Ухвала

від 21.01.2025 по справі 918/40/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" січня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/40/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" (вул. Медова,22. офіс №22, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46008, код ЄДРПОУ 45242568)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" (вул. Київська, 36, офіс 914, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027, код ЄДРПОУ 34847453)

про стягнення 2 058 599 грн 08 коп.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2025 року на поштову адресу Господарського суду Рівненської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" про забезпечення позову до подання позовної заяви.

В обґрунтування означеної заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" вказує, що готує позовну заяву та планує звернутися до Господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" про стягнення 2 058 599 грн 08 коп. боргу, який виник у зв`язку із неналежним виконанням останнім Договору купівлі-продажу скрапленого газу № 64 від 27.09.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" (як покупцем). Покупцю було поставлено скраплений газ на загальну суму 4 117 065 грн 03 коп. Проте покупець оплатив лише частину товару на загальну суму 2 058 465 грн 94 коп. Відтак залишок невиконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" зобов`язання становить 2 058 599 грн 08 коп.

Заявник вказує, що надсилав для покупця претензійну вимогу, якою просив погасити боргу 2 154 640 грн 37 коп. (з яких: 2 108 599 грн 08 коп. основний борг та 46 041 грн 29 коп. суми санкції згідно з ст. 625 ЦК України), але дана претензія Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" не отримана і повернулася за закінченням терміну зберігання відправнику. Крім цього, покупцю на електронну адресу 29.11.2024 надіслано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.04.2024 до 26.11.2024, який також був залишений без розгляду відповідачем. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" вчинило всі необхідні дії шляхом досудового врегулювання спору, однак в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" проігнорувало такі, що зумовило продавця звертатися до суду із захистом своїх порушених прав.

Також, заявник зазначає, що внаслідок «хакерської» атаки на державні реєстри України отримати інформацію про належність Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХ-ГРУП» будь-якого нерухомого чи рухомого майна на момент звернення із даною заявою про забезпечення позову не вдається за можливе. Однак вважає, що враховуючи вимоги процесуального закону та правові позиції Верховного Суду в частині адекватності заходу забезпечення позову та які не повинні мати наслідком повного припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, - забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони відчуження усього рухомого майна, яке належить відповідачу в повній мірі забезпечить збалансованість інтересів сторін, жодним чином не вплине негативними наслідками припинення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХ-ГРУП» та забезпечить реальну можливість, в разі задоволення позову, виконання судового рішення.

На переконання заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХ-ГРУП», в разі забезпечення позову, зможе й надалі використовувати свої транспортні засоби для задоволення потреб господарської діяльності, однак невжиття заходів забезпечення позову може мати негативні наслідки для самого Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМОЙЛ ІМПЕКС» в частині гарантування виконання рішення суду. Заявник наголошує, що крім того, сторони не позбавлені права звернутися до суду з відповідним клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів. З урахуванням викладеного, на думку заявника вказані заходи забезпечення позову повністю відповідають вимогам процесуального законодавства, зокрема вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін.

Враховуючи вищевказане, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом постановлення ухвали про накладання арешту та заборони відчуження усього рухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХ-ГРУП» на праві власності.

Розгляд даної заяви просить провести без участі учасників справи в порядку ч. 1 ст. 140 ГПК України не пізніше двох днів з дня її надходження.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Зазначені висновки щодо застосування ст.ст. 136, 137 ГПК України узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

Положення ст. 136 ГПК України пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення у контексті положень ст. 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія задоволення вимог позивача.

Також суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

З урахуванням загальних вимог, передбачених положеннями статей 73, 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019 у справі № 902/483/18, від 28.08.2019 у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Звертаючись до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою, та надати суду докази існування фактичних обставин, що пов`язані з необхідністю вжиття таких заходів саме на забезпечення позовних вимог в межах порушеного права, яке позивач намагається захистити поданням відповідного позову, а не будь-яких інших порушених прав позивача.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" вимога про забезпечення полягає у накладенні арешту на рухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП".

Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що заява про забезпечення позову містить відповідне обґрунтування майбутніх позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, водночас наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуватимуться вимоги, суд буде установлювати під час ухвалення рішення по суті спору.

Суд виснує, що як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявник вказує, що за Договором купівлі-продажу скрапленого газу № 64 від 27.09.2024, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" (як постачальником) із Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" (як покупцем) покупцю було поставлено скраплений газ на загальну суму 4 117 065 грн 03 коп у період із 30.09.2024 до 12.10.2024, який у відповідності до п.п. 5.1.-5.3. Договору повинен був бути оплачений постачальнику на підставі виставлених останнім рахунків-фактур. Проте покупець оплатив лише частину товару на загальну суму 2 058 465 грн 94 коп. у період із 01.10.2024 до 30.10.2024. Відтак залишок невиконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" зобов`язання становить 2 058 599 грн 08 коп. Останній платіж покупцем було проведено 30.10.2024.

Відтак як вбачається, наявна у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" заборгованість за Договором триває з жовтня 2024 року, відповідачем здійснювалось часткове погашення існуючої заборгованості, при цьому Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" не доведено суду, що наразі у 2025 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" вчиняє заходи, які пов`язані із виведенням (реалізацією) майна чи підготовчими діями до його реалізації, виведенням (витрачанням) грошових активів, укладенням договорів поруки чи застави тощо.

Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" просить суд накласти арешт на все рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" безвідносно до ціни майбутнього позову, що свідчить про неспівмірність і неадекватність поданої заяви про забезпечення позову. Ані вартість майна, на яке вимагається накладення арешту, ані його перелік заявником не зазначається, доказів з яких можливо було б встановити дані обставини до заяви не долучено.

Суд зазначає, що посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову ймовірно може ускладнити або зовсім унеможливити виконання рішення по справі, не може бути підставою для постановлення ухвали про забезпечення позову.

В поданій заяві відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які підтверджують доцільність та необхідність забезпечення позову.

Звертаючись до суду із даною заявою, заявник не навів (та не надав доказів існування) фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, та про застосування яких він просить, адже факт існування заборгованості про який стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС", який, на думку заявника, порушує його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме майно відповідача за майбутнім позовом може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Суд виснує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача за майбутнім позовом від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підкріплення його доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

На переконання суду, накладення арешту на все рухоме майно відповідача за майбутнім позовом може призвести до блокування господарської діяльності товариства за відсутності доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" вчиняються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання, - що є неприпустимим, серед іншого, під час воєнного стану.

Суд підкреслює, що невиконання відповідачем за майбутнім позовом з жовтня 2024 року взятих на себе зобов`язань за договором не є автоматичною підставою для накладення арешту на майно такого відповідача. Заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення майбутнього позову.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" не надано суду доказів, які свідчать про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" вчиняються заходи щодо зміни ним юридичної адреси, скорочення штату працівників, погіршення показників фінансового стану, зафіксованих у статистичній звітності, що публікується у відповідних відкритих джерелах, офіційних повідомленнях тощо.

Відтак викладені у заяві про забезпечення позову мотиви щодо незаконної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" із ухилення від виконання рішення за майбутнім позовом носять умовний, гіпотетичний характер.

Позивач лише формально окреслив підставу для можливості звернення до суду з відповідною заявою та обґрунтовано не довів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" вчиняє умисні дії, спрямовані саме на ухилення від виконання зобов`язань чи виконання потенційного судового рішення.

Суд не вбачає наявності зв`язку між заявленими заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на рухоме майно та адекватністю таких заходів, а також враховує, що вжиття відповідних заходів негативно може впливати на господарську діяльність відповідача.

Відтак дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на все рухоме майно відповідача за майбутнім позовом про стягнення 2 058 599 грн 08 коп. і предметом спору, співмірність і адекватність, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

За ч.ч. 1, 6, 8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Керуючись ст. ст. 136, 139, 140, 222, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" про забезпечення позову до подання позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОМОЙЛ ІМПЕКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП" про стягнення 2 058 599 грн 08 коп. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду у порядку та строки визначені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Ухвала складена та підписана суддею - 21.01.2025.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя І.О.Пашкевич