ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2025 року Справа № 906/662/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашківське-земля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 у справі № 906/662/21
за позовом Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;
2) Малинської міської ради;
до 1) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашківське-земля"
3) Фермерського господарства "Еко-Свинка"
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрітрейдінг"
5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Городок-Агро"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача державного реєстратора Новоград-Волинської міської ради Житомирської області Данчук Ганни Олександрівни
про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння
за участю представників сторін:
прокурор - Гіліс І.В.;
позивача - 1 - не з`явився;
позивача - 2 - Першаков О.В.;
відповідача - 1 - не з`явився;
відповідача - 2 - Липовенко Г.В.;
відповідача - 3 - не з`явився;
відповідача - 4 - не з`явився;
відповідача - 5 - не з`явився;
третьої особи - не з`явився;
ВСТАНОВИВ:
Керівник Коростенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, позивач - 1), Малинської міської ради Житомирської області (далі міська рада, позивач-2) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський" (далі СВК "Недашківський", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашківське-земля" (далі - ТОВ "Недашківське-земля", відповідач -2), Фермерського господарства "Еко-Свинка" (далі ФГ "Еко-Свинка", відповідач-3) про скасування державної реєстрації права приватної власності за відповідачем - 1 на земельні ділянки загальною площею 678,5166 га згідно з переліком, наведеним в позовній заяві; витребування у відповідача-2 до комунальної власності територіальної громади позивача - 2 земельних ділянок загальною площею 643,4745 га згідно з переліком, наведеним в позовній заяві; витребування у відповідача - 3 до комунальної власності територіальної громади позивача - 2 земельних ділянок загальною площею 31,0442 га згідно з переліком, наведеним в позовній заяві.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що СВК "Недашківський" без будь-яких правових підстав набув право приватної власності на спірні земельні ділянки, які відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" передані у комунальну власність. В подальшому, останній неправомірно передав 55 земельних ділянок загальною площею 643,4745 га ТОВ "Недашківське-земля" згідно з розподільчого балансу від 06.10.2020, а на підставі договору від 10.03.2021 - в оренду ФГ "Еко-Свинка" 5 земельних ділянок загальною площею 31,0442 га на 49 років. На думку прокурора, вищевказані обставини свідчать про вибуття спірного майна поза волею власника та є підставою для витребування такого майна у відповідачів - 1, - 2, - 3 на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.
У червні 2022 року прокурор звернувся до суду із заявою про часткову зміну предмета позову та просив:
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за відповідачем - 1 на земельні ділянки із закриттям розділу: 1) площею 4,8789 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0268 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49274364); 2) площею 3,9992 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0263 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49273285); 3) площею 11,6224 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0260 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49272024); 4) площею 1,5091 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0242 (запис про державну реєстрацію права власності від 17.10.2019 № 49248798); 5) площею 10,8718 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0154 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2019 № 49233940); 6) площею 2,163 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0268 запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2019 № 49274364)$
- витребувати у відповідача - 1 до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 3,9992 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0263 (запис про державну реєстрацію права власності від 18.10.2019 № 49273285);
- витребувати у відповідачів - 1, - 3 до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 10,8718 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0154 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41055664); 2) площею 1,5091 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0242 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41054263); 3) площею 4,8779 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0268 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41055365); 4) площею 2,163 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0268) (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41054581); 5) площею 11,6224 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0260 (запис про державну реєстрацію права власності від 11.03.2021 № 41054933);
- витребувати у відповідачів - 2, - 4 (ТОВ "Агрітрейдінг") до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 57,3846 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0258 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38765228); 2) площею 2,6356 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0267 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38742540); 3) площею 29,9065 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0265 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38763497); 4) площею 1,6547 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0153 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38739119); 5) площею 5,7685 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0165 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38755310); 6) площею 7,4569 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0261 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38756827); 7) площею 3,4149 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0100 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38744164); 8) площею 15,1418 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0105 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38761293); 9) площею 40,3042 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0245 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38764516); 10) площею 8,1582 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0162 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38757451); 11) площею 2,2692 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0275 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38741562); 12) площею 4,0684 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0157 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38754047); 13) площею 0,8844 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0160 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 8734896); 14) площею 15,0221 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0096 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38760934); 15) площею 4,1811 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0244 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38754549); 16) площею 5,6634 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0259 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38754915); 17) площею 6,9489 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0110 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38755576); 18) площею 0,9592 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0211 (запис про державну реєстрацію права власності від 17.10.2020 № 38735781); 19) площею 13,6277 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0213 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38760314); 20) площею 14,7154 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0243 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38760590); 21) площею 0,8952 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0109 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38735321); 22) площею 1,0586 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0241 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38737660); 23) площею 38,1133 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0097 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38764230); 24) площею 2,2122 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0099 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38741289); 25) площею 2,0963 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0239 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38741029); 26) площею 1,0402 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0098 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38736268); 27) площею 1,8907 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0271 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38739387); 28) площею 3,7294 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0166 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38753369); 29) площею 0,632 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0164 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38734480); 30) площею 1,1545 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0152 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38737985); 31) площею 9,931 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0155 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38758663); 32) площею 15,7168 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0161 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38761817); 33) площею 2,659 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0163 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38743176); 34) площею 21,2561 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0156 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763074); 35) площею 8,2704 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0273 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38757879); 36) площею 4,1021 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0274 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 387543189); 37) площею 3,239 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0272 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38743589); 38) площею 21,7746 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0266 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763279); 39) площею 7,1658 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0214 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38755812); 40) площею 1,9405 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0269 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38739634); 41) площею 9,4189 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0108 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38758205); 42) площею 1,3881 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0158 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38738852);
- витребувати у відповідачів - 2, - 4, - 5 (ТОВ "Городок-Агро") до комунальної власності територіальної громади Малинської міської ради земельні ділянки: 1) площею 12,1294 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0212 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38759210); 2) площею 13,2126 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0101 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38759855); 3) площею 13,1306 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0106 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38759569); 4) площею 32,4264 га з кадастровим номером 1823485800:04:000:0159 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763754); 5) площею 7,3923 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0104 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38756184); 6) площею 44,2175 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0270 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38764851); 7) площею 18,705 га з кадастровим номером 1823485800:09:000:0240 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762380); 8) площею 34,3057 га з кадастровим номером 1823485800:07:000:0210 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38763984); 9) площею 20,4638 га з кадастровим номером 1823485800:05:000:0267 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762882); 10) площею 16,4074 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0102 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762140); 11) площею 3,9034 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0107 (запис про державну реєстрацію права власності від 15.10.2020 № 38753673); 12) площею 8,0325 га з кадастровим номером 1823485800:06:000:0103 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38757141); 13) площею 19,2962 га з кадастровим номером 1823485800:08:000:0262 (запис про державну реєстрацію права власності від 16.10.2020 № 38762656).
