Ухвала

від 17.01.2025 по справі 922/37/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

17 січня 2025 року м. ХарківСправа № 922/37/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , Фізичної особи-підприємця Савічевої Анастасії Олександрівни, м. Харків , Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків , Повного товариства "Ломбард "Надія" Письменна Н.Є. і компанія", м. Харків про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів та повернення майна

за участю представників учасників справи:

прокурора - Сергія ШИРІНА;

відповідача (ХМР) - Андрія РЄЗАНОВА;

відповідача (Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради) - не з`явився;

відповідача (ФОП Савічевої А.О.) - не з`явився;

відповідача (Фізичної особи ОСОБА_1 ) - Костянтина ХАРЧЕНКА;

відповідача (ПТ "Ломбард "Надія" Письменна Н.Є. і компанія") - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати п. 26 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 06.07.2016 № 283/16;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 26.04.2017 № 5475-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Савічевою Анастасією Олександрівною, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гавриловою С.А. і зареєстрованого в реєстрі за № 777, скасувавши його державну реєстрацію;

- скасувати рішення державного реєстратора Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області Дащенко О.Ю. № 47307988 від 11.06.2019, на підставі якого внесено зміни до запису про право власності ОСОБА_1 за № 21135025 від 27.06.2017 по об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 388460763101, а саме про зміну площі нежитлових приміщень у підвальній частині № 41-:-46, 48-:-55 загальною площею 399 кв. м., в житловому будинку літ. «А-5» на загальною площею 455, 7 кв. м.;

- визнати недійсним договір іпотеки від 22.10.2019, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрованого в реєстрі № 3719 та договір про внесення змін та доповнень №1 до договору іпотеки від 05.12.2019, скасувавши його державну реєстрацію;

- витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади нежитлові приміщення у підвальній частині № 41-:-46, 48-:-55 загальною площею 399 кв. м., в житловому будинку літ. «А-5», що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

- припинити право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 388460763101, зареєстроване на підставі вищевказаного договору дарування від 27.06.2017 (номер запису про право власності: 21135025).

Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/37/22 за правилами загального позовного провадження.

На підставі ухвали від 22.12.2022 зупинено провадження по справі №922/37/22 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справи №448/2807/17 та оприлюднення повного тексту постанови; зупинено провадження по справі №922/37/22 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Ухвалою суду від 19.08.2024 провадження у справі № 922/37/22 поновлено.

Ухвалою суду від 28.11.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

24.12.2024 до суду від представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Харченко К. С. надійшло клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження (вх. № 32363), в якому він зазначає, що підставою для подання даної позовної заяви є наполягання прокурора на тому, що ФОП Савічевою А.О. жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді, а саме з 04.06.2014 по 08.12.2015, тобто по день подачі заяви до міської ради для викупу, не здійснено.

Представник відповідача зазначає, що у теперішнього власника майна - ОСОБА_1 на даний час відсутня можливість надати до суду документи на підтвердження проведення невід`ємних поліпшень спірних нежитлових приміщень, так як вона не була безпосереднім учасником викупу спірного майна, особисто приміщення не орендувала та поліпшень на момент викупу не здійснювала.

Проте, 24.12.2024 Савічева С.Б. отримала оригінал звіту від 11.03.2014 про оцінку нерухомого майна, а саме спірних нежитлових приміщень підготовлений ФОП Буйницьким М.В. для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для передачі в оренду. Цей звіт містить, в тому числі, детальний опис об`єкта та відповідні фотоматеріали, які характеризують об`єкт станом на 11.03.2014. В матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна, спірних нежитлових приміщень станом на 28.02.2017, тобто станом на момент їх викупу. Маючи ці два звіти стає можливим встановлення наявності або відсутності невід`ємних поліпшень об`єкта оренди за період його перебування в користуванні у ФОП Савічевої А.О., що має вирішальне значення для об`єктивного розгляду даної справи.

Отже, на думку відповідача, для правильного вирішення справи необхідні спеціальні будівельно-технічні знання, тобто призначення відповідної судової експертизи, адже без них неможливо встановити наявність або відсутність невід`ємних поліпшень, їх об`єм та вартість.

Відтак, відповідач вважає за доцільне клопотати перед судом про призначення в даній справі комплексної будівельно-технічної експертизи та зупинення провадження у зв`язку з її призначенням.

Втім, ухвалою суду від 28.11.2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В свою чергу, ГПК України не передбачає на даній стадії такої підстави для зупинення розгляду справи, як призначення експертизи та це питання підлягає вирішенню на стадії підготовчого провадження.

Раніше, тобто до закриття підготовчого провадження, відповідач не мала можливості ставити на обговорення це питання, адже в її розпорядженні не було згаданого вище звіту про оцінку майна станом на 11.03.2014.

З огляду на вищевикладене, відповідач наполягає на тому, що для призначення в даній справі судової експертизи необхідно повернутися на стадію підготовчого провадження.

24.12.2024 до суду від представника відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 адвоката Харченко К.С. надійшло клопотання про призначення комплексної будівельно-технічної експертизи.

Представник відповідача в клопотанні зазначає, що прокурор вважає, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, уповноважений нею орган приватизації, а саме: Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у випадку продажу шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності. Підставою для подання даної позовної заяви є наполягання прокурора на тому, що ФОП Савічевою А.О. жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді, а саме з 04.06.2014 по 08.12.2015, тобто по день подачі заяви до міської ради для викупу, не здійснено, навіть не зверталася та не отримувала дозволу на такі поліпшення. У теперішнього власника майна Савічевої С.Б. відсутня можливість надати до суду документи на підтвердження проведення невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень, так як вона не була безпосереднім учасником викупу спірного майна, особисто приміщення не орендувала та поліпшень на момент викупу не здійснювала. Тому, на переконання відповідача, для підтвердження проведення невід`ємних поліпшень та їх значення для законного викупу майна має вагоме значення для об`єктивного розгляду даної справи. На підставі вищенаведеного, відповідач вважає за доцільне клопотати про призначення комплексної судової експертизи.

17.01.2025 до суду від прокурора надійшли заперечення на клопотання представника відповідача Савічевої С.Б. про повернення на стадію підготовчого провадження та про призначення комплексної будівельно-технічної експертизи.

Так, прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження та про призначення судової будівельно-технічної експертизи і обґрунтовує це тим, що 28.11.2024 відбулось судове засідання за участі прокурора, представника відповідача-1 та представника відповідача-4, які приймали участь у приміщенні Господарського суду Харківської області та розгляд справи відкладено на 20.12.2024. Питання про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті було поставлено судом на обговорення учасників справи, які направили повноважених представників у судове засідання. Втім, представник відповідача-4 не заперечував проти закриття підготовчого провадження та не повідомив суд про наявні, на його думку, перепони та вчинення такої дії. У судовому засіданні 20.12.2024, за присутності прокурора та представника відповідача-1, відкладено розгляд справи по суті на 25.12.2024. Відповідач-4 повноважного представника у судове засідання не направив, поважні причини такої неявки суду не повідомлені. Представник відповідача-4, як зазначає прокурор, нехтуючи правами учасника справи, проявляючи неповагу до суду та інших учасників справи намагається затягувати судовий розгляд справи. Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, на переконання прокурора, доводи представника відповідача-4, які викладені у клопотанні про повернення до стадії підготовчого провадження, слід визнати неповажними.

Крім того, прокурор зазначає, що запропоновані відповідачем на вирішення експерта питання не мають відношення до предмету дослідження в розглядуваній справі, оскільки стосуються встановлення переліку, об`єму та розміру ринкової вартості фактично виконаних будівельних робіт у нежитловій будівлі літ. "А-5" по пр. Гагаріна, 179, чи призвели до поліпшень виконанні роботи та чи є вони невід`ємними. Водночас, предметом доказування в означеній справі є не додержання законодавчо встановлених норм, які регламентують правовідносини у сфері приватизації, органом приватизації, яке мале місце в проміжок часу між укладенням договору оренди нежитлових приміщень від 04.06.2014 № 914, звернення ФОП до УКМП про надання дозволу на проведення приватизації, прийняття рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 про відчуження спірного майна та укладення договору купівлі-продажу № 5475-В-С від 26.04.2017. Отже, для доказування законності проведення самої процедури приватизації не потрібно застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, оскільки усі документи, які б підтверджували факт дотримання відповідачем на час виникнення спірних правовідносин законодавчо встановлених норм, які регламентують правовідносини у сфері приватизації, повинні бути наявні як у самого відповідача, так й в матеріалах приватизаційної справи. Визначені законом підстави для призначення судом експертизи у даному випадку на переконання прокурора відсутні, оскільки незаконне обрання Харківською міською радою способу приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, є виключно правовим питанням, яке не може бути підтверджене чи спростоване висновками судової експертизи, обставини приватизації спірного майна, зокрема, додержання вимог законодавства щодо порядку здійснення та ідентифікації його поліпшень та їх вартості, можуть бути встановлені на підставі наявних у справі та поданих прокурором документів, як доказів у справі. Необґрунтоване призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, може призвести до безпідставного затягування розгляду справи і нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку.

