Постанова

від 15.01.2025 по справі 910/8280/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа№ 910/8280/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Павлов Р. В.

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Бєляй В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2024 (повний текст складено та підписано 23.10.2024) (про призначення експертизи)

у справі № 910/8280/24 (суддя Привалов А.І.)

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ";

2) Приватного акціонерного товариства "Центр агропромислових технологій"

про стягнення 11 713 116,96 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2024 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі - ТОВ "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"; відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства "Центр агропромислових технологій" (далі - ПрАТ "ЦЕНТР АГРОПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ"; відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету пайовий внесок у розмірі 13 028 557,92 грн на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, прийнятої судом).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.08.2024.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2024 повідомлено відповідачів про відкладення підготовчого засідання у справі на 10.10.2024.

09.08.2024 ТОВ "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" звернулось до суду першої інстанції з клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Клопотання обґрунтоване тим, що предметом спору у даній справі є сплата відповідачами коштів пайової участі у розвиток інфраструктури міста Києва, при цьому, між сторонами виник спір щодо визначення площі об`єктів, на яку підлягають здійсненню відповідні нарахування. При проведенні розрахунків необхідно враховувати побудовані у складі житлового комплексу об`єкти соціальної та інженерної інфраструктури. Для визначення площі об`єкта необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень та документів технічної інвентаризації. Враховуючи ненадання жодною із сторін висновку експерта, для повного, об`єктивного і всебічного розгляду справи у справі має бути проведена судова будівельно-технічна експертиза.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/8280/24 частково задоволено клопотання ТОВ "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"; призначено у справі № 910/8280/24 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Які приміщення в житловому будинку № 17 у складі 6 черги будівництва, 1 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта "будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва" та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 17, відносяться до об`єктів, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033)?

- Які приміщення в житловому будинку № 19 у складі 6 черги будівництва, 2 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта "будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва" та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок № 18, відносяться до об`єктів, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033)?

- Які приміщення в житловому будинку № 19 у складі 6 черги будівництва, 3 пусковий комплекс, який побудований у складі Об`єкта «будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано- прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-6 у Шевченківському районі м. Києва» та яка їх загальна площа згідно відомостей, що містяться у Технічному паспорті на будинок №19, відносяться до об`єктів, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033)?

- Чи збудовано на виконання виданих технічних умов на проектування електромереж зовнішнього освітлення від 23.04.2018 № 45-8п, технічних умов на водопостачання об`єкта від 06.07.2017 № 12335, технічних умов на каналізування об`єкта від 06.07.2017 № 12366, технічних умов на підключення об`єкта до теплових мереж від 12.06.2019 № 002/ТУ-2480 об`єкти, що визначені в п.4.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 (у редакції рішення Київської міської ради 19.12.2019 №460/8033) поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:88:014:0049, 8000000000:88:014:0345? Якщо так, то встановити перелік таких об`єктів та кошторисну вартість такого будівництва, здійсненого поза межами вказаних земельних ділянок.

Проведення судової будівельно-технічної експертизи у встановлений законом строк доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, 6).

Попереджено судового експерта, що за надання завідомо неправдивого висновку, за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, а також за розголошення даних, що стали йому відомі під час проведення експертизи експерт несе кримінальну відповідальність, відповідно до статей 384 та 385 Кримінального кодексу України.

Оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на ТОВ "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ".

Постановляючи ухвалу та керуючись при цьому нормами статтей 99, 100, 125, 185, 228 ГПК України суд першої інстанції зазначив, що в межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо площі об`єкту "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва" (6 черга будівництва, 1,2,3 пускові комплекси), на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку. Визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації. У зв`язку з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Водночас, суд дійшов висновку, що на вирішення судової експертизи поставлені мають бути питання виключно з урахуванням підстав заявлених вимог та відносно площі об`єкту "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва" (6 черга будівництва, 1,2,3 пускові комплекси).

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/8280/24, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивач вважає, що судове рішення прийнято з порушенням норм статті 99 ГПК України та з неповним встановленням обставин справи.

Апеляційна обґрунтована такими доводами:

технічна інвентаризація передбачає проведення кваліфікованим інженером комплексу заходів з виїздом на об`єкт, зокрема, кваліфікованим інженером визначається склад та площа будівлі;

при проведенні робіт з інвентаризації на завершеному будівництвом об`єкті кваліфікований інженер оглядає усі збудовані приміщення та класифікує їх до відповідних категорій, що визначені Інструкцією та передбачені формою технічного паспорту;

відповідь на поставлені питання може надати особа, яка пройшла професійну атестацію та отримала кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна та якою вже проведено технічну інвентаризацію по цьому об`єкту, яка наявна в матеріалах справи;

законодавством не передбачено, що замовники будівництва звільняються від сплати коштів пайової участі у зв`язку із будівництвом електромереж зовнішнього освітлення, технічних умов на водопостачання, технічних умов на каналізування, технічних умов на підключення об`єкта до теплових мереж поза межами земельних ділянок;

з 01.01.2020 статтю 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено на підставі Закону № 132-IX від 20.09.2019 і наразі механізм щодо зменшення коштів пайової участі на суму кошторисної вартості будівництва інженерних мереж, які розташовані поза межами земельної ділянки відсутній;

суд першої інстанції, призначаючи експертизу у справі та зупиняючи провадження у ній, не навів обґрунтування необхідності залучення спеціальних знань для вирішення питання, у мотивувальній частині не обґрунтував, яке значення для справи мають обставини встановлення "чи збудовані на виконання технічних умов електромереж зовнішнього освітлення, водопостачання об`єкта, каналізування об`єкта, на підключення об`єкта до теплових мереж поза межами земельних ділянок", а лише обмежився констатацією доводів відповідача щодо необхідності призначення судової експертизи. В оскаженій ухвалі відсутній висновок про те, що обставини справи, які підлягають доказуванню в межах цього судового спору не можуть бути встановлені іншими належними та допустимими доказами, без проведення експертного дослідження.

