Рішення

від 21.01.2025 по справі 916/4939/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4939/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

розглянувши справу № 916/4939/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» /ЄДРПОУ 41096312, адреса 49083, м. Дніпро, вул. Собінова, 1, адреса для листування 49000, м. Дніпро, вул. Стартова, 7/

до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря Моторного» /ЄДРПОУ 24756352, адреса 75024, Херсонська обл., Білозерський район, село Чорнобаївка, вул. Покровська, буд. 47/

про стягнення 45 596,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 5066/24/ до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря Моторного» про стягнення з відповідача 45 596,12 грн, а саме: сума основного боргу 17 621,20 грн, інфляційне збільшення - 8 192,39 грн, штрафні санкції 19 732,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов господарського договору, укладеного між сторонами у спрощеній формі відповідно до ст. 181 ГК України. При цьому позивач зазначає, що позивачем було виконано свої зобов`язання та здійснено сервісне обслуговування/ремонт сільськогосподарської техніки відповідача на загальну суму 43 728,00 грн, однак, не зважаючи на належне виконання позивачем своїх зобов`язань, станом на сьогоднішній день відповідачем була здійснена часткова оплата в сумі 26 056,80 грн. 30.09.2024 відповідачу було направлено Вимогу №270924/1 від 27.09.2024 про сплату заборгованості, проте відповідач не надав жодного заперечення або зустрічного розрахунку за Договором.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 175, 193, 229 ГК України, ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4939/24; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст. ст. 247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.176 ч. 2 Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене)» від 11.11.24 по справі №916/4939/24 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Сільськогосподарський виробничий кооператив «Зоря Моторного» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.11.2024 о 19:41. Вих. № 916/4939/24/68983/24 від 14.11.24.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

26.11.2024 від СВК «Зоря Моторного» через систему «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торгова компанія «Астерра» у повному обсязі; застосувати строки позовної давності. Відповідно до Квитанції № 2133858 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС дата та час доставки відзиву на позовну заяву позивачу ТОВ «Торгова компанія «Астерра» 26.11.2024 15:01.

У відзиві на позовну заяву Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Зоря Моторного» не заперечується укладення Договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» у спрощений спосіб, зокрема шляхом двостороннього підписання актів наданих послуг та оплати з боку Відповідача на загальну суму 170 000,70 грн. Господарські взаємовідносини сторін базувались на замовленні Відповідача та виконанні робіт Позивачем, за фактом яких сторонами підписувались акти виконаних робіт, після чого Виконавцем виставлялись рахунки на оплату, а Замовником відповідно оплачувались. На підтвердження своїх доводів відповідачем надано вцілілі після окупації та постійних обстрілів підписані Акти виконаних робіт, рахунки.

Також відповідач зазначає, що позивачем до позову додано Акти виконаних робіт, які не містять підпису відповідача, що ставить під сумнів надання означених послуг. Акти виконаних робіт від 08.07.2021 № 28233 та № 28234, від 19.07.201 № 28413, від 26.07.2021 № 28534 містять інформацію про найменування техніки, зокрема, трактор марки New Holland TJ- 530. Однак, вказаної техніки на балансі СВК «Зоря Моторного» ніколи не було, що свідчить про хибність твердження позивача про надання послуг та постачання товарів для цієї техніки. Окрім того, відповідач звертає увагу, що наданий позивачем акт виконаних робіт від 08.07.2021 № 28233 на загальну суму 2 598,00 грн, має ознаки підробленого документу, оскільки між сторонами вже було підписано акт виконаних робіт з таким самим номером і датою від 08.07.2021 № 28233, за яким проведено реальні роботи для Комбайну корму уборочного ACROS 530 та отримано відповідний рахунок від 08.07.2021 № 4287750 за підписом представників ТОВ «Торгова компанія «Астерра». При цьому акт містить запис про найменування техніки: трактор марки New Holland TJ- 530 і відображає аналогічні цифри про проведено роботу, що свідчить про фіктивність документів. З урахуванням зазначеного можна дійти висновку, що позивач грубими шахрайськими діями та шляхом обману хоче безпідставно стягнути грошові кошти з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Зоря Моторного».

