Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/9256/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 910/9256/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Хрипуна О.О.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024

у справі № 910/9256/24 (суддя - Т.Ю.Кирилюк)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА+»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 109 622,71 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «СІМА+» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 109 622,71 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами поставки № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 та № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9256/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА+» 98 289,69 грн. основного боргу та 2 714,96 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що затримка оплати отриманого відповідачем товару більш як на півтора роки порушує принципи справедливості та добросовісності.

5. Відповідно, місцевий суд задовольнив вимогу позову про стягнення вартості товару частково, з урахуванням регулювання пунктів 6.3 укладених сторонами договорів в частині права на утримання сум податкового кредиту, у розмірі 98 289,69 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

6. Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2024, представник скаржника Тарасюта Н.В., який діє в інтересах Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на підставі довіреності від 25.07.2024, 09.10.2024 через систему «Електронний суд» у встановлений процесуальний строк подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 в частині стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від імені якого діє філія «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА+» 98 289,69 грн. основного боргу та ухвалити нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СІМА+» у задоволенні позовних вимог.

7. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

8. Висновки суду першої інстанції суперечать прийнятому рішенню, оскільки у АТ "НАЕК "Енергоатом" право на податковий кредит у виникає при умові реєстрації належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної у ЄРПН, то відсутність факту реєстрації податкової накладної чи зупинення її реєстрації на певний період не дає права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

9. Відповідна умова щодо реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН зазначена у п. 6.1 Договору, є обов`язковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 ЦК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

10. Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у справі № 910/9256/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.

11. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Хрипун О.О., Яковлєв М.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9256/24; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9256/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІМА+» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 109 622,71 грн.

12. На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі № 910/9256/24 17.10.2024 матеріали справи № 910/9256/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду.

13. Згідно з частиною 3 статті 12, частиною 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження, окрім малозначних справ, може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

14. Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

15. Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

16. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

17. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

18. З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Позиції учасників справи

19. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20. Сторонами у справі укладено договори поставки № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 та № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022, за умовами яких позивач зобов`язався передати відповідачу вироби медичного призначення, а відповідач прийняти та оплатити їх вартість.

21. Належне виконання позивачем своїх господарсько-правових зобов`язань за укладеними договорами підтверджується копіями наявних у матеріалах справи видаткових накладних, товаротранспортних накладних та листами відповідача.

22. Крім того, факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань в частині поставки товарів підтверджується відповідачем у відзиві.

23. У той же час, відповідачем заперечено факт прострочення його зобов`язання з оплати отриманого товару.

24. Відповідно до тотожних умов пунктів 6.1 та 6.2 договорів № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 та № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022 оплата за поставлену продукцію здійснюється відповідачем протягом 45 днів (договір №53-122-01-22-12720) та протягом 10 днів (договір №53-122-01-22-12650) з дати оформлення ярлика на придатну продукцію за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної. Про дату оформлення ярлика відповідач письмово повідомляє позивача не пізніше 5-ти робочих днів.

25. Ярлики на поставлені товари вартістю 14 547,01 грн. відповідно до договору № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022 оформлені відповідачем 14.12.2022 та 15.12.2022.

26. Ярлики на поставлені товари вартістю 258 890,33 грн. № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 оформлені відповідачем 23.12.2022 та 26.12.2022

27. Відповідно до умов пунктів 6.1 обох договорів перебіг строку оплати починається наступного дня за днем оформлення ярлика.

28. Таким чином, встановлені пунктами 6.1 укладених сторонами у справі строки перебігу виконання відповідачем грошових зобов`язань мають обчислюватись для договору №53-122-01-22-12650 (45 днів) з 16.12.2022, для договору №53-122-01-22-12720 (10 днів) - з 27.12.2022.

29. За умовою пунктів 6.3 обох укладених сторонами у справі договорів відсутність належної реєстрації податкових накладних надає відповідачу право зменшити вартість поставленої продукції на суму податку на додану вартість та сплатити залишок протягом 45 днів з моменту втрати права на податковий кредит.

30. Відповідачем не оплачено вартість отриманого відповідно до договору №53-122-01-22-12650 від 06.12.2022 товару (видаткова накладна №А4-Рн-0000041 від 13.12.2022, заборгованість - 14 547,01 грн).

31. Крім того, відповідачем частково не оплачено вартість товарів, отриманих за договором № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 (видаткова накладна №А4-Рн-0000039 від 21.12.2022, заборгованість - 83 742,68 грн).