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023 (суддя - Кудряшова Ю. В.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (головуючий суддя - Василишин А. Р., судді - Філіпова Т. Л., Бучинська Г. Б.), відмовлено у задоволенні позову.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Недашківської сільської ради від 26.05.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Гагаріна (далі КСП ім. Гагаріна) видано Державний акт на право колективної власності на землю загальною площею 2 538 га серії II - ЖТ № 000112, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю № 17-16-000001; площа сільськогосподарських угідь складала 2 224,8 га, в тому числі, рілля 1 573,7 га, сіножаття - 281,2 га, пасовища - 357,2 га, багаторічні насадження (сад) - 12,7 га.
Постановою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 касаційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 27.03.2023 у справі №906/662/21 скасовано; справу №906/662/21 направлено на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.
У відповідності до висновків суду касаційної інстанції, під час нового розгляду суд повинен дослідити надані сторонами докази, оцінити ключові доводи сторін з урахуванням правових висновків, що викладені у цій постанові, і встановити, зокрема, чи є СВК "Недашківський" правонаступником КСП ім. Гагаріна щодо спірних земельних ділянок на підставі всіх наявних у матеріалах справи документів відповідно до вимог ст.86 ГПК України, а також наявності/відсутності у позивача-2 відповідного права чи законного інтересу, за захистом якого прокурор звернувся до суду, та їх порушення/не порушення у цьому випадку; чи правильно застосовано сторонами у спірних правовідносинах законодавство щодо правового регулювання питань з розпаювання належних колективним сільськогосподарським підприємствам земель.
За результатом нового розгляду, рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 позов задоволено.
Суд першої інстанції, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Недашківське-земля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 у справі № 906/662/21, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:
- апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно відсутності правонаступництва СВК "Недашківський"; докази, наявні в матеріалах справи, вказують саме на реорганізацію КСП ім. Гагаріна у СВК "Недашківський";
- стосовно відсутності у позивачів права на заявлення позову, то апелянт вказує, що Малинська міська рада не довела свого правонаступництва на весь обсяг земельних ділянок, які є предметом позову. Відповідно, прокурор не має права представляти інтереси особи, яка не має права на позов; прокурором було вказано в позові про факт передачі до Недашківської сільської ради лише 455,32 га, а в позовних вимогах прокурор просить суд скасувати право власності та витребувати не 455,32 га, а вже 678,5166 га, тобто на 223,1966 га більше ніж отримала Недашківська сільська рада;
- прокурор не довів наявності підстав для представництва інтересів Малинської міської ради, яка набула повноважень правонаступника Недашківської сільської ради за три місяці до подання прокурором позовної заяви тобто фактично не мала достатньо часу для самостійного захисту власних інтересів;
- прокурором було обрано неналежний спосіб захисту інтересів позивача, враховуючи підставу позову (ст. 387 ЦК України), однак Малинською міською радою не доведено наявності свого права власності на спірні земельні ділянки, отже підстави для витребування майна, встановлені ст. 387 ЦК України, до даного спору не застосовуються;
- прокурор при зверненні до суду з даним позовом пропустив встановлений законом строк позовної давності без поважних причин. Протягом майже 25 років відповідач - СВК "Недашківський", який є правонаступником КСП ім. Гагаріна безперервно, безперешкодно та відкрито володів спірними земельними ділянками, тобто є добросовісним власником. Весь цей час як органи місцевого самоврядування, так і місцеві органи прокуратури, були достовірно обізнані з підставами володіння відповідачем земельними ділянками, які випливали з Державного акта на право колективної власності на землю від 05.11.1995 серії II - ЖТ № 000112. Прокурором без поважних причин пропущено строк позовної давності для звернення до суду із вказаним позовом, клопотань про поновлення строку для звернення до суду ним не подавалось отже сплив позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем, був підставою для відмови у позові.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 11.11.2024 визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.
Листом від 11.11.2024 витребувано матеріали справи з Господарського суду Житомирської області.
19.11.2024 до суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Недашківське-земля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 у справі № 906/662/21. Розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2025 о 15:30 год.
