Рішення

від 13.01.2025 по справі 914/2903/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025Справа № 914/2903/24

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Віта», м. Київ,

про стягнення 4 885, 70 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Мацейко А.Ю.

Представники:

від позивача: Савко Наталія Володимирівна представник,

від відповідача: не з?явився.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного підприємства «Астра Віта» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.03.2023 № 33 в розмірі 4 885, 70 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2024 відкрито провадження у справі № 914/2903/24 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 23.12.2024.

Ухвалою суду від 23.12.2024 судове засідання відкладено на 13.01.2025.

У судове засідання 13.01.2025 представник позивача з`явився, підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

У судове засідання 13.01.2025 представник відповідача повторно не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча через систему Електронний суд був належно повідомлений про місце та час розгляду справи.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 13.01.2025 справу розглянуто по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (надалі позивач, орендодавець) звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного підприємства «Астра Віта» (надалі відповідач, орендар) про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.03.2023 № 33 в розмірі 4 885, 70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.03.2023 між ним та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна (надалі договір), що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає орендарю у строкове платне користування нерухоме майно: приміщення, а орендар зобов`язується сплачувати орендну плату, яка становить 1 702, 00 грн в місяць.

14.03.2023 відповідачу передано зазначене майно за актом приймання-передачі майна.

28.06.2024 договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності було розірвано, повернуто майно та підписано акт передачі-приймання майна, проте на момент розірвання договору у відповідача була наявна заборгованість в період за січень-червень 2024 року у розмірі 4 885, 70 грн.

На думку позивача, наявність заборгованості свідчить про порушення його прав і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 4 885, 70 грн заборгованості за договором оренди майна.

Позиція відповідача.

Відповідач участі представника в судових засіданнях не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу. надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Приписами ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності. За договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. У відповідності до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно віл наслідків своєї господарської діяльності.

Орендоване за договором майно є державним, а тому на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Судом встановлено, що 14.03.2023 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Приватним підприємством "Астра Віта" укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 33.

Відповідно до умов договору, позивач передав, а відповідач взяв у строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме частину нежитлового приміщення на першому поверсі загальною площею 17, 8 кв. м., яке знаходиться в навчальному корпусі № 2 за адресою: місто Львів, вулиця Карпінського, 6 та перебуває на балансі Національного університету «Львівська Політехніка».

Відповідно до п. 2.1. договору, 14.03.2023 відповідачу передано зазначене майно по акту приймання-передачі майна.

Зазначене майно передається в оренду з метою надання послуг з продажу канцтоварів, надання послуг із ксерокопіювання, поліграфічних та фотопослуг.

Приписами ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачено що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Відповідно до пункту 3.3 договору, у відповідача був наявний обов?язок щодо сплати орендних платежів щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди. При цьому, орендна плата сплачується відповідачем, як орендарем відповідно до співвідношення визначеного пунктом 16 Умов договору, а саме 50 % орендної плати підлягало сплаті до Державного бюджету України, а 50 % - балансоутримувачу.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету).

Судом встановлено, що 28.06.2024 між Національним університетом "Львівська політехніка" (балансоутримувачем) та приватним підприємством "Астра Віта" (орендарем) було укладено Акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого орендоване майно, а саме: частина нежитлового приміщення на першому поверсі загальною площею 17, 8 кв. м, яке знаходиться в навчальному корпусі № 2 за адресою: м. Львів, вул. Карпінського, 6, повернуто орендарем балансоутримувачу.

Пунктом 3.10. договору визначено, що припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов?язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Відповідно до абзацу 3 пункту 4.1. договору, у разі припинення договору орендар зобов?язаний сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Згідно з пунктом 11.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов?язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач свої зобов?язання за договором оренди нерухомого майна належним чином не виконував, орендну плату не сплачував, внаслідок чого на момент повернення орендованого майна у нього існувала заборгованість за період з січня 2024 по червень 2024 року. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунків позивача заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.11.2024 складає 4 885,70 грн.

З огляду на вищевказане, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до приватного підприємства «Астра Віта» про стягнення заборгованості в розмірі 4 885, 70 грн підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат позивача, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Астра Віта» (02160, Київська обл., місто Київ, вулиця Регенераторна, будинок 4/3-80, код ЄДРПОУ 43556202) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, Львівська область, місто Львів, вулиця Коперника, будинок 4; код ЄДРПОУ 42899921) суму в розмірі 7 913, 70 грн з яких:

- 4 885, 70 основний борг;

- 3 028, 00 грн судовий збір.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складений 20 січня 2025 року.

СуддяМанюк П.Т.