Ухвала

від 15.01.2025 по справі 916/761/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/761/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.

розглянувши у судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 за вх.№2-1800/24 від 26.11.2024

у справі №916/761/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС

до відповідача Приватного підприємства Топрак Плюс

про стягнення 390 600 грн.

за участю представників:

від позивача: Грищенко О.М. /довіреність від 24.07.2024/

від відповідача: не з`явився

від органу ДВС: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 у справі №916/761/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС до Приватного підприємства Топрак Плюс про стягнення 390 600 грн. задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Топрак Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» заборгованість у розмірі 390 600 грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 5 859 грн.

02.08.2022 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 11.07.2022 видано відповідний наказ.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 17.08.2022 у справі №916/761/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України за вх.№2-570/22 від 18.07.2022 задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Топрак Плюс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42 354 грн.

12.09.2022 на виконання додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 17.08.2022 видано відповідний наказ.

26.11.2024 за вх.№2-1800/24 господарським судом одержано скаргу на дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022, в якій позивач просить суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022, котрі виразились у винесені Постанови Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2024 про повернення наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- скасувати Постанову Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2024 про повернення наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 року стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 за вх.№2-1800/24 від 26.11.2024 призначено до розгляду у судовому засіданні на 11.12.2024, з повідомленням учасників справи та державного виконавця про судове засідання та проведенням судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

11.12.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному та ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 учасників справи та державного виконавця в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про призначення судового засідання щодо розгляду скарги на 15.01.2025, з повідомленням учасників справи та державного виконавця про судове засідання та проведенням судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 доставлено до електронного кабінету ВДВС та позивача , а також направлено на поштову адресу відповідача.

У судовому засіданні 15.01.2025 за участю представника позивача, судом проголошено ступну та резолютивну частини ухвали.

Представник ВДВС у судове засідання 15.01.2025 не з`явився, письмових пояснень щодо скарги не надав, що не є перешкодою для розгляду скарги, із врахуванням того, що ВДВС про дату, час та місце судових засідань щодо розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу вих.№916/761/22/71819/24 від 28.11.2024, вих.№916/761/22/75767/24 від 17.12.2024.

Відповідач (боржник) у судове засідання не з`явився, що не є перешкодою для розгляду скарги, із врахуванням того, що відповідач про дату, час та місце судових засідань щодо розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.11.2024 та від 18.12.2024.

Висновки суду.

Постановою Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.09.2022 відкрито виконавче провадження №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 про стягнення із Приватного підприємства «ТОПРАК ПЛЮС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 354 грн.

03.11.2022 позивач надіслав на адресу Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) клопотання вих. №03-2/11 від 03.11.2022 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022.

04.11.2023 позивач надіслав на адресу Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) клопотання вих.№04-3/11 від 04.11.2023 про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022.

У вказаних клопотаннях стягувач просив орган ДВС вжити, проте не обмежуючись ними, виконавчі дії, котрі наведені у прохальній частині даного клопотання, та повідомити стягувана про вжиті виконавчі дії та їх результати.

Доказів повідомлення органом ДВС стягувача про вжиті виконавчі дії та їх результати матеріали справи не містять та до суду не надано.

Постановою Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2024 наказ Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 повернутий стягувачеві без виконання на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження - у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В матеріалах справи наявні:

- відповідь на запит №146318119 від 22.09.2022 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи;

- відповідь на запит №232630786 від 14.10.2024 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи;

- інформація від 23.11.2024 про виконавче провадження №69911883, з якої вбачаються наступні відомості про проведення виконавчих дій:

1) відкриття ВП, дата виконавчої дії 22.09.2022, постанова про відкриття виконавчого провадження;

2) стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, дата виконавчої дії 22.09.2022, постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій;

3) стягнення виконавчого збору, дата виконавчої дії 22.09.2022, постанова про стягнення виконавчого збору;

4) звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, дата виконавчої дії 22.09.2022, постанова про арешт коштів боржника;

5) звернення стягнення на майно боржника, дата виконавчої дії 22.09.2022, постанова про арешт майна боржника;

6) звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, дата виконавчої дії 04.02.2023, постанова про арешт коштів боржника;

7) звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, дата виконавчої дії 25.07.2024, постанова про арешт коштів боржника;

8) повернення ВД стягувачу п.2 ч.1 ст. 37 (відсутність у боржника майна), дата виконавчої дії 24.10.2024, постанова про повернення виконавчого документу - повернення ВД стягувачеві (п.2 ч.1 ст.37);

- інформація щодо ВП №69911883, наявна у автоматизованій системі виконавчого провадження за ідентифікатором доступу.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема - звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; - звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; - вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; - заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; - інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: - здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; - надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; - розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; - заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; - роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження, розшук боржника - юридичної; особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його, місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Тобто, згідно вимог Закону України Про виконавче провадження державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану Боржника із метою належного виконання рішення суду з врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.

Також господарський враховує, що вказана правова позиція повністю узгоджена та підтримана позицією Верховного Суду, яка викладена зокрема, у Постанові від 23.08.2018 у справі №911/167/17.

Пунктом 1,4 статі 8 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

Обов`язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України Про виконавче провадження, Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за №2432/5.

Між тим, з наданих до матеріалів справи матеріалів виконавчого провадження вбачається, що у період з 22.09.2022 року по 24.10.2024 державним виконавцем або не було здійснено, або було здійснено із порушенням та недотриманням вимог ч. 8 статті 48 Закону України Про виконавче провадження виконавчих дій щодо примусового виконання наказу №916/761/22 у виконавчому провадженні №69911883, в тому числі і дій щодо виявлення рахунків боржника як в загальному, так і на предмет відкриття боржником нових рахунків, а також інших джерел доходів боржника.

Окрім того, в порушення вимог ч.ч.1,2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець в установлені законом строки не розглянув клопотання стягувача та не вжив відповідних дій, що направлені на виконання наказу Господарського суду Одеської області від 12.09.2022 у справі №916/761/22.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

При цьому висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з`ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Отже, державний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу лише у разі, якщо ним у встановленому порядку вжито всіх передбачених законом заходів щодо з з`ясування майнового стану боржника та розшуку майна боржника,

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.08.2018 у справі №910/25970/14.

Водночас, як вище встановлено господарським судом державним виконавцем Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) не було вжито всіх передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 12.09.2022 у справі №916/761/22.

За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 12.09.2022 у справі №916/761/22, котрі виразились у винесені постанови від 24.10.2024 про повернення наказу Господарського суду Одеської області від 12.09.2022 у справі №916/761/22 без виконання стягувачеві на підставі п.2 ч.1 cт. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є передчасними та незаконними.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).

За приписами ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883, визнання незаконними дій державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022, котрі виразились у винесені Постанови Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2024 про повернення наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження, а також скасування Постанови Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2024 про повернення наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

При цьому щодо заявлених позивачем вимог скарги судом враховується правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/7310/20.

Водночас господарський суд зауважує, що органом ДВС жодних заперечень із відповідними доказами щодо вимог скарги до суду не надано.

Керуючись ст.ст.329,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 за вх.№2-1800/24 від 26.11.2024 задовольнити.

2.Визнати незаконними дії державного виконавця Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні №69911883 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022, котрі виразились у винесені Постанови Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2024 про повернення наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

3.Скасувати Постанову Болградського ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.10.2024 про повернення наказу Господарського суду Одеської області у справі №916/761/22 від 12.09.2022 стягувачеві без виконання на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України Про виконавче провадження.

Ухвала набирає законної сили 15.01.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Повну ухвалу складено 20.01.2025.

Суддя Г.Є. Смелянець