Малинська міська рада надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає наступне:
- членами КСП ім. Гагаріна були 483 особи, а членами СВК "Недашківський" та його засновниками було лише 40 осіб, а згідно статуту СВК "Недашківський" у редакції 2016 року - лише 5 осіб. При цьому, доказів виходу інших осіб із членів КСП відповідачами до суду не надано. Отже, перетворення КСП ім. Гагаріна у СВК "Недашківський" не відбулося, оскільки склад засновників (учасників) вказаного КСП та СВК не співпадають. Зазначене свідчить, що СВК "Недашківський" створено з новою організаційно-правовою формою, а також із новим складом його учасників. Також в апеляційній скарзі не спростовується питання законності реєстрації за СВК "Недашківський" права приватної власності на спірні земельні ділянки на підставі державного акту на право колективної власності;
- відповідачем СВК "Недашківський" не надано жодних доказів та будь-якого обґрунтування можливості правомірного перебування у власності юридичної особи 678,5166 га земель сільськогосподарського призначення;
- СВК "Недашківський" фактично створено частиною колишніх членів КСП, які за рахунок своїх земельних часток (паїв) і майнових паїв, створили нову юридичну особу. Разом з тим, до статутного фонду СВК "Недашківський" не увійшли і не могли увійти земельні ділянки, приватними власниками яких стали інші колишні члени КСП ім. Гагаріна та земельні ділянки, які не підлягали розпаюванню та розподілу;
- Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулюванню зрошення в Україні", який набрав чинності з 01.01.2019 внесено зміни до Перехідних положень Земельного кодексу України та доповнено останні п. 21, відповідно до якого, установлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та симулювання зрошення в Україні", землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 28.04.2001 №203 КСП ім. Гагаріна ліквідовано. Вказане також підтверджується відповіддю Головного управління статистики у Житомирській області № 03.5-07/08-21 від 11.02.2021. Тому твердження представника апелянта про відсутність у Малинської міської ради права на спірні земельні ділянки є безпідставними;
Керівник Коростенської окружної прокуратури надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Прокурор зазначає наступне:
- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що перетворення КСП ім. Гагаріна у СВК "Недашківський" не відбулося, що виключає правонаступництво кооперативом КСП ім. Гагаріна. З цих підстав посилання апелянта, що абсолютна більшість доказів, наявних у справі, вказують саме на реорганізацію КСП ім. Гагаріна у СВК "Недашківський" є безпідставними;
- державним реєстратором Новоград Волинської міської ради Житомирської області Данчук Г.О. на підставі землевпорядної документації 18.10.2019 зареєстровано право приватної власності за СВК "Недашківський" на земельні ділянки загальною площею 678,5166 га. При цьому відповідачем не надано жодних пояснень щодо причин такої розбіжності у площі земельних ділянок, на які розроблено вказану землевпорядну документацію, та площі земель, право власності на які зареєстровано за відповідачем-1 на підставі такої документації. Враховуючи те, що члени КСП ім. Гагаріна застосували процедуру паювання до відповідної частини земель, що перебували у КСП на праві колективної власності, то наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2019 у справі № 917/258/19;
- той факт, що Малинська міська рада, уповноважена на виконання функцій контролю за використанням земель, впродовж розумного строку після повідомлення прокурора не вжила жодних заходів, що мали б реальну спроможність захистити порушені інтереси територіальної громади, дозволяє дійти висновку про неналежне виконання останньою покладених на неї функцій і не свідчить про неможливість з об`єктивних причин протягом розумного строку вжити відповідних заходів. А направлення відповіді на повідомлення прокурора про небажання здійснити захист порушеного права нівелює посилання апелянта на те, що Малинська міська рада не мала змоги належно здійснити захист інтересів держави, а відтак у прокурора відсутні підстави для представництва її інтересів;
- прокурор звертає увагу на безпідставність доводів скаржника, що оскільки спірні земельні ділянки не перебували в комунальній власності Недашківської сільської ради, правонаступником якої є Малинська міська рада, є необґрунтованими вимоги прокурора за ст. 387 ЦК України про витребування майна з чужого незаконного володіння;
- позовні вимоги ґрунтуються на незаконності реєстрації права власності на спірні земельні ділянки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав 18.10.2019. Очевидно, що прокурором заявлено позов 30.04.2021 у визначені законом строки. Апелянт стверджує, що відповідачем СВК "Недашківське" відкрито, упродовж 25 років, здійснювалось володіння спірними земельними ділянками. Однак, таке твердження є безпідставним, жодними доказами не підтверджується.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Прокурор та представник позивача-2 в судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги, просять відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи не забезпечили явки в судове засідання своїх представників.
Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, заслухавши в судовому засіданні представників відповідача-2, прокурора та позивача-2, зазначає наступне.
Як встановлено апеляційним судом, в 1995 році розроблена документація по визначенню земель колективної та державної власності сільськогосподарського підприємства ім. Гагаріна Малинського району Житомирської області (а.с. 109-159, т. 12).
Відповідно до рішення Недашківською сільською радою народних депутатів Малинського району Житомирської області від 26.05.1995 (а.с. 139, т.12) КСП ім. Гагаріна видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000112 від 05.11.1995, який зареєстрований у книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №17-16-000001 (а.с. 155-157, т.1) та яким у колективну власність для сільськогосподарського використання передано земельні ділянки загальною площею 2538,0га, з яких: 2224,8га - площа сільськогосподарських угідь, у тому числі ріллі - 1573,7га, 281,2га - сіножаті, 357,2га - пасовища, 12,7га - багаторічні насадження (сад).
