Рішення

від 20.01.2025 по справі 126/168/25

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/168/25

Провадження № 2-о/126/70/2025

"20" січня 2025 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Дончик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бершадський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернулася в суд з заявою, в якій просить ухвалити рішення суду, яким встановити факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Горлівка Донецької області, громадянина України, який на момент смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті: набряк головного мозку, церебральний атеросклероз, визнавши дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - місто Горлівка Донецька область, Україна.

В обгрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 , зазначає, що ОСОБА_2 помер на тимчасово окупованій території України в місті Горлівка Донецької області 05.11.2024 від набряку головного мозку, церебрального атеросклерозу, про що зазначено у довідці про причину смерті №2812 від 07.11.2024 року, на підставі якої видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_1 від 26.11.2024 (актовий запис про смерть №1122 від 26.11.2024 року).

Територія м. Горлівка Донецької області Донецької області є тимчасово окупованою територією внаслідок збройної агресії російської федерації. Це встановлено ч. 2 ст. 1 Закону про окуповані території.

Отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ встановленого зразка, який може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення факту смерті необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть чоловіка ОСОБА_2 ..

Заявниця ОСОБА_1 надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність .

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 .

З наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1122 від 26.11.2024 року та довідки про смерть від 07.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті: Україна, Донецька область м. Горлівка. Причиною смерті стало набряк головного мозку та церебральний атеросклероз.

Місце смерті ОСОБА_3 , є тимчасово окупованою територією України, визначеною постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 6 грудня 2022 року № 1364 та наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309.

Отримати свідоцтво про смерть матері у відділі ДРАЦС заявник позбавлена можливості, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ встановленого зразка, який може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом; будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно абз. 2 ч.1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема, ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документу про смерть особи, виданого закладом, що знаходиться на окупованій території, як доказу, оскільки розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що смерть особи є юридичним фактом та має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а видане на окупованій території свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1122 від 26.11.2024 року не породжує правових наслідків, тому суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_4 про встановлення факту смерті її чоловіка на окупованій території.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст.7, 10, 76-82, 89, 263, 264, 265, 268, 273, 315, 317, 319, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бершадський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Горлівка Донецької області, громадянина України, який на момент смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , причина смерті: набряк головного мозку, церебральний атеросклероз, визнавши дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті - місто Горлівка Донецька область, Україна.

Копію рішення негайно надіслати до Бершадського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішення підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , адреса реєстрації внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Заінтересована особа: Бершадський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ 20087747, 24400, м.Бершадь, Гайсинського району Вінницької області, вул. Героїв України, 8.

Повний текст рішення складено 20.01.2025.

Суддя Р. В. Хмель