Ухвала

від 13.01.2025 по справі 902/1302/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"13" січня 2025 р. Cправа № 902/1302/22

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю секретаря судового засідання - Марчук А.П.

кредитора - ОСОБА_3. (в режимі ВКЗ)

представника ОСОБА_1 - Максюка С.В.

представника ОСОБА_2 - Шевчука В.О.

представника ТОВ "Ємільчине Агроком" - Оверковського К.В.

представника АТ "ПУМБ" - Награбовського О.В. (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за заявою: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро" (код 37565654)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа № 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро".

Постановою суду від 23.01.2024 ТОВ "Сат-Агро" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Голубенко О.В.

Ухвалою суду від 28.02.2024 замінено кредитора у справі № 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро" - ТОВ "Агріі Україна" на нового кредитора ОСОБА_3 .

06.03.2024 на адресу суду від кредитора - ОСОБА_3 надійшла заява про покладення солідарної відповідальності на керівника, в якій просить суд визнати керівника боржника ОСОБА_2 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро" та визнати керівника ОСОБА_1 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро".

17.05.2024 до суду від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на заяву про покладення солідарної відповідальності, в якому наведено заперечення щодо заяви, а 18.06.2024 надійшли письмові пояснення на заяву про покладення солідарної відповідальності на керівника.

08.07.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшли пояснення на відзив ОСОБА_2

23.09.2024 та 27.11.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо заяви про покладення солідарної відповідальності.

29.11.2024 до суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення.

03.12.2024 до суду від арбітражного керуючого Голубенко О.В. надійшли пояснення по справі № 02-20/299 від 02.12.2024.

03.12.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшли заперечення на додаткові пояснення ОСОБА_4 від 28.11.2024.

16.12.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшли пояснення щодо заяви про покладення солідарної відповідальності.

Розгляд справи та заяви неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 16.12.2024 оголошено перерву з розгляду заяви ОСОБА_3 від 06.03.2024 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника до 13 січня 2025

20.12.2024 до суду від ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1

13.01.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення щодо заяви про покладення солідарної відповідальності.

13.01.2025 проведення судового засідання передбачалося в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС за участю ОСОБА_3 та представника АТ "ПУМБ", Награбовського О.В .

Представник АТ "ПУМБ", адвокат Награбовський О.В. прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Разом з тим, відповідно до службової записки секретаря судового засідання, 13.01.2025 по справі № 902/1302/22 на відеоконференцзв"язок не зміг вийти заявник ОСОБА_3 .

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_3 від 06.03.2024 про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши учасників провадження, дійшов наступних висновків з огляду на таке.

Заява мотивована тим, що заборгованість ТОВ "Сат-Агро" за період з 01.02.2021 по 01.07.2022 у розмірі 60 510 748,12 перед кредиторами утворилась :

- 01.02.2021 у розмірі - 50000 грн. перед ПП "Адлєр";

- 01.06.2021 у розмірі - 8272125 грн. перед ТОВ "Ресурс-Фармінг";

- 04.06.2021 у розмірі - 32950 грн. перед ТОВ "Будівельна механізована компанія";

- з 15.08.2021 по 10.10.2021 на суму 5721072.12 грн. перед ТОВ «Агріі Україна»;

- 12.11.2021 у розмірі - 688275 грн. перед ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік";

- 12.12.2021 у розмірі - 2114944 грн. перед ТОВ «Рисоіл України»;

- 01.03.2022 у розмірі - 42965621 грн. перед АТ «ПУМБ»;

- 01.07.2022 у розмірі - 665761 грн. перед ТОВ "КОНСОЛЬЛАЙН";

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в період з 06.05.2021 по 30.12.2021 керівником боржника був ОСОБА_2 .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в період з 30.12.2021 по дату подання заяви керівником боржника був ОСОБА_1 .

Як стверджує заявник в період керування боржником ОСОБА_2 заборгованість боржника існувала перед 6 кредиторам на загальну суму 16 879 366,12 грн.

В період керування боржником ОСОБА_1 заборгованість боржника існувала перед 8 кредиторам на загальну суму 60 510 748,12 грн.

Також заявник стверджує, що на підставі фін аналізу і його висновків зобов`язання боржника з 01.01.2018 по дату відкриття провадження у справі про банкрутство постійно перевищували його активи, в зв`язку з чим керівник боржника - ОСОБА_2 повинен був звернутися, протягом місяця, до суду з заявою про відкриття банкрутства з 05.06.2021, в той час коли виникла заборгованість перед двома кредиторами ТОВ "Ресурс-Фармінг" і ТОВ "Будівельна механізована компанія", а ОСОБА_1 повинен був звернутися до суду, протягом місяця, з заявою про відкриття банкрутства з наступної дати, коли він став керівником боржника тобто з 30.12.2021, в зв`язку з тим, що на вказану дату, боржник продовжував знаходиться в стані неплатоспроможності та вже існувало 8 кредиторів.

Замість подання заяв про банкрутство боржника, керівники продовжували здійснювати підприємницьку діяльність боржника, що вказує на порушення з їх боку ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи наведене ОСОБА_3 просить визнати керівника боржника ОСОБА_2 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро" та визнати керівника ОСОБА_1 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро".

Згідно відзиву ОСОБА_2 від 16.05.2024 останній вказує, що заява ОСОБА_3 від 06.03.2024 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника необгрунтованою та безпідставною з тих підстав, що ОСОБА_2 є добросовісним керівника боржника про, що свідчить що ТОВ «Сат-Агро» до 30.12.2021 працювало виконувало свої зобов`язання, мало дебіторську заборгованість та кошти на банківському рахунку та є підтвердженням про відсутність солідарної відповідальності.

Після зміни власника у зв`язку із позбавлення корпоративних прав ОСОБА_2 було за рішенням керівника звільнено з посади директора ТОВ «Сат-Агро» 30.12.2021.

Відносно ТОВ «Сат-Агро» відкрита процедура банкрутства (повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство) 13.01.2023.

Отже, ОСОБА_2 після звільнення з посади директора ТОВ «Сат-Агро» не може відповідати за виникнення обставини неплатоспроможності після 30.12.2021 ТОВ «Сат-Агро».

В поясненнях ОСОБА_2 від 18.06.2024 зазначено, що в 2021 ТОВ «Сат-Агро» займалося викочуванням зернових сільськогосподарських культур.

Згідно звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 № 4-сг, ТОВ «Сат-Агро» посіяв площу 2 280,72 га.

До кінця грудня 2021 у ТОВ «Сат-Агро» були відсутні: обставин, визначених абз. 1 ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства щодо загрози неплатоспроможності боржника; момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника.

Так лише згідно звіту про реалізацію продукції сільського господарства за січень - листопад 2021р. № 21-заг ТОВ «Сат-Агро» реалізувало на суму 31 956 120 грн. без ПДВ.

Кредиторські вимоги ТОВ "Сат-Агро" виконувало.

Специфіка сільського господарства полягає в тому, що велика кількість зобов`язання закривається після збору урожаю.

Враховуючи наведені обставини, у справі про банкрутство ТОВ «Сат-Агро» у період роботи ОСОБА_2 не було більше одного кредитора.

Відтак, з урахуванням наведених норм та правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, наявність у справі про банкрутство єдиного кредитора унеможливлює встановлення обставин (юридичного факту) загрози неплатоспроможності боржника.

Враховуючи викладене вище слід дійти висновку про те, що заявником не доведено наявності у боржника ТОВ «Сат-Агро» стану загрози неплатоспроможності в період виконання ОСОБА_2 повноважень керівника боржника.

В поясненнях ОСОБА_3 від 08.07.2024 на відзив ОСОБА_2 зазначено, що надані звіти про посіви, збирання і реалізації врожаю не є документами первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони ОСОБА_2 .

