Постанова від 20.01.2025 по справі 922/2934/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2934/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Сгара Е.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін у судове засідання апеляційну скаргу позивача , вх. №2739 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2024 ( суддя Шатерніков М. І.) у справі № 922/2934/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" , м. Київ,

до Асоціації "Будинки на Котлова" , м. Харків,

про стягнення 172 099, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 20.08.2024 звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Асоціації "Будинки на Котлова" (відповідача) про стягнення 172 099,42 грн, з яких: 90 871, 01 грн пені, 16 586,65 грн 3% річних, 64 641,76 грн інфляційних втрат.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 7401-НГТ-32 постачання природного газу від 23.09.2021 в частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу поставленого за період з жовтня по грудень 2021р., з січня по березень та у жовтні 2022р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.10.2024 у справі №922/2934/24 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наступними висновками:

- наявні підстави для відмови у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки їх нарахування заборонене в період карантину та воєнного стану відповідно до нормативно-правових актів ( Постанова КМУ № 206);

- відповідач є колективним споживачем комунальних послуг, на якого поширюються обмеження щодо стягнення додаткових нарахувань за житлово-комунальні послуги під час дії воєнного стану.

- врахована правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19.

Позивач з рішенням господарського суду не погодився , звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області у справі та задовольнити позов у повному обсязі .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на наступне:

- суд першої інстанції не врахував усіх обставин, зокрема документально підтверджене споживання відповідачем природного газу у спірний період ?;

- рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права ?;

- зазначає, що відповідачем було сплачено у повному об`ємі за спожитий природний газ, а отже спірний договір з постачання природного газу не є договором надання житлово-комунальних послуг ?;

- нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних є законними, оскільки ці вимоги не підпадають під обмеження, встановлені для населення у період воєнного стану, вважає що вони підтягають стягненню у повному обсязі незалежно від обставин .

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 справу №922/2934/24 передано для розгляду суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Склярук О. І., суддя Гетьман Р. А., суддя Сгара Е. В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, витребувано матеріали справи з господарського суду.

Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали від учасників справи не надійшло.

26.11.2024 до апеляційного суду надійшли матеріали справи №922/2934/24.

Колегія суддів зауважила, що на час винесення даної ухвали, в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, що може привести до подовження процесуальних строків розгляду справи.

Відповідачем не було надано до апеляційного суду відзиву на означену апеляційну скаргу .

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на нижче викладене.

Між ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" (постачальник) та Асоціацією "Будинки на Котлова" (споживач) був укладений Договір №7401-НГТ-32 постачання природного газу від 23.09.2021 (надалі - Договір).

Згідно з його умовами постачальник зобов`язався поставити споживачу природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для продажу.

До договору було укладено додаткові угоди № 1 від 23.09.2021, № 1/1 від 27.09.2021, №3 від 20.10.2021, № 4 від 16.11.2021, № 5 від 11.01.2022, № 6 від 28.12.2021, № 7 від 28.12.2021, № 7/1 від 26.04.2022, № 7/2 від 26.09.2022, № 8 від 14.11.2022, якими змінювалися обсяги газу, порядок розрахунків, порядок постачання природного газу тощо.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг природного газу в період з грудня 2021 до травня 2022 .

Умовами пункту 3.5. Договору встановлено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Порядок та строки розрахунків визначені у розділі 5 Договору з урахуванням змін внесених додатковими угодами. Відповідно до пункту 5.1 Договору у редакції додаткової угоди №1, що діє з дати укладання Договору (пункт 11, 24 ДУ).

« 5.1. Оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Даний Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 30.06.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (пункт 13.1. Договору).

Також Додатковою угодою від 14.11.2022 № 8 до Договору постачальник та споживач дійшли взаємної згоди призупинити постачання природного газу за Договором через шість календарних днів (на сьомий день) з дня підписання даної Додаткової угоди.

