Рішення

від 20.01.2025 по справі 927/1079/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1079/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Приватного підприємства ВІЗИТ,

код ЄДРПОУ 32786165, вул. Київська, буд. 10, м. Вишгород, 07300,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СІВЕР ВУД,

код ЄДРПОУ 44046479, вул. Полуботка Гетьмана, буд. 7, кв. 3, м. Чернігів, 14000,

про стягнення 165 877,29 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Обставини справи:

До Господарського суду Чернігівської області від Приватного підприємства ВІЗИТ надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СІВЕР ВУД 165 877,29 грн заборгованості, з яких 147 939,10 грн основного боргу, 3120,03 грн інфляційних втрат, 14818,16 грн пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №220524/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 22.05.24 в частині оплати наданих послуг з перевезення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.24 справу №927/1079/24 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.11.24 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання).

запропонувати відповідачу відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі: надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується його заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; одночасно надіслати позивачу: копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

подати до суду протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (якщо така буде подана) заперечення на відповідь на відзив (ст.167, 251 ГПК України).

запропонувати позивачу відповідно до ст.166 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: надіслати (надати) до суду відповідь на відзив, надіславши одночасно копію даної відповіді на відзив відповідачу, а докази надсилання надати суду.

запропонувати відповідачу відповідно до ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив надати заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування, аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

звернути увагу учасників справи на те, що:

- за приписами п.8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї; копії доказів, що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.

- згідно з ч.2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, заяви та клопотання, які без поважних причин не будуть подані в строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.

роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.11.24 направлена позивачу та відповідачу до електронних кабінетів останніх в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" та згідно з довідками про доставку електронного листа, роздрукованих з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", доставлені до електронних кабінетів позивача 20.11.24 20:08, відповідача 20.11.24 20:08.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 20.11.24 є такою, що отримана сторонами 21.11.24.

Як наслідок останнім днем встановленого судом процесуального строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву (як і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін) є 05.12.24 (з урахуванням правил обчислення процесуальних строків).

Відповідач не надав відзиву на позов, строк для надання відзиву сплив.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 ГПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження в справі.

Суд також врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Суд констатує, що сторонами не заявлені клопотання щодо розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, в порядку визначеному статтею 252 ГПК України. Право сторін на подачу до суду клопотань наведеного змісту роз`яснене при відкритті провадження в справі в ухвалі суду від 04.12.2023.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

22.05.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю СІВЕР ВУД (замовник) та приватним підприємством ВІЗИТ (перевізник) було укладено Договір №220524/1 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні (далі Договір), відповідно п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов?язання щодо перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом по території України та іноземних держав згідно із замовленням замовника, які є невід?ємною частиною цього договору.

Кількість і рід вантажу, вимоги до транспортного засобу, особливості та інші вимоги виконання послуг обумовлюються разовими замовленнями додатково перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень.

У відповідності до п. 2.1., 2.2. Договору замовник зобов?язаний, зокрема, оформити письмове замовлення на перевезення вантажу з зазначенням маршруту, адреси завантаження та доставки вантажу, дати подачі транспортного засобу, найменування ваги та габаритів вантажу, а також інші особливості перевезення вантажу, та подати таке замовлення перевізнику факсом чи ел.поштою не пізніше ніж за 12 годин до початку перевезення; забезпечити до початку перевезення належне оформлення товарно-транспортних, митних та інших документів, необхідних для виконання перевезення і проходження всіх видів контролю; своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги перевізника.

Перевізник зобов?язаний, зокрема, надати протягом 12 годин замовнику письмове підтвердження про (або відмову від) прийняття до виконання замовлення. У разі відсутності письмової відмови, замовлення вважається прийнятим до виконання; доставити ввірений замовником вантаж у пункт призначення та передати його уповноваженому представнику вантажоотримувача у зазначений термін, у належному стані та у кількості, зазначеній у товарно-супровідних документах.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору передбачено, що по закінченню виконання замовлення перевізник оформлює акт виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками підприємств.

Разом з актом виконаних робіт перевізник зобов?язується надати замовнику такі документи: рахунок-фактуру, CMR (чи ТТН) оригінал чи копія (якщо замовник зазначить у замовленні), податкову накладну. Другий примірник акту виконаних робіт після затвердження замовником повертається перевізнику.

Замовник зобов?язаний підписати акт виконаних робіт у десятиденний термін з моменту його отримання або надати письмові аргументовані заперечення чи зауваження.

Згідно з п. 4.1.-4.3. Договору ціна на кожне перевезення узгоджується сторонами окремо і зазначається в разових замовленнях замовника, які становлять невід?ємну частину даного договору.

Розрахунки здійснюються в безготівковій формі (якщо інше не передбачено замовленням).

Замовник зобов?язаний перерахувати перевізнику належну суму коштів за виконані послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, CMR та підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в транспортному замовленні.

Строк дії договору встановлюється з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024 року, а щодо фактично взятих, але не виконаних сторонами зобов`язань, впродовж дії цього договору - до повного їх виконання сторонами (п. 9.1. Договору).

На виконання умов Договору сторонами було оформлено заявки на перевезення вантажів в міжнародному сполученні №11/06-11 від 11.06.24 до Договору та №12/06 від 12.06.24, у якій зазначено маршрут перевезення, кількість і рід вантажу, вимоги до транспортного засобу, дату завантаження, дату та місце доставки, а також погоджені форма та вартість перевезення, дані водія (а.с.13, 16).

Позивачем додано до матеріалів справи міжнародні товарно-транспортні накладні СМR А №353780 від 12.06.24, №327672 від 13.06.24 з відмітками про одержання вантажу (а.с.14, ).

Між ТОВ Сівер Транс та ТОВ Алекс Вуд підписано та скріплено печатками сторін Акти №ОУ-0000542 від 19.06.24 та №ОУ-0000543 від 20.06.24 здачі-прийняття робіт (надання послуг), у яких зазначено про надання послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом м. Чернігів (Україна) м. Рига (Латвія), на загальну суму 147 939,10 грн., у яких зазначено про те, що Сторони претензій одна до одної не мають (а.с.12, 15).

24.04.2023 перевізником оформлено рахунки-фактури №СФ-0000543 на оплату послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом м. Чернігів (Україна) м.Рига (Латвія), на суму 74 076,48 грн (а.с.18) та №СФ-0000542 на оплату послуг з міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом м. Чернігів (Україна) м.Рига (Латвія), на суму 73 862,62 грн (а.с.19), які замовник, відповідно до п. 4.3. Договору, зобов?язаний був оплатити протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, CMR та підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в транспортному замовленні.

Відповідач у встановлений умовами Договору строк оплату послуг з перевезення не здійснив. Претензія вих.№717 від 11.10.24, адресована відповідачу, з вимогою сплатити заборгованість за Договором, залишена без виконання (а.с.22, 25).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.

Як встановив суд, приватним підприємством ВІЗИТ на підставі Договору було надано ТОВ СІВЕР ВУД послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні, що підтверджується заявками на перевезення вантажів в міжнародному сполученні №11/06-11 від 11.06.24 до Договору та №12/06 від 12.06.24, міжнародними товарно-транспортними накладними СМR А №353780 від 12.06.24, №327672 від 13.06.24, Актами №ОУ-0000542 від 19.06.24 та №ОУ-0000543 від 20.06.24 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 147 939,10 грн.

Згідно з п. 4.3. Договору замовник зобов?язаний перерахувати перевізнику належну суму коштів за виконані послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, CMR та підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в транспортному замовленні.

Згідно з п. 4.3. Договору замовник зобов?язаний перерахувати перевізнику належну суму коштів за виконані послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від перевізника рахунку-фактури, CMR та підписання акту виконаних робіт, якщо інше не передбачено в транспортному замовленні.

Акти №ОУ-0000542 від 19.06.24 та №ОУ-0000543 від 20.06.24 здачі-прийняття робіт (надання послуг) були підписані сторонами 19.06.24 та 20.06.24, тому відповідач повинен був розрахуватися за надані послуги перевезення по Акту №ОУ-0000542 від 19.06.24 до 24.06.2024 включно та по Акту №ОУ-0000543 від 20.06.24 до 25.06.2024 включно.

У порушення умов Договору, відповідач за поставлений товар не розрахувався.

Доказів оплати послуг перевезення у розмірі 147 939,10 грн відповідач суду не надав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив повну вартість послуг перевезення у визначений Договором строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 147 939,10 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3120,03 грн інфляційних втрат та 14 818,16 грн пені.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до п.5.6 договору, за прострочення по оплаті (згідно п.4.2. даного Договору) Замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивачем надано розрахунок пені на суму 73 862,62 грн заборгованості за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000542 від 19.06.24 у розмірі 7398,37 грн за період з 25.06.24 по 12.11.24 та на суму 74 076,48 грн заборгованості за Актом №ОУ-0000543 від 20.06.24 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 7419,79 грн за період з 25.06.24 по 12.11.24, всього на суму 14818,16 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивачем також здійснено нарахування інфляційних втрат на суму 73862,62 грн заборгованості за Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000542 від 19.06.24 у розмірі 1557,76 грн за період з 01.07.24 по 30.09.24 та на суму 74 076,48 грн заборгованості за Актом №ОУ-0000543 від 20.06.24 здачі-прийняття робіт (надання послуг) у розмірі 1562,27 грн за період з за період з 01.07.24 по 30.09.24, всього на суму 3120,03 грн.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та інфляційних втрат та встановив, що нарахування проведено арифметично правильно. Наведені обставини є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 3028 грн покладається на відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Звертаючись з даним позовом, позивач у прохальній частині позовної заяви зазначив, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу складатиме 13000 грн.

Враховуючи, що на день ухвалення даного рішення доказів витрат на правову допомогу у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України позивачем надано не було, а тому питання про судові витрати (в частині витрат на професійну правничу допомогу) при винесенні рішення по справі господарським судом не вирішувалось.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 123, 124, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СІВЕР ВУД (код ЄДРПОУ 44046479, вул. Полуботка Гетьмана, буд. 7, кв. 3, м. Чернігів, 14000) на користь Приватного підприємства ВІЗИТ (код ЄДРПОУ 32786165, вул. Київська, буд. 10, м. Вишгород, 07300) 147 939,10 грн боргу, 3120,03 грн інфляційних втрат, 14 818,16 грн пені та 3028 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області - e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.