Справа № 385/1728/24
Провадження № 2/385/705/24
У Х В А Л А
21.01.2025 року м. Гайворон Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Венгрина М. В.,
секретар судового засідання Шевченко Л. О.,
за участю:
представниці позивачки - адвоката Остащенко О. М. (в режимі відеоконференції)
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про визнання відсутнім права оренди, -
В С Т А Н О В И В:
позивачка звернулась до Гайворонського районного суду з даним позовом. Ухвалою від 28.11.2024 відкрито провадження в справі та задоволено клопотання позивачки про витребування у відповідача оригіналу додаткової угоди від 18.11.2022, зобов`язано ФГ «ОЛЕНА» надати суду витребовувані документи протягом п`яти днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Копія ухвали була надіслана ФГ «Олена» до Електронного кабінету та отримана 29.11.2024 (а.с. 56).
На даний час вимоги ухвали не виконані та жодних письмових пояснень з приводу її не виконання суду ФГ «Олена» не надано.
В підготовчому засіданні представниця позивача адвокат Остащенко О. М. просила застосувати до ФГ «Олена» штраф за невиконання вимог ухвали неподання доказу чи неповідомлення про неможливість подання такого.
Представниця відповідача в підготовче засідання не з`явилась, надала заяву про проведення такого за відсутності представників відповідача.
Заслухавши думку представника позивача, оглянувши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом, тому суд вважає, заяву про витребування доказів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно вимог частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до пункту 11 частини третьої статті 2 ЦПК України в чинній редакції одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункт 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України)
За змістом частини першої ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 44 ЦПК України визначений перелік дій сторони, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, зокрема, вчинення аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
В розумінні зазначених норм закону, під зловживанням правом слід розуміти особливий вид юридично значущої поведінки, яка полягає у процесуально шкідливих вчинках учасника справи, у використанні ним недозволених конкретних форм у межах дозволеного процесуальним законом типу поведінки, що суперечить завданням цивільного судочинства та цільовому призначенню права.
Аналогічної позиції щодо сутнісного розуміння поняття зловживання правом дотримується ЄСПЛ, який у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності.
При цьому, у рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Однак, бездіяльність ФГ «Олена» унеможливлює проведення підготовчого засідання, оскільки предметом витребування є документи, які одночасно, є предметом оскарження і які в оригіналі повинні знаходитись у відповідача ФГ «Олена». При цьому суд також враховує, що жодних письмових пояснень про причини не виконання ухвали також не надано.
Згідно частини четвертої статті 44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Крім того, за змістом частин шостої-восьмої ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з ідеї про те, що саме до обов`язків національних органів влади належить недопущення неналежної та такої, що сприяє затягуванню розгляду справи поведінки сторони цивільного провадження (рішення від 03.03.2011р. у справі «Колесникова проти України», п. 30). При цьому, знайшовши у цій справі ознаки порушення п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо тривалості провадження поза межами розумного строку, ЄСПЛ також звернув увагу на те, що суди, маючи в своєму розпорядженні механізми протидії зловживанню процесуальними правами не вжили будь-яких заходів для покарання сторони, яка зловживає своїми правами з метою унеможливлення розгляду справи.
Аналогічні причини порушення п.1 ст. 6 Конвенції щодо тривалості провадження поза межами розумного строку ЄСПЛ констатував під час розгляду справи «Смірнова проти України» (рішення від 08.11.2005р., п. 69).
Заходами процесуального примусу, згідно ч. 1 ст. 143 ЦПК України є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Одним з таких заходів, згідно п. 5 ч. 1 ст. 144 ЦПК України, є накладення штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.
В справі яка розглядається внаслідок тривалої недобросовісної бездіяльності відповідача ФГ «Олена» суд позбавлений можливості провести розгляд справи, в тому числі підготовче засідання у визначений законом строк. Тому, така бездіяльність відповідача ФГ «Олена» судом розцінюється, як недобросовісне виконання процесуальних обов`язків, що спрямоване на затягування розгляду справи та фактично унеможливлює здійснення судом першої інстанції своєчасного розгляду справи протягом розумних строків.
В такому випадку, відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України, з метою спонукання відповідача ФГ «Олена» до добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання процесуальними правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства, суд вважає за необхідне накласти на ФГ «Олена» штраф.
При визначенні розміру штрафу суд враховує тривалість бездіяльності відповідача ФГ «Олена», незначний обсяг витребовуваних документів та характер дій, які вимагалося вчинити від відповідача і які не можуть вважатись складними.
З урахуванням наведеного, а також, керуючись такими засадами як справедливість, розумність та співмірність, суд вважає за необхідне накласти на відповідача ФГ «Олена» штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 9 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
В силу вимог Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн 00 коп.
Одночасно слід роз`яснити відповідачу ФГ «Олена», що згідно ч. 9 ст. 84 ЦПК України притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 12, 44, 84, 143, 144, 148,260 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
клопотання представниці позивачки адвоката Остащенко О. М. задовольнити.
Стягнути з Фермерського господарства «ОЛЕНА», місцезнаходження: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 20657357, в дохід державного бюджету, де стягувачем виступає Державна судова адміністрація України, штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн 00 коп.
Дані про стягувача: Державна судова адміністрація України, адреса місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код за ЄДРПОУ 26255795.
Дані про боржника: Фермерське господарство «ОЛЕНА», місцезнаходження: 26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Шкільна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 20657357.
Копію ухвали для виконання скерувати до Гайворонського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області, а також відповідачу для відома.
Роз`яснити, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
Роз`яснити відповідачу ФГ «Олена», що згідно ч. 9 ст. 84 ЦПК України притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 21.01.2025.
Суддя: Михайло ВЕНГРИН
Суд | Гайворонський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 21.01.2025 |
Оприлюднено | 22.01.2025 |
Номер документу | 124553964 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Гайворонський районний суд Кіровоградської області
ВЕНГРИН М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні