Постанова

від 15.01.2025 по справі 607/16805/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 607/16805/20

провадження № 61-12792св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Грушицького А. І.,

суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАН ТЕР»,

стягувач - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Крушанська Оксана Романівна,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАН ТЕР» на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2023 року у складі судді Кунець Н. Р. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 липня 2023 року у складі колегії суддів Бершадської Г. В.,Гірського Б. О., Храпак Н. М.

у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАН ТЕР» на дії та рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Крушанської Оксани Романівни,

Короткий зміст вимог скарги

У березні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛАН ТЕР» (далі - ТОВ «ТАЛАН ТЕР») звернулося до суду із скаргою на дії та рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (далі - ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ) Крушанської О. Р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Скарга мотивована тим, що у ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 607/16805/20, виданого 21 грудня 2021 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про витребування від ТОВ «ТАЛАН ТЕР» на користь ОСОБА_1 наступних об`єктів майна: магазину за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1 515,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1159416061101; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0023, площею 0,0317 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545471661101; земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0024, площею 0,0318 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545444361101; земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0028, площею 0,0300 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 106959461101.

В процесі примусового виконання цього виконавчого листа старший державний виконавець ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ Крушанська О. Р. 08 березня 2023 року та 17 березня 2023 року винесла ряд неправомірних постанов та 16 березня 2023 року склала акт про передачу майна стягувачу.

Зокрема, 08 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. видала постанову про скасування процесуального документа, якою постановила скасувати документ «постанова про стягнення виконавчого збору» від 30 вересня 2022 року; постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою постановлено внести виправлення до документа «постанова про відкриття виконавчого провадження» від 08 березня 2023 року згідно із ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2023 року у справі № 607/16805/20, змінено категорію стягнення на «передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі», а також державним виконавцем сформована постанова про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 % від суми боргу, яка зазначена у мотивувальній частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2021 року у справі № 607/16805/20, виконавчий збір становить 935 726,2 грн; постанову про стягнення виконавчого збору про стягнення з боржника ТОВ «ТАЛАН ТЕР» виконавчого збору у розмірі 935 726,20 грн.

16 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. склала акт державного виконавця про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, а 17 березня 2023 року видала постанову про закінчення виконавчого провадження; постанову про скасування процесуального документа, якою постановлено скасувати документ «постанова про закінчення виконавчого провадження» від 17 березня 2023 року та винесла повторну постанову про закінчення виконавчого провадження.

Заявник вважає зазначені постанови та дії державного виконавця незаконними, необґрунтованими, такими, що прийняті із порушенням та неправильним застосуванням норм законодавства та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Вказував, що ТОВ «ТАЛАН ТЕР» було власником магазину та трьох земельних ділянок, що знаходяться в АДРЕСА_1 з 16 вересня 2020 року до набрання законної сили рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2021 року про витребування цього майна у ТОВ «ТАЛАН ТЕР».

Вказане рішення набрало законної сили 08 грудня 2021 року, а тому ТОВ «ТАЛАН ТЕР», будучи законним власником нерухомого майна, 16 липня 2021 року уклало договір оренди нерухомого майна № 07/21 про передачу ТОВ «АРІЙ ВЕСТ» в строкове платне користування нежитлового приміщення, площею 1 515,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , магазину та земельних ділянок. Сторони договору 16 липня 2021 року підписали акт приймання-передачі нерухомого майна і воно перебувало у володінні ТОВ «АРІЙ ВЕСТ». У договорі оренди передбачено, що орендар має право користуватися земельними ділянками, на яких знаходиться об`єкт оренди, а також користуватися земельною ділянкою (ділянками), яка прилягає до об`єкту оренди у розмірі необхідному для досягнення мети оренди. Таким чином, укладення між ТОВ «ТАЛАН ТЕР» та ТОВ «АРІЙ ВЕСТ» договору оренди нерухомого майна від 16 липня 2021 року № 07/21 про передачу ТОВ «АРІЙ ВЕСТ» в строкове платне користування нежитлового приміщення, площею 1 515,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , свідчить також і про те, що ці земельні ділянки також передані ТОВ «АРІЙ ВЕСТ».

Отже спірне майно не перебувало у володінні ТОВ «ТАЛАН ТЕР», тому товариство не могло виконати вимогу державного виконавця про передачу його стягувачу ОСОБА_1 . Державний виконавець повинна була повернути виконавчий лист стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника. Крім цього, ОСОБА_1 приймала від ТОВ «АРІЙ ВЕСТ» орендну плату про що свідчать платіжні доручення і це доводить визнання нею договору оренди. Оскільки майно перебувало у користуванні ТОВ «АРІЙ ВЕСТ», тому воно не могло бути вилучене у ТОВ «ТАЛАН ТЕР».

Зазначав, що контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець та керівник вищестоящого органу. Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений державним виконавцем у виконавчому провадженні або зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Тому в старшого державного виконавця не має повноважень скасовувати свої постанови та приймати аналогічні.

ТОВ «ТАЛАН ТЕР» просило суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ Крушанської О. Р. щодо складення 16 березня 2023 року акта про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі та щодо винесення постанов у виконавчому провадженні № НОМЕР_1: 1) постанови про скасування процесуального документа від 08 березня 2023 року; 2) постанови про виправлення помилки у процесуальному документі, якою постановлено внести виправлення до документа «постанова про відкриття виконавчого провадження» від 08 березня 2023 року; 3) постанови про стягнення виконавчого збору від 08 березня 2023 року; 4) постанови про скасування процесуального документа, якою постановлено скасувати документ «постанова про закінчення виконавчого провадження» від 17 березня 2023 року; 5) постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 березня 2023 року; скасувати вказані постанови як незаконні; зобов`язати старшого державного виконавця ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ Крушанську О. Р. здійснити виконавче провадження № НОМЕР_1 у відповідності до законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалою від 28 березня 2023 року у відкритті провадження за скаргою ТОВ «ТАЛАН ТЕР» на дії державного виконавця ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ в частині оскарження постанови старшого державного виконавця ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ Крушанської О. Р. про стягнення виконавчого збору від 08 березня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 відмовив на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України.

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалою від 10 травня 2023 року, яку Тернопільський апеляційний суд постановою від 24 липня 2023 року залишив без змін, у задоволенні скарги відмовив.

Ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що дії та рішення державного виконавця не порушують прав та охоронюваних законом інтересів скаржника. Державний виконавець, здійснюючи виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/16805/20, вчиняла всі належні дії з метою виконання вказаного виконавчого листа та керуючись вимогами статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» здійснила передачу стягувачу нерухомого майна, яке зазначено у виконавчому листі, в якому боржником є ТОВ «ТАЛАН ТЕР».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2023 року до Верховного Суду, ТОВ «ТАЛАН ТЕР» посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених вимог.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

19 вересня 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 08 січня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 09 січня 2025 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Ситнік О. М.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що спірні нежитлове приміщення та земельні ділянки не знаходилися у володінні та користуванні ТОВ «ТАЛАН ТЕР», а передані у платне користування - оренду ТОВ «АРІЙ ВЕСТ». Тобто, ТОВ «ТАЛАН ТЕР» не мало у володінні чи користуванні об`єктів, зазначених у виконавчому листі. Вказані об`єкти неможливо витребувати у ТОВ «ТАЛАН ТЕР», оскільки їх у боржника немає.

Дії державного виконавця щодо передачі майна стягувачу є неправомірними, оскільки нерухоме майно не вилучалось у ТОВ «ТАЛАН ТЕР» і перебувало у користуванні ТОВ «АРІЙ ВЕСТ». Скаржник вказує на перевищення повноважень виконавцем, який скасував власні постанови. Також зауважив, що поняті, присутні під час передачі майна, мали особисту зацікавленість і проявляли негатив до представника скаржника.

Скаржник вказує, що постанова від 08 березня 2023 року про скасування процесуального документа змінює категорію стягнення на «передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому листі». У постанові державний виконавець також сформував рішення про стягнення виконавчого збору в розмірі 10 % від суми боргу. Надалі виконавець виніс постанову про виправлення помилки, змінивши категорію стягнення відповідно до ухвали суду на «передачу предметів стягувачу» та зазначив виконавчий збір у сумі 935 726,20 грн. Вважає, що зміна категорії не є виправленням описки чи помилки, адже це змінює фактичні обставини постанови.

Доводи інших учасників справи

У жовтні 2023 року ВДВС у м. Тернополі Південно-Західного МУ МЮ надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи

Суд встановив, що Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області рішенням від 25 червня 2021 року витребував від ТОВ «ТАЛАН ТЕР» на користь ОСОБА_1 наступні об`єкти нерухомого майна: магазин за адресою АДРЕСА_1 , площею 1 515,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1159416061101; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0023, площею 0,0317 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545471661101; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0024, площею 0,0318 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545444361101; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0028, площею 0,0300 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 106959461101.

Зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що згідно звіту № 50.1 про оцінку майна - земельної ділянки площею 0,03 га ( АДРЕСА_1 ), виконаного СОД ФОП ОСОБА_2 вартість земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:12:012:0028, цільове призначення: для будівництва та обслуговування закладів торгівлі, площею 0,03 га становить 637 532,00 грн. Згідно звіту № 50.2 про оцінку майна - земельної ділянки площею 0,0318 га ( АДРЕСА_1 ), виконаного СОД ФОП ОСОБА_2 вартість земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:12:012:0024, цільове призначення: для будівництва та обслуговування закладів торгівлі, площею 0,0318 га становить 707 219,00 грн. Згідно із звітом № 50.3 про оцінку майна - земельної ділянки площею 0,0317 га ( АДРЕСА_1 ), виконаного СОД ФОП ОСОБА_2 вартість земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:12:012:0023, цільове призначення: для будівництва та обслуговування закладів торгівлі, площею 0,0317 га становить 705 217,00 грн. Згідно із звітом № 50.4 про оцінку майна - магазину площею 1 515,8 кв. м ( АДРЕСА_1 ), виконаного СОД ФОП ОСОБА_2 вартість магазину загальною площею 1 515,8 га становить 7 307 294,00 грн.

16 липня 2021 року ТОВ «ТАЛАН ТЕР» (орендодавець) та ТОВ «АРІЙ ВЕСТ» (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна № 07/21, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування на визначених у договорі умовах нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення, площею 1 515,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із пунктом 2.2.9 вказаного договору оренди, орендар має право користуватися земельними ділянками, на яких знаходяться об`єкти оренди, а також користуватися земельною ділянкою (земельними ділянками), яка прилягає до об`єкту оренди, у розмірі, необхідному для досягнення мети оренди.

16 липня 2021 року ТОВ «ТАЛАН ТЕР» та «ТОВ «АРІЙ ВЕСТ» підписали акт приймання-передачі (додаток № 1 до договору оренди нерухомого майна від 16 липня 2021 року № 07/21), згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 1 515,8 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

30 вересня 2022 року державний виконавець Крушанська О. Р. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 607/16805/20, виданого 21 грудня 2021 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про витребування від ТОВ «ТАЛАН ТЕР» на користь ОСОБА_1 наступних об`єктів нерухомого майна: магазин за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1 515,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1159416061101; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0023, площею 0,0317 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545471661101; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0024, площею 0,0318 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545444361101; земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0028, площею 0,0300 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 106959461101.

ТОВ «ТАЛАН ТЕР» 20 жовтня 2022 року звернулося до державного виконавця з клопотанням про повернення стягувачу виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2021 року № 607/16805/20 щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2021 року у цивільній справі № 607/16805/20.

30 жовтня 2022 року ТОВ «ТАЛАН ТЕР» звернулося до державного виконавця з клопотанням про дотримання норм чинного законодавства при виконанні рішення суду, в якому просило застосувати під час виконавчого провадження норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, не брати до уваги заяви ОСОБА_1 щодо визнання договору від 16 липня 2021 року № 17/21 нікчемним, оскільки державний виконавець не наділений повноваженнями щодо встановлення договору нікчемним, повернути виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ухвалою від 01 березня 2023 року визнав неправомірною бездіяльність начальника ВДВС у м. Тернополі Західного МУ МЮ Банаха В. Д. щодо невжиття заходів для скасування постанови державного виконавця Крушанської О. Р. про відкриття виконавчого провадження від 30 вересня 2022 року, винесеної у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, в частині визначення категорії стягнення за виконавчим листом від 21 грудня 2021 року у справі № 607/16805/20 як «немайнове - документ, що не підпадає під згадані категорії». Зобов`язано начальника ВДВС у м. Тернополі Західного МУ МЮ Банаха В. Д. усунути порушення (поновити порушене право ОСОБА_1 ) шляхом скасування постанови державного виконавця Крушанської О. Р. про відкриття виконавчого провадження від 30 вересня 2022 року, винесеної у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, в частині визначення категорії стягнення за виконавчим листом від 21 грудня 2021 року у справі № 607/16805/20 як «немайнове - документ, що не підпадає під згадані категорії» та шляхом подальшого визначення категорії стягнення за даним виконавчим листом як «передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі».

08 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. винесла постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, згідно з якою постановлено внести виправлення до документа «постанова про відкриття виконавчого провадження» від 08 березня 2023 року. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2023 року у справі № 607/16805/20 змінено категорію стягнення на «передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі», а також державним виконавцем сформована постанова про стягнення виконавчого збору - в розмірі 10 % від суми боргу, яка зазначена у мотивувальній частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2021 року у справі № 607/16805/20, виконавчий збір становить 935 726,20 грн.

08 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. винесла постанову про скасування процесуального документа, згідно з якою постановлено скасувати документ «постанова про стягнення виконавчого збору» від 30 вересня 2022 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 21 грудня 2021 року у справі № 607/16805/20 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 лютого 2023 року у справі № 607/16805/20 змінено категорію стягнення на «передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі», а також державним виконавцем сформована постанова про стягнення виконавчого збору - в розмірі 10 % від суми боргу, яка зазначена у мотивувальній частині рішення суду.

