Постанова

від 20.01.2025 по справі 910/8094/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа№ 910/8094/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал»

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024

у справі № 910/8094/24 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний»

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

28.06.2024 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - позивач; ПрАТ "АК "Київводоканал"; Товариство, апелянт; скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» (далі - відповідач; ПрАТ «Банк Фамільний») про стягнення заборгованості у розмірі 121 598,01 грн. - грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без умов на скид стічних вод, що є порушенням п. 8.1. Правил № 1879, внаслідок чого позивачем здійснено нарахування за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу вже нараховано при проведенні основних нарахувань за надані послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8094/24 у задоволенні позову ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовлено у повному обсязі.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд врахував, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності у вигляді п`ятикратного розміру плати за водопостачання, а тому застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача є необґрунтованим.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8094/24 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права, без належного дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Апелянт зазначає, що оскільки судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачена відповідальність у вигляді п`ятикратного розміру плати за водопостачання, відповідно застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача є необґрунтованим. Така відповідальність передбачена Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, затверджені розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879.

Крім того, скаржник наголошує, що вказані Правила поширюються на взаємовідносини між сторонами у даній справі, тому що п. 5.2 договору від 05.03.2002 № 00231/5-01 передбачено, що всі питання, не передбачені цим договором, регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 апеляційна скарга позивача у справі № 910/8094/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва 16.09.2024 у справі № 910/8094/24, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8094/24.

Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомлені шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа від 23.10.2024 до електронних кабінетів останніх.

25.10.2024 на адресу апеляційного господарського суду, через підсистему «Електронний суд», надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи ПрАТ «Банк Фамільний» обґрунтовує тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид є вимогою про стягнення з відповідача оперативно-господарських санкцій, разом з тим умови діючого між позивачем та відповідачем договору № 00231/5-01 від 05.03.2002 на послуги водопостачання та водовідведення не передбачають застосування будь-яких санкцій, що в силу положень статей 235, 237 ГК України унеможливлює застосування оперативно-господарської санкції до відповідача. Також ПрАТ «Банк Фамільний» вказує на судову практику в аналогічних правовідносинах, зокрема на постанову Верховного Суду від 18.08.2022 по справі № 910/15271/21.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

28.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 17.10.2024, надійшли матеріали справи № 910/8094/24.

Колегія суддів зазначає, що за частиною 1 статті 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Водночас, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, а також надання сторонам можливості скористатись наявним процесуальним інструментарієм для захисту своїх прав та інтересів, розгляд справи по суті здійснено в розумні строки.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 05.03.2002 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», назву якого змінено на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (в подальшому - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький комерційний біржовий банк «Донбіржбанк», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Банк Фамільний» (скорочено - абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 00231/5-01 (нижче - Договір; Договір послуг).

Відповідно до пункту 1 Договору постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з водопостачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Згідно пункту 5.2. Договору послуг, у випадку прийняття органами виконавчої влади рішень щодо змін порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без їх узгодження сторонами.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1. Договору послуг).

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «АК "Київводоканал"» посилається на те, що ПрАТ «Банк Фамільний» у період з 01.03.2019 по 23.02.2022 здійснив скид стічних вод без отримання умов на скид, що є порушенням пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, а тому у відповідача виник обов`язок сплати в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності умов на скид.

Разом з тим, ПрАТ «АК «Київводоканал» у позовній заяві наголосило, що до відповідача при проведенні основних нарахувань вже застосовано однократний розмір тарифу за скид стічних вод, тому нарахування за скид стічних вод без отримання умов на скид здійснюється у чотирикратному розмірі тарифу у сумі 121 598,01 грн.

Товариство звернулося до відповідача із листом-попередженням від 23.09.2022 із розрахунком від 23.09.2022 № 15/ВУ-Ф-07/413-02-2022 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод у розмірі 121 598,01 грн.

Вказаний лист залишений ПрАТ «Банк Фамільний» без відповіді та задоволення.