32. Загальна сума заборгованості складає 98 289,69 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

33. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

34. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

35. Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

36. Згідно з положеннями ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

37. Як правильно встановив суд першої інстанції, укладені між сторонами Договори за своєю правовою природою є договорами поставки.

38. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

39. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

40. Згідно із ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

42. Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

43. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

44. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

45. Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

46. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

47. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

48. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

49. Згідно із ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

50. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

51. За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

52. Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

53. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

54. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

55. Зазначаючи, що висновки суду першої інстанції суперечать прийнятому рішенню, в апеляційній скарзі відповідач наголошує, що у АТ "НАЕК "Енергоатом" право на податковий кредит у виникає при умові реєстрації належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної у ЄРПН, то відсутність факту реєстрації податкової накладної чи зупинення її реєстрації на певний період не дає права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідна умова щодо реєстрації Постачальником податкової накладної у ЄРПН зазначена у п. 6.1 Договору, є обов`язковою для сторін і правомірною в розумінні статті 204 ЦК України.

56. Заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач зазначив, що позивачем були вчинені необхідні дії спрямовані на реєстрацію податкових накладних, при цьому, факт відсутності реєстрації податкової накладної не звільняє покупця від обов`язку сплатити у визначений договором строк плату за поставлений товар, оскільки умова сплати вартості поставленого товару після реєстрації податкових накладних не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не нівелює обов`язок покупця в такому разі сплатити вартість поставленого товару в повному обсязі.

57. Таким чином, на думку позивача, відповідач в порушення договірних зобов`язань не здійснив у повному обсязі оплату за поставлені позивачем товари згідно Договору поставки № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022 за видатковою накладною № А4-Рн-0000041 від 13.12.2022, та згідно Договору поставки № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 за видатковою накладною № А4-Рн-0000039 від 21.12.2022, чим порушив права останнього, що обумовило звернення позивача до суду.

58. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

59. Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, сторонами у справі укладено договори поставки № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 та № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022, за умовами яких позивач зобов`язався передати відповідачу вироби медичного призначення, а відповідач прийняти та оплатити їх вартість.

60. Належне виконання позивачем своїх господарсько-правових зобов`язань за укладеними договорами підтверджується копіями наявних у матеріалах справи видаткових накладних, товаротранспортних накладних та листами відповідача.

61. Крім того, факт належного виконання позивачем своїх зобов`язань в частині поставки товарів підтверджується відповідачем у відзиві.

62. У той же час, відповідачем заперечено факт прострочення його зобов`язання з оплати отриманого товару.

63. Відповідно до тотожних умов пунктів 6.1 та 6.2 договорів № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 та № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022 оплата за поставлену продукцію здійснюється відповідачем протягом 45 днів (договір №53-122-01-22-12720) та протягом 10 днів (договір №53-122-01-22-12650) з дати оформлення ярлика на придатну продукцію за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної. Про дату оформлення ярлика відповідач письмово повідомляє позивача не пізніше 5-ти робочих днів.

64. Ярлики на поставлені товари вартістю 14 547,01 грн. відповідно до договору № 53-122-01-22-12650 від 06.12.2022 оформлені відповідачем 14.12.2022 та 15.12.2022.

65. Ярлики на поставлені товари вартістю 258 890,33 грн. № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 оформлені відповідачем 23.12.2022 та 26.12.2022

66. Відповідно до умов пунктів 6.1 обох договорів перебіг строку оплати починається наступного дня за днем оформлення ярлика.

67. Таким чином, встановлені пунктами 6.1 укладених сторонами у справі строки перебігу виконання відповідачем грошових зобов`язань мають обчислюватись для договору №53-122-01-22-12650 (45 днів) з 16.12.2022, для договору №53-122-01-22-12720 (10 днів) - з 27.12.2022.

68. Однак, відповідачем не оплачено вартість отриманого відповідно до договору №53-122-01-22-12650 від 06.12.2022 товару (видаткова накладна №А4-Рн-0000041 від 13.12.2022, заборгованість - 14 547,01 грн.).

69. Крім того, відповідачем частково не оплачено вартість товарів, отриманих за договором № 53-122-01-22-12720 від 16.12.2022 (видаткова накладна №А4-Рн-0000039 від 21.12.2022, заборгованість - 83 742,68 грн.).

70. Загальна сума заборгованості складає 98 289,69 грн.

71. Суд першої інстанції правомірно не погодився з доводами відзиву, що встановлений укладеними договорами порядок оплати в частині належної реєстрації позивачем податкових накладних є обставиною, що відкладає обов`язок повної оплати вартості отриманого товару.