В додаткових поясненнях від 23.09.2024 ОСОБА_3 зазначив, що не зважаючи, що документи статистики є неналежними доказами по справі, вартість реалізованої продукції, яка вказана в колонці 2 у форму № 21-заг, за період з січня по листопад 2021 у сумі 31 млн. грн., все одно є меншою сумою ніж зобов`язання, які взяв на себе ОСОБА_2 будучи керівником ТОВ «Сат-Агро».

Підписавши з АТ "ПУМБ" договір застави майбутнього врожаю № КІЕ-МУ-10395\1 24.09.2021, ОСОБА_2 поручився ТОВ «Сат-Агро» виконати зобов`язання по кредитному договору КІЕ-ТФ-10395. Відповідно до додатків до договору застави ОСОБА_2 надав у заставу врожай 2021 року соняшник на суму 26 млн. грн.

05.08.2021 ОСОБА_2 підписав з АТ "ПУМБ" договір поруки № КІЕ-П-10395/4, 24.09.2021 додаткову угоду № 1 до цього договору на підставі якого ТОВ «Сат-Агро» зобов`язано сплатити дол. 30.09.2021 9,6 млн. грн., а до 21.12.2021 25 млн. грн.

Відповідно до рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2022 по справі № 914/288/22 сума боргу по вказаному кредитному договору складає 42 млн. грн.

23.04.2021 і 13.07.2021 ТОВ «Сат-Агро» надало ТОВ «Агріі Україна» 2 фінансові аграрні розписки на підставі яких зобов`язалась до 15.10.2021 і 10.10.2021 відповідно, заплатити 1,9 млн. грн. В забезпечення вказаного обов`язку ТОВ «Сат-Агро» надало в заставу врожай соняшника 2021 року на суму 1,9 млн. грн.

Враховуючи наведене, ОСОБА_2 було продано врожай протягом 11 місяців в 2021 році, з січня 2021 по листопад 2021, на суму 31 млн. грн. За цей період часу Юшчишин підписав договори, якими передав у заставу врожай 2021 року на суму 27,9 млн. грн. і звалив на ТОВ «Сат-Агро» зобов`язань на загальну суму 16879366 грн., яка складається з: 50000 грн. перед ПП "Адлєр"; 8272125 грн. перед ТОВ "Ресурс-Фармінг"; 32950 грн. перед ТОВ "Будівельна механізована компанія"; 5721072.12 грн. перед ТОВ «Агріі Україна»; 688275 ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік"; 2114944 грн. перед ТОВ «Рисоіл України».

ОСОБА_3 стверджує, що на той момент, коли ОСОБА_2 подав форм N 21-заг до органів статистики, в якій указав, що продав врожай на суму 31 млн. грн., у ТОВ «Сат-Агро» розмір застави врожаю разом з розміром загальних зобов`язань складав і складає на даний час 44 779 366 млн. грн.

Згідно обставин справи у ТОВ «Сат-Агро» станом на 15.08.2021 була заборгованість перед 2 кредиторами на суму 13993197 грн. і врожай на суму 27,9 млн. грн. знаходився в заставі, а тому ОСОБА_2 повинен був звернутися протягом місяця до суду з заявою про банкрутство, тобто до 15.09.2021.

Дані наведені у формі N 21-заг дають загальну інформацію про факт продажу врожаю за 11 місяців, шляхом підсумку продажу за кожний місяць. Форма N 21-заг не дає можливості встановити обставини наявності розміру активів боржника за період з 15.08.2021 по 15.09.2021. Водночас, кредитором надано докази про наявність зобов`язань ТОВ «Сат-Агро», які є більшими ніж активи, які існували протягом 4 місяців, коли ОСОБА_2 був керівником боржника, це з 15.08.2021 до звільнення ОСОБА_2 30.12.2021.

В додаткових поясненнях ОСОБА_3 від 27.11.2024 зазначив, що у відповідності до листа ДПС від 28.03.2023 за № 6/02-32-04-04-15 вбачається, що згідно ІС «Податковий блок» та Архіву електронної звітності обліковується лише подана фінансова звітність ТОВ "Сат-Агро" за звітній 2018 рік.

З врахуванням наведеного відсутні статистичні дані наявності або відсутності майнових активів ТОВ "Сат-Агро" в період 2021 року.

Згідно п. 2.2. звіту ліквідатора Голубенко О.В. про діяльність, від 26.02.2024 у власності боржника перебуває нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 . Згідно оцінки, вартість будівлі складає 46600 грн.

Інші допустимі і належні докази про наявність активів, станом на 05.06.2021 і станом на 31.12.2021 відсутні, в зв`язку з тим, що керівником не передано ліквідатору первинної бухгалтерської документації.

В додаткових письмових поясненнях ОСОБА_2 від 28.11.2024 вказано, що ОСОБА_2 був директором ТОВ "Сат-Агро" протягом періоду з 11.05.2021 по 28.12.2021.

Протягом вказаного періоду директором ТОВ "Сат-Агро" було повністю платоспроможним та мала достатньо активів для виконання своїх зобов`язань, а саме:

- Для проведення господарської діяльності підприємство мало в оренді та суборенді земельні ділянки, сільськогосподарську техніку, складські приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції, штат працівників, відповідних професій.

- Для ведення сільськогосподарського виробництва ТОВ «Сат-Агро» користувалося земельними ділянками Житомирської області.

- Підприємство орендувало земельні ділянки (паї) у фізичних осіб, з якими укладені та зареєстровані, відповідно до законодавства, договори оренди земельного паю. В 2021р було укладено 36 договорів площею 113,7518 га. Таблиця, з реєстраційними даними договорів, кадастровими номерами земельних ділянок, власників- орендодавців та терміном дії додається.

- Також підприємство використовує землі Курненської ОТГ, Пулинського району, Житомирська область в кількості 11 паїв загальною площею 32,9641 га, з якою підписані договора на оренду земельних ділянок від 11.05.2021 року.

Зважаючи на викладене та встановлені обставини, а також враховуючи відсутність згідно з реєстром вимог кредиторів заборгованості боржника з виплати заробітної плати працівникам

Також у заяві ОСОБА_3 від 06.03.2024 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника не зрозуміло про, яку суму солідарної відповідальності йде мова та перед, яким кредитором ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність.

Згідно заперечень ОСОБА_3 від 03.12.2024 останній вказує, що ОСОБА_2 не надав документів, які вказують на реєстрацію права оренди, то надані договори оренди і суборенди не є належними доказами факту оренди земельних ділянок. З наданих документів не зрозуміло яка ціна права оренди на земельні ділянки.

Документи про оренду і суборенди також ставляться під сумнів. Так ОСОБА_2 надав форми статистичної звітності. Згідно форми 37-сг встановлено, що загальна площа на якій зібрано врожай у 2021 році складає 771,40 га, в той час ОСОБА_2 надав договорів про оренду і суборенду земельних ділянок у розмірі 2172 га, що дає підстави критично відноситься до таких доказів.

В підтвердження наявності активів ОСОБА_2 надав договір купівлі-продажу посівів № 16/03-21. Згідно даного договору ОСОБА_2 повинен заплатити ТОВ «Діва-Агролан» 7,2 млн. за право на посіви на земельних ділянках у розмірі 917,5 і 97,1 га.

ОСОБА_3 заперечує проти того факту, що вказаний договір вказує на наявність активів, на підставі того, що: з договору не зрозуміло на яких саме ділянках передані посіви; не надано доказів, що передані посіви існували і належали на праві власності ТОВ «Дива-Агролан». ОСОБА_2 не надано доказів, що посіви були передані разом з орендою земельних ділянок. Вже було вказано, що право переходу права оренди відбувається після державної реєстрації такого права, але докази такої реєстрації відсутні.

Виходячи з характеру договору ТОВ «Сат-Агро» взяло на себе обов`язок сплатити 7,2 млн. грн., тобто ОСОБА_2 надав доказ наявності зобов`язання а не активу.

В кінці пояснень ОСОБА_2 з`являється сума 52 млн. грн., але, що це значить ця сума і звідки вона взялася з пояснень не зрозуміло.

Серед документів наданих ОСОБА_2 була досліджені 4 реєстру про перевезення та прийнятого зерна на 4х різних складах, різних підприємств. Аналіз цих реєстрів показав, що вони складені одноособово самим ОСОБА_2 , а тому відповідно до ч. 1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка вказує на те що, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, не є належними доказами.

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 15.12.2024 останній вказує, що заява ОСОБА_3 в частині покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 , як колишнього керівника ТОВ «Сат-Агро», є безпідставною і необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню в цій частині, виходячи з наступного.

У заяві кредитора ОСОБА_3 не зазначено, з якого моменту виникла загроза неплатоспроможності у боржника ТОВ «Сат-Агро» та які юридичні факти вказували на таку загрозу, як і не зазначено, яким саме керівником було доведено Боржника до загрози його неплатоспроможності та допущено бездіяльність у вигляді не звернення до суду у місячний строк із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (відсутнє обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку).

Згідно з наданими заявником ОСОБА_3 витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в період з 06.05.2021 по 30.12.2021 керівником ТОВ «Сат-Агро» був ОСОБА_2 , а з 30.12.2021 по 24.01.2024 (по дату визнання Боржника банкрутом) керівником Боржника був ОСОБА_1 .

При цьому, судовими рішеннями про стягнення заборгованості з боржника ТОВ «Сат-Агро», на які посилається кредитор ОСОБА_3 у своїй заяві, підтверджується виникнення прострочення за зобов`язаннями Боржника всього в розмірі 60 510 748,12 грн. у період з 01.02.2021 по 16.12.2021, протягом якого директором ТОВ «Сат-Агро» був ОСОБА_2 , який допустив неплатоспроможність Боржника та не звернувся до суду.

Таким чином, прострочення за зобов`язаннями всіх зазначених 8 кредиторів (5 з яких заявилися з вимогами у цій справі про банкрутство № 902/1302/22) виникло в період до 16.12.2021, коли директором ТОВ «Сат-Агро» був ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Крім того, аналіз фінансово-господарського стану ТОВ "Сат-Агро", проведений за період з 01.01.2018 по 31.12.2021 (тобто до вступу на посаду директора ОСОБА_1 ), свідчить про недобросовісні умисні дії з доведення підприємства до стійкої неплатоспроможності та банкрутства, які у вказаний період вчинялися саме колишнім директором ТОВ "Сат-Агро" ОСОБА_2

ОСОБА_1 на посаді керівника боржника діяв добросовісно в інтересах боржника та кредиторів, що виключає покладення на нього будь-якої відповідальності за зобов`язаннями Боржника перед кредиторами.

При цьому, заміна керівника 31.12.2021 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 була зумовлена зміною єдиного учасника ТОВ «Сат-Агро» ОСОБА_6 на ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» у зв`язку із зверненням стягнення на предмет застави - 100% часток у статному капіталі ТОВ «Сат-Агро» на підставі договору застави, що підтверджується рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 902/1055/22. Тому ні ОСОБА_1 , ні ТОВ «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС» не є пов`язаними особами з колишнім керівником ОСОБА_2 та колишнім учасником ТОВ «Сат-Агро» ОСОБА_6 .

Згідно відповіді ОСОБА_3 від 20.12.2024 на відзив ОСОБА_1 , останній вказує, що ОСОБА_1 заперечує проти покладання на нього солідарної відповідальності за кредиторські вимоги ТОВ «Сат-Агро», обгрунтовуючи тим, що заборгованість, яка стала підставою для подання заяви про покладання солідарної відповідальності на керівника, виникла в період коли керівником боржника був ОСОБА_2 , а тому сам на нього повинно бути покладена солідарна відповідальність.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 визнає той факт, що солідарна відповідальність повинна були покладена на ОСОБА_2 , це означає, що він визнає, що станом на дату призначення його керівником боржника (30.12.2021): - існувала заборгованість на підставі договорів перед двома і більше кредиторів; - зобов`язання боржника були більше ніж його активи.

