Рішення

від 21.01.2025 по справі 939/3161/23

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/3161/23

РІШЕННЯ

Іменем України

12 грудня 2024 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарях - Слухай А.А., Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бородянська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту спільного проживання,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її (позивачки) дядько ОСОБА_3 , який пребував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , після смерті дядька відкрилась спадщина на житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 0,1239 га, кадастровий номер 3221082201:02:019:0005, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 . Вона (позивачка) заяву про прийняття спадщини після смерті дядька до нотаріальної контори не подавала, весь час проживала разом із покійним та його дружиною, доглядала за ними, купувала їм продукти харчування, ліки, возила на своєму транспорті до лікарні. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина дядька ОСОБА_4 і після її смерті відкрилась спадщина на вказаний житловий будинок та земельну ділянку. До дня смерті вона (позивачка) проживала разом із покійною, допомагала по господарству, обробляла город, купувала продукти харчування, ліки, возила на своєму транспорті до лікарні та поховла за свій рахунок, оскільки інших родичів, з якими вона спілкувалась, ОСОБА_4 не мала. Вона (позивачка) та померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спільно проживали як сім`я за вказаною адресою більше п`яти років, але зареєстрованою за місцем проживання померлих не була.

Тому просила встановити факт проживання однією сім`єю її (позивачки) з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з жовтня 2018 року по день її смерті.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 позов підтримали і викладене підтвердили.

Представник відповідача ОСОБА_6 позов не визнав, зазначив, що дійсно позивачка приходила до ОСОБА_4 , допомагала їй по господарству, але однією сім`єю з нею не проживала.

Третя особа Бородянська районна державна нотаріальна контора Київської області свого представника в судове засідання не направила, просила справу розглядати у його відсутності.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , і після їх смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,1239 га, кадастровий номер 3221082201:02:019:0005, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 /а.с.16,17,18,20-21,51-61/.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась, спадщину після його смерті прийняла його дружина - ОСОБА_4 , яка проживала разом з ним на час відкриття спадщини /а.с.11,20-21,24-25/.

Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі заяви ОСОБА_1 від 30 жовтня 2023 року про прийняття спадщини, Бородянською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа. Також заяву про прийняття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 подала онука померлої - відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується копією матеріалів спадкової справи /а.с.50-61/.

Згідно повідомлення Бородянської державної нотаріальної контори від 03 листопада 2023 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з відсутністю документів, які підверджують факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини /23/.

Як вбачається з копії акту обстеження житлових умов від 20 жовтня 2023 року, складеному з участю депутата Бородянської селищної ради, позивачка ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_4 по день її смерті в будинку АДРЕСА_1 , допомагала по господарству, обробляла город, постійно купувала продукти харчування, ліки, відвозила на власному транспорті в лікарню та поховала за свій рахунок /а.с.22,24/.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що вона є сестрою позивачки ОСОБА_1 , у 2009-2010 році захворів ОСОБА_3 , за їх спільним рішенням позивачка почала за ним доглядати та проживати з ним та його дружиною, допомогала обробляти землю, вела господарство, постійно купувала продукти, ліки, прала, готувала їсти, вони разом харчувались. ОСОБА_4 також хворіла, у неї було хворе серце, позивачка купувала їй ліки та возила її в лікарню, коли ОСОБА_4 померла позивачка займалася похоронами, за власні кошти поховала. Вона (свідок) часто туди їздила і бачила, що позивачка там проживала постійно, в будинку були її речі, вони з ОСОБА_4 вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що проживає в с.Нове Залісся, недалеко від будинку ОСОБА_4 , часто бувала там, позивачка ОСОБА_1 є її невісткою, ОСОБА_1 доглядала свого дядька ОСОБА_3 та тітку ОСОБА_4 , ще до 2014 року вона почала з ними проживати коли захворів дядько, йому відрізали ногу, почала за ним доглядати, возити по лікарнях. Коли помер дядько, ОСОБА_1 після 2014 року почала зовсім там проживати та доглядати тітку, тому що вона себе обслуговувати не могла, допомагала обробляти город, вести господарство, варила їсти, прибирала, прала, купувала продукти, ночувала там постійно. Коли вони померли, позивачка робила похорони за свій рахунок. Сніжана з дядьком і тікою проживали однією сім`єю, до чоловіка з дітьми вона приїзжала лише тоді, коли щось було потрібно.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що позивачка доглядала свого дядька ОСОБА_3 та тітку ОСОБА_4 в с. Новому Заліссі, вона проживала разом з ними та вела спільне господарство, вона часто у неї (свідка) замовляла продукти і вона дуже часто доставляла їй продукти на адресу АДРЕСА_1 . Після окупації вона їй привозила гуманітарну допомогу і ОСОБА_1 неодноразово зверталась за різними засобами гігієни, памперсами. Коли приїзджала до ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , вона завжди була там, знає, що ОСОБА_1 доглядала дядька і тітку як своїх рідних батьків, возила свого дядька по лікарнях.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що вона є тіткою відповідачки ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 ніколи не проживала за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4 , яка дійсно хворіла, в неї було хворе серце, але вона сама собі купувала ліки та була під наглядом соціальних працівників, потім відмовилась від них тому що їх послуги стали платними, вона сама себе обслуговувала та доглядала за своїм чоловіком. До березня 2022 року позивачка приїзджала до ОСОБА_4 привозила продукти, робила їй уколи, могла і ночувати якусь ніч, по господарству позивачка нічого не робила, після березня 2022 року не знає, як часто була позивачка у ОСОБА_4 , так як з нею посварилась.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зістаттею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Проаналізувавши встановлені по справі обставини та надані докази в їх сукупності, суд вбачає доведеним факт того, що позивачка ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 у будинку по АДРЕСА_1 з 2014 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як в цей період вони проживали разом, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

При цьому суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_8 про те, що позивачка не проживала разом із ОСОБА_4 , вважає такі свідчення помилковими, зважаючи на те, що дані свідчення суперечать іншим, зібраним у справі доказами, зокрема, показам свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , як зазначила свідок, вона заїзджала до ОСОБА_4 лише іноді, кілька разів на місяць, до того ж, мала з нею в останній час неприязнені відносини.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне, задовольняючи позов в межах позовних вимог, встановити, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Нове Залісся Бучанського району Київської області, з жовтня 2018 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст.1216,1218,1220,1264 ЦК України, ст. 10-13,259,263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Бородянська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту спільного проживання задовольнити частково.

Встановити, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Нове Залісся Бучанського району Київської області, з 2014 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині в позові відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Повне рішення суду виготовлено 21 січня 2025 року.

Головуючий-суддяА.Міланіч