72. Відкладальна умова, згідно зі статтею 212 ЦК України, є такою, що ставить виконання зобов`язання в залежність від події, яка має статися в майбутньому. У випадку сплати вартості товару після реєстрації податкових накладних, сама подія (реєстрація) не може вважатися відкладальною умовою, оскільки вона не змінює обов`язок покупця сплатити вартість товару. Отже, навіть у разі зупинення реєстрації податкових накладних, покупець не позбавляється свого зобов`язання оплатити товар.

73. Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу розмірі 98 289,69 грн.

74. Отже, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що затримка оплати отриманого відповідачем товару більш як на півтора роки порушує принципи справедливості та добросовісності.

75. Водночас, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що питання виникнення податкових зобов`язань та складання податкової накладної по результатам господарської дії врегульовано в статті 201 Податкового кодексу України.

76. Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

77. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

78. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

79. - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 01 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

80. - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

81. - для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

82. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

83. Згідно умов обох договорів питання оплати товару врегульоване наступним чином:

- Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЕРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

- Відповідно до п. 6.3. тексту Договорів сторонами погоджено, що у разі, якщо Постачальник не здійснить реєстрацію належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін та це призведе до втрати у Замовника права на нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, Замовник в односторонньому порядку зменшує вартість поставленої продукції за договором на суму ПДВ, яка не була підтверджена податковою накладною відповідно до вимог ПКУ, та проводить розрахунок протягом 45 календарних днів з моменту втрати права на такий податковий кредит.

84. Тобто, вищевказаними договорами не передбачено права Відповідача не сплачувати за товар у повному обсязі у разі не здійснення Позивачем реєстрації належним чином оформленої податкової накладної в ЄРПН у встановлений законодавством термін, а передбачено лише право Відповідача на зменшення оплати на суму ПДВ.

85. Проте, встановлюючи відповідальність позивача у вигляді зменшення оплати на суму ПДВ, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію позивачеві негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання відповідачем передбаченого нормами податкового законодавства зобов`язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем у зв`язку із цим податкового кредиту.

86. Тобто, передбачена пунктами 6.1, 6.3 Договору відповідальність постачальника не пов`язана із виконанням ним своїх зобов`язань щодо поставки товару, оскільки виникає у разі невиконання постачальником вимог податкового законодавства.

87. Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

88. Аналогічні положення містяться в частині першій та другій статті 623 Цивільного кодексу України.

89. Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.

90. Отже, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.

91. Таким чином, виходячи з положень статті 173 Господарського кодексу України, підстав виникнення господарських зобов`язань (стаття 174 Господарського кодексу України) не здійснення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку, передбаченого в спірному договорі та передбаченого законодавством, за висновками суду не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства. Водночас зазначення сторонами у Договорі про обов`язок відповідача надати покупцю податкову накладну не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

92. Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 року № 908/3565/16, від 12.03.2018 у справі №918/216/17, від 13.04.2018 у справі №902/380/17.

93. З урахуванням зазначеного, а також оскільки в даному випадку зобов`язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору поставки, а є за своєю природою податковими зобов`язаннями, які регулюються нормами Податкового кодексу України та контролюються ДФС, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

94. Відтак, з урахуванням викладеного, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення вартості товару частково, з урахуванням регулювання пунктів 6.3 укладених сторонами договорів в частині права на утримання сум податкового кредиту, у розмірі 98 289,69 грн.

95. Також Верховний Суд у своїй постанові по справі № 913/272/18 від 07.02.2019 вказав, що зазначення сторонами у договорі обов`язку позивача здійснити реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної у ЄРПН протягом передбаченого законодавством строку, не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

96. Крім того, суд враховує правову позицію викладену в Постанові Верховного Суду від 05 червня 2019 року по справі № 908/1568/18, де зазначено, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає саме з податкового законодавства, а не з договірних відносин, тому є податковим, а не господарським зобов`язанням.

97. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

98. У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

99. Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

100. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, доводи скаржника про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не знайшли свого підтвердження.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

101. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

102. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

103. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9256/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

104. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відсутні.

Судові витрати

105. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

106. У зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 18.12.2024 по 10.01.2025 включно, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному з 15.01.2025 по 20.01.2025 включно, у зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 01.01.2025 по 14.01.2025 включно, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Яценко О.В., у відпустці з 01.01.2025 по 14.01.2025 включно, ухвалення рішення у справі № 910/9256/24 здійснено після виходу суддів з відпустки.

107. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 у справі № 910/9256/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.01.2025

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді М.Л. Яковлєв

О.О. Хрипун