За вказаних обставин ПрАТ «АК «Київводоканал» звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Банк Фамільний» грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 121 598,01 грн.

У відзиві на позовну заяву ПрАТ «Банк Фамільний» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.08.2022 у справі № 910/15271/21, зокрема про неможливість застосування оперативно-господарської санкції за умови відсутності у договорі відповідного виду відповідальності.

Подібні за змістом доводи наведені сторонами у апеляційній скарзі та відзиві на неї відповідно.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції зазначив, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відповідальності у вигляді п`ятикратного розміру плати за водопостачання, а тому застосування такої оперативно-господарської санкції до відповідача є необґрунтованим.

З відповідними висновками місцевого господарського суду колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За ч.ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 ЦК України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п. 1 Договору постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з водопостачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався розраховуватись за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

27.06.2008 Міністерством з питань житлово-комунального господарська України, на виконання Плану заходів, спрямованих на реалізацію пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів України у 2008 році,

затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від

27.02.2008 № 383-р, прийнято наказ № 190, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за № 936/15627, яким: визнано таким, що втратив чинність, наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.94 № 65 "Про затвердження Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.07.94 за N 165/374, та наказ Держжитлокомунгоспу від 02.12.92 N 67 "Про порядок видачі технічних умов на підключення споживачів до систем

господарсько-питного водопостачання і каналізації"; затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила-1).

Згідно п.п. 1.1., 1.4., Правил-1 вони визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін`юсті 26.04.2002 за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

19.04.2021 Міністерством розвитку громад та територій України, відповідно до абзацу третього пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та абзацу другого підпункту 23 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850), прийнято наказ № 97, зареєстрований в Міністерстві

юстиції України 25 червня 2021 року за № 839/36461, яким внесено зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 936/15627, виклавши їх у новій редакції.

Згідно п. 2 розд. І та п. 5 розд. ІІ Правил-1 вони є обов`язковими для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508 (далі - Правила приймання стічних вод), та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31509, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.

Споживач забезпечує, зокрема, дотримання обсягів, складу та якості стічних вод, що скидаються до системи централізованого водовідведення, умов договору та вимог нормативних документів у сфері водовідведення стічних вод (п. 9 розд. ІІ Правил-1).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, відповідно до статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"; статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691; Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 N 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 402/6690; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 N 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за N 936/15627, та з метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, затверджено Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (надалі - Правил № 1879; Правила-2).

Відповідно до пункту 1.2 Правил № 1879, останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Пункт 1.5 Правил № 1879 встановлює вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

За п. 1.7 Правил-2 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди Абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами (далі - ТУ) на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, Абонентом одержані Умови на скид та укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Правил № 1879 водоканал зобов`язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що надходять від абонента в систему каналізації м. Києва, а також режимом та обсягом скидання. Водоканал має право надавати абонентам Умови на скид згідно з цими правилами.

Відповідно до пункту 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема: отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"; відшкодовувати в повному обсязі збитки та ліквідовувати руйнування міської каналізації, якщо руйнування стались з вини Абонента.

У відповідності до положень пункту 3.3 Правил № 1879 абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879).

За пунктом 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування Водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії.

Згідно з пунктом 7.10 Правил № 1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Додатково судова колегія звертає увагу, що Правила-2 розроблені відповідно до статей 1, 2, 35, 38, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110, 111 Водного кодексу України (із змінами і доповненнями); статей 1 - 3, 5, 16, 19, 24, 31 - 35, 39 - 41, 47, 51, 68 - 70 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами і доповненнями); статей 30, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (із змінами і доповненнями); статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"; пунктів 1, 5, 8 розділу 1, пункту 21 розділу 3, пунктів 33, 34 розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України від 05.03.98 N 188/98-ВР; Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 N 465; Інструкції про встановлення та стягнення сплати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.04.2002 за № 402/6690 та за № 403/6691 відповідно; пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3 - 5, 11 - 15 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за № 936/15627.