Також відповідач зазначає про невідповідний розрахунок штрафних санкцій, оскільки прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, за розрахунком позивача, мало б починатись з 26.07.2021, з огляду на що, позивачем порушено строк позовної давності.

Правом на подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений господарський договір у спрощеній формі відповідно до 181 ГК України.

Позивач зазначає, що в порядку та на умовах, погоджених сторонами, позивач зобов`язувався за завданням відповідача протягом визначеного строку здійснювати сервісне обслуговування/ремонт сільськогосподарської техніки відповідача, а відповідач зобов`язався оплатити надані послуги та використати запасні частини.

На підтвердження позовних вимог стороною позивача суду надано:

-Акт виконаних робіт №28123 від 01.07.2021 на суму 9561,60 грн;

-Акт виконаних робіт №28231 від 08.07.2021 на суму 3189,60 грн;

-Акт виконаних робіт №28232 від 08.07.2021 на суму 2538,00 грн;

-Акт виконаних робіт №28233 від 08.07.2021 на суму 2598,00 грн;

-Акт виконаних робіт №28234 від 08.07.2021 на суму 2568,00 грн;

-Акт виконаних робіт №28235 від 08.07.2021 на суму 2868,00 грн;

-Акт виконаних робіт №28362 від 16.07.2021 на суму 9561,60 грн;

-Акт виконаних робіт №28413 від 19.07.2021 на суму 3051,60 грн;

-Акт виконаних робіт №28534 від 26.07.2021 на суму 7791,60 грн.

Всього на суму 43 728,00 грн.

В матеріалах справи наявні копії платіжних інструкції щодо сплати СВК «Зоря Моторного» на користь ТОВ «Торгова компанія «Астерра»:

- 13.07.2021 в розмірі 9561,60 грн;

- 08.07.2021 в розмірі 5361,60 грн;

- 14.07.2021 в розмірі 11133,60 грн.

Всього на суму 26 056,80 грн.

В позовній заяві позивач звертає увагу на те, що 28.02.2022 Торгово-промислова палата України у своєму листі №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія Російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

При цьому позивач, посилаючись на судову практику Верховного Суду у справах №826/9302/17, №805/1087/16 та №805/760/16, зазначає, що це не є підставою для безумовного звільнення будь-кого від відповідальності за неналежне виконання власних господарських зобов`язань перед контрагентом, сторона господарського зобов`язання повинна довести, що наявні обставини (оголошена Російською Федерацією війна, військова мобілізація, введення комендантської години та військові дії) мають безпосереднє відношення на конкретне господарське зобов`язання.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що господарські взаємовідносини сторін базувались на замовленні відповідача та виконанні робіт позивачем, за фактом яких сторонами підписувались акти виконаних робіт, після чого Виконавцем виставлялись рахунки на оплату, а Замовником відповідно оплачувались. На підтвердження вказаних доводів стороною відповідача мали бути надані вцілілі після окупації та постійних обстрілів Акти виконаних робіт та рахунки, проте додані до відзиву вкладення неможливо відкрити для перегляду, про що судом складено відповідний акт від 26.11.2024 №01-11/293/2024.

Єдиний додаток, що є можливим дослідити порівняння 2 примірників Акту виконаних робіт №28233 від 08.07.2021, а саме: одна копія акту відображає Акт, доданий позивачем до позову, який не містить підпису представника Замовника, та складений щодо техніки: Трактор New Holland TJ-530; друга копія Акт, складений щодо техніки: Комбайн кормоуборочний ACROS 530, підписаний від Виконавця та від Замовника, який містить відповідні відбитки печаток, а також примітку, що оплата вартості послуг та використаних запчастин, зазначених в Акті виконаних робіт, здійснюється протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт (якщо інше не зазначене в договорі).

