Рішення

від 21.01.2025 по справі 137/1813/24

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/1813/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2025 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

23.12.2024 до Літинського районного суду Вінницької області із вищезазначеним позовом звернувся представник позивача адвокат Данилюк П.П. (котрий уповноважений представляти інтереси позивачки на підставі ордеру серії АВ № 1173023 від 22.11.2024 (а.с. 24) мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , спадщину після смерті якої прийняв - ОСОБА_3 , але не оформила своїх спадкових прав. У свою чергу ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із нерухомого майна, котре знаходяться на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Коли позивачка звернулася до Літинської державної нотаріальної контори, щоб отримати свідоцтво про право власності на вказане майно, їй було відмовлено у його видачі по причині відсутності правовстановлюючих документів.

У інший спосіб позивачка не має можливості оформити дане спадкове майно. Тому вона вимушена звернутись до суду за захистом своїх прав та просила визнати за нею право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилася. Натомість її представник-адвокат Данилюк П.П. надав до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити у відсутність позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити. Судовий збір просить залишити за позивачкою (а.с. 45).

Представник відповідача Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області до підготовчого судового засідання не з`явився. Надіслали на адресу суду листа, відповідно до якого просять розгляд справи проводити у відсутність представника селищної ради. Проти позову не заперечують (а.с. 39).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 9), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про смерть (а.с. 10) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження (а.с. 11) батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 12) пояснюється зміна прізвища позивачки із « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 465 від 12.12.2024 (а.с. 13) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом зі спадкодавцем на день смерті були зареєстровані та проживали: дружина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зять ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онука ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 345 від 10.12.2024 (а.с. 14) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті була зареєстрована та проживала одиноко по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 151 від 11.06.2024 (а.с. 15) ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був власником будинку по АДРЕСА_1 .

Технічним паспортом (а.с. 16-18) зазначається технічна характеристика будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Літинської сільської ради за № 5 від 28.07.1994 (а.с. 20) ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,20 га для ведення підсобного господарства, яка знаходиться біля будинку по АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області за № 211 від 27.08.2024 (а.с. 21) вищевказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 , розташована в межах с. Літинка Вінницького району Вінницької області , а саме 0,2000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

Також при розгляді справи судом було витребувано матеріали спадкових справ до майна померлих ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Та встановлено, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась, а прийняти спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 виявила бажання її дочка ОСОБА_1 (позивачка у справі) (а.с. 32-38).

Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об`єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо. Окрім того, позивачка ОСОБА_1 не може нотаріально оформити свої спадкові права, тому суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити і та визнати за нею право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , та складається з житлового будинку із погосподарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_3 , яка прийняла спадищну після ОСОБА_2 , у свою чергу спадщину після смерті якої прийняла ОСОБА_1 (позивач у справі).

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.05.2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х Перехідні положення Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державний акт (сертифікат) на земельні ділянки спадкодавцем за життя не виготовлений, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельні ділянки.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X "Перехідні положення" ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок" (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК).

Оскільки в судовому засіданні беззаперечно доведено, що ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 належало право приватної власності на земельну ділянку на території Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, а позивач ОСОБА_1 , має намір успадкувати майно померлого батька та матері, проте успадкувати майно не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому з метою захисту майнових прав позивачки, за останньою слід визнати право власності на зазначену земельну ділянку.

Згідно ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судові витрати, за клопотанням представника позивача (а.с. 45) слід залишити за позивачкою.

Керуючись ст. 14 Конституції України ст. ст. 125, 126, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 328, 1220, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., беручи до уваги правову позицію ВССУ від 24.01.2011 р. у справі № 6-2064св10, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , право власності на спадкове майно, що складається із житлового будинку літера «А» загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 20,3 кв.м., допоміжною площею 42,6 кв.м, прибудови «а», веранди «а1», ганку «-», сараю «Б», сараю «б», погребу «п/Б», огорожі № 1, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування на земельну ділянку кадастровий номер 0522484200:03:002:0138, площею 0,2000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд яка розташована по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.