На виконання умов Договору в період з жовтня по грудень 2021р., з січня по березень та у жовтні 2022 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий природний газ на загальну суму 1 235 799,91 грн, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Як наполягає позивач, відповідач за поставлений природний газ розрахувався у повному обсязі, проте із простроченням, про що свідчить інформація про надходження коштів на рахунки ТОВ "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ" надана листом АТ "ОЩАДБАНК" від 01.04.2024 №16/2-09/40653/2024.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і були підставою для їх захисту шляхом подання позову до господарського суду , а саме позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 90 871,01 грн, нарахованану за період нарахування за поставкою лютого 2022 з 16.04.2022 по 15.10.2022, період нарахування за поставкою березня 2022 з 17.05.2022 по 16.11.2022, період нарахування за поставкою жовтня 2022 з 16.12.2022 по 15.06.2023; 3% річних у сумі 16 586,65 грн за зобов`язаннями лютого, березня, жовтня 2022; інфляційні втрати у сумі 64 641,76 грн, нараховані за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання лютого 2022 27 012,52 грн (період нарахування з 01.05.2022 по 31.12.2023), березня 2022 37 611,39 грн (період нарахування з 01.06.2022 по 31.03.2024), жовтня 2022 17,85 грн (період нарахування з 01.01.2023 по 31.03.2024).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, апеляційний суд виходить з наступного.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

Судом встановлено настання строків виконання грошових зобов`язань відповідача. Так, Договором (пунктом 5.1.) визначено, що оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газу здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Факт поставки природного газу в період з жовтня 2021 до березня 2022 та у жовтні 2022 на загальну суму 1 235 799,91 грн підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Станом на дату звернення з позовом до господарського суду заборгованість відповідача за Договором погашена була у повному обсязі, проте оплати були здійснені відповідачем з порушенням встановлених у договорі строків.

Відповідачем доказів, які б спростовували факт здійснення оплат за поставлений у 2022 році газ з порушенням строків визначених у договорі до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена пунктом 7.2. Договору. Згідно з ним, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1. та пунктом 8.4. цього Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача, яким є асоціація будинків (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) пені, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, апеляційний суд враховує наступне.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" ОСББ - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

За статтею 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом.

Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Тож законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції було вірно зазначено, що відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статтею 13 якого залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору, а управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Споживачами такої послуги може бути індивідуальний споживач (фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги), або колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19.

Виходячи з визначених термінів, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є колективним споживачем тобто юридичною особою, що об`єднує споживачів власників жилих та нежилих приміщень у будинку.

Єдиним видом діяльності відповідача як юридичної особи є комплексне обслуговування об`єктів, отже відповідач фактично є споживачем комунальної послуги.

При цьому, зазначена в Договорі між сторонами мета отримання природного газу не впливає на вищенаведений статусу відповідача та не надає йому ознак виробника теплової енергії та постачальника послуг з опалення та гарячої води населенню, оскільки відповідач в силу свого статусу не перебуває в договірних відносинах з мешканцями квартир (населенням), а все майно багатоквартирних будниках, за змістом Закону, знаходиться в спільній власності власників квартир, а не відповідача.

Апеляційний суд зазначає, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, який триває і на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 № 206 (із змінами внесеними постановою КМУ від 29.12.2023) визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами), Харківська міська територіальна громада віднесена з 15.09.2022 до території можливих бойових дій.

Таким чином, з огляду на зазначене вище, слід зазначити, що встановлена Кабінетом Міністрів України заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, поширюється на об`єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичну особу, що створена та діє виключно в інтересах фізичних осіб - власників квартир та приміщень у житловому будинку.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування відповідачу до стягнення пеню, 3% річних та інфляційних втрат за період дії воєнного стану, що не узгоджується з положеннями названих нормативно-правових актів, а отже означені вимоги є неправомірними, порушують права співвласників як побутових споживачів житлово-комунальних послуг, а тому задоволенню не підлягають.

За зазначених вище обставин, доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків господарського суду у даній справі.

Протилежного у межах справи апелянтом не доведено, з матеріалів не вбачається.

Ураховуючи викладене , апеляційний суд вважає законним та ґрунтовним оскаржене рішення господарського суду .

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України»; вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип,пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України).

Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України)

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" , м. Київ , вх. №2739 х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2024 у справі № 922/2934/24 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Харківської області від 30.10.2024 у справі №922/2934/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя Е.В. Сгара