Так, ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема, незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об`єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

За ст.ст. 12, 13, 13-1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належать, зокрема, складання протоколів про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про накладення штрафів, а так само застосування інших санкцій до підприємств питного водопостачання та/або централізованого водовідведення у разі порушення ними законодавства у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить, зокрема, затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів.

Місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту. Місцеві правила включають, зокрема: основні вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту підприємствами централізованого водовідведення; розмір плати, що справляється із суб`єктів господарювання за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення та за порушення вимог щодо якості і режиму скидання стічних вод; інші вимоги, передбачені законом.

Таким чином, колегія суддів акцентує, що Правила № 1879: 1) корелюються з приписами нормативних актів, на підставі яких вони розроблені; 2) поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації; 3) передбачають відповідальність та засоби впливу за їх порушення, зокрема, за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії.

В наведеному суд апеляційної інстанції звертає увагу, що докази отримання відповідачем умов на скид за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 26 в матеріалах справи відсутні.

Тобто, позивачем доведено недотримання відповідачем вимог нормативних документів у сфері водовідведення стічних вод, зокрема, Правил № 1879, щодо отримання умов на скид.

При цьому, відповідачем не спростовано здійснення скиду стічних вод без умов на скид за вказаною адресою за період з 01.03.2019 по 23.02.2022.

У відповідності до пункту 5.3. Договору всі питання, не передбачені цим договором, регулюються діючим законодавством, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами приймання стічних вод в Київську міську каналізацію.

Отже, в порушення Правил-2 в період з 01.03.2019 по 23.02.2022 відповідач здійснював скид стічних вод без отримання умов на скид стічних вод, що є підставою для застосування розміру плати, що справляється із суб`єктів господарювання, передбаченого пунктом 8.1 Правил № 1879, а саме сплати відповідачем в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності, що узгоджується з положеннями п. 5.3. Договору та відповідає суті зобов`язання сторін.

За наведеного, з урахуванням обов`язкового поширення Правил № 1879 на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, в тому числі й відповідача, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації, беручи до уваги передбачений Правилами-2 відповідний захід впливу на абонента за їх порушення, враховуючи, що передбачений Правилами-2 захід впливу на абонента за їх порушення співвідноситься з пунктом 5.3. Договору в розумінні питання дотримання споживачем (відповідачем) вимог як умов договору, так і нормативних документів у сфері водовідведення стічних вод, - колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду попередньої інстанції про відсутність підстав для застосування до відповідача відповідного заходу впливу за порушення Правил № 1879 з підстав того, що умовами Договору не передбачено конкретного виду відповідальності відповідача, як сплата в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності умов на скид, що унеможливлює застосування такої оперативно-господарської санкції до ПрАТ «Банк Фамільний».

Зважаючи на зазначене, судова колегія визнає обґрунтованими доводи апелянта у відповідних частинах.

Водночас, твердження відповідача, на переконання колегії суддів, не спростовують доводів позивача.

Окремо, беручи до уваги фактичні обставини цієї справи та зазначені вище у цій постанові висновки, судом апеляційної інстанції критично оцінюються посилання відповідача на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 18.08.2022 у справі № 910/15271/21.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал» до Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про стягнення коштів повністю, а апеляційна скарга, - задоволенню.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так, судові витрати апелянта зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство «Банк Фамільний».

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8094/24 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8094/24 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал» до Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» про стягнення коштів в повному обсязі.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» (ідентифікаційний код - 20042839; адреса: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 26-А) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код - 03327664; адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1А) 121 598,01 грн. (сто двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім гривень 01 копійка) за скид стічних вод без умов на скид стічних вод та 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору за подачу позову до суду першої інстанції.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Банк Фамільний» (ідентифікаційний код - 20042839; адреса: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 26-А) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код - 03327664; адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1А) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 3 633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок).

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

6. Справу № 910/8094/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков