Ухвала

від 20.01.2025 по справі 376/133/25

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/133/25

Провадження № 1-кс/376/20/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Слідчий суддя Сквирського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши скаргу скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність ВП № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Сквирського районного суду Київської області в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність уповноважених службових осіб відділу поліції№ 1Білоцерківського РУПГУНП уКиївській областіщодо невнесеннявідомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяв про вчинення кримінальних правопорушень.

В обґрунтування скарги зазначає, що 08.01.2025 р. ОСОБА_3 подала до ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області заяву від 08.01.2025 про вчинення кримінального правопорушення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки ОСОБА_4 не виконує ухвалу слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 20.12.2024 у справі № 376/3815/24 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12021116260000285, оскільки у супереч цій ухвалі веде будівельні роботи на арештованому об?єкті будівництва.

Вказує, що відповідно до ухвали від 20.12.2024 р. накладено арешт на об?єкт «Будівництво двохповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , земельною ділянкою з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0079, на об?єкт «Реконструкція житлового будинку з прибудовою та надбудовою другого поверху по вул. Червона, 3 в м. Сквира, Київської області» за адресою: м. Сквира, вул. Замкова, 3 кв. 1 (вул. Червона та вул. Червона площа) земельною ділянкою з кадастровим номером: 3224010100:01:057:0080 із забороною подальшого будівництва.

Заяву від 08.01.2025 р. прийняла слідча СВ ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_5 . Листом від 09.01.2024 №11109/1101/24-2025 слідча повідомила, що дана заява зареєстрована до ІКС ІПНП України за № 115 від 08.01.2025 та приєднана до матеріалів кримінального провадження за № 12021116260000285, у разі встановлення факту невиконання рішення суду ОСОБА_4 , відомості будуть негайно внесені до ЄРДР.

Станом на день подання скарги відомості до ЄРДР за заявою від 08.01.2025 р. не внесені, про що повідомили в черговій частині ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області.

Таким чином, після отримання уповноваженими службовими особами відділу поліції№ 1Білоцерківського РУПГУНП уКиївській області заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, жодних дій, спрямованих на внесення наданих нею відомостей до ЄРДР не вчинено.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_3 просила визнати бездіяльністю невнесення слідчою СВ ВП № 1 Білоцерківського РУПГУНП уКиївській областіта іншимислужбовими особамивідомостей доЄРДР із заяви від 08.01.2025 р. та зобов`язати уповноважених службових осіб вказаного органу досудового розслідування внести відповідні відомості до ЄРДР.

У судовому засідання ОСОБА_3 не з?явилася до початку розгляду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просила скаргу задовольнити з підстав викладених у ній.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України).

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Такий висновок узгоджується з положеннями, закріпленими у ст. 2 КПК України, в якій зазначається про те, що завданнями кримінального провадження є не лише захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а й забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 по справі №761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою від 17 червня 2020 року, згідно з п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».

За таких обставин, бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення до суб`єкта, який наділений повноваженнями вносити відомості до ЄРДР; наявність в такій заяві короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведеного заявником; невнесення відомостей за заявою, яка надійшла уповноваженому суб`єкту і містить короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, впродовж 24 годин.

При цьому, імперативні вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України не покладають на слідчого суддю обов`язок, у разі оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у будь-якому випадку задовольняти такі скарги, оскільки ухвала слідчого судді за результатами розгляду такої скарги, відповідно до вимог ч. 2 ст. 307 цього Кодексу, може бути не тільки про задоволення скарги та зобов`язання вчинити певну дію, зокрема внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, а й про відмову у задоволенні такої скарги.

Матеріалами справи встановлено, що 08.01.2025 року ОСОБА_3 звернулася до відділу поліції№ 1Білоцерківського РУПГУНП уКиївській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Станом на дату звернення до суду із зазначаю скаргою відомості до ЄРДР внесені не були.

У той же час матеріали скарги містять повідомлення слідчої СВ ВП № 1 Білоцерківського РУПГУНП уКиївській області ОСОБА_6 № 11/109/1101/24-2025 від 09.01.2025 у якому вказано, що заява ОСОБА_3 від 08.02.2025 р. зареєстрована до ІКС ІПНП України за № 115 від 08.01.2025 та приєднано до матеріалів кримінального провадження за № 12021116260000285.

Пунктом 3 глави 1 розділу І Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 № 231 (надалі - Положення) визначено, що Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Пунктом 4 глави 1 розділу І Положення зазначено, що Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. п. 2, 9 глави 4 розділу ІІ Положення, на етапі внесення даних та створення (збереження) Реєстратором електронної форми «Правопорушення» здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім`я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення. При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об`єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор у цьому кримінальному провадженні (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».

Таким чином, повторне внесення відомостей до ЄРДР за одними й тими ж обставинами незалежно від джерел надходження такої інформації Положенням не передбачено.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи, що заяву ОСОБА_3 належним чином зареєстровано та приєднано до кримінального провадження №12021116260000285 суд вважає, що органом досудового розслідування не порушені вимоги ст. 214 КПК України і така заява прийнята до проведення досудового розслідування в межах існуючого кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, підстави для зобов`язання уповноважених осіб відділу поліції № 1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР згідно з заявою ОСОБА_3 від 08.01.2025 року відсутні.

Керуючись статтями 9, 214, 216, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність ВП № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1