07.03.2000 відбулися загальні збори КСП ім. Гагаріна, на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 1, серед іншого, вирішено провести реорганізацію КСП ім. Гагаріна, створити СВК "Недашківській" та припинити діяльність відповідного КСП.
На загальних зборах відповідача 17.03.2000 було прийнято рішення внести змін до Статуту, шляхом доповнення його п. 2.2 такого змісту: кооператив є правонаступником КСП ім. Гагаріна.
У акті прийомки-передачі від 21.03.2000 зазначено, що КСП ім. Гагаріна передало відповідачу - 1 земельні ділянки згідно з Державного акта на право колективної власності на землю від 05.11.1995 серії II - ЖТ № 000112.
04.04.2000 вище вказані зміни зареєстровано Малинською районною адміністрацією.
За розпорядженням голови Малинської районної державної адміністрації від 29.04.2001 № 203 КСП ім. Гагаріна було ліквідовано 28.04.2001, про що також свідчить інформація Головного управління статистики у Житомирській області від 11.02.2021 № 03.5-07/08-21, а розпорядженням цієї ж адміністрації від 04.06.2004 № 272 (із змінами) - надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованих КСП, у тому числі, і КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради Малинського району.
Судами встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру, 28.04.2001 КСП ім. Гагаріна (код ЄДРПОУ 02138406) ліквідовано, а 17.03.2000 - створено відповідача-1 (код ЄДРПОУ 30878939) із загальною кількістю (засновників) членів кооперативу 40 осіб.
Протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна від 05.04.2005 затверджено акт обстеження сільськогосподарських угідь реформованого КСП ім. Гагаріна, згідно з якого прийнято до розпаювання загальну площу сільськогосподарських угідь площею 1736,8 га та вилучено із розпаювання сільськогосподарські угіддя площею 544, 32 га (у тому числі, чагарники - 162, 85 га, болота - 79, 09 га, ділянки під громадський випас - 213, 38 га, в тому числі: рілля - 55, 64 га, пасовища - 127, 13 га, сіножаття - 30, 61 га) і передано їх до земель запасу Недашківської сільської ради. Крім цього зазначено, що 8 власників сертифікатів набули право власності на земельні ділянки площею 32,68 га, в тому числі, ріллю - 24,11 га, сіножаття - 6,23 га та пасовища - 2,34 га.
Актом обстеження сільськогосподарських угідь реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради Малинського району, затвердженого протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна від 05.04.2005, встановлено зменшення сільськогосподарських угідь.
Відповідно до протоколу загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради від 27.01.2006 затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради, згідно з якою площа земель, що підлягає паюванню складає 1 708,52 га (з них у спільній частковій власності - 127,44 га).
Рішенням 24 сесії 4 скликання Недашківської сільської ради від 09.01.2006 (зі змінами) погоджено припинення колективної власності на земельні ділянки та виведення їх із сільськогосподарського обороту реформованого КСП ім. Гагаріна загальною площею 483,6 га, в тому числі, ріллю - 162,03 га, сіножаття - 108,982 га, пасовища - 212,74 га; вирішено зарахувати до земель запасу Недашківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 455,32 га, в тому числі, чагарники - 162,85 га, болота - 79,09 га, рілля - 51,35 га, громадські випаси площею 213,38 га, в тому числі: сіножаття - 30,61 га, пасовища - 127,13 га; вирішено зарахувати до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 28,28 га, в тому числі, ріллю - 18,46 га, пасовища - 3,53 га, сіножаття - 6,29 га.
Розпорядженням Малинської районної державної адміністрації від 13.02.2006 № 32 (зі змінами) затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради; припинено право колективної власності на земельні ділянки щодо реформованого КСП ім. Гагаріна загальною площею 483,6 га, в тому числі, ріллю - 162,03 га, сіножаття - 108,82 га, пасовища - 212,75 га та зараховано до земель запасу Недашківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 455,32 га, в тому числі, чагарники - 162,85 га, болота - 79,09 га, громадські випаси - 213,38 га; вирішено віднести до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 28,28 га.
На підставі розподільчого балансу від 06.10.2020 відповідач -1 передав новоствореному підприємству (відповідач - 2) 55 земельних ділянок загальною площею 643,4745 га.
За договором оренди від 10.03.2021 відповідач-1 передав відповідачу-3 в оренду 5 земельних ділянок площею 31,0442 га на 49 років, а відповідач-2 передав відповідачу - 4 в оренду 55 зареєстрованих на праві приватної власності спірних земельних ділянок.
У подальшому відповідач - 4 передав відповідачу - 5 в суборенду 13 земельних ділянок.
Зазначені вище речові права підтверджуються відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 38-229, т.3).
Рішенням Малинської міської ради (2-ий позивач) №17 від 11.12.2020 "Про реорганізацію та утворення комісії з реорганізації сільських та селищних рад шляхом приєднання до Малинської міської ради" реорганізовано, зокрема, Недашківську сільську раду шляхом приєднання до Малинської міської ради, а також визначено, що остання є правонаступником, у тому числі, Недашківської сільської ради (а. с. 67-74, т.2).
Предметом позову у справі є вимоги керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Малинської міської ради Житомирської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський", Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашківське-земля", Фермерського господарства "Еко-Свинка" про скасування державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки та витребування у відповідачів земельних ділянок згідно з переліком, наведеного в позовній заяві.
