Рішення

від 21.01.2025 по справі 645/332/25

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/332/25

Провадження № 2-о/645/42/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючогосудді Сілантьєвої Е.Є.,

за участі секретаря судових засіданьЯтлової Ю.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Харкові цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа Третійвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіХаркові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїпро встановленняфакту смерті на тимчасово окупованій території України, -

в с т а н о в и в:

17.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт смерті свого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Крим, м. Ялта.

В обґрунтування заяви зазначено, що заявник є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . У грудні 2019 року його батько ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною (матір`ю заявника) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою міста Ялта Республіка Крим, вимушені були поїхати до міста Ялта аби доглядати за тяжко хворою бабусею по материній лінії ОСОБА_4 . В силу обставин, які склалися на території держави, а також через похилий вік та погіршення стану здоров`я, батьки не змогли повернутися в Україну. ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Крим, м. Ялта помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною смерті є недостатність серцева гостра, перикардит фібринозно-гнійний. Факт смерті підтверджується медичним свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 26.06.2024 року виданого державною бюджетною установою охорони здоров`я Республіки Крим «Кримське республіканське бюро судово-медичної експертизи», довідка про кремацію № 29785/37316747 від 28.06.2024 та свідоцтвом про смерть від 26.06.2024 року, актовий запис № 170249910001401018001 виданим 99100014 Ялтинським міським відділом запису громадянського стану Міністерства юстиції республіки Крим. Місто Ялта Республіки Крим, місце смерті його батька ОСОБА_2 , має міжнародно-правовий статус території України, тимчасово окупованої та анексованої російською федерацією. В зв`язку з зазначеним звернувся до суду для становлення факту смерті.

Ухвалою суду від 17.01.2025 року відкрито провадження з розгляду заяви про встановлення факту смерті в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленим своєчасно та належним чином, 21.01.2025 року через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі, заяву підтримав та просив суд задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, враховуючи те, що відповідно до ч. 2ст. 317 ЦПК Українисправи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

На підставі ч. 2ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріалисправи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 05 травня 1970 року, матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 , батьком є ОСОБА_2 .

Суд приймає пояснення заявника та вбачає підтвердженим факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20.01.1999 року, заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Як вбачається з паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області від 16.01.2001 року, батько заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до виписки медичного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 26.06.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , причиною смерті стала недостатність серцева гостра, перикардит фібринозно-гнійний.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_5 виданого 26.06.2024 99100014 Ялтинським міським відділом запису громадянського стану Міністерства юстиції республіки Крим, актовий запис № 170249910001401018001 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6

Положеннями ч. 2ст.49ЦК України передбачено, щоактами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 8 ч. 1ст.315ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду за результатами розгляду листа Віце-прем`єр-міністру України - Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07 квітня 2021 року № 22/4-1801-21 відповідно дост. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування було надано роз`яснення щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, згідно з якими, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. Звернуто увагу, що згідно з ч. 2ст. 319 ЦПК Українирішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. З огляду на наведене, роз`яснено, що під час розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до абз. 2 ч. 1ст.317КПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно положень частини 2 статті 49ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» розширено перелік територій, щодо яких поширюється дія статті 317 ЦПК. На сьогодні до них належать території, на яких введено воєнний чи надзвичайний стан, або тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до законодавства.

Враховуючи, що Указом Президента України воєнний стан встановлено із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року на території України, цей спрощений порядок розширюється на встановлення юридичних фактів, що відбулись на всій території України (як мінімум до закінчення воєнного стану). Здебільшого такий спосіб стосується зони воєнних дій та тимчасово окупованих територій, оскільки на таких територіях не функціонують відповідні органи, які можуть зафіксувати факт смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Положення ч. 1 ст.17Закону України«Про державнуреєстрацію актівцивільного стану» передбачають, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.

Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров`я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженоюНаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545.

Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.); забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).

Таким чином, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 1ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»встановлено, що тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» вся територія Автономної Республіки Крим з 20.02.2014 року є тимчасово окупованою територією України.

Таким чином, судом встановлено, що м. Ялта Автономної Республіки Крим, є тимчасово окупованою територією України.

Відповідно дост. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 р. будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17, від 07 вересня 2022 року у справі № 759/5313/21 та від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що надані заявником письмові докази не створюють правових наслідків, однак, посвідчують факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на території м. Ялта, Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст. 315 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно абз. 2 ч. 1ст. 317 ЦПК Українизаява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Пунктом 7 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, передбачено, щопідставою для реєстрації факту смерті може бути рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

На підставі викладеного, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно дост.317ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Керуючись ст.ст. 4,12,13,77,79,80,247,259,263,264,273,293,315,317 ЦПК України,ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа Третійвідділ державноїреєстрації актівцивільного стануу містіХаркові Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїпро встановленняфакту смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, Харківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Ялта, Автономної Республіки Крим.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП- НОМЕР_6 , Паспорт громадянина України Серія НОМЕР_3 виданий Фрунзенським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 20.01.1999 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місце знаходження 61001, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, (Плеханівська), буд. 73, ЄДРПОУ 41403982.

Повний текст судового рішення складено 21 січня 2025 року.

Суддя - Е.Є. Сілантьєва