З урахуванням позиції ОСОБА_1 вбачається висновок, з дати призначення директором ОСОБА_1 , він повинен був керуватися приписами ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства і протягом місяця тобто до 30.01.2022 зобов`язаний був звернутися до суду з заявою про відкриття банкрутства. Будь яких інших альтернативних дій для ОСОБА_7 , які залежали або можуть залежати від попереднього керівника боржника КУПБ не передбачено, а тому і заперечення ОСОБА_1 не відповідають умовам ст. 34 КУПБ і існують всі підстави для покладання на нього солідарної відповідальності разом з ОСОБА_2 .

В додаткових поясненнях ОСОБА_1 від 10.01.2025 окрім зазначених вище пояснень, додатково зазначено, що згідно висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладені у Постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 (п.10.42): «Порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника».

З наведеного вище слідує, що: солідарна відповідальність за зобов`язаннями боржника може бути покладена лише на винну особу, яка і вчинила порушення законодавства; момент виникнення обов`язку у керівника підприємства звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство це момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника; місячний строк на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство вираховується з моменту настання загрози неплатоспроможності.

Як наслідок, відсутні підстави щодо покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «Сат-Агро» на керівника - ОСОБА_1 .

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

За приписами ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення неплатоспроможності, зокрема якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами або якщо розмір грошових зобов`язань боржника, строк виконання яких настав, перевищує вартість активів боржника, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №910/3191/20, від 15.06.2021 у справі №910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).

Відповідно до висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 04.09.2024 у справі №908/3236/21 солідарна відповідальність покладається за порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника. Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (пункт 10.15 постанови).

А тому положення ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням статті 22 ЦК України та mutatis mutandis висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 80) слід розуміти як відповідальність порушника за збитки, завдані боржнику, а відповідно, і його кредиторам.

Відповідно до правової позиції, сформульованої Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21 (пункти 10.15, 10.19) тлумачення положень ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства полягає в такому:

- порушення вимоги Закону своєчасно звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для стягнення з винного члена органу управління боржника збитків, спричинених таким порушенням, на користь боржника;

- належним позивачем за вимогою про стягнення збитків є як кредитор, так і боржник;

- кошти, стягнені із суб`єкта солідарної відповідальності, є коштами боржника, які, зокрема, включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані для задоволення вимог кредиторів лише у порядку черговості, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Тож визначене нормами ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства правопорушення має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Одним із таких елементів є розмір солідарної відповідальності, тобто розмір збитків, завданих боржнику, а відповідно, і його кредиторам внаслідок допущеного порушення, що полягає у порушенні визначеного ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, звернення до суду із вимогами про покладення на органи управління боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство потребує визначення заявником розміру цієї відповідальності та заявлення ним до суб`єкта солідарної відповідальності вимоги щодо стягнення відповідної суми задля задоволення тих вимог кредиторів, що лишились незадоволеними внаслідок допущеного таким суб`єктом відповідного порушення.

Без зазначення в заяві про покладення солідарної відповідальності розміру цієї відповідальності та за відсутності вимоги про стягнення із суб`єкта солідарної відповідальності відповідної суми, звернення із такими вимогами є неналежним, а тому відсутні підстави для їх задоволення.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2024 у справі № 902/1157/21.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/3236/21 від 04.09.2024 зазначила, що законодавець не розділяє ні в часі, ні в кількості звернень і судових проваджень вирішення питання про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство, встановлюючи лише процедуру розгляду та вирішення такого спору: 1) встановлення порушення; 2) з подальшим покладенням за таке порушення солідарної відповідальності та стягнення із суб`єкта відповідної суми.

Такий підхід у вирішенні спору про покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство узгоджується із закріпленим статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правом на ефективний засіб правового захисту.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду суд може задовольнити позов саме тоді, коли спосіб захисту, про який просить позивач, є ефективним, тобто може мати наслідком захист права без необхідності повторного звернення до суду, зокрема для вжиття інших, додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).

У контексті наведеного вище, судове рішення про виявлення порушення без притягнення винної особи до відповідальності вочевидь не призводить до захисту будь-чиїх прав і створює потребу в повторному зверненні до суду, що порушує статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не відповідає усталеній практиці Великої Палати Верховного Суду (пункт 10.37 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі №908/3236/21).

Тож належним та ефективним способом захисту при зверненні із заявою про покладення солідарної відповідальності є пред`явлення вимог щодо встановлення порушення із покладенням за таке порушення солідарної відповідальності з одночасним стягненням із суб`єкта відповідної суми.

Правовий висновок подібного змісту наведений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 924/784/23, від 19.11.2024 у справі № 910/3070/21.

У справі, яка розглядається, ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, в якій просив суд визнати ОСОБА_8 та ОСОБА_1 такими, що допустили порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро".

Отже, з урахуванням наведених вище правових позицій, оскільки ОСОБА_3 у цій справі не заявляв вимогу про стягнення із суб`єктів солідарної відповідальності збитків, обраний ним спосіб захисту права не є ефективним, оскільки не призводить до захисту порушеного права та створює потребу у повторному зверненні до суду. (Аналогічний правовий висновок Верховного Суду у Постанові по справі №924/801/21 від 05.12.2024).

Велика Палата Верховного Суду дотримується сталої позиції, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)), що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв`язку з його необґрунтованістю.

Суд зауважує, що у цьому випадку самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви є неефективний спосіб захисту, який обраний заявником.

Обставини щодо наявності/відсутності у діях керівників порушень приписів Кодексу України з процедур банкрутства можуть бути предметом дослідження господарськими судами під час розгляду вимог, які відповідають закону та призводять до ефективного захисту порушених прав.

За таких обставин у задоволенні заяви арбітражного керуючого про покладення на керівників боржника солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника необхідно відмовити з мотивів неефективності обраного заявником способу захисту.

Зважаючи на те, що неефективність обраного заявником способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові, суд не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент заяви з огляду на висновки Європейського суду з прав людини у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки в такому разі прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника з підстав неефективності обраного заявником способу захисту не залежить від інших встановлених судом обставин.

За наслідками проведення судового засідання, суд дійшов висновку про призначення наступного судового засідання у справі на 05.03.2025, забезпечивши проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Керуючись ст. 1, 2, 4, ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 11, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 196, 197, 232, 234, ч. 1 ст. 235, 236, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 від 06.03.2024 про покладення солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі № 902/1302/22.

2. Призначити судове засідання у справі № 902/1302/22 на 05.03.2025 на 10:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області, 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29, 3-й поверх, зал № 4.

3. Проведення судового засідання 05.03.2025 о 10:30 у справі № 902/1302/22 здійснити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (https://vkz.court.gov.ua), за участю ОСОБА_3 та представника АТ "ПУМБ", Награбовського О.В .

4. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 13.01.2025.

5. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 20.01.2025.

7. Копію ухвали надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ТОВ "Консольлайн" - info@consolline.com.ua; feshchenko.attorney@gmail.com; ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ТОВ "Юнайтед Глобал Лоджистік" - lawyer@ugl.com.ua, ТОВ "Сат-Агро" - sale@satagro.group, АТ "ПУМБ" - info@fuib.com, nagrabovskiy@meta.ua; ТОВ "Ємільчине Агроком" - veteran_legal@ukr.net; арбітражному керуючому Голубенко О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_2 , адвокату Шевчуку В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Максюку С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Головному управлінню ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ;

3 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_3 .