Рішення

від 26.11.2024 по справі 911/1957/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р.

м. Київ

Справа № 911/1957/24

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О. М., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 код ЄДРПОУ 00100227)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, будинок 38-А, код ЄДРПОУ 33742752)

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського управління №0734-03015-ПД від 01.01.2024,

за участю представників:

позивача: Буркової Олени Михайлівни;

відповідача: Муравського Сергія Петровича,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-промислова група Югенергопромтранс про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського управління №0734-03015-ПД від 01.01.2024.

Ухвалою від 30.07.2024 суд відкрив провадження у справі та прийняв позовну заяву до розгляду. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання на 26.08.2024 на 14:00.

У судове засідання 26.08.2024 учасники справи не з`явились. До суду надійшли відзив, відповідь на відзив та клопотання про долучення доказів часткового погашення боргу, які прийняті судом та долучені до справи. Суд встановив відповідачу строк для подання заперечень до наступного судового засідання. Враховуючи значну небезпеку для життя та здоров`я мешканців та відвідувачів міста Києва 26.08.2024 через оголошення сигналу повітряної тривоги з огляду на тривалу масовану ракетну атаку міста та країни загалом впродовж дня, суд визнав причини неявки учасників справи у судове засідання поважними. Підготовче судове засідання у справі відкладено на 10.09.2024 на 15:15.

У судовому засіданні 10.09.2024 відповідач повідомив суд про відсутність наміру подавати заперечення. Також відповідач повідомив суд, що має намір погасити весь основний борг до 25.10.2024. З огляду на повідомлення відповідача про намір погасити основний борг до 25.10.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 28.10.2024 на 14:00.

22.10.2024 від відповідача надійшло клопотання з доказами погашення основної суми боргу, як про те він повідомляв у судовому засіданні 10.09.2024.

28.10.2024 від позивача надійшла заява з підтвердженням оплати відповідачем основного боргу, що заявлявся до стягнення в межах даного провадження.

У судовому засіданні 28.10.2024 брали участь представник позивача Буркова Олена Михайлівна та представник відповідача Муравський Сергій Петрович. Під час судового засідання було з`ясовано, що відповідач не скористався можливістю подати заперечення у строк, який раніше був встановлений судом. Враховуючи, закінчення строків підготовчого провадження та наявність усіх необхідних заяв по суті, що були подані учасниками спору, суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.11.2024 на 09:30.

У судовому засіданні 26.11.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі про закриття провадження в частині стягнення основного боргу та про задоволення позову в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції.

Доводи сторін та фактичні обставини справи встановлені судом.

Позивач зазначає, що 01.01.2024 з метою приведення договірних відносин у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763, якою в тому числі внесено зміни до типового Договору про надання послуг з диспетчерського управління) сторони домовились укласти договір шляхом приєднання Користувача до умов договору про надання послуг з диспетчерського управління (далі Договір приєднання), затвердженого Наказом НЕК «УКРЕНЕРГО» від 22.11.2023 № 742 та розміщеного на сайті НЕК «УКРЕНЕРГО» за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykivrynku/ dogovory/.

07.06.2024 зі змінами та доповненнями, внесеними Постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1036 затверджені нові умови договору, затвердженого Наказом НЕК «УКРЕНЕРГО» від 07.06.2024 № 344, розміщеного на сайті НЕК «УКРЕНЕРГО».

Повідомленням від 24.11.2023 № 01/64274 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського управління Позивач проінформував про те, що Відповідача приєднано до умов договору про надання послуг з диспетчерського управління. Ідентифікатор договору № 0734-03015 ПД. Дата акцептування 01.01.2024.

З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами) (далі КСП), Користувач набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, КСП та чинним законодавством України.

За послуги, надані у 2024 році, сторони застосовували тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в розмірі 104,57 грн. Без урахування ПДВ, встановлений пунктом 1 постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2323 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2024 рік", що булла оприлюднена на офіційному веб-сайті НКРЕКП і набрала законної сили з 01.01.2024.

Відповідно до п.п. 2.1 договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи України.

За договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського управління, а сааме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки.

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору № 0734-03015-ПД від 01.01.2024 користувач здійснює оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Щодо фактичних обсягів (остаточний розрахунок) здійснюється: до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі (пункт 3.7 Договору). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Вбачається, що позивачем були виставлені рахунки з лютого 2024 по червень 2024.

Так, у лютому 2024 року, у відповідності до п. 3.5 договору позивачем рахунок фактура для здійснення 1 платежу не виставлявся, для здійснення 2 платежу виставлено рахунок-фактуру від 25.02.2024 № ДУ-0018599/0734-03015-ПД на суму 67 615,30 грн. з ПДВ, який згідно п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28.02.2024, а для здійснення 3 платежу виставлено рахунок-фактуру від 05.03.2024 № ДУ-0019303/0734-03015-ПД на суму 102 864,00 грн. з ПДВ, який відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 08.03.2024.

29.02.2024 сторонами складено акт надання послуги за лютий 2024 року у відповідності до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 1 310,838 МВт*год. вартістю 164 489,20 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 08.03.2024. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім, що підтверджується даними витягу із сервісу «Укренерго онлайн». Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору становив до 15.03.2024 (включно).

Встановлено, що за період березня 2024 року, у відповідності до п. 3.5 договору позивач виставляв наступні рахунки: для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 15.03.2024 №ДУ 0020258/0734-03015-ПД на суму 96 990,60 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 18.03.2024; для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 25.03.2024 № ДУ-0020992/0734-03015-ПД. на суму 99 756,01 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28.03.2024; для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 05.04.2024 № ДУ-0021733/0734-03015-ПД на суму 104 772,61 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 08.04.2024.

31.03.2024 сторонами складено акт надання послуги за березень 2024 року у відповідності до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 2 402,850 МВт*год. вартістю 301 519,22 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 09.04.2024. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім, що підтверджується даними витягу із сервісу «Укренерго онлайн» . Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору становив до 15.04.2024 (включно).

Встановлено, що за період квітня 2024 року, у відповідності до п. 3.5 договору позивачем відповідачу було виставлено наступні рахунки: для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 15.04.2024 №ДУ 0023218/0734-03015-ПД на суму 71 983,64 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 18.04.2024; для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 25.04.2024 № ДУ-0023945/0734-03015-ПД. на суму 111 272,44 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28.04.2024; для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 06.05.2024 № ДУ-0024671/0734-03015-ПД на суму 96 084,85грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 08.05.2024.

30.04.2024 сторонами складено акт надання послуги за квітень 2024 року у відповідності до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 2 226,108 МВт*год. вартістю 279 340,93 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 09.05.2024. Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім , що підтверджується даними витягу із сервісу «Укренерго онлайн» . Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору до 15.05.2024 (включно).

Встановлено, що за період травня 2024 року, у відповідності до п. 3.5 договору позивачем виставлено наступні рахунки: для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 15.05.2024 №ДУ 0026137/0734-03015-ПД на суму 112 456,75 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 18.05.2024; для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 25.05.2024 № ДУ-0026863/0734-03015-ПД на суму 76 245,08 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28.05.2024; для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 05.06.2024 № ДУ-0027590/0734-03015-ПД на суму 122 611,16 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 08.06.2024.

31.05.2024 сторонами складено акт надання послуги за травень 2024 року у відповідності до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 2 480,898 МВт*год. вартістю 311 313,00 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 10.06.2024. Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору до 15.06.2024 (включно).

Також встановлено, що за період червня 2024 року, у відповідності до п. 3.5 договору позивач виставив наступні рахунки відповідачу: для здійснення 1 платежу рахунок-фактуру від 15.06.2024 №ДУ 0029065/0734-03015-ПД на суму 96 092,39 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 18.06.2024; для здійснення 2 платежу рахунок-фактуру від 25.06.2024 № ДУ-0029795/0734-03015-ПД на суму 109 786,96 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28.06.2024; для здійснення 3 платежу рахунок-фактуру від 05.07.2024 № ДУ-0027590/0734-03015-ПД на суму 104 287,00 грн. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 08.07.2024.

30.06.2024 сторонами складено акт надання послуги за червень 2024 року у відповідності до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 2 471,760 МВт*год. вартістю 310 166,33 грн. з ПДВ. Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 11.07.2024. Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору до 15.07.2024 (включно).

Судом встановлено, що факт надання послуг та їх прийняття відповідачем підтверджується матеріалами справи, зокрема наявними у справі доказами, зокрема фактом підписання сторонами актів надання послуги за відповідні місяці.

Відтак вбачається, що за період з березеня 2024 року по червнь 2024 року позивач наддав відповідачу, а останній прийняв послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за означеними актами надання послуги на загальну суму 1 100 820,26 грн, яка не була оплачена відповідачем у строки визначені договором.

У відзиві відповідач заперчував проти позовних вимог та заявляв, що позовні вимоги є необ`єктивними та передчасними.

Відповідач зазначав, що несвоєчасні розрахунки перед ПАТ «НЕК «Укренерго» виникають саме через порушення чинного законодавства та відповідних договорів з боку самого ПАТ «НЕК «Укренерго», яке належним чином, своєчасно та у повному обсязі не розраховується з учасником ринку електричної енергії ДП «Гарантований покупець» за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, а те в свою чергу не розраховується в повному обсязі з ТОВ «ЕПГ «Югенергопромтранс» за продану електроенергію за «зеленим» тарифом.

Водночас, вбачається, що не дивлячись на незгоду з заявленим позовом відповідач 22.10.2024 надав суду клопотання з доказами погашення основної суми боргу.

Так, судом встановлено, що відповідачем було надано суду наступні докази оплати основного богу: платіжна інструкція №1227 від 18.06.2024 на суму 97 649,35 грн.; платіжна інструкція №1344 від 27.06.2024 на суму 94 489,20 грн.; платіжна інструкція №1406 від 16.07.2024 на суму 70 000,00 грн.; платіжна інструкція №1474 від 18.07.2024 на суму 101 519,22 грн.; платіжна інструкція №1620 від 08.08.2024 на суму 170 000,00 грн.; платіжна інструкція №1704 від 19.08.2024 на суму 30 000,00 грн.; платіжна інструкція №1705 від 19.08.2024 на суму 279 340,93 грн.; платіжна інструкція №1827 від 30.08.2024 на суму 111 313,00 грн.; платіжна інструкція №1904 від 12.09.2024 на суму 100 000,00 грн.; платіжна інструкція №1973 від 19.09.2024 на суму 100 000,00 грн.; платіжна інструкція №2057 від 01.10.2024 на суму 50 166,33 грн.; платіжна інструкція №2128 від 09.10.2024 на суму 160 000,00 грн.; платіжна інструкція №2209 від 18.10.2024 на суму 100 000,00 грн.

З наведеного вбачається., що за період із 11 червня по 18 жовтня 2024 року для погашення заборгованості за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0734-03015-ПД за перший та другий квартал 2024 року було перераховано на рахунок ПАТ «НЕК «Укренерго» 1 564 478,03 грн.

Так, до подання позовної заяви було перераховано 463 657,77 грн, а період із 18 липня по 18 жовтня 2024 року ТОВ «Енерго-промислова группа «Югенергопомтранс» на рахунок ПАТ «НЕК «Укренерго» було перераховано 1 100 820,26 грн.

Вбачається, що окрім вимог про стягнення основного боргу позивачем заявлялись вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції в порядку положень ст. 625 ЦК України за загальний період з 29.02.2024 по 22.07.2024 з прив`язкою до дати періоду виникнення зобов`язання по кожному простроченому платежу окремо.

Так, вбачається, що за прострочення оплати послуг за лютий 2024 позивачем нараховано 1639,7 грн 3% річних та 4965,64 грн втрат від інфляції. За прострочення оплати послуг за березень 2024 позивачем нараховано 2793,94 грн 3% річних та 8482,34 грн втрат від інфляції. За прострочення оплати послуг за квітень 2024 позивачем нараховано 1926,47 грн 3% річних та 6145,5 грн втрат від інфляції. За прострочення оплати послуг за травень 2024 позивачем нараховано 1385,09 грн 3% річних. За прострочення оплати послуг за червень 2024 позивачем нараховано 603,44 грн 3% річних.

Висновки господарського суду.

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 2 ст. 267 ГК України визначено, що строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 251, 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Суд констатує, що правовідносини сторін також регулюються і положеннями Цивільного кодексу, що стосуються договорів надання послуг.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Окрім того, спірні правовідносини врегульовані спеціальним законодавством в галузі електроенергетики. Так, згідно з п.10. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 33 Закону України «Про ринок електроенергії» оператор системи передачі має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно з п. п. 4.2.1 п. 4.2 Договору укладеного між сторонами користувач своєчасно та в повному обсязі зобов`язаний здійснювати розрахунки за Договором.

За наслідками дослідження матеріалів справи судом встановлено, що вартість всього обсягу наданих послуг у розмірі 1 100 820,26 грн, що була заявлена до стягнення позивачем, була погашена відповідачем після відкриття провадження у справі.

Дана обставина встановлена судом на підставі наданих відповідачем доказів та підтверджена позивачем заявою, що надійшла до суду 28.10.2024 від позивача з підтвердженням оплати відповідачем основного боргу, що заявлявся до стягнення в межах даного провадження.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Відтак, з огляду на те, що заявлену до стягнення з ТОВ «Енерго-промислова группа «Югенергопромтранс» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість у розмірі 1 100 820,26 грн. відповідачем погашено у повному обсязі, суд констатує, що предмет спору у цій частині спору відсутній, а відтак в цій частині вимог позивача провадження підлягає закриттю в порядку положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відтак вбачається, що на розгляді суду залишились вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції в порядку положень ст. 625 ЦК України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України, відтак, обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

На розгляді суду перебувають вимоги позивача за якими: за прострочення оплати послуг за лютий 2024 позивачем нараховано 1639,7 грн 3% річних та 4965,64 грн втрат від інфляції; за прострочення оплати послуг за березень 2024 позивачем нараховано 2793,94 грн 3% річних та 8482,34 грн втрат від інфляції; за прострочення оплати послуг за квітень 2024 позивачем нараховано 1926,47 грн 3% річних та 6145,5 грн втрат від інфляції; за прострочення оплати послуг за травень 2024 позивачем нараховано 1385,09 грн 3% річних та за прострочення оплати послуг за червень 2024 позивачем нараховано 603,44 грн 3% річних.

Судом здійснено перевірку розрахунків інфляційних нарахувань та 3% річних здійснених позивачем, які викладені в розрахунку доданому до позовної заяви та встановлено, що означені нарахування є підставними та підлягають до задоволення.

З огляду на викладене суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 8348,64 грн 3% річних та 19593,48 грн втрат від інфляції.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги, в частині, що залишалась на розгляді суду, судом задоволено то витрати зі сплати судового збору в цій частині покладаються на відповідача, що пропорційно до сплаченого позивачем судового збору становить 335,31 грн.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 5 частини 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1100820,26 грн.

Позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-промислова група «Югенергопромтранс» (08400, Київська область, місто Переяслав-Хмельницький, вулиця Героїв Дніпра, будинок 38-А, код ЄДРПОУ 33742752) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25 код ЄДРПОУ 00100227) 8348,64 грн 3% річних, 19593,48 грн втрат від інфляції та 335,31 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2025.

Суддя А.Ф. Черногуз