ТОВ "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" та ПрАТ "ЦЕНТР АГРОПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" у своїх відзивах на апеляційну скаргу проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечують з підстав, викладених у них та просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 (головуюча Ходаківська І. П., судді: Демидова А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 910/8280/24 та призначено її до розгляду на 15.01.2025.

Присутній у судовому засіданні 15.01.2025 представник Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 15.01.2025 представник ПрАТ "ЦЕНТР АГРОПРОМИСЛОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ" заперечив проти задоволення апеляційної скарги і просив відмовити в її задоволенні.

ТОВ "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" явку свого представника у судове засідання 15.01.2025 не забезпечило . Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.

Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника ТОВ "СТОЛИЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ".

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Як передбачено ч. 1 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

За ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частинами першою, третьою статті 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Згідно з ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідно до інформації з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва 02.07.2024, 06.04.2017 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано дозвіл на виконання будівельних робіт за № ІУ115170960982 у зв`язку з будівництвом житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва. Згідно з інформацію зазначеній у дозволі на виконання будівельних робіт, замовниками будівництва по вищезазначеному об`єкту є ТОВ "Столична проектно-будівельна компанія" та ПрАТ "Центр агропромислових технологій".

02.07.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України зареєстровано декларації про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за № ІУ123210630267, № ІУ123210630617, № ІУ123210629736 за проєктом: Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва (6 черга будівництва 1, 2, 3 пускові комплекси).

Як зазначає позивач, в порушення вимог чинного законодавства відповідачі не звернулись із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 та до введення в експлуатацію, договір про пайову участь не укладено, а кошти пайової участі у розвиток інфраструктури міста Києва у зв`язку з будівництвом об`єкта по вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва відповідачі не перераховували.

У свою чергу, відповідачі, обґрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог, посилаються на те, що вони звільнені від сплати пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на підставі ч. 4 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки відповідачі здійснюють будівництво об`єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури в складі єдиного об`єкта будівництва "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва".

Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033) (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв`язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об`єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності (розділ І).

Згідно з п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва. Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв`язку з реалізацією замовником проекту нового будівництва або реконструкції об`єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.

Як передбачено п. 4.1 Порядку, замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Замовник зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції об`єкта звернутися до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Пунктом 4.2 Порядку передбачено, що до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва:

- об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування в частині, що фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;

- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) закладів дошкільної освіти, споруджених у відповідності до вимог ДБН Б.2.2.-12:2018 (функціональне призначення таких приміщень підтверджується відповідно до даних технічної інвентаризації);

- об`єктів будівництва, за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) в разі, якщо спорудження таких об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється відповідно до цільового призначення земельної ділянки, після передачі останніх до комунальної власності територіальної громади міста Києва, при цьому вартість будівництва об`єктів соціальної інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за об`єктом;

- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла в частині таких площ;

- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

- об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів у встановленому порядку;

- об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

- об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень;

- об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;

- будівель, споруд, їх комплексів або частин представництв іноземних держав відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини;

- паркінгів;

- будівлі для культової та релігійної діяльності (згідно з державним класифікатором будівель та споруд підклас 1272.1 "церкви, собори, костьоли, мечеті, синагоги тощо");

- об`єктів, які належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів, які належать до будівель промислових (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);

- об`єктів, які належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції) (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу).

Відповідно до пп. 5.1.1 п. 5.1 Порядку підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об`єкта будівництва окремо.

Так, встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об`єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.

Таким чином, в межах розгляду даної справи підлягає з`ясуванню питання щодо площі об`єкта "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва" (6 черга будівництва, 1,2,3 пускові комплекси), на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку.

При цьому, враховуючи, що спір між сторонами виник щодо площі, на яку має нараховуватись пайова участь, судом першої інстанції обґрунтовано поставлено питання на вирішення експерта щодо площі збудованих об`єктів.

Також суд першої інстанції обґрунтовано виходив з необхідності встановлення, чи відносяться побудовані об`єкти інженерних мереж поза межами земельних ділянок з наступними кадастровими номерами: 8000000000:88:014:0049, 8000000000:88:014:0345 до переліку об`єктів визначених у п. 4.2 Порядку, поставивши відповідне питання на вирішення експерта.

Суд першої інстанції врахував, що на вирішення судової експертизи поставлені мають бути питання виключно з урахуванням підстав заявлених вимог та відносно площі об`єкту "Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12, та вул. Салютній, 2-Б у Шевченківському районі м. Києва" (6 черга будівництва, 1,2,3 пускові комплекси).

Оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.

Вбачається, що жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.

При цьому, судом враховано рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00), за змістом якого експертиза, призначена судом є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо призначення у цій справі судової експертизи.

Ураховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ч. 1 ст. 269 ГПК, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час апеляційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення апеляційної скарги.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вказаних висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.10.2024 у справі №910/8280/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 20.01.2025.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко