Рішення

від 21.01.2025 по справі 920/1362/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.2025м. СумиСправа № 920/1362/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу № 920/1362/24

за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, Київська область, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720)

до відповідача: Приватного підприємства «Ельбрус Північ» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Бульварна, буд. 3-А, код 43677884)

про стягнення 658 386, 52 грн

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства «Ельбрус Північ» на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» борг у сумі 658 386, 52 грн, у тому числі: основний борг в сумі 605 488, 85 грн; 3% річних у сумі 13 847, 51 грн; інфляційні втрати в сумі 39 050, 16 грн та 7 900, 64 грн сплаченого судового збору.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.11.2024 справу № 920/1362/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 18.11.2024 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/1362/24; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі представником відповідача отримано 19.11.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відзив на позовну заяву Приватним підприємством «Ельбрус Північ» до суду не подано.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шостка тепло» (Україна, 41100, Сумська обл., місто Шостка, ВУЛИЦЯ ОРДЖОНІКІДЗЕ, будинок 3; Код ЄДРПОУ: 32478934) було укладено договір № 20/21-2458-БО-29 постачання природного газу від 06.10.2020 (далі - Договір).

Між Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - «Кредитор»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Шостка тепло» (надалі - «Первісний боржник») та Приватним підприємством «Ельбрус Північ» (надалі - «Новий боржник», «Боржник») укладено Договір № 2023/2458-БО-29 від 26.12.2023 про переведення боргу (надалі за текстом - «Договір переведення боргу»).

Згідно п. 1.1. Договору переведення боргу за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника свій борг (грошове зобов`язання), який виник за договором постачання природного газу від 06.10.2020 № 20/21-2458-БО-29, укладений між Первісним боржником та Кредитором (далі - Основний договір), у тому числі всі нараховані та не нараховані Кредитором на підставі вимог закону та умов Основного договору додаткові вимоги (неустойка (штраф, пеня), проценти річних, інфляційні втрати, збитки тощо) (далі - Зобов`язання), а Новий боржник приймає на себе борг Первісного боржника у Зобов`язані та змінює Первісного боржника у Зобов`язанні.

Відповідно до п. 2.1. Договору про переведення боргу Сторони встановили, що загальна сума боргу, що встановлена Сторонами та яка переводиться на Нового боржника станом на дату укладення Договору про переведення боргу, становить 605488,85 грн.

Згідно п. 3.1. Договору про переведення боргу до Нового боржника переходять обов`язки Первісного боржника щодо сплати суми боргу, яка визначена у п. 2.1 Договору переведення боргу, а також не нарахованих Кредитором на підставі вимог закону та умов Основного договору, додаткових вимог (неустойка (штраф, пеня), проценти річних, інфляційні втрати, збитки тощо), пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

Відповідно до п 3.2. Договору про переведення боргу Новий боржник зобов`язується перерахувати грошові кошти у сумі, зазначеній у п. 2.1 Договору про переведення боргу, у порядку та на умовах, визначених Основним договором.

Згідно з п. 4.1. Договору про переведення боргу Новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання Зобов`язання у розмірах, що передбачені Основним договором.

На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Первісного боржника природний газ на загальну суму 1 185 966,95 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до цього позову, зокрема:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2020, обсяг переданого газу: 17,31976 тис. куб. м, вартістю 114 300,65 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 30.12.2020, обсяг переданого газу: 27,78935 тис. куб. м, вартістю 207 661,81 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2021, обсяг переданого газу: 28,89498 тис. куб. м, вартістю 258 515,64 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2021, обсяг переданого газу: 35,95605 тис. куб. м, вартістю 300 534,04 грн;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2021, обсяг переданого газу: 39,68329 тис. куб. м, вартістю: 304 954,81 грн.

Акти приймання-передачі природного газу за листопад 2020 року березень 2021 року підписані сторонами.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за газ здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Оплату за переданий газ Первісний боржник здійснив лише частково на суму 580 478,10 грн, а Новий боржник (Відповідач) не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Таким чином, сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 605 488,85 грн.

Докази на підтвердження своєчасної сплати боргу в повному обсязі відповідачем на виконання Договору в матеріалах справи відсутні.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України, За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі вказаних вище дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а замовник приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що у період з листопада 2020 року по березень 2021 року позивач передав у власність первісного боржника природний газ на загальну суму 1 185 966, 95 грн. При цьому, оплату за переданий газ первісний боржник здійснив частково на суму 580 478, 10, а відповідач не виконав зобов`язання у визначений Договором строк.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу в розмірі 605 488, 85 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.1.Договору переведення боргу передбачено, що новий боржник несе відповідальність за прострочення виконання зобов`язання в розмірах, передбачених Основним договором.

Доданий позивачем до позовної заяви розрахунок 3% річних в сумі 13 847, 51 грн та інфляційних втрат в сумі 39 050, 16 грн суд вважає арифметично правильним.

З огляду на вищезазначене, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом були досліджені документи, які наявні у справі, та надана їм правова оцінка.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 7 900, 64 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ельбрус Північ» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Бульварна, буд. 3-А, код 43677884) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, Київська область, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) основний борг в розмірі 605 488, 85 грн (шістсот п`ять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень вісімдесят п`ять копійок), 3% річних в розмірі 13 847, 51 (тринадцять тисяч вісімсот сорок сім гривень п`ятдесят одна копійка), інфляційні втрати в розмірі 39 050, 16 грн (тридцять дев`ять тисяч п`ятдесят гривень шістнадцять копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 900, 64 грн (сім тисяч дев`ятсот гривень шістдесят чотири копійки).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

СуддяЮ.А. Джепа