Рішення

від 16.12.2024 по справі 125/426/24

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

125/426/24

2/125/111/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.12.2024 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з участю третьої особи: Органу опіки та піклування Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки, стягнення аліментів

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав стосовно її неповнолітніх дітей, до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав стосовно його неповнолітньої дитини та стягнення аліментів.

Позов обґрунтований наступним. Позивач разом із ОСОБА_2 перебували у шлюбі з 22.09.2013, від якого мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу, діти залишилися проживати із позивачем. Рішенням Барського районного суду від 26.04.2021 стягнуто на користь позивача аліменти із ОСОБА_2 на утримання двох дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Крім того, разом із позивачем проживає та знаходиться на його утриманні, син ОСОБА_2 від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На утриманні та вихованні позивача перебуває троє дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 а також ОСОБА_6 від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_2 ніяким чином не піклувалася та не піклується про своїх дітей, не проявляла заінтересованості в їх долі, після розірвання шлюбу, не цікавилася станом здоров`я, не піклувалася про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчанням, підготовкою до школи, навчальним процесом. Залишила їх на виховання позивача. ОСОБА_3 ніяким чином не піклується про свого сина, не проявляє заінтересованості в його долі, не цікавиться станом здоров`я, його навчанням, навчальним процесом. ОСОБА_3 залишив сина та умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками. Крім того, за весь час проживання сина із позивачем, ОСОБА_3 , жодного разу не навідувався до сина, не телефонував, ніяким чином не проявляв свого бажання виконувати батьківські обов`язки. ОСОБА_3 не виходить на зв`язок, уникає спілкування з сином.

Позивач просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Призначити ОСОБА_1 , опікуном ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засадні представник позивача адвокат Чубар О.В. позовні вимоги підтримала повністю.

У судовому засадні представник Органу опіки та піклування Барської міської ради Бородкіна Леся проти задоволення позову не заперечувала, підтримала висновок служби у справах дітей Барської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав

Представник третьої особи Служби у справах дітей Барської міської ради Вінницької області Предиткевич Лілія подала заяву з проханнямрозгляд справипроводити безїї участі, просила долучити висновок служби у справах дітей Барської міської ради про доцільність взяттяна облік ОСОБА_1 потенційнихопікунів.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутність, позов визнала та просила його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

ОСОБА_2 є матір`ю дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 02.03.2021 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Барського районного суду від 26.04.2021 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти із ОСОБА_2 на утримання двох дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Згідно довідки Гаївського старостинського округу від 26.06.2023 № 109, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до складу його сім`ї входять: син ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_5 , син колишньої дружини ОСОБА_6 . Діти знаходяться на його утриманні, мати участі у вихованні, спілкуванні, утриманні дітей не приймає.

Відповідно до характеристик на ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , учнів Гаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів закладу дошкільної освіти Барської міської ради, дітей виховує ОСОБА_1 , відповідально ставиться до виховання та навчання дітей, створює необхідні умови для нормального розвитку, підтримує постійний зв`язок зі школою. Мати ОСОБА_7 живе окремо, останній раз приходила у школу в 2020 році, вихованням та навчанням дітей не цікавиться, зв`язку зі школою не підтримує. Батьки ОСОБА_6 не приділяють уваги вихованню сина.

Згідно рішення виконавчого комітету Барської міської ради від 16.07.2024 року № 2 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_3 », вирішено затвердити висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 по справі «Савіни проти України» зазначається, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінивши докази у їх сукупності, судом беззаперечно встановлені обставини, які свідчать про самоусунення відповідачами від виконання батьківських обов`язків та відсутність інтересу до життя та майбутнього дітей.

Таким чином, провівши ретельний аналіз обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до відповідачів крайніх заходів у виді позбавлення їх батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що відповідатиме інтересам дітей та узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п. 48 рішення від 18.12.2008 № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п. 65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

За викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оскільки, малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає та знаходиться на утриманні позивача, а батьки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не виконують та й не мають бажання виконувати обов`язки по вихованню сина, умисно ухиляються від виконання даних обов`язків, малолітній син фактично позбавлений батьківського піклування.

Відповідно до ст. 243 СК України, опіка та піклування встановлюється над дітьми - сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцятирічного віку. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Статтею 62 цього ж Кодексу визначено, що опіка та піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка їх потребує, або за місцем проживання піклувальника (опікуна).

Відповідно до ч. 4 ст.167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Згідно з ч. 2 ст. 244 СК України, при призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

З 2013 року позивач займався вихованням та навчанням, утриманням ОСОБА_6 . Позивач, виконував всі обов`язки покладені законодавством на батьків із догляду та розвитку малолітнього ОСОБА_8 . Позивач піклувався про здоров`я дитини, відвідував разом з ним заклади охорони здоров`я, дбав про його фізичний, духовний та моральний розвиток. Позивач має бажання та можливість виховувати та утримувати усіх трьох діток, має житло та постійний заробіток, що підтверджується довідкою про доходи.

Згідно довідки № 03-11/1131 від 25.09.2024 виданої Вінницьким обласним центром соціальної служби, ОСОБА_1 пройшов курс підготовки кандидатів в опікуни та рекомендований для включення до Єдиного електронного банку даних про дітей позбавлених батьківського піклування.

Згідно висновку служби у справах дітей Барської міської ради № 15-01-21/416 від 01.10.2024 ОСОБА_1 є доцільним взяти на облік потенційних опікунів.

За таких обставин вимога про призначення ОСОБА_1 опікуном малолітньої дитини ОСОБА_6 підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

За нормою ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримання дітей, передбачених законом, судом не встановлено.

Аналізуючи вказані вище норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, а саме вік дитини, на утримання якої стягуються аліменти, суд вважає, що позивач самостійно не може забезпечити необхідне утримання дитини, його фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний розвиток.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, при визначенні розміру аліментів, суд враховує те, що відповідач має задовільний стан здоров`я, інших утриманців не має, дитина проживає із позивачем, тому суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , стосовно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , опікуном малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Повне рішення суду складено 20.12.2024

Суддя: