Ухвала

від 20.01.2025 по справі 910/9998/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.01.2025Справа № 910/9998/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК"</a>,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Державна податкова служба України,

2) Головне управління ДПС у місті Києві,

про стягнення 1 589 775,39 грн

Суддя Гумега О. В.

Представники: без виклику учасників справи

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солом Трейд" (далі - позивач, ТОВ "Солом Трейд") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК"</a> (далі - ТОВ "Київський БКК") про стягнення боргу за договором на перевезення вантажів № 01-01/06/18 від 01.06.2018 в розмірі 1 589 775,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов зазначеного договору не здійснив повну оплату наданих йому позивачем послуг з перевезення вантажу, а саме: не сплатив борг в розмірі сум ПДВ, визначених у податкових накладних, які були притримані відповідачем до виплати у зв`язку з масовим блокуванням податковими органами податкових накладних, після їх розблокування та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/9998/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Київський БКК" на користь ТОВ "Солом Трейд" 1 589 775,39 грн боргу та 23 846,64 грн витрат зі сплати судового збору. Наведені рішення та постанова обгрунтовані наступним:

- факт наявності у відповідача перед позивачем основної заборгованості за договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01-01/06/18 від 01.06.2018 у заявленому до стягнення розмірі підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами та був визнаний відповідачем шляхом підписання актів звірки та сплати боргу з ПДВ за трьома податковими накладними;

- відповідач не довів ні факт втрати права на податковий кредит, ні факт зменшення податкового кредиту, в матеріалах справи відсутні докази вчинення відповідачем дій, направлених на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі зареєстрованих податкових накладних (після їх розблокування та реєстрації) та відображення відповідачем втрати цього права в обліку підприємства, а також відсутні рішення податкових органів, судове рішення, які б свідчили про зменшення податкового кредиту відправника (відповідача);

- позовні вимоги у цій справі заявлені у межах строку позовної давності, яка переривалася вчиненням відповідачем дій, направлених на визнання ним свого боргу, та продовжувалася на час дії карантину та запровадження воєнного стану в Україні.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 заяву представника позивача про прийняття додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Київський БКК" на користь ТОВ "Солом Трейд" 40 250,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції; у задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23 заяву ТОВ "Київський БКК" про ухвалення додаткового рішення судом задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Солом Трейд" на користь ТОВ "Київський БКК" витрати на правничу допомогу в розмірі 55 500,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК"</a> від апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/9998/23; закрито апеляційне провадження у справі № 910/9998/23 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024; ухвалено повернути матеріали справи до суду першої інстанції.

ТОВ "Київський БКК" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/9998/23 в частині задоволення позову про стягнення заборгованості у розмірі 1 161 725,20 грн, просило ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову; а також з касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/9998/23.

Постановою Верховного Суду від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23 касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київський БКК"</a> на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/9998/23 скасовано в частині задоволення позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, що є заборгованістю із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складених у 2018 році. Справу № 910/9998/23 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/9998/23 залишено без змін. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 у справі № 910/9998/23 скасовано.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 справу № 910/9998/23 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

У період з 14.01.2025 по 17.01.2025 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Судом враховано, що направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23 дійшов таких висновків:

- суди попередніх інстанцій не надали належну правову оцінку положенням, закріпленим в абзаці 3 пункту 4.19. договору, що стосуються, зокрема, випадків та наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних з урахуванням того, що у спірних правовідносинах цей факт (несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН) є встановленим судами;

- суд апеляційної інстанції при проведенні системного аналізу положень пункту 4.19. договору фактично ототожнив випадки, передбачені в абзацах 1 та 2 цього пункту договору, що стосуються зменшення податкового кредиту, коли такий був уже сформований відправником, з випадками, передбаченими в абзаці 3 пункту 4.19. договору, що стосуються, зокрема несвоєчасної реєстрації перевізником податкових накладних, внаслідок яких відправник не може реалізувати своє право на формування податкового кредиту;

