Рішення

від 15.01.2025 по справі 925/1541/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/1541/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ"

про стягнення 1168000,00 грн.

Представники учасників справи:

Позивач Шабовта О.В., адвокат;

Відповідач не з`явився.

Секретар судового засідання Драченко Т.О.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1. 16.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів".

1.2.Змістом позову є майнова вимога позивача стягнути з відповідача 1168000,00 грн боргу за договорами поставки №01032022 від 01.03.2022 та №03112023 від 03.11.2023.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач неналежно виконав зобов`язання з оплати за поставлений товар.

1.4.20.12.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1541/24. Справу ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 14 год. 00 хв. 15.01.2025.

1.5.Ухвалу суду від 20.12.2024 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу та відповідачу, яку 21.12.2024 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а.с. 66-67).

1.6.Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.7.13.01.2025 відповідач подав до суду клопотання, у якому просив відкласти розгляд справи на інший день. В обґрунтування клопотання ствердив, що перебуває у пошуках кваліфікованого захисника у галузі господарського права для здійснення захисту інтересів товариства під час розгляду вказаної справи, а директор товариства не є фахівцем у галузі права. (а.с. 76-77).

1.8.15.01.2025 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Шабовта О.В. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.9.15.01.2025 суд ухвалив у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи відмовити. Мотиви ухвали суду наведені у протоколі судового засідання.

1.10.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.11.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.12.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.13.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.14.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.15.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.16.Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.17.Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.18.Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.

1.19.Представник позивача адвокат Шабовта О.В. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.20.15.01.2025 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду.

1.21.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1541/24.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення боргу.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки; неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару; строк виконання грошового зобов`язання; розмір невиконаного грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.01.03.2022 та 03.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЩЕДРО" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ Ласощів" (покупець) уклали договори поставки №01032022 та №03112023 (а.с. 12-13, 14-15).

Відповідно до умов договорів поставки сторони домовилися:

п. 1.1 - постачальник зобов`язується постачати (систематично передавати у власність) покупцю майонези, маргарини тверді, маргарини м`які, олію соняшникову бутильовану, гірчиці, кетчупи, соуси на майонезній основі, соуси на томатній основі, спеціальні жири, переетарифіковані жири (далі - товар), а покупець зобов`язується приймати товар і вчасно його оплачувати постачальникові на умовах даного договору;

п. 2.1 - товар поставляється партіями. Кількість, асортимент і вартість (у т.ч. ПДВ) товару в партіях, визначаються сторонами у накладних на товар, які є невід`ємною частиною договору, накладні формуються постачальником на основі діючої на момент замовлення комерційної пропозиції і погодженого ним замовлення покупця. Вартість товару в партії містить у собі крім іншого вартість навантажувальних робіт, вартість доставки, вартість тари й упакування, якщо інше не встановлено домовленістю сторін;

п. 2.2 - загальна вартість договору визначається як сума вартості фактично поставленого товару в партіях згідно накладних на товар протягом терміну дії договору;

п.4.3 - датою поставки вважається дата одержання товару покупцем, вказана в накладній на партію товару;

п. 6.1 - покупець зобов`язується оплатити вартість партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у формі передплати, або шляхом внесення в касу готівкою через реєстратор розрахункових операцій до моменту фактичної передачі товару.

п. 6.2 - датою оплати товару в безготівковому порядку вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника, в готівковому порядку - дата внесення в касу;

п. 10.4 - договір набуває чинності в моменту його підписання й діє по 01 березня 2023 р. та до 03 листопада 2024 р. Якщо за 15 днів до моменту закінчення дії даного договору від жодної сторони не надійде пропозицій про його припинення чи зміну, то даний договір продовжується кожного року ще на один рік на тих самих умовах.

3.1.2.На виконання договору позивач поставив відповідачу товар вартістю 9368544,72 грн на підставі видаткових накладних від 30.03.2022 №000001756 на суму 574423,20 грн, від 01.04.2022 №140001240 на суму 680040,00 грн, від 06.04.2022 №140001268 на суму 340020,00 грн, від 13.04.2022 №000002056 на суму 1390080,00 грн, від 19.04.2022 №000002185 на суму 1390080,00 грн, від 21.10.2023 №000005358 на суму 780000,00 грн, від 02.11.2023 №000005649 на суму 1240062,00 грн, від 24.11.2023 №000006058 на суму 1503809,52 грн, від 26.12.2023 №000006754 на суму 765000,00 грн, від 06.01.2024 №000000082 на суму 395010,00 грн, від 06.01.2024 №17000052 на суму 310020,00 грн (а.с. 45 -55).