08 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. винесла постанову про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з ТОВ «ТАЛАН ТЕР» виконавчий збір у розмірі 935 726,20 грн.

Як вбачається з акта державного виконавця про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому провадженні від 16 березня 2023 року № НОМЕР_1, державний виконавець Крушанська О. Р. при примусовому виконанні виконавчого листа від 21 грудня 2021 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, встановила, що боржник ТОВ «ТАЛАН ТЕР» на місце вчинення виконавчих дій не з`явився, стягувач ОСОБА_1 на місце вчинення виконавчих дій з`явилася. На виконання рішення суду витребувано від ТОВ «ТАЛАН ТЕР» на користь ОСОБА_1 наступні об`єкти нерухомого майна: магазин за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1 515,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1159416061101; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0023, площею 0,0317 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545471661101; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0024, площею 0,0318 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 545444361101; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:012:0028, площею 0,0300 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 106959461101. Витребувано та передано стягувачу вказане нерухоме майно в повному обсязі. Стягувач не заперечує, що магазин відповідає технічному паспорту, реєстраційний номер 1159416061101 № 2981. Зазначений акт підписаний державним виконавцем Крушанською О. Р, стягувачем ОСОБА_1 , понятими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , представником стягувача ОСОБА_5 та державним виконавцем Балюк О. Б.

17 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження.

17 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. винесла постанову про скасування процесуального документа, якою постановлено скасувати документ «постанова про закінчення виконавчого провадження» від 17 березня 2023 року на підставі абзацу четвертого частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту вказаної постанови вбачається, що при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець не вказала про винесення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

17 березня 2023 року державний виконавець Крушанська О. Р. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 21 грудня 2021 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області. Виконавчий збір винесено в окреме виконавче провадження.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України та статті 18 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 447 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно із частиною першою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

В силу вимог абзацу третього частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно із абзацом другим частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Згідно із пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною другою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 25 червня 2021 року витребувано від ТОВ «ТАЛАН ТЕР» на користь ОСОБА_1 нерухоме майно, зокрема магазин і три земельні ділянки в м. Тернопіль. На підставі цього рішення 21 грудня 2021 року було видано виконавчий лист, а 30 вересня 2022 року державний виконавець відкрив виконавче провадження та постановив стягнути виконавчий збір у розмірі 26 000 грн.

Суди також установили, що при відкритті виконавчого провадження була допущена помилка у визначенні категорії стягнення, яка мала бути вказана як «передача стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі». Ця помилка вплинула на розрахунок виконавчого збору. Після цього, 08 березня 2023 року державний виконавець вніс виправлення, скасувавши попередню постанову про стягнення виконавчого збору, уточнив категорію стягнення та виніс нову постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 935 726,20 грн.

Суди встановили, що дії державного виконавця щодо виправлення помилок відповідали вимогам закону та були спрямовані на виконання рішення суду. Виправлення категорії стягнення не вплинуло на сутність виконавчого документа, адже перелік нерухомого майна наведений у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Ураховуючи ці обставини, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку, що акт державного виконавця від 16 березня 2023 року про передачу майна стягувачу був правомірним та відповідним до виконавчого листа, виданого Тернопільським міськрайонним судом 21 грудня 2021 року.

Посилання скаржника на те, що поняті, які були присутні під час проведення виконавчої дії з передачі майна стягувачу, мали зацікавленість у виконанні цієї дії є необґрунтованими. Скаржник не навів конкретних фактів, які б підтверджували їхню зацікавленість.

Також, суди встановили, що 17 березня 2023 року державний виконавець винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, але того ж дня скасувала її через відсутність рішення про виділення виконавчого збору в окреме провадження. Після цього була повторно винесена постанова про закінчення виконавчого провадження.

Скасування постанов, якими державний виконавець скасував власні попередні рішення, не вплинуло на права та охоронювані законом інтереси скаржника як сторони виконавчого провадження. Це пояснюється тим, що зазначені дії не змінили суті виконавчого провадження та не створили жодних додаткових юридичних перешкод для реалізації прав скаржника.

Згідно із Законом України «Про виконавче провадження» стягнення виконавчого збору пов`язується з моментом відкриття провадження, а у разі його несплати - виконавчий збір виділяється в окреме провадження. Виконавчим документом у цьому випадку є постанова про стягнення виконавчого збору, а не постанова про закінчення провадження.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору зберігає свою дію і може бути оскаржена у встановленому порядку, якщо скаржник вважає її незаконною.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого та правильного висновку по суті скарги.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують зроблені у справі висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, Верховний Суд робить висновок, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 389, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛАН ТЕР» залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 травня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. І. Грушицький Судді І. В. Литвиненко Є. В. Петров В. В. Пророк О. М. Ситнік