Ухвала

від 20.01.2025 по справі 371/1934/24

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.01.2025 Єдиний унікальний № 371/1934/24

провадження № 2/371/296/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 371/1934/24

Провадження № 2/371/296/25

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши позовнузаяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» про визнання трудових відносин припиненими,

У С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Дружба народів», посилаючись на ті обставини, що з 12 лютого 2013 року його призначено директором філії «М?ясокомбінат СТОВ «Дружба народів». З 27 березня 2014 року після початку російської агресії проти України він фактично припинив виконувати обов?язки директора. Оскільки він не може працювати за укладеним з відповідачем трудовим договором та не має можливості розірвати зазначений трудовий договір з незалежних від нього підстав, просив визнати припиненими трудові відносини між ним та СТОВ «Дружба народів» у зв?язку із звільненням за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України з 16 грудня 2024 року.

Позовну заяву позивач подав до Миронівського районного суду Київської області.

Частиною 1 статті 28 ЦПК України визначено, що позови що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

У позовній заяві позивач зазначив, що на підставі частини 1 статті 28 ЦК України подав позов за місцем свого проживання, оскільки проживає на підставі договору найму житла за адресою: квартира під номером АДРЕСА_1 .

На підтвердження зазначеної обставини до позовної заяви позивач додав копію договору найму (оренди) житла, укладеного 15 січня 2024 року між ним та ПрАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», згідно з даними якого він є наймачем квартири під номером АДРЕСА_1 .

Частиною 9 статті 187 ЦПК України визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленомустаттею 31цього Кодексу.

Позовна заява не підсудна Миронівському районному суду Київської області з таких підстав.

Згідно з даними відповіді № 1031950 від 14 січня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманими у порядку визначеному частиною 8 статті 187 ЦПК України, адреса зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 : будинок під номером АДРЕСА_2 .

З даних довідки Відділу (Центру) надання адміністративних послуг Миронівської міської ради Обухівського району Київської області № 01-21/29 від 15 січня 2025 року вбачається, що інформація про зареєстроване/задеклароване місце проживання ОСОБА_1 на території Миронівському районному суду Київської області відсутня.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Українібудується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правилатериторіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Порушення судами правил територіальної юрисдикціїмає наслідком обов?язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України).

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У пункті 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

В частині першій статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надано визначення поняттям «місце перебування», «місце проживання».

Зокрема,«місце перебування»-житло абоспеціалізована соціальнаустанова длябездомних осіб,інший надавачсоціальних послугз проживанням,у якомуособа,яка отрималадовідку прозвернення зазахистом вУкраїні,проживає строкомменше шестимісяців нарік абоотримує соціальніпослуги; «місце проживання» - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відповідно до положень Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07 лютого 2022 року №265, який набрав чинності 14 березня 2022 року, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

Особа, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) якої знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

Відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), що знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, вносяться до реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію за межами таких територій.

Реєстрація/декларування місця проживання (перебування) позивача ОСОБА_1 за адресою: під номером АДРЕСА_1 , не здійснювалася, до реєстру територіальної громади інформація про місце проживання (перебування) позивача за вказаною адресою не внесена.

Обставини фактичного проживання позивача в місті Миронівка Обухівського району Київської області не можуть бути підставою для визначення територіальної підсудності справи за Миронівським районним судом Київської області з таких підстав.

Реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи позивача у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.

Звернення позивача до суду з позовом за місцем його фактичного проживання/перебування без підтвердження реєстрації чи декларування зазначеного місця проживання не відповідає нормам статті 28 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми права, позовна заява не підсудна Миронівському районному суду Київської області, а тому не може бути розглянута цим судом без порушень правил територіальної юрисдикції, і без перевищення своїх повноважень, що являється безумовною підставою для скасування будь-якого рішення, ухваленого у такій справі неправомочним судом.

Справа підлягає розгляду судом територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Костянтинівка Краматорського району Донецької області, та не підсудна Миронівському районному суду Київської області.

Відповідно доРішення ВРПвід 10жовтня 2024року,з 21жовтня 2024року зміненотериторіальну підсудністьсудових справКостянтинівського міськрайонногосуду Донецькоїобласті шляхомїї передачідо Бабушкінськогорайонного судуміста Дніпропетровська.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Тож справа не підсудна Миронівському районному суду Київської області та повинна бути передана на розгляд Бабушкінському районному суду міста Дніпропетровська.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.28,31 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба народів» про визнання трудових відносин припиненими передати за підсудністю на розгляд до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційноїскарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту підписання суддею.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Передача справина розгляддо Бабушкінськогорайонного судуміста Дніпропетровська за підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Складення повного тексту ухвали відповідає даті її постановлення.

Суддя Л.О. Капшук