3.1.3.Відповідач своє зобов`язання за договором з оплати товару виконав частково та сплатив позивачу 8200544,72 грн за поставлений товар на підставі платіжних інструкцій: №670 від 29.03.2022 на суму 680040,00 грн; №685 від 30.03.2022 на суму 574423,20 грн; №764 від 06.04.2022 на суму 340020,00 грн; №835 від 13.04.2022 на суму 1390080,00 грн; №897 від 18.04.2022 на суму 1390080,00 грн; №3217 від 31.10.2023 на суму 30000,00 грн; №3219 від 31.10.2023 на суму 500000,00 грн; №3232 від 01.11.2023 на суму 250000,00 грн; №3395 від 20.11.2023 на суму 10000,00 грн; №3393 від 20.11.2023 на суму 190062,00 грн; №3406 від 21.11.2023 на суму 26000,00 грн; №3430 від 22.11.2023 на суму 596000,00 грн; №3432 від 23.11.2023 на суму 180000,00 грн; №3690 від 14.12.2023 на суму 70509,52; №3709 від 15.12.2023 на суму 233300,00 грн; №3750 від 18.12.2023 на суму 240000,00 грн; №3773 від 19.12.2023 на суму 60000,00 грн; №3838 від 21.12.2023 на суму 300000,00 грн; №3847 від 22.12.2023 на суму 70000,00 грн; №3868 від 26.12.2023 на суму 530000,00 грн; №4239 від 25.01.2024 на суму 50030,00 грн; №4320 від 02.02.2024 на суму 5000,00 грн; №4339 від 05.02.2024 на суму 10000,00 грн; №4357 від 06.02.2024 на суму 220000,00 грн; "№4378 від 08.02.2024 на суму 5000,00 грн; №4444 від 15.02.2024 на суму 12000,00 грн (а.с. 19-44).

3.1.4.30.05.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу про погашення заборгованості у розмірі 1168000,00 грн у строк 7 (сім) календарних днів з дати отримання цієї вимоги, яку відповідач отримав 06.06.2024 (а.с. 16-18).

3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договорів поставки від 01.03.2022 №01032022 та від 03.11.2023 №03112023;

4.5.2.позивач зобов`язання з поставки товару виконав повністю та поставив відповідачу товар вартістю 9368544,72 грн;

4.5.3.відповідач виконав зобов`язання зі сплати за товар частково у розмірі 8200544,72 грн;

4.5.4.розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 1168000,00 грн

4.5.5.строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 13.06.2024.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст та характер зобов`язань, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання.

5.5.Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

5.6.Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.7.Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

5.8.Відповідно до частини першої статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб`єктів господарювання, здійснюються суб`єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

5.9.Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.10.Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

5.12.Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.13.Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.14.Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві ціну проданого товару, а продавець зобов`язаний передати у власність покупця оплачений товар.

5.15.Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.16.Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.17.Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.18.Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.19.Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).

5.20.Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.21.Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.22.Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.23.Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору поставки.

6.2.Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару.

6.3.Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за поставлений товар.

6.4.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини поставки.

6.5.За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

6.6.Позивач виконав свої зобов`язання та поставив відповідачу товар вартістю 9368544,72 грн, який відповідач прийняв на підставі видаткових накладних, підписавши їх.

6.7.Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

6.8.Відповідно до пункту 6.1 договорів поставки покупець зобов`язується оплатити вартість партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у формі передплати, або шляхом внесення в касу готівкою через реєстратор розрахункових операцій до моменту фактичної передачі товару.

6.9.Відповідач виконав зобов`язання з оплати товар частково та сплатив позивачу 8200544,72 грн.

6.10.Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 1168000,00 грн.

6.11. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

6.12.Позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості у розмірі 1168000,00 грн протягом 7 днів дня отримання цієї вимоги.

6.13.06.06.2024 відповідач отримав вимогу позивача. Строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати товару закінчився 13.06.2024. Вимогу позивача про виконання грошового зобов`язання відповідач не виконав.

6.14.Договір є обов`язковий для виконання сторонами.

6.15.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.16.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.17.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.18.Способами захисту цивільних прав та інтересів є присудження до виконання обов`язку в натурі.

6.19.Неналежне виконання відповідачем свого обов`язку у зобов`язанні порушує право позивача на отримання плати за поставлений товар та надає йому право вимагати у судовому порядку присудження до виконання обов`язку відповідача в натурі.

6.20.Вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у розмірі 1168000,00 грн суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України удові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив 17520,00 грн судового збору на підставі платіжної інструкції від 29.11.2024 №1101130 (а.с. 7).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю судовий збір у розмірі 17520,00 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ ЛАСОЩІВ" (ідентифікаційний код 03771732, адреса місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, вул. Чигиринська, буд. 11) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "ЩЕДРО" (ідентифікаційний код 41162327, адреса місцезнаходження: 49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122, корпус Д-2) 1168000,00 грн (один мільйон сто шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок) боргу, 17520,00 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 20.01.2025.

Суддя А.І. Гладун