Ухвала

від 21.01.2025 по справі 565/2770/24

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/2770/24

Провадження № 2/565/135/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Данилко Л.П.,

представника відповідача Полюхович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області заяву про відвід головуючого у цивільній справі № 565/2770/24 за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради про захист особистих немайнових прав працівника закладу освіти шляхом визнання наказів протиправними та їх скасування,-

В С Т А Н О В И В:

20.12.2024 року ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради про захист особистих немайнових прав працівника закладу освіти шляхом визнання наказів протиправними та їх скасування.

20.01.2025 у судовому засіданні представник позивача Бузанов Д.В. заявив відвід головуючому судді Зейкану І.Ю., мотиви якого виклав письмово у заяві. Зокрема, зазначив, що ним через електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 15 січня 2025 року було подано заяву про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції в режимі відеоконференцзв`язку з власних технічних засобів поза межами приміщення суду. Ухвалу про забезпечення моєї участі в судовому засіданні в електронному кабінеті станом на 20 січня 2025 року він не отримав, відомості про її наявність йому на надходили. В призначений для розгляду час він авторизувався в електронному кабінеті ЄСІТС «Електронний суд» з використанням кваліфікованого електронного підпису в підсистемі відеоконференцзв`язку. Однак, судове засідання було розпочато о 09 год 45 хв, без повідомлення причин такої затримки. Після оголошення відкриття судового засідання головуючий суддя Зейкан І.Ю. наполягав на тому, щоб він подав до суду копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, паспорт громадянина України, посвідчення адвоката з метою встановлення його особи та підтвердження права на заняття адвокатською діяльністю. При цьому спосіб подання цих документів суддею був визначений шляхом демонстрації цих документів через відеокамеру власних технічних засобів. В обґрунтування правових підстав для подання додаткових документів суддя посилався на ч. 4 ст. 62 та ч. 4 ст. 217 ЦПК України. Він відмовився подавати ці документи в такий спосіб, оскільки відповідно до ч. 5-8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Послався на те, що повноваження адвоката підтверджуються ордером та не потребує обов`язкового долучення копії договору про надання правової допомоги, засвідченої у встановленому порядку. Ордер, який видано відповідно до ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката, ордер може бути оформлений лише на підставі вже укладеного договору та є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Така позиція закріплена в рішенні Ради адвокатів України № 58 від 20 травня 2023 року. Фактично було порушено професійне право адвоката на здійснення представництва, яке є одним із видів адвокатської діяльності. Вказує, що під час встановлення особи представника сторони відповідача головуючий суддя вимог подати копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, паспорта громадянина України не ставив. Однак, перепитав, чи відома моя особа, на що отримав позитивну відповідь, що стало достатнім для встановлення моєї особи. Вважаю, що такий порядок, який головуючий суддя пропонував для встановлення моєї особи, мого права на здійснення адвокатської діяльності є свавільним, проявом неповаги до нього, як учасника справи - адвоката, представника позивачки. Разом із тим, вимушене очікування на його думку було спричинено тим, що в цей день суддя призначив дві справи на один час, згідно відповідно до відомостей веб-сайту «Судова влада» на 09 год 00 хв. призначена справа № 465/2905/24 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", відповідач: ОСОБА_2 , представник позивача: ОСОБА_3 , представник відповідача: Савонік Любов Онуфріївна, такі обставини вочевидь викликають затримку в розгляді однієї із справ, які призначені на один і той же час.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України процесуальна поведінка і вимоги головуючого судді у нього викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. На підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України просить постановити ухвалу, якою відвести головуючого суддю Зейкана Івана Юрійовича від розгляду справи №565/2770/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Вараського ліцею №1 Вараської міської ради про захист особистих немайнових прав працівника закладу освіти шляхом визнання наказів протиправними та їх скасування.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Бузанов Д.В., будучи належним чином повідомлені, не з`явились. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

Представник відповідача Полюхович О.І. у судовому засіданні пояснила, що вважає заяву про відвід безпідставною, зважаючи на те, що до заяви не додано доказів на підтвердження упередженості головуючого у справі. Зокрема, вказала, що її особу головуючим встановлено на підставі паспорта громадянина України, а на підтвердження повноважень, крім ордеру, вона також подала копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши заяву про відвід та матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Зі змісту заяви про відвід судді вбачається, що представник позивача посилається на інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, як на підставу для відводу, а саме на процесуальні дії головуючого у справі.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, рішення «Ветштайн проти Швейцарії»).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, п. 38).

Так, представник позивача посилаються на те, що судове засідання розпочалось значно пізніше, ніж було призначене. У судовому засіданні секретар судового засідання пояснила, що судове засідання було розпочате пізніше, оскільки відбувся технічний збій і змушена була налаштовувати апаратну систему. У зв`язку з цим вона змушена була звертатись до спеціаліста з інформаційних технологій Кузнецовського міського суду Рівненської області.

Таким чином, початок судового засідання із затримкою на 37 хв не пов`язаний з діями головуючого судді Зейкана І.Ю.

Щодо встановлення особи та перевірки повноважень представника, то суд діяв у відповідності до вимог ч. 4 ст. 217 ЦПК України, за змістом якої головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України відносяться: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України . Документами, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус є посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Таким чином вимога головуючого щодо пред`явлення паспорта громадянина України для встановлення особи представника позивача узгоджується з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Щодо вимоги надання копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на підтвердження статусу адвоката, суд бере до уваги наступні обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Суд звертає увагу, що повноваження зазначеними документами може підтверджувати особа зі статусом адвоката, а не будь-яка інша особа. Тому звернення головуючого до представника позивача щодо підтвердження його статусу як адвоката знаходиться в межах діючого законодавства.

Крім того, представник позивача послався на рішення Ради адвокатів України № 58 від 20.05.2023 як на документ, яке закріплює позицію про те, що ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Проте, у змісті цього рішення є посилання на рішення Ради адвокатів України № 122 від 30 серпня 2014 року, де зазначено, що вимога надання будь-яких інших документів, окрім ордеру та копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю - забороняється.

Дослідивши матеріали справи судом не встановлено, обставин, які могли б свідчити про упередженість головуючого у справі. Сторонами будь-яких доказів на підтвердження таких обставин до суду не подано.

Підстави відводу судді визначені статтею 36 ЦПК України. Будь-яких, законодавчо передбачених підстав для відводу головуючого у цій справі представник позивача не вказав. Отже, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість поданої представником позивача заяви про відвід судді Зейкана І.Ю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви про відвід судді Кузнецовського міського суду Рівненської області Зейкана І.Ю. від розгляду цивільної справи № 565/2770/24 за позовом ОСОБА_1 до Вараського ліцею № 1 Вараської міської ради про захист особистих немайнових прав працівника закладу освіти шляхом визнання наказів протиправними та їх скасування .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий суддя І.Ю.Зейкан