Ухвала

від 20.01.2025 по справі 904/213/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

20.01.2025м. ДніпроСправа № 904/213/25

За заявою Фізичної особи - підприємця Вагана Дмитра Володимировича, м. Дніпро

до Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

Фізичної особи - підприємця Христиченка Костянтина Леонідовича, м. Дніпро

про забезпечення позову до пред`явлення позову

Суддя Крижний О.М.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Ваган Дмитро Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позову, у якій просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом заборони Комунальному підприємству "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради, фізичній особі-підприємцю Христиченку К.Л. та будь-яким іншім особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з перешкоджанням у праві користування, організації, експлуатації, управління та розпорядження майданчиком для паркування, розташованим за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі буд.7, який на теперішній час експлуатується фізичною особою - підприємцем Ваганом Д.В на підставі договору №487 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 22.07.2021, та Акту приймання-передачі майданчику для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі 6уд.7 від 22.07.2021 до вирішення спору по позовній заяві фізичної особи - підприємця Вагана Д.В.

Заява обґрунтована тим, що між фізичною особою - підприємцем Ваганом Дмитром Володимировичем та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради укладено договір №487 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 22.07.2021, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі 6уд.7, який відповідно до акту приймання-передачі від22.07.2021 передано у користування заявнику та який наразі останнім експлуатується. Заявник вказує, що починаючи з 22.07.2021 та по теперішній час вкладав значні кошти на благоустрій даного майданчика для паркування. Заявник зазначає, що 27.12.2024 йому зателефонувала невідома особа, яка представилася представником фізичної особи-підприємця Христиченка Костянтина Леонідовича, а також повідомила про те, що між фізичною особою-підприємцем Христиченком Костянтином Леонідовичем та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради укладено договір №487 ОП "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 19.12.2024 та Акт приймання-передачі майданчику для паркування транспортних засобів комунальної форми власності від 19.12.2024, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Березинська, в районі буд. 7, загальною площею 368,0 кв.м, тобто за такої самою адресою та за тим самим місцезнаходженням. Також заявник зауважує, що вказана особа почала вимагати звільнити зазначений вище майданчик. Заявник звертає увагу, що на його прохання надати для огляду договір №487 ОП від 19.12.2024 та Акт приймання-передачі майданчику від 19.12.2024 останній скинув на Вайбер скановану копію зазначеного вище договору та акту, з якого заявнику стало відомо про те, що нібито 19.12.2024 було проведено засідання конкурсної комісії з визначення операторів - суб`єктів господарювання будь-якої форми власності, які організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування, які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста, і того ж дня, тобто 19.12.2024, на підставі витягу з протоколу від 19.12.2024 №6 зазначеного вище засідання конкурсної комісії, було укладено договір №487 ОП від 19.12.2024 та акт приймання-передачі майданчику від 19.12.2024 між фізичною особою-підприємцем Христиченком Костянтином Леонідовичем та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради.

Заявник стверджує, що не отримував від Комунального підприємства "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради будь-якого повідомлення/листа/правочину тощо про нібито припинення терміну дії договору №487 ОП від 22.07.2021, а також не підписував акту про повернення майданчику. Заявник звертає увагу, що під час дії договору №487 ОП від 22.07.2021 Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради було укладено ще один договір №487 ОП від 19.12.2024 стосовно того ж самого майданчика для паркування.

Предметом майбутнього позову заявник вказує - визнання недійсним договору №487 0П "Про організацію та експлуатацію майданчика для паркування" від 19.12.2024 та акту приймання-передачі майданчику для паркування транспортних засобів комунальної форми власності від 19.12.2024, укладених між фізичною особою-підприємцем Христиченком Костянтином Леонідовичем та Комунальним підприємством "Транспортна інфраструктура міста" Дніпровської міської ради.

Заявник вказує, що вжиття наведених заходів забезпечення позову у вказаний спосіб спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її повернення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з підпунктом 3 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову судовий збір становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання заяви становить 1514,00 грн.

Заявником надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки #0.0.4127735673.1 від 13.01.2025 про оплату судового збору у розмірі 1514,00 грн.

Однак у платіжному документі зазначено наступне:

Платник: Воронко Юлія Ігорівна

Код платника НОМЕР_1 .

Призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ;22030101, Судовий збір за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову вiд Воронко Юлiя Iгорiвна, Господарський суд Дніпропетровської області; січень 2025.

Отже судовий збір сплачено іншою особою і за подання іншого процесуального документа - за подання заяви про забезпечення позову від ОСОБА_1 .

Код платника у квитанції і призначенні платежу також не належить ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу, що чинне законодавство не містить заборони оплати судового збору іншою особою. Однак при цьому повинно бути правильно зазначене призначення платежу.

Дотримання заявником порядку сплати судового збору перевіряється за вказаним у платіжному документі призначенням платежу.

З призначення платежу у платіжному документі випливає, що судовий збір оплачено саме за подання заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 . У призначенні платежу не зазначено, що ОСОБА_1 оплатила судовий збір за подання заяви Вагана Д.В.

При цьому відповідно до інформації системи "Діловодство", ОСОБА_1 також подано заяви про забезпечення позову.

Отже, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних та допустимих доказів сплати судового збору у відповідному порядку та розмірі.

Суд звертає увагу, що Господарський процесуальний кодекс України (ст.139) передбачає вимоги до форми та змісту заяви про забезпечення позову, зокрема щодо подання доказів оплати судового збору.

При цьому відповідно до ч.7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зазначена норма має імперативний характер і передбачає не право суду на повернення заяви, а саме обов`язок такого повернення. Також, невиконання вимог ст. 139 кодексу щодо змісту заяви про забезпечення позову має наслідком повернення заяви, а не прийняття рішення про відмову у забезпеченні позову.

Аналіз тлумачення норм процесуального законодавства як імперативних міститься, зокрема, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Отже, заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.139 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися з даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи - підприємця Вагана Дмитра Володимировича про забезпечення позову до пред`явлення позову (вх.№зз2/25 від 17.01.2025) - повернути заявнику.

Повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду після усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: заява про забезпечення позову з додатками на 21 арк., у т.ч. квитанція від 13.01.2025 про сплату судового збору в розмірі 1514,00 грн.

Суддя О.М. Крижний