Ухвала

від 20.01.2025 по справі 904/114/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

20.01.2025м. ДніпроСправа № 904/114/25

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Людмила" (Дніпропетровська обл., Юр`ївський р-н, с. Вербуватівка)

до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області (Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, смт Юр`ївка)

про визнання недійсним рішення

Суддя: Татарчук В.О.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (Фермерське) господарство "Людмила" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області, в якій просить визнати недійсним рішення Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 07.11.2024 №4159-68/VIIІ "Про прийняття майна (ангар металевий) у комунальну власність Юр`ївської селищної територіальної громади та взяття його на баланс виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради". Судові витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення порушує його право власності на металевий ангар, розташований між будівлею пошти та пасікою фермерського господарства "Зоря", напроти житлового будинку №38-А по вул. Центральній в с. Вербуватівка Юр`ївського району Дніпропетровської області розміром 18м х 82м, загальною площею 1476кв.м, який належить позивачу на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18.10.2012.

Разом із позовною заявою, Селянським (Фермерським) господарством "Людмила" подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2025 заяву про забезпечення позову повернуто Селянському (Фермерському) господарству "Людмила" без розгляду у зв`язку з тим, що наведена заява оформлена без дотримання вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

17.01.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Селянського (фермерського) господарства "Людмила" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- накласти арешт на ангар металевий загальною площею 1525,20кв.м., що розміщений на земельній ділянці (без кадастрового номеру), яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 1225980700:03:001:0021, що відведена у власність за адресою: с. Вербуватівка, вул. Зоряна, буд. 1, 3, 5, 7;

- заборонити відповідачу та іншим особам крім позивача вчиняти будь-які дії щодо ангару металевого загальною площею 1525,20 кв.м., що розміщений на земельній ділянці (без кадастрового номеру), яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 1225980700:03:001:0021, що відведена у власність за адресою: с. Вербуватівка, вул. Зоряна, буд. 1, 3, 5, 7.

В обґрунтування заяви зазначає, що 04.01.2025 рекомендованим листом №5130001153012 голові Селянського (Фермерського) господарства "Людмила" Толстунову В.П. на юридичну адресу був надісланий лист виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради без номеру та дати, підписаний секретарем селищної ради, згідно з яким Толстунова Володимира Петровича було повідомлено, що рішенням Юр`ївської селищної ради від 07.11.2024 № 4159-68/VІІІ "Про прийняття майна (ангар металевий) у комунальну власність Юр`ївської селищної територіальної громади". Також, цим же листом голові запропоновано в добровільному порядку звільнити займаний ангар в термін до 15.01.2025. Позивач зазначає, що оскаржуване ним рішення порушує його право, як власника металевого ангару, тому вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову до розгляду його позову.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову разом з матеріалами справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 4 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина одинадцята статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Інститут забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання у майбутньому рішення суду, і тільки у разі необхідності, є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду та реалізації кожним права на судовий захист. Безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсним рішення Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 07.11.2024 №4159-68/VIIІ "Про прийняття майна (ангар металевий) у комунальну власність Юр`ївської селищної територіальної громади та взяття його на баланс виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради".

Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з вимогою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на ангар металевий та заборони відповідачу та іншим особам крім позивача вчиняти будь-які дії щодо ангару металевого загальною площею 1525,20кв.м., що розміщений на земельній ділянці (без кадастрового номеру), яка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 1225980700:03:001:0021, що відведена у власність за адресою: с. Вербуватівка, вул. Зоряна, буд. 1, 3, 5, 7, заявник не зазначає та не подає жодних доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу забезпечення позову у даній справі до предмета позову, а також не надає доказів того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Крім того, стосовно вжиття заходів до забезпечення позову, які просить застосувати позивач, суд враховує відсутність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у справі про визнання недійсним рішення Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 07.11.2024 №4159-68/VIIІ "Про прийняття майна (ангар металевий) у комунальну власність Юр`ївської селищної територіальної громади та взяття його на баланс виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради".

Таким чином, заявником не доведена необхідність забезпечення позову для захисту ймовірно порушених прав та інтересів заявника.

З огляду на вищезазначене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням доведеності, розумності і співмірності його вимог стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення заяви Селянського (Фермерського) господарства "Людмила" про забезпечення позову, в зв`язку з чим, відмовляє в її задоволенні.

Частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Селянського (Фермерського) господарства "Людмила" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 20.01.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Татарчук