Ухвала

від 20.01.2025 по справі 925/58/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/58/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" про стягнення 283609,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" (адреса місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Підгірна/Татарська, 3/7) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" (адреса місцезнаходження: 20382,Черкаська обл., Уманський р-н, с. Ладижинка, пров. Козацький, 17).

Предметом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних.

Підставами позову є обставини, яким позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна.

Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку передати справу для розгляду за виключною підсудністю спору до господарського суду за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У контексті принципу верховенства права, важливої частини Конвенції, Європейський суд з прав людини розглядає "суд" як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку, він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві (Lavents v. Latvia (Лавентс проти Латвії), § 81).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви № 29458/04, № 29465/04) дійшов висновку, що фраза "суд встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Поняття суд, встановлений законом з-поміж іншого передбачає дотримання правил юрисдикції (підвідомчості) та підсудності спору.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України врегульовано виключну територіальну підсудність справ та наведено перелік категорій справи, які підлягають розгляду за правилами виключної підсудності.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27-29 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, господарським судам за місцезнаходженням майна або основної його частини.

За визначенням, що міститься у Академічному тлумачному словнику української мови (Словник української мови: в 11 томах. - Том 7, 1976. с. 573.), словосполучення "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

За правилами Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Зі змісту укладеного сторонами договору оренди від 20.07.2021 суд установив, що об`єктом оренди є нерухоме майно - окрема частина складу інертних заповнювачів площею 305,7 кв.м з правом користування прилеглою територією, яке розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Гадяч, вул. Лохвицька, 52а.

Змістом позову є майнова вимога позивача до відповідача про стягнення 283609,88 грн, зокрема 196810,20 грн боргу, а саме 170000,00 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди, 22939,23 заборгованості за спожиту електричну енергію, 3870,97 грн заборгованості за надані послуги з відеоспостереження, 70627,75 грн інфляційних втрат та 16171,93 грн3% річних.

До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Така правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.

Отже, правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спір у цій справі підсудний господарському суду за місцем знаходження нерухомого майна (об`єкта оренди) за правилами виключної територіальної підсудності на підставі частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частин 1 статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (частина 3 статті 31 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі норм пункту 1 частини 1 статті 31, частини 9 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" про стягнення коштів для розгляду за виключною територіальною юрисдикцією (підсудністю) спору до Господарського суду Полтавської області - за місцезнаходженням нерухомого майна (об`єкта оренди).

Керуючись статтями 27, 30, 31, 234-235, 255-256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу №925/58/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БУРОВА КОМПАНІЯ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" про стягнення 283609,88 грн передати за територіальною підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею.

Суддя А.І. Гладун