Рішення

від 21.01.2025 по справі 910/13958/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.01.2025Справа № 910/13958/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Ейр Оушен Ейрлайнс"

про стягнення 323 436,45 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Ейр Оушен Ейрлайнс" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 323 436,45 грн., з яких: 155 550,99 грн. - основний борг за наземне аеропортове обслуговування повітряних суден, екіпажів та пасажирів, 93 892,75 грн. - пеня, 61 185,10 грн. - інфляційні втрати, 12 807,61 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 18.11.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/13958/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) представників сторін. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За умовами частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, копія ухвали суду від 18.11.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/13958/24 у порядку, визначеному законом, була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету Товариства, та доставлена останньому 18.11.2024 року о 23:45 год. Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.

Дата отримання судом інформації про доставку означеного документа в кабінет ЕС відповідача - 19.11.2024 року о 12:11 год.

За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2024 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.11.2021 року між Товариством (Перевізник) та Підприємством (Обслуговуюча компанія) було укладено Стандартну угоду IATA про наземне обслуговування (спрощена процедура) Додаток "В" № ОД/2021/11/17/3 (далі - Угода).

У Преамбулі Угоди сторони погодили, що цей Додаток "В" складено відповідно до спрощеної процедури, за якою сторони домовляються про те, що умови Основної Угоди та Додатка "А" до СУНО від січня 2008 року, опублікованого Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (ІАТА), будуть частиною Додатка "В" так, якщо б вони були викладені в цьому документі повністю. Підписавши цей Додаток "В", сторони підтверджують, що вони ознайомлені з умовами вищевказаної Основної Угоди та Додатку "А".

Відповідно до цього Додатку "В" Обслуговуюча компанія зобов`язується організувати в аеропорту м. Львова прийом, випуск і стоянку повітряних суден, а також забезпечити наземне обслуговування рейсів за заявкою Перевізника.

За умовами пункту 1.1 Параграфу 1 Додатку "В" для одного наземного обслуговування, що включає прибуття і подальший виліт в узгоджений час одного і того ж повітряного судна (ПС), обслуговуюча компанія надає послуги згідно з Додатком "А".

У Додатку "В1.0" до Угоди сторони погодили аеропортові збори за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропорту "Львів", а в Додатку "В2.0" - перелік послуг та тарифи з наземного обслуговування пасажирських ПС, послуг з обслуговування пасажирів та їх багажу (пасажирське обслуговування), послуг з наземного обслуговування ПС для авіаперевізників, що здійснюють технічну або вимушену посадку ПС, послуг з наземного обслуговування ПС для авіаперевізників, що виконують некомерційні рейси, перелік послуг для зустрічі та випуску ПС для авіаперевізників, що виконують вантажні рейси.

Згідно з пунктом 1.4 Параграфу 1 Додатку "В" Угоди Обслуговуюча компанія надає на підпис командиру ПС або уповноваженому представнику перевізника рахунки та інші документи за надане обслуговування та послуги на конкретних рейсах Перевізника, а також проводить розрахунок вартості даних послуг. Перелік наданих послуг повинен бути підписаний Перевізником або його уповноваженим представником не пізніше наступного дня після надання послуг і відповідних документів. Непідписаний Перевізником вчасно перелік послуг по рейсу вважається затвердженим Перевізником.

Усі збори та тарифи, зазначені у Параграфі 1, Параграфі 2, та перелічені у додатках, вказані без врахування податків та інших обов`язкових платежів. Усі податки та інші обов`язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, додатково нараховуються та сплачуються відповідно до законодавства України (пункт 1.5 Параграфу 1 Додатку "В" Угоди).

Відповідно до Параграфу 2 Додатку "В" Угоди усі послуги, які не включені в Параграф 1 Додатку "В", надаються відповідно до тарифів на додаткові послуги під час наземного обслуговування ПС в міжнародному аеропорту м. Львів, які наведені в Додатку "В3.0". На замовлення Перевізника та за згодою Обслуговуючої компанії остання може надавати Перевізнику інші додаткові послуги, які не наведені в Додатку "В3.0", відповідно до тарифів, встановлених Обслуговуючою компанією.

За умовами пункту 3.1 Параграфу 3 Додатку "В" Угоди Перевізник компенсує Обслуговуючій компанії будь-які витрати понад тарифи, які вказані в Додатку "В1.0", Додатку "В2.0", Додатку "В3.0" до цього Додатку "В", які будуть здійснені від імені Перевізника за наявності рахунку або інших документів, підтверджуючих такі витрати.

Перевізник проводить всі розрахунки за надані послуги з Обслуговуючою компанією відповідно до тарифів, зазначених у Додатку "В" та додатках до нього (пункт 6.2 Параграфу 6 Додатку "В").

У Параграфі 7 Додатку "В" Угоди сторони, незважаючи на положення Статті 7.2 Основної угоди, домовилися про наступний порядок розрахунків.

Перевізник не пізніше ніж за три робочих дні до виконання рейсу або серії рейсів здійснює авансовий платіж за послуги за даним договором на поточний рахунок Обслуговуючої компанії, вказаний в Параграфі 15 даного договору, в розмірі середньої вартості обслуговування запланованих рейсів на місяць (пункт 7.1.1).

Розрахунки проводяться сторонами в гривнях. Нарахування ПДВ здійснюється у відповідності з діючим законодавством України. Розрахунки за цим Додатком "В" можуть проводитись сторонами в безготівковій та в готівковій формі у встановленому чинним законодавством України порядку (пункт 7.1.2).

Рахунки направляються Обслуговуючою компанією на електронну пошту Перевізника або надсилаються факсом. Оригінали рахунків надсилаються Перевізнику рекомендованим листом на адресу, вказану в Параграфі 9, або надаються уповноваженому представнику Перевізника (пункт 7.1.3).

Рахунки вважаються отриманими в день їх відправлення факсом або електронною поштою, або в день їх передачі уповноваженому представнику Перевізника в залежності від того, що сталося раніше (пункт 7.1.4).

Підставою для обліку наданих послуг є Карти-наряди (виставляються на кожний рейс), а їх вартості - Форма С, які мають реєстраційний номер, підписані уповноваженим представником Обслуговуючої компанії і уповноваженим представником Перевізника. Карти-наряди повинні бути підписані командиром ПС авіаперевізника або уповноваженим представником Перевізника не пізніше дня надання послуг Обслуговуючою компанією. У випадку не підписання командиром ПС авіаперевізника або уповноваженим представником Перевізника Карти-наряду в день надання послуг Обслуговуючою компанією, зазначені Карти-наряди вважаються погодженими Перевізником та є підставою для обліку наданих послуг за цією Угодою (пункт 7.1.7).

Обслуговуюча компанія направляє на адресу Перевізника, вказану в Параграфі 9, акт виконаних робіт (наданих послуг) у двох примірниках для підтвердження наданих послуг, другий примірник акта повертається Обслуговуючій компанії. Якщо Перевізник протягом 10 днів після отримання акта виконаних робіт (наданих послуг) не підпише акт або не надасть мотивовану відмову, акт вважається прийнятим Перевізником в редакції Обслуговуючої компанії (пункт 7.1.8).

Згідно з пунктом 8.2 Параграфу 8 Додатку "В" Угоди цей додаток діє по 31.12.2022 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не менше як за 30 (тридцять) календарних днів не повідомить іншу сторону про свій намір припинити його дію.

Обґрунтовуючи пред`явлені у даній справі вимоги, Підприємство вказувало на те, що згідно з наданим останнім розрахунком заборгованості станом на 01.04.2023 року, сума боргу Товариства перед Обслуговуючою компанією на 04.01.2022 року за надані на підставі Угоди послуги становила 171 543,44 грн.

У період з 04.01.2022 року по 23.02.2022 року позивач на виконання умов Угоди додатково надав Товариству передбачені цим правочином послуги з аеропортового обслуговування на загальну суму 443 007,55 грн., а також виставив Перевізнику відповідні рахунки, зокрема, від 29.12.2021 року № 7309 на суму 24 500,02 грн., від 14.01.2022 року № 187 на суму 63 919,28 грн., від 31.01.2022 року № 439 на суму 420,00 грн., від 18.02.2022 року № 933 на суму 29 464,59 грн. та від 23.02.2022 року № 1207 на суму 59 268,50 грн. - для оплати обумовлених Угодою послуг за актом форми С від 29.12.2021 року № 0571, актом про надання послуг від 14.01.2022 року № П0000000187, звітом по розшуку багажу за січень 2022 року за Угодою, актом про надання послуг від 18.02.2022 року № 933 та актом про надання послуг від 23.02.2022 року № П0000001207. Копії означених документів, підписаних уповноваженою особою позивача, наявні в матеріалах даної справи.

Судом встановлено, що вищевказані рахунки та акти були направлені позивачем на електронну адресу відповідача, вказану останнім у розділі 9 Угоди, а саме: office@airocean.com.ua, а також засобами поштового зв`язку на адресу місцезнаходження Товариства. Належні докази такого направлення також наявні у матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Угодою також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Підприємством умов даного правочину.

Однак, всупереч положенням вищенаведеної Угоди відповідач вказані акти наданих послуг не підписав й відповідні їх примірники Обслуговуючій компанії не повернув, виставлені Підприємством рахунки у встановлений Угодою строк оплатив лише частково, перерахувавши позивачу в період з 04.01.2022 року по 23.02.2022 року грошові кошти у загальній сумі 459 000,00 грн. (зараховані Обслуговуючою компанією в рахунок погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення) та заборгувавши таким чином Підприємству 155 550,99 грн. (з яких: 24 500,02 грн. - за рахунком від 29.12.2021 року № 7309, 41 897,88 грн. - за рахунком від 14.01.2022 року № 187, 420,00 грн. - за рахунком від 31.01.2022 року № 439, 29 464,59 грн. - за рахунком від 18.02.2022 року № 933 та 59 268,50 грн. - за рахунком від 23.02.2022 року № 1207).

Листом від 27.04.2023 року № 611/01.01-16 Підприємство звернулося до відповідача з претензією про оплату спірної заборгованості за Угодою. Належні докази направлення цієї претензії засобами поштового зв`язку на адресу відповідача наявні в матеріалах даної справи. Однак, наведена вимога була залишена відповідачем без задоволення, а сума боргу в розмірі 155 550,99 грн. Товариством у добровільному порядку не погашена.

Враховуючи вказані обставини, Підприємство для захисту своїх прав звернулося до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу та нарахованих Обслуговуючою компанією штрафних санкцій і компенсаційних виплат.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеної між сторонами Угоди, яка у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у її сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача перед позивачем за Угодою, яка становить 155 550,99 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач не надав документів, які свідчать про погашення наведеної заборгованості перед позивачем, яка існує на момент розгляду справи, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства до Товариства про стягнення вказаної суми боргу, в зв`язку із чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати наданих йому за Угодою послуг, позивач також просив суд стягнути з Товариства 3 % річних у розмірі 12 807,61 грн., нараховані на відповідні суми основного боргу за кожним спірним актом (рахунком) окремо у період з 30.12.2021 року по 01.11.2024 року, а також 61 185,10 грн. інфляційних втрат, нарахованих на означені суму боргу протягом наведеного періоду згідно з наданим Підприємством розрахунком.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Оскільки нараховані позивачем суми інфляційних втрат у розмірі 61 185,10 грн. та 3 % річних у сумі 12 807,61 грн. є арифметично правильними та відповідають приписам чинного законодавства, тоді як відповідачем контррозрахунку наведених компенсаційних виплат надано не було, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства про стягнення з відповідача нарахованих компенсаційних виплат у вищевказаних розмірах, у зв`язку із чим, такі вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, зважаючи на неналежне виконання Товариством своїх грошових зобов`язань за Угодою, позивач також просив суд стягнути із Перевізника 93 892,75 грн. пені, нарахованої із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ на відповідні прострочені суми основного боргу в період з 30.12.2021 року по 30.06.2023 року згідно з наданим Підприємством розрахунком.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

У пункті 7.1.13 Параграфу 7 Додатку "В" Угоди сторони погодили, що за несвоєчасну оплату послуг, наданих Обслуговуючою компанією, остання має право нараховувати пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

У той же час, Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно зі статтями 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки нарахована позивачем із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ сума пені у розмірі 93 892,75 грн. є арифметично правильною та відповідає приписам чинного законодавства та умовам Угоди, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Підприємства про стягнення з відповідача цієї штрафної санкції у вищенаведеному розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони).

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати передбачених Угодою спірних платежів.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові обов`язки за Угодою, позовні вимоги Підприємства підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог Підприємства.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "Ейр Оушен Ейрлайнс" (02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 9, літера "А", офіс 369; код ЄДРПОУ 43773766) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" (79000, місто Львів, Аеропорт цивільної авіації; код ЄДРПОУ 33073442) 155 550 (сто п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 99 коп. основного боргу, 93 892 (дев`яносто три тисячі вісімсот дев`яносто дві) грн. 75 коп. пені, 12 807 (дванадцять тисяч вісімсот сім) грн. 61 коп. 3 % річних, 61 185 (шістдесят одну тисячу сто вісімдесят п`ять) грн. 10 коп. інфляційних втрат, а також 4 851 (чотири тисячі вісімсот п`ятдесят одну) грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 21.01.2025 року.

Суддя В.С. Ломака