При цьому примірник Акту виконаних робіт №28233 від 08.07.2021, що був доданий позивачем до позову, має наступну примітку, якої немає в Акті, наданому стороною відповідача з підписами обох сторін, а саме: «Цей акт є підставою для оплати. До терміну і якості виконаних робіт замовник претензій не має. Роботи виконані в повному обсязі». Решта актів, наданих позивачем до матеріалів справи має таку ж примітку і так само відрізняється за формою до примірника акту, наданого відповідачем.

Суд звертає увагу на те, що отримавши 26.11.2024 відзив на позов з вищевказаним порівнянням примірників актів виконаних робіт, стороною позивача ані відповіді на відзив, ані будь-яких інших заяв та додаткових доказів на спростування доводів відповідача до суду не було надано.

Суд зазначає, що відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Чорнобаївська сільська територіальна громада відносилась до тимчасово окупованих територій в період з 01.03.2022 по 11.11.2022, з 11.11.2022 по 01.05.2023 с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади відносилось до території можливих бойових дій, з 01.05.2023 по теперішній час територія активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів заборгованості за договором в розмірі 17 621,20 грн, інфляційного збільшення в розмірі 8 192,39 грн, штрафних санкцій в розмірі 19 732,53 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 181 ГК України визначено, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, статтею 208 ЦК України конкретизовано, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 180 ГК України, передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 3 ст. 173 ГК України визначено, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що між сторонами існували господарські взаємовідносини, що базувались на замовленні відповідача та виконанні робіт позивачем, за фактом яких сторонами підписувались акти виконаних робіт, виставлялись рахунки на оплату, які відповідно оплачувались.

Суд зазначає, що, звертаючись до суду з позовною заявою, позивач має обгрунтувати свої вимоги та надати докази на підтвердження позовних вимог. З огляду на предмет позову, з урахуванням принципів змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, а також зважаючи на те, що Чорнобаївська сільська територіальна громада відносилась до тимчасово окупованих територій в період з 01.03.2022 по 11.11.2022, з 11.11.2022 по 01.05.2023 с. Чорнобаївка Чорнобаївської сільської територіальної громади відносилось до території можливих бойових дій, а з 01.05.2023 по теперішній час є територією активних бойових дій, суд зазначає, що саме позивач в даному випадку має доводити факт укладення договору та підтверджувати наявність заборгованості відповідача відповідно до його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ «Торгова компанія «Астерра» на підтвердження позовних вимог надало копії актів виконаних робіт, податкових накладних та квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому форма актів виконаних робіт, доданих до позовної заяви позивачем, суттєво відрізняється від копії акту виконаних робіт, наданого стороною відповідача. При цьому суттєва різниця полягає в тому, що в акті, наданому СВК «Зоря Моторного», наявний підпис обох сторін та є вказівка на те, що оплата вартості послуг та використаних запчастин, зазначених в Акті виконаних робіт, здійснюється протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт (якщо інше не зазначене в договорі). Окрім того, акти мають розбіжності і в зазначенні найменування техніки щодо якої здійснювався ремонт.

За таких обставин суд критично ставиться до актів виконаних робіт, наданих стороною позивача, в яких відсутній підпис іншої сторони, та відхиляє їх як доказ наявності заборгованості. При цьому податкові накладні та квитанції про їхню реєстрацію не доводять наявність, як обставин укладення сторонами господарського договору щодо виконання вказаних в актах робіт, так відповідно і істотних умов договору, на підставі якого позивачем були виконані певні роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведена наявність зобов`язань відповідача щодо сплати суми боргу в розмірі 17 621,20 грн, а також відповідно інфляційного збільшення в розмірі 8 192,39 грн та штрафних санкцій в розмірі 19 732,53 грн.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми. Докази, які надаються учасниками справи до суду, мають відповідати встановленим критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, що визначені статтями 76 - 79 ГПК України.

Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Торгова компанія «Астерра» не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Астерра» - відмовити.

2.Судові витрати зі сплати судового збору у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 21 січня 2025 р.

Суддя Н.Д. Петренко