- суди попередніх інстанцій не встановили, чи має передбачене абзацом 3 пункту 4.19. договору право Відправника на зменшення в односторонньому порядку свого розрахункового обов`язку перед Перевізником своїм наслідком зміну ціни послуги, погодженої сторонами в договорі, для Перевізника на розмір зобов`язання зі сплати сум ПДВ до бюджету, чи внаслідок реалізації Відправником цього права ціна послуги змінюється лише для Відправника. Тобто, іншими словами, чи змінюється для Перевізника ціна послуги, погоджена сторонами у договорі, на розмір зобов`язання зі сплати сум ПДВ до бюджету за вчиненими по договору операціями, у разі реалізації Відправником права на зменшення в односторонньому порядку свого розрахункового обов`язку перед Перевізником, передбаченого абзацом 3 пункту 4.19. договору;

- суди попередніх інстанцій застосували до спірних правовідносин, у тому числі і в частині стягнення заборгованості з ПДВ, що виникла на підставі податкових накладних, складених у 2018 році, положення Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01 січня 2022 року, та дійшли висновку про те, що відповідач не втратив права на податковий кредит, зокрема за податковими накладними, складеними у 2018 році;

- суди попередніх інстанції не здійснили порівняльний аналіз положень Податкового кодексу України у редакціях, чинних до 01 січня 2022 року та після цієї дати, не врахували правила дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, залишили поза увагою, те, що спірні правовідносини сторін у цій справі в частині стягнення заборгованості з ПДВ за податковими накладними, складеними у 2018 році, виникли з моменту складення таких податкових накладених та регулювалися Податковим кодексом України у редакції, чинній до 01 січня 2022 року. У зв`язку з цим суди не з`ясували з достовірністю, чи сплинув станом на 01 січня 2022 року встановлений попередньою редакцією Податкового кодексу України (чинною до 01 січня 2022 року) строк для формування відповідачем податкового кредиту - 1095 календарних днів з дати складення у 2018 році кожної окремої податкової накладної та, якщо сплинув, то коли саме, тобто не з`ясували, чи припинилося у відповідача станом на 01 січня 2022 року право на формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними у 2018 році. Не встановивши зазначені обставини, суди попередніх інстанцій передчасно застосували до спірних правовідносин в частині, що стосується стягнення за податковими накладними, складеними у 2018 році, положення Податкового кодексу України, в редакції, чинній з 01 січня 2022 року, та дійшли передчасного висновку про те, що відповідач не втратив право на податковий кредит за цими податковими накладними та про те, що положення, визначені сторонами в абзаці 3 пункту 4.19.договору, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин;

- суди попередніх інстанцій передчасно послалися на факт здійснення відповідачем оплати сум ПДВ за трьома податковими накладними № 3 від 10 липня 2018 року, № 11 від 31 липня 2018 року та № 13 від 10 серпня 2018 року, як на факт визнання відповідачем наявності у нього обов`язку зі сплати сум ПДВ після розблокування та реєстрації податкових накладних, оскільки, встановивши ці обставини, суди не з`ясували з достовірністю, коли саме були зареєстровані зазначені податкові накладні в ЄРПН та чи сплив станом на дату їх фактичної реєстрації в ЄРПН встановлений Податковим кодексом України у редакції, чинній до 01 січня 2022 року, строк для формування податкового кредиту - 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних;

- з огляду на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі в частині позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, що складається із сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, складениху 2018 році, неправильно застосували та порушили норми матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи межі розгляду справи в суді касаційної інстанції, дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у цій справі підлягають скасуванню в частині задоволення позову про стягнення 1 161 725,20 грн заборгованості, а справа № 910/9998/23 в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст. 74, 181, 182, 234, 235, 316 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу № 910/9998/23 до свого провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 17.02.25 о 10:00 год. Підготовче засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 4. Явка учасників справи у судове засідання є не обов`язковою.

3. Запропонувати позивачу:

- подати до суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду пояснення по суті заявлених позовних вимог станом на час нового розгляду справи з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23;

- подати до суду протягом п`яти днів з дня отримання відзиву відповідь на відзив.

4. Запропонувати відповідачу:

- подати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду відзив на позовну заяву станом на час нового розгляду справи з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23;

- подати до суду протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив.

5. Запропонувати третім особам:

- подати до суду протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду пояснення по суті спору станом на час нового розгляду справи з урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 910/9998/23.

6. Повідомити учасників справи про те, що останні не позбавлені можливості прийняти участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС у порядку ст. 197 ГПК України.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання - 20.01.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА