Ухвала

від 21.01.2025 по справі 371/15/25

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.01.2025 Єдиний унікальний № 371/15/25

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2025 року м. Миронівка

ЄУН 371/15/25

Провадження № 2/371/5/25

Суддя Миронівськогорайонного судуКиївської областіКапшук Л.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на частку у домоволодінні в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И Л А :

Позивачі звернулися до суду з позовом до Миронівської міської ради про визнання права власності на частку у домоволодінні. Позовні вимоги обґрунтували тими обставинами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Рішенням виконавчого комітету Олександрівської сілської ради № 26 від 26 червня 1997 року за ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_4 визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в рівних частинах. 05 вересня 1997 року на підставі зазначеного рішення КП КОР «Білоцерківське МБТІ» зареєстроване право власності на будинковолодіння в рівних частинах. 06 вересня 1997 року дружині померлого ОСОБА_4 , його синові ОСОБА_5 та доньці ОСОБА_2 видане свідоцтво про право на спадщину за законом. Рішенням Олександрівської сільської ради № 136 від 04 листопада 2008 року рішення виконавчого комітету Олександрівської сілської ради № 26 від 26 червня 1997 року скасоване. Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року свідоцтво про право власності на житловий будинок від 05 вересня 1997 року скасоване. Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 19 травня 2011 року у справі № 2-302/2011 (2/1017/302/2011) встановлено факт належності ОСОБА_3 на праві приватної власності житлового будинку АДРЕСА_1 , визнано недісним та скасоване свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім?я ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , визнано право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на 1/6 частину спірного житлового будинку за кожним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 . Спадкоємцем після його смерті є його дружина - позивач ОСОБА_1 , якій видане свідоцтво про право власності за законом на 1/3 частину спірного житлового будинку.

Судовим рішенням від 19 травня 2011 року встановлено факт належності ОСОБА_3 всього спірного житлового будинку, а за його спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_2 визнано направо власності на 1/6 частину будинку за кожним. Отже частина домоволодіння, яка увійшла до спадщини ОСОБА_3 , не була поділена між його спадкоємцями. Позивач ОСОБА_2 має право на 1/6 частину спірного домоволодіння як донька померлого ОСОБА_3 та спадкоємиця першої черги за законом. Позивач ОСОБА_1 має право на 1/6 частину спірного домоволодіння як спадкоємиця після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який був сином ОСОБА_3 та мав право на 1/6 частину спірного домоволодіння ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом.

Позивачі просили визнати право власності на 1/6 частину домоволодіння за кожним.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Пунктами 3, 4, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заяваповинна містити: зазначення цінипозову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються;зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач у позовній заяві зазначив відповідачем Миронівську міську раду Обухівського району Київської області.

У спорах про визнання права власності у порядку спадкування належними відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачі претендують на частки (1/6 кожен) у спадковому майні у виді житлового будинку, що належав померлому ОСОБА_3 .

У позовній заяві не зазначено про обставини прийняття чи відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 його дружиною ОСОБА_4 , яка з огляду на правила статей 1261 ЦК України, може бути спадкоємцем після смерті чоловіка.

Окрім того, у рішенні Миронівського районного суду Київської області від від 19 травня 2011 року у справі № 2-302/2011 (2/1017/302/2011) встановлені такі обставини: «Отже, станом на 15.04.1991 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по частині нерухомого майна вищевказаного колгоспного двору. Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то на його частку, а саме на частину будинку в АДРЕСА_1 відкрилась спадщина»… «З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , після смерті ОСОБА_3 виникло право на спадкування його майна в рівних частках, а саме на частину будинку в АДРЕСА_1 ».

Тож із зазначеного вбачається, що рішення у справі може вплинути на права ОСОБА_4 , а відтак її може бути залучено до участі у справі у залежності від обставин як відповідачів або третю особу.

Даних про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 чи відсутність відкритої спадкової справи, наявність спадкоємців, що прийняли спадщину, у позовній заяві немає. Клопотання про витребування копії спадкової справи чи інформації про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 позивачі не заявляли.

Тож зі змісту позовної заяви та доданих документів неможливо встановити у чому полягають перешкоди у позивачів, як у спадкоємців після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , для оформлення права власності у порядку спадкування за законом на 1/6 частину спірного домоволодіння за кожним. Документи про відмову нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії з видачі свідоцтв про право власності на зазначене спадкове майно до позовної заяви не додані. У чому полягає невизнання чи оспорення прав позивачів на спадкове майно у виді спірного житлового будинку і ким таке право оспорюється чи невизнається зі змісту позовної заяви не вбачається.

За правилами частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами 2, 5статті 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До позовної заяви позивачі долучили копії рішень Миронівського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року у справі № 2/1017/41/2011 від 19 травня 2011 року та у справі № 2-302/2011 (2/1017/302/2011), які не засвідчені належним чином. Позаяк копії судових рішень мають бути засвідчені у порядку, визначеному Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України № 814 від 20 серпня 2019 року. Перевіркою даних ЄДРСР встановлено, що такі рішення у реєстрі відсутні.

Окрім того, позивачі, всупереч пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, не зазначили ціну позову, вказавши, що ціну позову станом на день його подачі визначити неможливо. До позовної заяви додані квитанції про сплату позивачами судового збору у розмірі 1211,20 грн кожною.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, обєктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається, виходячи з розміру вартості майна, про визнання права власності на яке позивач ставить вимогу.

Згідно правил частини 1 статті 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Тож визначити ціну позову фактично можливо шляхом проведення оцінки вартості спірного домоволодіння.

До позовної заяви не додані документи, з яких суд міг би визначити вартість майна, право власності на яке просять визнати позивачі в порядку спадкування за законом.

За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити правильність визначення розміру та сплати позивачами судового збору за вимогою майнового характеру у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4, статті 6 Закону України «Про судовий збір».

Згідно правил частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тож позивачу необхідно усунути перелічені вище недоліки позовної заяви, зокрема: зазначити належних учасників справи; зазначити у чому полягає невизнання чи оспорення права позивачів на спадкове майно у виді спірного житлового будинку і ким таке право невизнається чи оспорюється; додати до позовної заяви заяви належним чином засвідчені копії судових рішень Миронівського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року у справі № 2/1017/41/2011 від 19 травня 2011 року та у справі № 2-302/2011 (2/1017/302/2011); зазначити ціну позову та надати документ про вартість майна, право власності на яке бажають набути позивачі.

Керуючись статтями 185, 260, 352, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визнання права власності на частку у домоволодінні в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачам положення частини 3 статті 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О.Капшук