Рішення

від 21.01.2025 по справі 301/3913/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3913/24

2/301/62/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2025 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Довжанської сільської ради Хустського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд Закарпатської області з позовом до Довжанської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який згідно заповіту все своє майно залишив позивачці. До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (до зміни адреси Суха №393), Хустського району, власником якого був ОСОБА_2 . Спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, а осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, не має. Позивачка не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки правовстановлюючі документи на будинок відсутні і такий не зареєстрований. Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.

Ухвалою Іршавського райсуду від 21.11.2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено на підготовче засідання.

Ухвалою Іршавського райсуду від 05.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Іршавського райсуду від 23.12.2024 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила такий задовольнити та розглянути справу по суті за її відсутності (а.с. 35,43,71).

Відповідач представник Довжанської сільської ради - у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій вирішення позову залишив на розсуд суду та просив розглянути справу по суті за його відсутності, відзиву на позов не подав (а.с.34,41,42,70).

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнав та просив розглянути справу по суті за його відсутності (а.с.53,72,76).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , (до зміни адреси АДРЕСА_2 , не зареєстрований (а.с. 77-79).

Згідно виписки з погосподарської книги Довжанської сільради №313 від 05.11.2024 року, забудовником та власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , (до зміни адреси АДРЕСА_2 , була ОСОБА_3 , 1924 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.47). Житловий будинок збудований у 1960 році на земельній ділянці, що надана для забудови площею 0,10 га. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.19-25). Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 18.11.2024 року, вартість будинку площею 41.70 кв.м. становить 120496 грн. (а.с.18).

Згідно довідки Довжанської сільради №308 від 29.10.2024 року, рішенням 24 сесії 8 скликання Довжанської сільради №1365 від 14.03.2024 року «Про перейменування вулиць та перенумерацію існуючих будинків в с. Суха», житловому будинку в АДРЕСА_2 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 (а.с.15).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.06.1998 року (а.с.54). Заповіту ОСОБА_4 не складала.

Оскільки спадщина відкрилась у період чинності ЦК УРСР, тому застосуванню підлягають норми ЦК УРСР.

Спадкоємцями першої черги за ОСОБА_4 були її сини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 чоловік позивачки (а.с.58,59). Спадкоємці ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на день смерті спадкодавця проживали з нею в одному будинку та вступили у фактичне володіння та управління спадковим майном, тому відповідно до ст. 549 ЦК УРСР вважаються такими, що прийняли спадщину. Спадкоємець першої черги ОСОБА_2 - чоловік позивачки в управління спадковим майном за матір`ю не вступив та заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавав, тому вважається таким, що не прийняв спадщину за матір`ю. Подав до суду заяву, в якій проти задоволення позовних вимог своєї дружини позивача ОСОБА_1 - не заперечував.

До складу спадщини входив житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,(дозміни адреси АДРЕСА_2 .

Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_6 спадщину за померлою матір`ю не оформили та свідоцтво про право на спадщину не отримували. Відповідно до ст. 549 ч.1 ЦК УРСР частки спадкоємців у спадщині є рівними. Згідно ст. 548 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою Довжанської сільради від 05.11.2024 року (а.с.60). Заповіту ОСОБА_6 не залишав. Спадкоємців першої черги за ОСОБА_6 не має. Спадкоємцями за законом другої черги за ОСОБА_6 є його брати ОСОБА_5 ? який на день відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, тому згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України є таким, що прийняв спадщину (а.с.60), та ОСОБА_2 , який на день відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживав, із заявою про прийняття спадщини за братом до нотаріальної контори не звертався, тому згідно ст. 1269 ч.1 та 1272 ч.1 ЦК України вважається таким, що не прийняв спадщину.

До складу спадщини за ОСОБА_6 входила частина житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,(дозміни адреси АДРЕСА_2 , яку ОСОБА_6 успадкував після смерті матері.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 19.09.2024 року (а.с.10).

Згідно заповіту, посвідченого адміністратором виконавчого комітету Довжанської сільради 16.09.2024 року, ОСОБА_2 все своє майно заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.12). Заповіт не скасований і не змінений, зареєстрований у Спадковому реєстрі (а.с.13).

Спадкоємців, що мали б право на обов`язкову частку у спадщині за ОСОБА_2 , не має. Він проживав у будинку за адресою АДРЕСА_1 , (до зміни адреси Суха №393), Хустського району, один, власної сім`ї не мав (а.с.14).

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 у визначений законом шестимісячний строк звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тому є такою, що відповідно до ст. 1269 ч.1 ЦК України прийняла спадщину (а.с.16). Приватним нотаріусом була заведена спадкова справа №108/2024.

Згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

До складу спадщини за ОСОБА_2 входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (до зміни адреси Суха №393), Хустського району, який спадкодавець по частині успадкував після смерті матері ОСОБА_4 та брата ОСОБА_6 .

Згідно ч.з ст.1296ЦК Українивідсутність свідоцтвапро правона спадщинуне позбавляєспадкоємця правана спадщину. Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на житловий будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи та будинок не зареєстрований в державному реєстрі.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно довимог ст.392ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.

За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Громада с.Суха, натериторії якогорозташоване нерухомемайно,входить до складу об`єднаної територіальної громади Довжанської сільської ради Хустського району (раніше Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповіднімісцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки власником житлового будинку був ОСОБА_2 , спадкоємцем якого за заповітом є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1233, 1269 ч.1 ЦК України, ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,право власностіна житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (до зміни адреси Суха №393), Хустського району, в цілому.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року.

Головуюча: М. О. Пітерських