17.01.2025 присутній у судовому засіданні представник відповідача (Фізичної особи ОСОБА_1 ) свої клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження та призначення комплексної будівельно-технічної експертизи підтримав та просив суд їх задовольнити.

Прокурор проти задоволення зазначених вище клопотань заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача Харківської міської ради вирішення вищевказаних клопотань залишив на розсуд суду.

За ч.ч. 1 та 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Втім, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Так, у Постанові від 26.07.2023 по справі №911/1638/22 (пункти 5.31., 5.32.) Верховний суд вказав, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Також, подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 07.03.2023 у справі № 904/1252/22, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22 та в ухвалі Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 923/525/20.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На стадії розгляду даної справи по суті виникли обставини, які свідчать про необхідність реалізації прав відповідача та вчинення процесуальної дії, а саме призначення комплексної будівельно-технічної експертизи, яка може бути реалізована лише на стадії підготовчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За положеннями ч.1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно ч.ч. 3,5 ст.100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно ч.ч.1,2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ст. 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 1.2.2. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: інженерно-технічна: будівельно-технічна експертиза.

Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відтак, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Суд не приймає посилання прокурора, що у даному випадку відсутні підстави для призначення експертизи, зокрема тому, що при здійсненні полішень не додержані вимоги законодавства щодо порядку їх здійснення, оскільки питання додержання або недодерження стороною Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом ФДМУ від 03.10.2006 № 1523, - буде вирішено судом при розгляді справи по суті під час стадії дослідження доказів по даній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для застосування спеціальних знань щодо встановлення чи є фактично виконані будівельні роботи в нежитлових приміщеннях підвальної частини №41-:-46, 48-:-55 в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 399 кв. м. за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 179 невід`ємними поліпшеннями.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Частиною 3 ст. 228 ГПК України передбачено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи викладене, провадження у справі №922/37/22 відповідно до ст. 228 ГПК України підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України Про судову експертизу право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Суд попереджає експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 ГПК України, покладає на відповідача Фізичну особу Савічеву Світлану Борисівну, як на заінтересовану сторону, що заявила клопотання про проведення судової експертизи.

Враховуючи вищенаведене та достатність обгрунтованих доводів відповідача на підтвердження необхідності здійснення переходу до стадії підготовчого провадження, а також для всебічного, повного встановлення всіх обставин справи, враховуючи наявність законних підстав для призначення судом комплексної судової будівельно-технічної експертизи, суд доходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи та повернення до стадії підготовчого провадження.

Керуючись ст.ст. 81, 87-89, 98-100, 177, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача (Фізичної особи ОСОБА_1 ) про повернення до стадії підготовчого провадження по справі №922/37/22 після закриття підготовчого провадження (вх.№ 32363 від 24.12.2024 року, а.с. №1-3 том 4) - задовольнити.

Здійснити повернення на стадію підготовчого провадження.

Клопотання відповідача (Фізичної особи ОСОБА_1 ) про призначення судової експертизи (вх.№ 32363 від 24.12.2024 року, а.с. №27-28 том 4)- задовольнити.

Призначити у справі №922/37/22 комплексну судову будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:

- яка вартість нежитлових приміщеннях підвальної частини №41-:-46, 48-:-55 в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 399 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 була на момент їх передачі в оренду, тобто станом на 04.06.2014?

- який перелік та об`єм фактично виконаних робіт в нежитлових приміщеннях підвальної частини №41-:-46, 48-:-55 в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 399 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 в період з червня 2014 по грудень 2015?

- яка вартість фактично виконаних робіт в нежитлових приміщеннях підвальної частини №41-:-46,48-:-55 в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 399 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 в період з червня 2014 по грудень 2015? Чи призвели вказані роботи до збільшення вартості об`єкту нерухомості та на скільки?

- чи є фактично виконані будівельні роботи в нежитлових приміщеннях підвальної частини №41-:-46,48-:-55 в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 399 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 невід`ємними поліпшеннями?

Доручити проведення експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса" (61177, місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8А).

Попередити експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали справи №922/37/22.

Витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи покласти на відповідача Савічеву Світлану Борисівну.

Рахунок на оплату витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, експертній установі направити відповідачу Савічевій Світлані Борисівні на адресу: АДРЕСА_3 .

Зобов`язати експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.

Запропонувати судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Провадження по справі зупинити на період проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана "21" січня 2025 р.

СуддяЛ.В. Шарко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.