Справа № 178/1706/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
21 січня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.В.
за участі секретаря: Коваль Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом Служби у справах дітей Божедарівської селищної ради в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Божедарівської селищної ради, про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача звернувся до суду з цим позовом і суду пояснив, що 22 березня 2024 року було виявлено малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишеного без батьківського піклування за адресою: АДРЕСА_1 . На адресу служби справах дітей Божедарівської селищної ради надійшло повідомлення від Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради № 174/20637 від 27.03.2024 року щодо влаштування інспекторами СЮП ВП №2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до КНП «МКЛ № 6» ДМР. Мати дитини, ОСОБА_2 , залишила малолітнього ОСОБА_1 , 2023 року народження, на стороннього чоловіка, з яким тиждень вживала алкогольні напої в його квартирі. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За весь час проживання на території Божедарівської селищної ради, гр. ОСОБА_2 , зарекомендувала себе з негативної сторони, внаслідок недбалого ставлення до дітей, знаходилась під постійним контролем з боку органів опіки та піклування, раніше перебувала на обліку служби, була позбавлена батьківських прав стосовно п`ятьох її дітей. Відповідно до Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 18 квітня 2024 року, малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено 22.03.2024 р. за адресою: АДРЕСА_1 , залишеного без батьківського піклування та влаштовано до КНП «МКЛ № 6» ДМР. Малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік, як дитину, яка залишилась без батьківського піклування, згідно наказу начальника служби у справах дітей № 07-до від 12.04.2024 р., та відповідно до наказу № 08-до від 18.04.2024 р., дитину влаштовано до патронатного вихователя, ОСОБА_4 . Протягом усього часу, батьки взагалі не цікавились долею дитини.
У зв`язку з неналежним виконанням своїх батьківських обов`язків гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по відношенню до їх дитини ОСОБА_1 , 28 травня 2024 року виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради було ухвалено рішення № 39 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги поведінку відповідачів, представник позивача просить позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачі в судове засідання не з`явились, про день слухання справи у відповідності до п. 4 ч. 8 та ч. 11 ст. 128 ЦПК України сповіщені, причини своєї неявки суду не повідомили.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день розгляду справи сповіщений, згідно заяви просить розглянути справу без його участі.
З урахуванням положень ст. ст. 223, 280 ЦПК України та думки позивача щодо заочного розгляду справи, суд вважає за можливе на підставі наявних у справі доказів провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Оцінивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і мають бути задоволені.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17 квітня 2024 року Криничанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_3 народився малолітній ОСОБА_1 , батьками якого записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, відомості про батька дитини до актового запису про народження ОСОБА_1 , внесено у відповідності до ст.126 СК України, за спільною заявою матері та батька.
Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частиною 1 статті 12 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей.
Як роз`яснено у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п.2 ч.1ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Тлумачення п.2 ч.1ст.164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Так, представник позивача, згідно наданих ст. 56 ЦПК України повноважень звернувся до суду з позовом про захист інтересів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і в судовому засіданні встановлено, що відповідачі всупереч вимогам ст. 150 СК України, не виконують обов`язків по піклуванню за дитиною, внаслідок чого, 22.03.2024 р. малолітнього ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено залишеним без батьківського піклування за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи Атом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, після чого, малолітнього ОСОБА_1 влаштовано до КНП «МКЛ № 6» ДМР.
Вилучена дитина, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переданий за місцем реєстрації матері ОСОБА_2 на території Божедарівської селищної ради. Наказом начальника служби у справах дітей № 07-до від 12.04.2024 р., малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік, як дитину, яка залишилась без батьківського піклування та відповідно до наказу № 08-до від 18.04.2024 р., дитину влаштовано до патронатного вихователя, ОСОБА_4 .
На час розгляду справи, у зв`язку з тим, що дитина маленька, патронатний вихователь ОСОБА_4 надзвичайно втомлюється, малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було передано у родину патронатного вихователя ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується розпорядженням Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 73-о від 16 жовтня 2024 року про влаштування малолітньої дитини у родину патронатного вихователя, копією договору про патронат над дитиною № 41 від 18 жовтня 2024 року, розпорядженням Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 09-о від 17 січня 2025 року про продовження терміну перебування малолітньої дитини у родині патронатного вихователя, копією договору про патронат над дитиною № 44 від 18 січня 2025 року.
28 травня 2024 року виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради було ухвалено рішення № 39 Про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Суд зазначає, що мати малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , вже була позбавлена батьківських прав відносно пятьох її неповнолітніх дітей, які перебувають на території Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області під опікою. Згідно інформації Управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради № 174/20/1100 від 16.05.2024 року, до управління-служби у справах дітей Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради з родичів малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з питань про стан та місце перебування дитини ніхто не звертався та станом на час розгляду справи до служби у справах дітей Божедарівської селищної ради ні батьки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ні родичі малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 також не звертались, долею дитини ніхто не цікавиться.
При розгляді справ подібної категорії, Верховний Суд неодноразово вказував, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Так, при перегляді судових рішень про задоволення позову про позбавлення батьківських прав по справі № 459/3411/18 Верховний Суд роз`яснив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
В інтересах дитини є збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною.
Висновок органу опіки та піклування Божедарівської селищної ради про позбавлення батьківських прав є обґрунтованим, а тому суд цілком з ним погоджується.
Аналізуючи зазначені обставини, можна дійти висновку про наявність в діях відповідачів свідомого нехтування своїми батьківськими обов`язками, повної байдужості до подальшої долі та життя своєї дитини, що можна кваліфікувати як свідомо обрану поведінку у формі бездіяльності, внаслідок якої вони повністю самоусунулися від виконання таких обов`язків, покладених на них законом та нормами суспільної моралі.
Також слід зазначити, що позбавлення відповідачів батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє їх прав на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав.
У зв`язку з вищевикладеним суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо позбавлення відповідачів батьківських прав задовольнити.
Також, суд роз`яснює відповідачам, що відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї працездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
Таким чином, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність порушення прав та інтересів дитини, свідомого ухиляння відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків, невжиття протягом тривалого часу жодних заходів щодо можливості забезпечення належних умов для фізичного, духовного розвитку та виховання дитини, а тому наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог.
А задоволення позовних вимог за правилами ст. 141 ЦПК України покладає на відповідачів обов`язок по сплаті судових витрат.
Окремо суд наголошує, що відповідно до ч.3 ст.170 СК України, застосовуваний захід щодо позбавлення батьківських прав не є виключно безстроковим і відповідачі мають право у випадку зміни своєї поведінки на поновлення батьківських прав в порядку, передбаченому статтею 169 Сімейного Кодексу України.
На підставі ст. ст. 19, 150, 164-166,182 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Служби у справах дітей Божедарівської селищної ради - задовольнити.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавити батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позбавити батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Служби у справах дітей Божедарівської селищної ради / ЄДРПОУ 45408159 /, 3028 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Лісняк
Суд | Криничанський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 22.01.2025 |
Номер документу | 124553184 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Криничанський районний суд Дніпропетровської області
Лісняк В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні