Ухвала

від 16.01.2025 по справі 368/1591/23

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1591/23

2/368/126/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Токовенко Н.О.

За участі:

Представник позивача - адвокат Василевська К.М.

Представник відповідача - адвокат Даюк О.В.

- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське - К», - про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, - шляхом повернення таких ділянок власникам та скасування державної реєстрації, суд, -

В С Т А Н О В И В :

02.11.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське - К», - про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, - шляхом повернення таких ділянок власникам та скасування державної реєстрації, в прохальній частині якої позивачі просять суд винести рішення, на підставі якого:

1. Прийняти позовну заяву до провадження.

2. Усунути перешкоди користування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) належною їм на праві власності земельною ділянкою за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів шляхом зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К (Код ЄРДПОУ: 38846528) повернення її власникам.

3. Усунути перешкоди користування ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) належною їм на праві власності земельною ділянкою за кадастровим номером 3222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів шляхом зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К (Код ЄРДПОУ: 38846528) повернення її власникам.

4. Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38792467 від 18.12.2017, номер запису про інше речове право: 23995866, щодо обтяження земельної ділянки за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів у вигляді оренди.

5. Скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38270243 від 22.11.2017, номер запису про інше речове право: 23498260, щодо обтяження земельної ділянки за кадастровим номером 3222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів.

6. Стягнути понесені судові витрати на користь Позивачів з Відповідача.

Вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви (позовні вимоги), позивачі в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовують наступними фактичними обставинами справи та нормами права:

На праві власності у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на території Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області перебували 2 земельні ділянки:

1. Земельна ділянка за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯБ №781576, виданого 20 квітня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією;

2. Земельна ділянка за кадастровим номером 3222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1-880, виданого 16 червня 2017 року в.о. державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області Отькало С.В.

28 березня 2013 року між ОСОБА_3 (далі - Орендодавець) та Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» (далі - Орендар) було укладено Договір оренди землі б/н від 28.03.2013 на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015.

Відповідно до п. 7 вказаного договору, його було укладено терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар мав переважне право на поновлення його на новий строк шляхом повідомлення не пізніше ніж за ЗО днів до закінчення строку дії договору письмово орендодавця про намір продовжити або припинити його дію.

Однак, жодних повідомлень від орендаря на адресу орендодавця не надходило, що свідчить про закінчення терміну дії та закінчення відповідного договору оренди землі.

Згідно Заповіту, посвідченого секретарем виконкому Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Мисником В.І. від 22 липня 2004 року, за реєстровим номером 101, спадкоємцями померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є донька ОСОБА_1 (далі - Позивач 1) та син ОСОБА_2 (далі - Позивач 2).

На підставі вказаного заповіту було відкрито спадкову справу та видано спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в тому числі, і на зазначені земельні ділянки в розмірі Уг частки на кожного.

Після отримання у червні 2023 року Додаткової угоди від 01.06.2023 року від Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» (далі- Відповідач), яке є правонаступником Приватного сільськогосподарського підприємства «Мирівське» у зв`язку з реорганізацією, Позивачам стало відомо про існування Договору оренди земельної ділянки № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів та Договору оренди земельної ділянки №б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів.

Оскільки ОСОБА_3 у 2017 році не укладала вказаних договорів щодо оренди земельних ділянок, адже на той момент був діючим Договір оренди землі б/н від 28.03.2013 на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015, з метою з`ясування нововиявлених обставин було отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається наступне.

Щодо ділянки за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів:

- 14 листопада 2017 року речове право за Договором від 28.03.2013 було припинене на підставі угоди про розірвання договору оренди, серія та номер: б/н виданого сторонами угоди від 08 листопада 2017 року, згідно відомостей, внесених до реєстру державним реєстратором Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» Бартко Тетяною Миколаївною.

Того ж дня було внесено відомості щодо строкового платного володіння та користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком дії на 12 років від дати реєстрації на підставі Договору від 08.11.2017 року.

Надалі, на підставі передавального акту, серія та номер: 3461,3462 виданого 06.10.2022 року Приватним сільськогосподарським підприємством «Мирівське», останніх було замінено Відповідачем в якості орендаря за договором.

Щодо ділянки за кадастровим номером 3222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів:

- 14 листопада 2017 року державним реєстратором Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» Бартко Тетяною Миколаївною було внесено відомості щодо строкового платного володіння та користування земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком дії на 12 років від дати реєстрації на підставі Договору оренди землі, серія та номер б/н від 08.11.2017 року.

Надалі, на підставі передавального акту, серія та номер: 3461,3462 виданого 06.10.2022 року Приватним сільськогосподарським підприємством «Мирівське», останніх було замінено Відповідачем в якості орендаря земельної ділянки за договором.

Позивачі категорично заперечують укладання між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 вказаних договорів, та вважають що підпис останньої в графі «Орендодавець» було підроблено неправомірними діями, у зв`язку з чим, будуть наполягати на проведенні почеркознавчої експертизи.

Обгрунтування та підстави позовних вимог.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (далі- ЗУ «Про оренду землі»), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як передбачено ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є дво- чи багатостороннім правочином.

Відповідно до ч. З ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Окрім того, у ст. 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином - не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Ст. 205 ЦК України передбачено що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В свою чергу, ст. 207 ЦК України визначено вимоги до письмової форми правочину. Зокрема, на підставі ч. 1 цієї статті правочин вважається таким, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною 2 визначено що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже підпис є невід`ємним елементом реквізиту письмової форми договору, а їх наявність підтверджує волевиявлення учасників та забезпечує їх ідентифікацію.

Відповідно до ст. 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. ( ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

За ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відсутність в договорі оренди землі однієї з істотних вимог передбачених ст. 4- 6, 11, 15, 17 та 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено, не може бути визнаним недійсним, а тому наслідки недійсності правочину не можуть бути застосовані.

Судова практика в даній категорії спорів.

В Постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року (Справа № 388/965/21, провадження № 61-2389св23) колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду касаційної скарги зазначила, що встановивши невідповідність підписів у договорах оренди землі від 05 жовтня 2006 року та підпису, який належить позивачу у справі, що підтверджено висновком експертів за результатами проведеної комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 09 жовтня 2017 року № 15759-15761/17-32, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неукладеність цих правочинів, а також додаткових угод до них, що є їх невід`ємними частинами. Оскільки договори оренди землі від 05 жовтня 2006 року є неукладеними, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх повернення власнику відповідно до вимог статті 391 ЦК України та скасування державної реєстрації для реального відновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року (Справа № 145/2047/16-ц, провадження № 14-499цс19) звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання договору неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав та інтересів. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричинені цими діяннями наслідками. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 906/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі 569/17272/15-ц.

Також звертаємо увагу на правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №227/3760/19-ц:

- «6.47. Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Також позов не може містити вимогу, у якій йдеться про предмет спору, що відсутній (не існує); реституція ж як спосіб захисту, застосовується для повернення виконаного за правочином, а не в тому разі, коли жодного виконання не відбувалося (саме це і стверджується позивачем і достеменно встановлено судом).

У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним,шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача (наприклад, зайняттям та використанням іншою особою приміщення позивача за відсутності встановлених для цього правових підстав).

6.51. Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373//16-Ц (пункт 67) звернула увагу на те, що володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні.

Зайняття нежитлового приміщення фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не позбавляє власника його права володіння на майно, не створює перешкоди у розпорядженні цим майном, а створює лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном.Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник нежитлового приміщення вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, тобто негаторний позов (такі висновки наявні й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, за змістом пункту 49 якої з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування службовим житлом, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення, а позов про виселення є негаторним).

Більше того, за наявного підходу до фізичного зайняття майна як до триваючого порушення, на вимоги про припинення якого не поширюється позовна давність, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця (див. у подібних правовідносинах також постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).

Суд апеляційної інстанції, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц, зробив обґрунтований висновок про відмову в позові ОСОБА_2 з підстав обрання позивачкою неефективного (неналежного) способу захисту, роз`яснивши, що відмова в задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє її права заявити позов про усунення перешкод у використанні спірного нежитлового приміщення.

Подібні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), правовідносини у якій виникли щодо безпідставного користування земельною ділянкою, й підстав для відступу від таких висновків не вбачається.»

Ст. 15 ЦК України передбачено що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Посудові засоби врегулювання спору.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України встановлено: позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Заходи досудового врегулювання спору між сторонами не проводились.

Заходи забезпечення доказів не вживались.

Щодо надання орієнтовного (попереднього) розрахунку судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

- на професійну правничу допомогу;

- пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

- пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

- пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підставі вищевикладеного, додаємо до суду даний попередній (орієнтовний) розрахунок витрат Позивача.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).

Звертаємо увагу суду, що Позивачі у відповідності до положень ст. 15 ЦПК України звернулись по правничу допомогу, у зв`язку з чим ними було понесено відповідні витрати.

Отже, витрати Позивачів, пов`язані з розглядом справи, складають витрати на професійну правову допомогу наступним чином:

Найменування послугиВартість (грн.)Підготовка та подача позовної заяви10 000Участь у судовому засіданні (орієнтовно 2 судових засідання)4 300 (8 600)

Крім того, на виконання вимог п. 6, 7, 10 ч. З ст. 175 ЦПК України зазначимо, що Позивачі інший позов до цього ж Відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подавали.

Враховуючи все вищевикладене та керуючись ст. 4, 19, 30, 174, 175 ЦПК України, - позивачі просять задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви (позовні вимоги).

02.11.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/1591/23, провадження № 2/368/605/23.

07.11.2023 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, згідно якої позовну заяву - залишено без руху та надано позивачам строк для усунення недоліків, допущених при поданні позовної заяви (недоплачений судовий збір).

21.11.2023 року Кагарлицьким районним судом Київської області винесено ухвалу, згідно якої позовну заяву - вважати не поданою та повернути позивачам.

27.03.2024 року Київським апеляційним судом винесено постанову, згідно якою:

1. Апеляційну скаргу сторони позивачач - задоволено.

2. Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 21.11.2023 року, - скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

17.04.2024 року справа надійшла на адресу Кагарлицького районного суду Київської області.

17.04.2024 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно, - справа № 368/1591/23, провадження № 2/368/496/24.

25.04.2024 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, та призначено справу до підготовчого судового засідання на 11 год. 00 хв. 21.05.2024 року.

21.05.2024 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 01.07.2024 року в зв`язку з письмовим клопотанням представника відповідача.

24.06.2024 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області від відповідача надійшов письмовий відзив, наступного змісту:

- В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа №: 368/1591/23 за позовом ОСОБА_1 (надалі - " ОСОБА_1 ", "Позивач 1", "Орендодавець") та ОСОБА_2 (надалі - " ОСОБА_2 ", "Позивач 2", "Орендодавець") до Приватного сільськогосподарського підприємства "Пересєшенське-К" (надалі - "ПСП "Переселенське-К", "Відповідач", "Орендар") про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.

Звертаємо увагу суду, що всупереч ст. 175 Цивільного процесуального кодексу (надалі - "ЦПК України"), обставин, якими Позивачі обґрунтовують свої вимоги не відповідають дійсності та не підтверджені ніякими доказами.

Заперечення щодо вимог Позивачів та наведених обставин справи.

08 листопада 2017 року ПСП "Переселенське - К" (правонаступник ПСП "Мирівське") та ОСОБА_3 (надалі - " ОСОБА_3 ") уклали договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 3222286000:04:014:0021 та 3222286000:02:012:0015 (надалі - "Договори оренди") (дод. 1).

14 листопада 2017 року державним реєстратором Бартко Т.М. в державному реєстрі зареєстровано право оренди Відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 3222286000:04:014:0021 на підставі вищевказаного договору оренди (номер запису про інше речове право: 23498260) (дод. 2).

11 грудня 2017 року державним реєстратором Бартко Т.М. в державному реєстрі зареєстровано право оренди Відповідача на земельну ділянку з кадастровим номером 3222286000:02:012:0015 на підставі вищевказаного договору оренди (номер запису про інше речове право: 23995866) (дод. 3).

Позивачами не надано ні обгрунтування, ні доказів визнання незаконними, такими що не вчинені Договорів оренди, рішень державного реєстратора про реєстрацію оренди ПСП "Переселенське-К" в державних реєстрах.

Відповідач наголошує, що укладення Договорів оренди земельних ділянок із ОСОБА_3 є повністю законним та остання належним чином виразила волевиявлення на передачу своє нерухомості в користування шляхом їх підписання.

Реальною підставою для подання даної позовної заяви слугує не переконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо підроблення підпису їх спадкодавця в Договорах оренди, а бажання останніх самостійно обробляти земельні ділянки, передані в оренду.

Так, 06.07.2023 року Позивачі звернулися до Відповідача з листами про "розірвання та припинення дії Договорів оренди" обгрунтовуючи таке волевиявлення саме бажанням самостійно обробляти земельні ділянки (дод. 4).

Звертаючись з вказаними листами 06.07.2023 року, останні визнавали законність Договорів оренди, адже розірвати та припинити дію неукладеного договору (того, який не вчинено) неможливо. Більше того, вони нічого не стверджували про підроблення підписів.

У відповідь на вищевказані листи, Відповідач повідомив Позивачів про те, що ПСП "Переселенське - К" має намір й надалі користуватися земельними ділянками з кадастровими номерами 3222286000:04:014:0021 та 3222286000:02:012:0015. Відповідно до п. 3.1 Договорів оренди, термін їх дії становить 12 (дванадцять) років.

Згідно з п. 3.4 Договорів оренди, в разі переходу права власності до інших осіб вони зберігають чинність для нового власника. Відмова від Договорів оренди чи їх розірвання в односторонньому порядку не допускається (п.п. 3.2, 9.4).

Надалі, бажаючи будь-яким способом повернути земельні ділянки, Позивачі вигадують підроблення підписів на Договорах оренди з боку орендодавця.

Наголошуємо, що така позиція є абсурдною та недобросовісною зі сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адже вона нічим не підкріплена, суперечить їх попередній поведінці щодо направлення листів та отримання коштів в якості орендної плати.

Так, 26.12.2023 року в переписці (дод. 5) з представником ПСП "Переселенське-К" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили свої актуальні банківські реквізити для отримання орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3222286000:04:014:0021 та 3222286000:02:012:0015.

Відповідно до платіжних інструкцій № 2906 та № 2907 Позивачі отримали від Відповідача орендну плату за 2023 рік, а згідно з платіжними інструкціями № 1097, № 1149, № 1153, № 1091 й орендну плату за 2024 рік (дод.6).

Тобто, Позивачі отримали орендну плату за користування їх земельними ділянками по Договорах оренди, відразу як стали їх повноправними власниками, що ще раз підтверджує визнання з їх сторони дійсності та законності вказаних договорів та надуманості й недобростовісності аргументів щодо їх підробки.

Більше того, як і вказано в позовній заяві, Відповідач ще з 2013 року перебуває в партнерських правовідносинах з ОСОБА_3 . До моменту смерті останньої в ПСП "Переселенське-К" та спадкодавця Позивачів взагалі не виникало спорів та непорозумінь, адже вони належним чином виконували умови договорів оренди як від 2013 року, так і від 2017 року.

Лише після того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили у спадщину, висловили бажання самостійно обробляти землю, зрозуміли, що Договори оренди в односторонньому порядку розірвати не можна, в Позивачів виникають підозри щодо підробки та при цьому всьому вони виражали бажання отримувати і отримували орендну плату по таким договорам. Вказане є просто абсурдним.

Тому, Відповідач переконаний, що наведені Позивачами обставини справи є неправдивими, а їх позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

3. Заперечення щодо правових підстав позову

Як на правову підставу свого негаторного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на неукладення Договорів оренди.

Звертаємо увагу суду, що негаторний позов відповідає способу захисту, визначеному у п. З ч. 2 ст. 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов`язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі.

Однієї з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин.

Натомість, якщо вчинене особою порушення було можливе лише як вчинене певною особою через її статус у договірному чи іншому зобов`язальному правовідношенні з власником, то негаторний позов не може бути заявлено (п.89 постанови ВП ВС від 02.11.2022 у справі № 922/3166/20, провадження № 12-36гс21).

Тобто, в даному випадку Позивачі мали б довести відсутність зобов`язальних правовідносин з Відповідачем, чого зроблено не було. Ні одного доказу на підтвердження даної обставини не подано.

Навпаки, договірний характер правовідносин між сторонами підтверджується фактом їх виконання, наявними Договорами оренди (чинність яких не спростована), інформацією з державного реєстру.

Наголошуємо, у випадку якщо договір виконувався сторонами, він не може бути визнаний неукладеним. Про це неодноразово зазначав Верховний Суд - наприклад у Постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Так, разом з відзивом надано докази надання Позивачами своїх банківських реквізитів для отримання орендної плати за користування їх земельними ділянками та докази безпосереднього отримання такої плати за 2023 та 2024 роки.

Тому, в даному випадку не можна задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

4. Щодо суперечливої поведінки Позивачів.

Звертаємо увагу суду на суперечливу поведінку Позивачів.

Так, після набуття права власності на земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з однієї сторони направляють свої банківські реквізити ПСП "Переселенське-К" для виконання Договорів оренди, отримують орендну плату по ним, звертаються до Орендаря з листами, в яких визнають дію вказаних договорів, а з іншої сторони направляють до суду позов, де говорять про їх неукладеність та підробку.

Вищенаведене прямо вказує на те, що поведінка (його правова аргументація) Позивачів порушує принцип venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки).

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6) ст. З Цивільного кодексу України (надалі - "ЦК України") і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 15.10.2019 у справі № 903/879/18 зазначив, що «поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 05.07.2022 у справі № 910/2958/20 підкреслив, що "у випадку застосування принципу добросовісності, важливо дослідити і навести докази та обставини, які суперечать цьому принципу. Тобто суд обґрунтовує які дії він вважає недобросовісними і як такі дії (бездіяльність) завдають шкоди правам та інтересам іншої особи у контексті підстав позову".

Тому, Позивачі є таким, що порушили принцип «Заборони суперечливої поведінки» та вони не можуть отримувати вигоди від своєї непослідовної поведінки.

5. Щодо розподілу судових витрат та виконання процесуальних вимог законодавства:

На виконання п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, Відповідач надає попередній орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом даної справи:

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат:

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат:

Судові витрати, які Відповіде ч уже поніс, у зв 'язку із розглядом справи: витрати на професійну правничу допомогу - 20 000, 00 грн.

Судові витрати, які Відповідач очікує понести, у зв`язку із розглядом справи складаються із:

- витрати на професійну правничу допомогу (відповідно до Попереднього розрахунку приблизної вартості правової допомоги (3 суд. засідань).

- 10 000,00 грн.

ВСЬОГО:

- 30 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 174, 178 Цивільного процесуального кодексу України, - представник відповідача просить суд:

- В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Переселенське-К" про про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом повернення таких ділянок власникам та скасування державної реєстрації по справі № 368/1591/23 - відмовити.

- Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Переселенське-К" суму понесених судових витрат.

01.07.2024 року сраву було знято з розгляду в зв`язку з відсутністю енергопостачання приміщення Кагарлицького районного суду Київської області, призначено наступне судове засідання на 11 год. 00 хв. 13.09.2024 року.

13.09.2024 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 11 год. 00 хв. 04.11.2024 року в зв`язку з неявкою сторін.

04.11.2024 року слухання справи відкладено на 14 год. 00 хв. 13.12.2024 року в зв`язку з неявкою сторін.

13.12.2024 року в проведенні підготовчого судового засідання оголошено перерву до 10 год. 00 хв. 16.01.2025 року, - за клопотанням представника позивача.

16.01.2025 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшло письмове клопотання представника позивача про витребування доказів, наступного змісту:

- У провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває справа №368/1591/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом повернення таких ділянок власникам та скасування державної реєстрації.

Судове засідання призначено на 16 січня 2025 року о 10:00 год.

За обставинами справи, на праві власності у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на території Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області перебували 2 земельні ділянки:

1. Земельна ділянка за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯБ №781576, виданого 20 квітня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією.

2. Земельна ділянка за кадастровим номером 3222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1-880, виданого 16 червня 2017 року в.о. державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області Отькало С.В.

28 березня 2013 року між ОСОБА_3 (далі - Орендодавець) та Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» (далі - Орендар) було укладено Договір оренди землі б/н від 28.03.2013 на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015.

Однак, жодних повідомлень від орендаря на адресу орендодавця не надходило, що свідчить про закінчення терміну дії та закінчення відповідного договору оренди землі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Згідно Заповіту, посвідченого секретарем виконкому Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Мисником В.І. від 22 липня 2004 року, за реєстровим номером 101, спадкоємцями померлої ОСОБА_3 є донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .

На підставі вказаного заповіту було відкрито спадкову справу та видано спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в тому числі, і на зазначені земельні ділянки в розмірі частки на кожного.

Після отримання у червні 2023 року Додаткової угоди від 01.06.2023 року від Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» (далі- Відповідач), яке є правонаступником Приватного сільськогосподарського підприємства «Мирівське» у зв`язку з реорганізацією, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відомо про існування Договору оренди земельної ділянки № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів та Договору оренди земельної ділянки №б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 .

Зауважуємо, що ОСОБА_3 у 2017 році не укладала вказаних договорів щодо оренди земельних ділянок, адже на той момент був діючим Договір оренди землі б/н від 28.03.2013 на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015.

Звертаємо увагу, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично заперечують укладання між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 вказаних договорів, та вважають що підпис останньої в графі «Орендодавець» було підроблено неправомірними діями, у зв`язку з чим вони наполягають на проведені почеркознавчої експертизи.

06 жовтня 2022 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Мирівське» припинило свою діяльність та було реорганізоване у Приватне сільськогосподарське підприємство «Переселенське-к».

Суд зобов`язав Позивача звернутись до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» та Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» з запит на отримання вище вказаних договорів.

20 грудня 2024 року, представником ОСОБА_1 - адвокатом Василевською Кариною Миколаївною було подано адвокатські запити до відповідача та Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ», який виступав у якості реєстратора даних договорів.

Проте, станом на день звернення з даним клопотанням, жодної відповіді від Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» та Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказіь судом.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Враховуючи те, що докази, які необхідно витребувати, прямо стосуються предмету спору, а також самостійно отримати вказані докази Позивачем не вбачається можливим, вважаємо, що наявні підстави для витребування договорів від 08.11.2017 року.

На підставі вищевикладеного, - представник позивача просить суд:

1. Витребувати від Приватного сільськогосподарського підприємству «Переселенське-К» оригінали договору оренди земельної ділянки № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів та договору оренди земельної ділянки №б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів, які були укладені між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 .

2. Витребувати від державного реєстратора Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» Бартко Тетяни Миколаївни оригінали договору оренди земельної ділянки №б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номерої 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів та договору оренди земельної ділянки №б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровий номером 222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів, які були укладені між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 .

В судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2025 року, представник позивачів, - адвокат Василевська К.М., - клопотання про витребування доказів, - підлтримала та просила його задовольнити.

Представник позивачів свою правову позицію щодо витребування доказів обгрунтовувала обставинами справи та нормами права, які викладені в мотивувальній частині клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні, яке відбулося 16.01.2025 року, представник відповідача, - адвокат Даюк О.В., - категорично заперечував проти задоволення клопотання представника позивачів про витребування доказів, так як вважав, що дана процесуальна дія не має ніячкого значення для правильного вирішення справи по суті.

Суд, вислухавши клопотання представника позивача про витребування доказів, вислухавши думку представника відповідача, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали справи в частині заявленого клопотання (необхідності та можливості витребування доказів), приходить до висновку щодо задоволення клопотання, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює відл імені особи, яку він представляє, її процесуальні права на обов`язки.

Відповідно, представник позивачів, - адвокат Василевськ К.М., яка належним чином представляє в суді права та інтереси позивачів, - користується процесуальними правами та обов`язками, які має особа - позивач, а саме, - має процесуальні права та обов`язки, які передбачені сторони у цивільному процесі, які врегульовано ст.ст. 43, 44, 48, 49 ЦПК України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Відповідно, в даному випадку представник позивачів - адвокат ВасиевськаК.М. має право заявляти клопотання про витребування доказів.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України дані (які мають значення для встановлення істини по справі) встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду на вищевказану норму права, - представник позивача, - адвокат Ваилевська К.М., як учасник справи, - має право подавати клопотання про витребування доказів, так як суд вважає, що докази, клопотання щодо яких заявлено представником позивача, - мають істотне значення для справи.

Також суд зазначає, що клопотання представника позивача відповідає вимогам, які зазначені в ч. 2 ст. 84 ЦПК України та подано у процесуально дозволені строки, зокрема, - клопотання про витребування доказів подано стороною позивача (представником) під час підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Відповідно, - вищевказаною нормою процесуального права законодавцем передбачено юридичний механізм для суду задля задоволення клопотання сторони про витребування доказів, - а саме, - шляхом винесення ухвали суду про витребування доказів, яка обов`язкова до виконання на всій території Держави Україна.

Суд зазначає також наступне:

- Як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, - на праві власності у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), на території Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області перебували 2 земельні ділянки:

1. Земельна ділянка за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЯБ №781576, виданого 20 квітня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією.

2. Земельна ділянка за кадастровим номером 3222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1-880, виданого 16 червня 2017 року в.о. державного нотаріуса Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Київської області Отькало С.В.

28 березня 2013 року між ОСОБА_3 (далі - Орендодавець) та Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» (далі - Орендар) було укладено Договір оренди землі б/н від 28.03.2013 на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015.

Однак, жодних повідомлень від орендаря на адресу орендодавця не надходило, що свідчить про закінчення терміну дії та закінчення відповідного договору оренди землі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла.

Згідно Заповіту, посвідченого секретарем виконкому Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області Мисником В.І. від 22 липня 2004 року, за реєстровим номером 101, спадкоємцями померлої ОСОБА_3 є, - донька ОСОБА_1 , та син, - ОСОБА_2 .

На підставі вказаного заповіту було відкрито спадкову справу та видано спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в тому числі, і на зазначені земельні ділянки в розмірі частки на кожного.

Після отримання у червні 2023 року Додаткової угоди від 01.06.2023 року від Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» (далі- Відповідач), яке є правонаступником Приватного сільськогосподарського підприємства «Мирівське» у зв`язку з реорганізацією, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відомо про існування Договору оренди земельної ділянки № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів та Договору оренди земельної ділянки №б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 .

Позивачі стверджують, що ОСОБА_3 у 2017 році не укладала вказаних договорів щодо оренди земельних ділянок, адже на той момент був діючим Договір оренди землі б/н від 28.03.2013 на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично заперечують укладання між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 вказаних договорів, та вважають що підпис останньої в графі «Орендодавець» було підроблено неправомірними діями, у зв`язку з чим вони наполягають на проведені почеркознавчої експертизи.

Суд вважає, що проведення почеркознавчої експертизи в рамках даного циільного провадження, - неможливо.

06 жовтня 2022 року Приватне сільськогосподарське підприємство «Мирівське» припинило свою діяльність та було реорганізоване у Приватне сільськогосподарське підприємство «Переселенське-к».

Суд зобов`язав Позивача звернутись до Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» та Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ» з запит на отримання вище вказаних договорів.

20 грудня 2024 року, представником ОСОБА_1 - адвокатом Василевською Кариною Миколаївною було подано адвокатські запити до відповідача та Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ», який виступав у якості реєстратора даних договорів.

Проте, станом на день розляду даного клопотання, - жодної відповіді від Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К» та Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ», - на адресу представника позивача, - не надходило.

Відповідно, суд вважає, що достатнім доказом на підтвердження факту того, що матір`ю позивачів не підписувалася додаткова угода, - буде лише висновок судової почеркознавчої експертизи.

В свою чергу - дану експертизу суд зможе призначити лише при наявності тексту самого оспорюваного договору, якого у сторони позивача, - немає (з огляду на ту обставину, що позивачі стверджують, що такого документу в природі не існує, такяк мати позивачів такго договору не підписувала), а інший екземпляр має бути у відповідача, - адже на підставі такого екземпляру відповідач реєстрував в установленому Законом порядку оспорюваний договір оренди.

Суд, з огляду на специфіку справи, а саме, - оспорювання укладеного правочину, - вважає, що винесення законного, обгрунтованого рішення, - неможливо без висновку по результатах проведеної судової почеркознавчої експертизи, яку, в свою чергу, - неможливо провести без наявності оригіналуоспорюваої угоди договору оренди земельної ділянки а тому слід витребувати такий доказ у відповідача тав третьої особи, - в якості витребування доказів - на підтаві ухвали суду.

Згідно ч. 6 ст. 84 ЦПК України будь - яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 44, 48, 49, 76, 84, п. 1 ч. 1 ст. 258, 259, 260, 261, 263, 268, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про витребування доказів, яке подане представником позивачів, - адвокатом Василевською К.М., - - задовольнити.

Витребувати у відповідача, - Приватного сільськогосподарського підприємства «Переселенське-К», ( 09246, Київська область, Обухівський район, с. Переселення, вул. Комінарська, 1, Код ЄДРПОУ: 38846528), оригінали договорів оренди земельних ділянок:

- № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів;

- № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номером 222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів, -

- які були укладені між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 .

Зобов`язати відповідача, - Приватне сільськогосподарське підприємство «Переселенське-К», ( 09246, Київська область, Обухівський район, с. Переселення, вул. Комінарська, 1, Код ЄДРПОУ: 38846528), вищевказані оригінали договорів оренди земельної ділянки наіслати на аресу Кагарлицького раонного суду Київської області, (09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3), - - строк до 19.02.2025 року.

Витребувати від державного реєстратора Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ», (08752, Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, 2) оригінали договорів оренди земельних ділянок:

- № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровим номерої 3222285600:02:002:0015 розміром 2,5100 гектарів;

- № б/н від 08 листопада 2017 року на земельну ділянку за кадастровий номером 222285600:04:014:0021 розміром 1,5700 гектарів, -

- які були укладені між Приватним Сільськогосподарським Підприємством «Мирівське» та ОСОБА_3 .

Зобов`язати державного реєстратора Комунального підприємства «ПРІОРІТЕТ», (08752, Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, 2), вищевказані оригінали договорів оренди земельної ділянки наіслати на аресу Кагарлицького раонного суду Київської області, (09201, Київська область, Обухівський район, м. Кагарлик, вул. Володимира Великого, 3), - - строк до 19.02.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена на підставі п. 2 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне сокарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.

Згідно ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України

Згідно п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно, ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області з моменту проголошення, а учасниками процесу, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи на підставі ч. 7 ст. 118 ЦПК України.

Суддя: О.В. Закаблук