Прокурор, посилаючись на те, що спірні земельні ділянки вважаються комунальною власністю Малинської територіальної громади, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами у даній справі.
Щодо підстав звернення прокурора до суду із позовом в інтересах позивачів.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію, за якою: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38); звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39); невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40); прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, у частині родючості ґрунтів, у частині проведення планових та позапланових перевірок (п.п. 33 п. 4 Положення).
Наведеним підтверджується, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Таку позицію підтримано і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.
Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та Малинської сільської ради як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивачів щодо захисту належним чином інтересів держави.
На думку прокурора, порушення інтересів держави полягає у незаконному, поза волею власника, вибуттям із власності територіальної громади Малинської сільської ради земельних ділянок, що є підставою для витребування такого майна (земельних ділянок) у відповідачів згідно зі статтями 387, 388 ЦК України. Прокурор зазначає, що набуття СВК "Недашківське" права приватної власності на спірні земельні ділянки порушує майнові права Малинської територіальної громади в особі Малинської міської ради (за якою спірні земельні ділянки закріплені на підставі закону).
Як встановлено апеляційним судом, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Коростенською окружною прокуратурою позивачам надіслано повідомлення з проханням повідомити, чи мають вони намір вжити заходи щодо поновлення порушених прав та інтересів держави в особі Малинської територіальної громади (листи від 14.04.2021 та 21.042021).
Разом з тим, позивачі повідомили Коростенську окружну прокуратуру, що не мають коштів для сплати судового збору; заперечень щодо представництва інтересів держави в їх особі не висловили.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звернувся до позивачів для надання їм можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави,зокрема 14.04.2021 Головному упралінню Держгеокадастра у Житомирській області ,а 21.04.2021 Малинському міському голові .
Разом з тим, органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявили пасивність та не вжили жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій. Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.Прокурор звернвся до суду з даним позовом 15.06.2021
Щодо доводів скаржника про неналежність визначення Малинської міської ради позивачем у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У матеріалах справи міститься рішення Малинської міської ради № 17 від 11.12.2020 "Про реорганізацію та утворення комісії з реорганізації сільських та селищної рад шляхом приєднання до Малинської міської ради", згідно якого реорганізовано, зокрема, Недашківську сільську раду шляхом приєднання до Малинської міської ради, а також визначено, що остання є правонаступником, у тому числі, Недашківської сільської ради (а.с. 67-74, т. 2).
При цьому, на території останньої розміщені спірні земельні ділянки. Таким чином, до Малинської територіальної громади, представницьким органом якої є Малинська міська рада, перейшли всі права та обов`язки на спірні земельні ділянки. В той же час, за змістом ст. 122 ЗК України розпоряджатися землями комунальної власності має право орган місцевого самоврядування, у спірних правовідносинах - Малинська міська рада.
З огляду на зазначене, прокурором правильно зазначено одним із позивачів Малинську міську раду як представницький орган Малинської об`єднаної територіальної громади, на користь якої необхідно витребувати спірні земельні ділянки.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що Малинська міська рада, уповноважена на виконання функцій контролю за використанням земель, впродовж розумного строку після повідомлення прокурора не вжила жодних заходів, що мали б реальну спроможність захистити порушені інтереси територіальної громади, дозволяє дійти висновку про неналежне виконання останньою покладених на неї функцій і не свідчить про неможливість з об`єктивних причин протягом розумного строку вжити відповідних заходів. А направлення відповіді на повідомлення прокурора про небажання здійснити захист порушеного права нівелює посилання апелянта на те, що Малинська міська рада не мала змоги належно здійснити захист інтересів держави, а відтак у прокурора відсутні підстави для представництва її інтересів.
Щодо суті спору суд зазначає наступне.
Частинами 1, 4 ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.
Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.
Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.11.2018 у справі №444/1786/15).
Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
Верховним Судом також викладено правову позицiю про те, що для задоволення чи вiдмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння, в першу чергу, необхідно встановити наявність чи вiдсутнiсть правових підстав для набуття права власностi на спірну земельну дiлянку у першого власника, а не наявність чи вiдсутнiсть скасування реєстрації права на земельну дiлянку (постанова Верховного Суду вiд 09.07.2018 у справі № 910/3513/17).
Відповідно до ст. 3 ЗК України (тут і надалі - у редакції, чинній станом на дату видачі Державного акта серії ІІ-ЖТ 000110 від 17.05.1996 на право колективної власності на землю) власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування.
Колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки (ст.1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.
Положення ч. 2, 3 ст. 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" унормовано, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.
З огляду на вищевикладені норми права, можна дійти висновку, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалося як суб`єкт права власності, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак, власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/987/21.
Згідно зі ст. 37 Цивільного кодексу УРСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.
За змістом ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.
Верховний Суд у п. 6.19 постанови від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 дійшов висновку, що відповідно до ст. 37 ЦК УРСР, ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.
У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 925/461/21 міститься висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (ст.7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (ст. 316-319 ЦК України (подібні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №924/250/19).
ТОВ "Недашківське-земля" в апеляційній скарзі доводить суду те, що докази, наявні в матеріалах справи, вказують саме на реорганізацію КСП ім. Гагаріна у СВК "Недашківський". Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами відповідача-2 , враховуючи наступне.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, при створенні СВК "Недашківський" виникла юридична особа з новою організаційно-правовою формою (сільськогосподарський виробничий кооператив), а також із новим складом його учасників, ніж було у КСП ім. Гагаріна (як кількісним, так і якісним), оскільки у складі останнього нараховувалося 483 членів, що вбачається зі Списку громадян Недашківської сільської ради, яким необхідно виготовити державні акти на право власності на землю замість сертифікатів на земельну частку/пай із земель реформованого КСП ім. Гагаріна с. Недашки (а. с. 158-170, т. 1).
Водночас, кількість членів (засновників) СВК "Недашківський" на час його створення складала 40 осіб, що підтверджується Установчим договором про створення та діяльність Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський", який зареєстровано рішенням Малинської районної державної адміністрації №140 від 17.03.2000 (а.с. 138-141, т. 1).
При цьому, на зборах від 07.03.2000, на яких приймалося, серед іншого, рішення про створення СВК "Недашківський" та передачу йому всіх майнових та земельних часток реорганізованого КСП, що залишилося в його розпорядженні згідно Державного акта, а також було вирішено залишити в користуванні кооперативу невитребувані земельні та майнові паї до появи спадкоємців, були присутні 158 чоловік (а. с. 120-123, т. 1), а у виписці із цього протоколу, що знаходиться в реєстраційній справі СВК "Недашківський", містяться відомості про уповноважених 153 чоловік та присутніх на зборах 120 чоловік (а.с. 130, т. 1).
Таким чином, вказане суперечить правовій природі поняття реорганізації шляхом перетворення, оскільки перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно - правової форми, а не складу її учасників. Тобто, в такому випадку, колишні члени КСП ім. Гагаріна автоматично повинні були б стати учасниками сільськогосподарського виробничого кооперативу "Недашківський". Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верхового Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
В той же час, встановлення тотожності складу учасників відповідного КСП та осіб, перелік яких наведено в Установчому договорі про створення та діяльність СВК "Недашківський" (який зареєстровано рішенням Малинської районної державної адміністрації № 140 від 17.03.2000 (а. с. 138-141, т. 1)) (у кількості 40 чоловік), у статуті СВК "Недашківський" (який зареєстровано рішенням Малинської районної державної адміністрації № 140 від 17.03.2000 (а.с.131-137, т.1)) (у кількості 7 чоловік), а пізніше - в статуті СВК "Недашківський" (нова редакція) (який затверджено загальним зборами товариства протоколом № 2/16 від 16.11.2016 (а.с.144-153, т.1)) (у кількості 5 чоловік) як засновників останнього, має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення відповідача-1 законодавством правовий режим колективної власності на землю. Подібні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №912/929/21.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що СВК "Недашківський" було створено 17.03.2000, про що, зокрема, свідчить статут останнього (а. с. 131-141, т. 1), тоді як реєстрацію КСП ім. Гагаріна скасовано у зв`язку з його ліквідацією лише розпорядженням голови Малинської РДА № 203 від 28.04.2001 (а. с. 171, т. 1), що підтверджується відповіддю Головного управління статистики у Житомирській області № 03.5-07/08-21 від 11.02.2021, згідно якої, зокрема, інформація щодо СВК "Недашківський" як правонаступника КСП ім. Гагаріна відсутня (а. с. 172, т. 1).
Отже, з огляду на вищевикладене, перетворення КСП ім. Гагаріна у СВК "Недашківський" не відбулося, що виключає правонаступництво відповідачем-1 - КСП ім. Гагаріна.
Колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 5 ЗК України земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян. Землі у колективну власність передаються безплатно. Земельні ділянки загального користування садівницьких товариств поділу не підлягають. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства. За відсутності спадкоємців переважне право на земельну частку мають члени цих підприємств, кооперативів і товариств. У разі продажу власником своєї земельної частки переважне право на її купівлю мають співвласники. Землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.
Так, в матеріалах справи міститься акт прийомки - передачі землі від 21.03.2000 (а. с. 126, т. 1). Суд враховує, що згідно даного акту КСП ім. Гагаріна передано СВК "Недашківський" земельні ділянки відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ЖТ №000112 від 05.11.1995, крім розпайованих земельних ділянок; а також визначено, що розпайовані земельні ділянки, котрі не витребувані їх власниками, до їх витребування у встановленому законом порядку власниками - залишити у користуванні СВК "Недашківський".
Разом з тим, суд зауважує, що даний акт має формальний характер, оскільки не підтверджує перехід прав на спірні земельні ділянки з підстав відсутності будь-яких відомостей щодо площі, інших ідентифікуючих ознак цих земель. Водночас, зі змісту вказаного документу не вбачається факту виявлення волі усіх членів КСП ім. Гагаріна щодо передачі права на земельні частки (паї) юридичній особі - СВК "Недашківський".
Колегія суддів зазначає, що передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до Указів Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки", спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №907/29/19 та постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2023 у справі № 906/987/21.
Також необхідно враховувати, що Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999 №1 529/99 передбачено реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями), майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.
В той же час, за змістом ч. 1, 3 ст. 60 ЗК України колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання. Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі підрозділів сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у колективну власність земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель. Площа земельних ділянок, що передаються, визначається виходячи з розміру середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому статтею 6 цього Кодексу.
Проте, у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту передання відповідною радою народних депутатів у встановлений законодавством спосіб будь-яких земельних ділянок з числа земель КСП ім. Гагаріна відповідачу-1.
Крім того, згідно зі ст. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
Як судом зазначалося вище, згідно з п. 5.1 Установчого договору про створення та діяльність СВК "Недашківський", який зареєстровано рішенням Малинської районної державної адміністрації №140 від 17.03.2000 (а. с. 138-141, т. 1), кооператив набуває права власності на частину землі КСП після одержання Державного акта на право колективної власності на землю на ім`я кооперативу.
