриття провадження від 05.06.2024 року не була отримана відповідачем, однак 03.07.2024 року представником ОСОБА_3 адвокатом Трофименко В.В. було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи та 16.09.2024 року представник відповідача приймав участь у судовому засіданні та ознайомився з матеріалами справи, а відтак строк для подачі відповідачем відзиву, закінчився.

З огляду на викладене відповідачем пропущено визначений судом строк для подачі зустрічного позову.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання зустрічного позову, то таке до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

З аналізу наведених вище положень процесуального закону, вбачається, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, який у свою чергу встановлюється судом.

Положеннями ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином встановлений судом процесуальний строк, може бути тільки продовжений за заявою сторони, за умови, що така подана до закінчення відповідного строку та за наявності поважних причин.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову, відповідач посилається на те, що строк для подачі зустрічного позову пропущено ним із поважних причин, оскільки відповідач не звертався із зустрічним позовом в рамках даної справи до вирішення в касаційному порядку розгляду його касаційної скарги на ухвала Дніпровського апеляційного суду від 07.02.2024 року у справі №202/6453/23, яка є підставою для звернення з даним позовом ТОВ «Фінансова компанія «Інком-Фінанс» і щоб такі дії ОСОБА_1 не були розцінені судом як зловживання своїми процесуальними правами..

Однак, на переконання суду, такі посилання відповідача не можуть слугувати підставами для поновлення строку для подачі зустрічного позову, до того ж на момент виникнення вказаних відповідачем обставин визначений судом відповідачу строк для подачі зустрічного позову вже закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Формою такого звернення є подання до суду позовної заяви, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 194 ЦПК України, законодавець визначив, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

Аналізуючи наведені положення процесуального законодавства, слід дійти висновку, що зустрічна позовна заява, за своєю суттю є позовною заявою, у якій вже не позивач а, навпаки, відповідач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування до позивача, та така заява може бути подача у межах чітко визначених процесуальних строків, а саме у строк, який був визначений для подання відзиву.

Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України, позивач (позивач за зустрічним позовом) повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (зустрічної позовної заяви), та у випадку неможливості подання такого доказу у встановлений законом строк з об`єктивних причин, письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Таким чином, законодавець жодним чином не пов`язує перебіг строку для подання зустрічного позову із збором доказів межах заявленого первісного позову.

З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин пропуску відповідачем строку для подання зустрічного позову.

Відповідно до положень ст. 126 ЦПК України, законодавець визначив, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, оскільки зустрічний позов подано відповідачем після закінчення визначеного судом строку для подачі такого, суд доходить висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», третя особа: Акціонерне товариство «УкрСиббанк» про визнання договору факторингу недійсним слід повернути заявнику без розгляду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу, що повернення зустрічного позову не позбавляє його права звернутися до суду із відповідним позовом у загальному порядку.

Керуючись: ст.ст. 49, 178, 187, 193, 260, 261, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-Фінанс», третя особа: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання договору факторингу недійсним повернути заявнику.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, однак може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358ЦПК України.

Повний текст складено 21.01.2025 року.

Суддя Л.П. Слюсар