Також за змістом п. 7.1 статуту відповідача-1 (а. с. 131-137, т. 1) кооператив набуває права власності на землю (земельну ділянку) відповідно до кількості переданих членами кооперативу земельних часток (паїв) у землях КСГП після одержання Державного акту на право колективної власності на землю на ім`я Кооперативу, до списку, що додається до даного державного акта, вносяться лише імена тих членів кооперативу, які внесли свої земельні частки (паї) з метою формування земельної ділянки кооперативу.
Тобто, факт набуття права власності на спірні земельні ділянки відповідачем-1 безпосередньо залежить від отримання відповідного правовстановлюючого документу - Державного акту на право колективної власності на землю саме на ім`я останнього. Проте, відповідачем-1 не надано правовстановлюючого документу на посвідчення будь-якого речового права на спірні земельні ділянки.
Окрім того, відповідно до п. 1, 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з п. 5, 6 даного Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
За змістом ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (тут і далі - у редакції, чинній у період здійснення паювання землі КСП ім. Гагаріна) право на земельну частку (пай) мають, зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).
Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)").
Так, у матеріалах справи міститься Список громадян Недашківської сільської ради, яким необхідно виготовити державні акти на право власності на землю замість сертифікатів на земельну частку/пай із земель реформованого КСП ім. Гагаріна с. Недашки, в якому вказано 483 члени КСП із зазначенням серій і номерів сертифікатів на земельні ділянки, та який затверджений головою Недашківської сільської ради Малинського району Житомирської області (а. с. 158-170, т. 1).
Як встановлено апеляційним судом вище, протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна № 1 від 05.04.2005 (а. с. 110 на звороті - 111, т.1), на яких були присутні 255 чоловік із загальної кількості власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) - 483 чоловік (131 чоловік - померлих), зокрема, затверджено Акт обстеження сільськогосподарських угідь реформованого КСП ім. Гагаріна, згідно якого прийнято до розпаювання загальну площу сільськогосподарських угідь площею 1736,8 га та вилучено з розпаювання сільськогосподарські угіддя площею 544,32 га (у тому числі, чагарники - 162,85 га, болота - 79,09 га, ділянки під громадський випас - 213,38 га, в тому числі: ріллі - 55,64га, пасовищ - 127,13 га, сіножаті - 30,61 га) і передано їх до земель запасу Недашківської сільської ради. Крім цього, зазначено, що 8 власників сертифікатів набули право власності на земельні ділянки площею 32,68 га, в тому числі, ріллі - 24,11 га, сіножаті - 6,23 га та пасовищ - 2,34 га (а. с. 107-110, т. 1).
В той же час, статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).
Як встановлено судом вище, розпорядженням Малинської районної державної адміністрації від 04.06.2004 № 272 (із змінами відповідно до розпорядження від 23.08.2005 № 305) надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованих КСП, у тому числі і Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Гагаріна, с. Недашки (а. с. 102 на звороті - 105, т.1).
Так, рішенням 24 сесії 4 скликання Недашківської сільської ради від 09.01.2006 (зі змінами внесеними рішенням 7 сесії 6 скликання від 31.10.2011) погоджено припинення колективної власності на земельні ділянки та виведення їх із сільськогосподарського обороту реформованого КСП ім. Гагаріна загальною площею 483,6 га, в тому числі ріллі 162,03 га, сіножатей 108,982 га, пасовищ 212,74 га; зарахувати до земель запасу Недашківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 455,32 га, в тому числі чагарники 162,85 га, болота 79,09 га, рілля 51,3 5 га, громадські випаси площею 213,3 8 га, в тому числі сіножатей 3 0,61 га, пасовищ 127,13 га; зарахувати до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 28,28 га, в тому числі з ріллі 18,46 га, з пасовищ 3,53 га, із сіножатей 6,29 га (а. с. 111 на звороті - 112, 117 на звороті, т.1).
Відповідно до протоколу № 2 загальних зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради від 27.01.2006 затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради, згідно якого площа земель, що підлягає паюванню, складає 1708,52 га (з них у спільній частковій власності - 127,44 га); кількість громадян, що мають право на земельну частку (пай) - 483 (а. с. 114 на звороті - 115 на звороті, т.1).
Розпорядженням Малинської районної державної адміністрації № 32 від 13.02.2006 (зі змінами відповідно до розпорядження № 117 від 06.04.2012) затверджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із реформованого КСП ім. Гагаріна Недашківської сільської ради та припинено право колективної власності на земельні ділянки по реформованому КСП ім. Гагаріна загальною площею 483,6 га, в тому числі ріллі 162,03 га, сіножатей 108,82 га, пасовищ 212,75 га; зарахувати до земель запасу Недашківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 455,32 га, в тому числі чагарники 162,85 га, болота 79,09 га, громадські випаси 213,38 га, віднести до земель загального користування запроектовані під`їзні дороги площею 28,28 га (а. с. 112 на звороті - 114, 118, т. 1).
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вказує, що землі КСП ім. Гагаріна були розпайовані, передані до земель запасу Недашківської сільської ради та земель загального користування, відтак у колективній власності не залишалися: 2538 га (всього по державному акту про право колективної власності) - 313,2 га (землі загального користування, які не підлягають паюванню і приватизації) - 1736,8 га (прийнято до розпаювання та передано громадянам) - 162,85 га (чагарники, які не підлягають передачі в приватну власність) - 79,09 га (болота, які не підлягають передачі у приватну власність) - 213,38 га (під громадський випас, які не підлягають передачі у приватну власність) - 32,68 га (виділено власникам раніше).
А відтак, оскільки члени КСП ім.Гагаріна застосували процедуру паювання до відповідної частини земель, що перебували у КСП на праві колективної власності, то наслідком реалізації цієї процедури є припинення права колективної власності на розпайовані землі, що зумовлює припинення й інших правомочностей щодо спірних земельних ділянок. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.12.2019 у справі №917/258/19.
Суд звертає увагу на те, що процедура розпаювання земель КСП ім. Гагаріна тривала у 2004 - 2006 роках, вже після ліквідації КСП ім. Гагаріна. При цьому, припинення права колективної власності на спірні земельні ділянки, з огляду на ліквідацію КСП у 2001 році, здійснено співвласниками земель та уповноваженими органами у відповідності до чинного на той час законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 30 Закону України "Про власність", Земельного кодексу України, п. 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".
Окрім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 № 2498-VIII, розділ X "Перехідні положення" Земельний кодекс України доповнено пунктом 21, яким встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Таким чином, вимоги пункту 21 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України стосуються як юридичних осіб, які станом на 1 січня 2019 припинені шляхом ліквідації, так і тих юридичних осіб, які припинені шляхом реорганізації.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що земельні ділянки, що були передані до земель запасу Недашківської сільської ради паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власності не залишалися, відповідно і у власність відповідача-1 не могли бути передані. За таких обставин, відповідач-1 неправомірно зареєстрував право приватної власності на спірні земельні ділянки комунальної власності та в подальшому розпоряджався ними.
В той же час, відповідно до ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі , зокрема, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.
Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.
За вказаного суд апеляційної інстанції враховує, що рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису про реєстрацію права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Крім того, зважаючи на вимогу прокурора скасувати державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки із закриттям розділу, суд враховує, що згідно зі ст. 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки із закриттям розділу в сукупності з вимогою про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння сприяють ефективному захисту порушених прав та підлягають задоволенню.
У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідачів критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.
Суд вказує, що витребування спірних земельних ділянок, які незаконно вибули з комунальної власності спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності, та у поверненні у власність територіальної громади комунального майна - земельних ділянок, яке відповідно до Конституції України належить народу та щодо яких законами України встановлено спеціальний режим набуття у власність, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, та не покладає на відповідачів надмірний індивідуальний тягар, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття земельних ділянок із комунальної власності, недоведеність факту правомірного набуття відповідачами права власності на земельні ділянки.
З огляду на викладене, позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок не порушують §1 ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через дотримання принципу законності втручання у право власності, відповідності такого втручання суспільному інтересу, його пропорційності.
Суд вказує, що апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що оскільки спірні земельні ділянки не перебували в комунальній власності Недашківської сільської ради, правонаступником якої є Малинська міська рада, є необґрунтованими вимоги прокурора згідно з ст. 387 ЦК України. Однак, вказане твердження апелянта є безпідставним, таким що суперечить дослідженим судом при прийнятті оскаржуваного рішення доказам та вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок наданих ГУ Держгеокадастром у Житомирській області, в яких міститься інформація про місце розташування земельних ділянки: Житомирська область, Малинський район, Недашківська сільська рада. Поміж іншого, віднесення спірних земель до комунальної власності підтверджується наявними у справі доказами щодо місця розташування спірних земель на території Недашківської сільської ради, правонаступником якої є Малинська міська рада.
При цьому, вимоги пункту 21 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України стосуються як юридичних осіб, які станом на 1 січня 2019 припинені шляхом ліквідації, так і тих юридичних осіб, які припинені шляхом реорганізації.
Отже, враховуючи вищевикладене, земельні ділянки, які передано до земель запасу Недашківської сільської ради паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власності не залишалися, відповідно, не могли бути передані і у власність відповідача-1. За таких обставин, 18.10.2019 за відповідачем-1 неправомірно зареєстровано право приватної власності на спірні земельні ділянки комунальної власності Недашківської сільської ради, так як і в подальшому 06.10.2020 і відповідачем-2.
Посилання скаржника про відсутність у Малинської міської ради права на спірні земельні ділянки є безпідставними, суперечить дослідженим судом при прийнятті оскаржуваного рішення доказам та вимогам чинного законодавства, а тому судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються.
Щодо доводів скаржника про застосування до спірних правовідносин позовної давності, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.
Колегія суддів зазначає, що державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки відповідачем-1 здійснена лише 18.10.2019, про що свідчить наявна в матеріалах справи Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а. с. 173-248, т.1).
Тобто, саме в цей час відбулося порушення прав Малинської об`єднаної територіальної громади як власника вказаних земельних ділянок.
В той же час, прокурором даний позов подано до суду 15.06.2021, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції Господарського суду Житомирської області.
Таким чином, позовна давність прокурором не пропущена.
Доводи скаржника про те, що СВК "Недашківське" відкрито, упродовж 25 років, здійснювалось володіння спірними земельними ділянками є безпідставними та такими, що жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.
Із урахуванням викладеного та враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.
Колегія суддів вказує, що апелянтом, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 у справі № 906/662/21 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Недашківське-земля" - без задоволення.
На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Недашківське-земля" на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.10.2024 у справі № 906/662/21 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складено 20 січня 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124556598 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Олексюк Г.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні