Вирок

від 20.01.2025 по справі 461/10145/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

461/10145/24

1-кп/461/265/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2025 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 20 грудня 2024 року та обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12024000000002461 від 05.12.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України,-

встановив:

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 20 грудня 2024 року, укладеної між прокурором, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024000000002461 від 05.12.2024 ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому ж провадженні ОСОБА_4 , з іншої сторони, за участю захисника ОСОБА_5 , а також обвинувального акту у наведеному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 обвинувачується та визнає себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України.

Згідно обвинувального акту та угоди, ОСОБА_4 обвинувачується і визнає себе винним у наступних протиправних діях наведених у формулюванні інкримінованого обвинувачення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами від 02.12.1949, до якої Українська РСР приєдналась 15.11.1954 (далі - Конвенція від 02.12.1949), сторони в цій Конвенції зобов`язуються накладати кару на кожного, хто для вдоволення похоті іншої особи:

1) зводить, умовляє або спокушає з метою проституції іншу особу, навіть за згодою цієї особи;

2) експлуатує проституцію іншої особи, навіть за згодою цієї особи.

Статтею 2 Конвенції від 02.12.1949 передбачено, що сторони в цій Конвенції зобов`язуються, далі, накладати кару на кожного, хто:

1) утримує будинок розпусти чи управляє ним або свідомо фінансує чи бере участь у фінансуванні будинку розпусти;

2) здає в оренду або наймає будівлю чи інше місце, або частину такого, знаючи, що вони будуть використані з метою проституції третіми особами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2023 року особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, посягаючи на моральні засади суспільства, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок вчинення злочинів проти громадського порядку та моральності, маючи уявлення щодо необхідних вимог до організації та утримання місць розпусти, вирішила забезпечувати діяльність з надання сексуальних послуг особами жіночої статі, створення і утримання місць розпусти та отримання систематичного протиправного прибутку від такої діяльності.

Усвідомлюючи складність у організації діяльності по забезпеченню заняття проституцією інших осіб і подальшого її належного контролю, а також розуміючи, що для досягнення злочинної мети, направленої на протиправне збагачення шляхом систематичного заняття сутенерством, їй необхідна допомога сторонніх осіб, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження,вирішила залучити до такої діяльності інших осіб.

Розробивши злочинний план, спрямований на залучення до такої діяльності осіб з чітким розподілом функцій кожного, визначивши мінімально необхідну для досягнення загальної злочинної мети кількість учасників, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження,визначила для себе організаційні функції.

У подальшому, приблизно в вересні 2023 року (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження,запропонувала ОСОБА_4 змовитись і в якості співорганізатора увійти до складу групи осіб з метою спільного заняття сутенерством, створенням і утриманням місць розпусти та повідомила останньому про розроблений план злочинних дій та способи його реалізації.

Бажаючи здійснювати протиправну діяльність, спрямовану на організацію та забезпечення умов для заняття проституцією, та отримувати від цього власний прибуток, ОСОБА_4 надав свою згоду на участь у спільній злочинній діяльності та вступив з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження,у злочинну змову групою осіб на спільне заняття сутенерством, створенням та утриманням місць розпусти на території м. Львова.

Вказану діяльність планували проводити систематично, протягом невизначеного терміну, а отримані прибутки використовувати як для власних потреб, так і для розширення мережі салонів для надання інтимних послуг.

Так, отримавши згоду ОСОБА_4 на участь у спільній злочинній діяльності, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження,спільно та за взаємною згодою із ОСОБА_4 , очолили групу осіб, керуючись бажанням спільного вчинення тяжких злочинів на території міста Львова, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного особистого збагачення, шляхом вчинення заздалегідь спланованого та систематичного забезпечення заняття проституцією іншими особами, створення та утримання місць розпусти, визначивши відведену кожному роль та функції під час спільного вчинення злочинів.

Реалізуючи свій злочинний план, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, спільно із

ОСОБА_4 , маючи уявлення щодо необхідних вимог до організації та утримання місць розпусти, з метою налагодження функціонування описаної злочинної діяльності та досягнення високого рівня узгодженості дій, розподілили між собою функції та ролі по забезпеченню діяльності щодо надання сексуальних послуг, створення та утримання місць розпусти, при цьому, визначили себе відповідальними за здійснення контролю за особами жіночої статі, підібраними для надання послуг сексуального характеру, а також відповідальними за здійснення контролю, збору та обліку грошових коштів, отриманих за надані сексуальні послуги.

Відповідно до свого злочинного умислу, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, розробили план злочинної діяльності, направлений на незаконне отримання доходів від сутенерства, створення та утримання місць розпусти, згідно якого розподілили останні усували перешкоди для вчинення кримінальних правопорушень, розподіляли між собою отримані від незаконної діяльності прибутки, координували діяльність злочинної діяльності, розробили єдині правила поведінки осіб, які надають сексуальні послуги, та жорстко контролювали їх виконання.

Так, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб, з метою виконання спільного злочинного плану, здійснювали забезпечення прикриття їх протиправної діяльності перед правоохоронними органами, проводили інструктаж осіб, які надають сексуальні послуги, щодо форм і методів конспірації протиправної діяльності, отримували грошові кошти за надання сексуальних послуг (сутенерства) та здійснення їх розподілу між особами, які надають сексуальні послуги.

Також, роль особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 полягала у веденні обліку грошових коштів, отриманих від злочинної діяльності, підшукуванні та залученні осіб жіночої статі та схиляння їх до заняття проституцією, а також контролі їх діяльності. Крім того, останні, здійснювали діяльність адміністраторів організованого місця розпусти, контролюючи осіб жіночої статі, які надавали сексуальні послуги, шляхом проведення інструктажів щодо необхідності неухильного дотримання правил, установлених ними.

Крім того, з відома та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , дотримуючись, разом складеного та узгодженого, злочинного плану, особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження,визначено додаткові функції, а саме виконання «роботи» чергового диспетчера (оператора), відповідального за забезпечення заняття проституцією, особами жіночої статі, в організованому місці розпусти.

Так, роль особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, відповідно до відведеної їй ролі, полягали у забезпечуванні заняття проституцією особами жіночої статі, шляхом виконання «роботи» диспетчера (оператора), зокрема:

- спілкування з клієнтами через рекламний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 ;

- шляхом створення рекламних оголошень на сайті https://keksik.net/phone/0680508389;

- спілкування та спрямовування клієнтів сексуальних послуг до осіб жіночої статті, які надавали такі послуги;

- контролювання платних сексуальних послуги у вигляді передачі клієнтам реквізитів платіжних карт для оплати таких послуг;

- надання інформації клієнтам щодо переліку послуг сексуального характеру, які надаються повіями;

- рекламування послуг сексуального характеру у мережі Інтернет, шляхом розміщення відповідних оголошень на тематичних веб-сайтах, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших.

Окрім того, діючи за попередньою змовою, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 виконували обов`язки адміністраторів у підконтрольному їм салоні з надання інтимних послуг. До функцій вказаних осіб входив контроль діяльності осіб жіночої статі, які надають сексуальні послуги, зокрема - дотримання графіку роботи, підтримання охайного зовнішньо вигляду, проведення інструктажів щодо необхідності неухильного дотримання установлених ними правил, отримання від клієнтів грошових коштів за надання сексуальних послуг, пред`явлення клієнтам повій, які перебувають на зміні, для вибору та контроль щодо тривалості надання послуг сексуального характеру.

При невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою, з метою реалізації їх спільного злочинного плану по забезпеченню заняттям проституцією іншими особами, розуміючи, що підібраних ними для надання послуг інтимного характеру за грошову винагороду осіб необхідно забезпечити усім необхідним для заняття проституцією та підшукати і обладнати відповідне приміщення, у якому зазначені особи будуть перебувати під їх постійним контролем та де останні повинні очікувати клієнтів для надання сексуальних послуг, а також здійснювати виїзд за місцем знаходження клієнтів у межах м. Львова, незважаючи на моральні засади суспільства в частині встановлення зв`язків між людьми для задоволення їх статевих потреб, підібрали та орендували з метою створення місця розпусти квартиру АДРЕСА_2 , яку обладнали усім необхідним для заняття підібраними ними особами проституцією.

Підібравши та обладнавши всім необхідним для надання послуг інтимного характеру квартиру за вказаною адресою та створивши таким чином місце розпусти для заняття проституцією, іншими особами за грошову винагороду, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , здійснювали утримання та забезпечували діяльність цього місця розпусти до 11 червня 2024 року.

Згідно розподілених злочинних ролей у спільному злочинному плані, діючи за попередньою змовою, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , відвели собі роль адміністратора місця розпусти, розміщеного за адресою: АДРЕСА_3 , в якому останні виконували обов`язки почергово відповідно до узгодженого графіку.

Крім того, установлено, що під час здійснення протиправної діяльності, діючи упродовж 2023-2024 років за попередньою змовою, особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, підшукано осіб жіночої статі для надання сексуальних послуг клієнтам за грошову винагороду, яким останні роз`яснили умови надання таких послуг. При цьому, діючи згідно спільного злочинного плану, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , визначили для осіб жіночої статі, які мали надавати послуги сексуального характеру, місця перебування у спеціально підібраному та обладнаному орендованому приміщенні, розташованому у м. Львові, де останні повинні очікувати клієнтів для надання сексуальних послуг, а також здійснювати виїзд за місцем знаходження клієнтів у межах м. Львова та Львівської області.

Відповідно до розроблених, особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , правил, особи жіночої статі, залучені для надання сексуальних послуг, передавали їм 50% відсотків від суми отриманих грошових коштів, за створені умови для заняття проституцією, забезпечення приміщенням для обслуговування клієнтів, забезпечення безпеки повій в процесі здійснення протиправної діяльності, доставлення осіб, що надають послуги сексуального характеру до клієнтів, оплату послуг зв`язку та рекламних оголошень тощо.

Крім цього, виконуючи роль адміністраторів організованого борделю, відповідно до відведених собі ролей, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , контролювали отримання від клієнтів грошових коштів за надання сексуальних послуг. Після цього, останні розподіляли ці кошти між собою.

При цьому, діяльність осіб жіночої статі жорстко контролювалася особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 . За невихід на роботу, з`явлення у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, не охайний зовнішній вигляд, тощо, особам жіночої статі встановлювалися штрафи, згідно розроблених правил поведінки, що були доведені до відома особам жіночої статті, які безпосередньо надавали сексуальні послуги.

Діючи за попередньою змовою групою осіб, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , переслідували на меті здійснювати систематичну злочинну діяльність, а саме сутенерство, створення та утримання місць розпусти, з метою отримання незаконних доходів та протиправного збагачення.

Так, відповідно до розробленого особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 злочинного плану, особи жіночої статі перебували на визначеному їм місці, де, отримавши від останніх, вказівку про виїзд до клієнта з метою надання послуг сексуального характеру за грошову винагороду, або інформацію про направлення клієнта за адресою місця розташування, спеціально підібраного для надання сексуальних послуг, приміщення, обговорювали перелік сексуальних послуг та здійснювали їх надання за грошову винагороду.

Дана протиправна діяльність вчинялась за попередньою згодою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 навмисно, мала корисливу спрямованість, розрахована на невизначений період, з метою постійного одержання доходів, які були для останніх основним джерелом існування, і припинена лише в результаті її викриття правоохоронними органами.

Зокрема встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом незаконного отримання доходів від сутенерства, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , спільно та по взаємній згоді вчинили сутенерство, при наступних обставинах.

Так, 07.12.2023 близько 14 год. 16 хв. ОСОБА_6 , діючи під контролем працівників поліції та сприяючи у документуванні протиправної діяльності особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , з метою замовлення послуг сексуального характеру, зателефонував за абонентським номером НОМЕР_1 , розміщеним в мережі Інтернет за посиланням https://keksik.net/phone/0680508389. За вказаним номером відповіла особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка в зазначений день чергувала в якості диспетчера (оператора), відповідального за місце розпусти, яке розташоване за адресою:

АДРЕСА_3 . В момент вказаного вище дзвінка, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження,яка діючи відповідно до єдиного спільного злочинного плану, розробленого безпосередньо нею та ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, нехтуючи моральними засадами суспільства в частині підстав задоволення статевих потреб та правил шлюбних відносин, з метою забезпечення інших осіб жіночої статі заняттям проституцією, відповідно до розробленої ними схеми злочинних дій, роз`яснила умови надання послуг сексуального характеру, їх вартість та умови оплати, після чого запросила та направила ОСОБА_6 для отримання послуг сексуального характеру за грошову винагороду до спеціально підібраного для надання інтимних послуг місця розпусти, а саме - до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Також, в ході вказаної вище розмови, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи вищевказаний абонентський номер НОМЕР_1 , зареєстрований в додатку «Telegram» на ім`я користувача « ОСОБА_7 », надіслала ОСОБА_6 фото осіб жіночої статі, які надавали послуги сексуального характеру, при цьому визначивши розмір грошової винагороди в сумі 2700 гривень.

Після цього, ОСОБА_6 , працівниками поліції, вручені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 3000 гривень.

Погодившись із вказаними умовами, 07.12.2023 близько 15 год. 04 хв. ОСОБА_6 прибув за адресою, вказаною диспетчером по телефону, а саме до будинку АДРЕСА_4 , про що в ході телефонної розмови повідомив особі, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка в свою чергу зазначила, що останнього невдовзі зустрінуть, після чого до ОСОБА_6 вийшла невстановлена досудовим розслідуванням особа жіночої статі, яка провела «клієнта» до квартири АДРЕСА_2 .

Після цього, перебуваючи в приміщенні спеціально підібраного та обладованого для надання інтимних послуг приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 обрав одну із чотирьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб жіночої статі для отримання послуги сексуального характеру, яка провела його до окремої кімнати. Обрана ОСОБА_6 , повія повідомила, що вартість надання послуг сексуального характеру складає 2700 гривень.

Згідно попередньо узгоджених з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженняумов та розмови із вказаною вище невстановленою досудовим розслідуванням особою жіночої статі, ОСОБА_6 передав останній, заздалегідь ідентифіковані грошові кошти, вручені працівниками поліції, в сумі 3000 гривень, в якості оплати за надання послуг сексуального характеру. Після отримання цих грошових коштів, невстановлена особа жіночої статі надала ОСОБА_6 послуги сексуального характеру.

Таким чином, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме кримінальне провадженнята ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою, забезпечили заняття проституцією іншою особою жіночої статі, внаслідок чого ОСОБА_6 надано послуги сексуального характеру за грошову винагороду у розмірі 3000 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього кодексу.

В угоді про визнання винуватості враховано наступні обставини та умови, передбачені ст.ст. 469, 470 КПК України, а саме:

1) Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно та повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України, в обсязі та за обставин, викладених в обвинувальному акті від 18.12.2024 та пункті 2 цієї угоди, які є істотними для цього кримінального провадження. Сторони цієї угоди про визнання винуватості підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді;

2) обов`язки обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою, та істотні для відповідного кримінального провадження обставини, а саме:

Упродовж 10 днів з дня набрання вироком законної сили, забезпечити перерахування застави, внесеної за ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2024 у справі № 757/26917/24-к (провадження 1-кс-24198/24) у розмірі 908 400 грн на рахунок Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (реквізити: Держказначейска служба України, м. Київ МФО: 820172; Рахунок № UA038201720313251001600007229; Код ЄДРПОУ: 08803649; Отримувач: Військова частина НОМЕР_2 Національної гвардії України; Призначення платежу: Благодійна допомога на потреби Національної гвардії України);

3) Враховуються дані про особу обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують покарання;

4) Наявний суспільний інтерес у забезпеченні швидкого судового провадження.

Зокрема, враховано наступне.

Відповідно до ст. 12 КК України:

кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 302 КК України, відноситься до нетяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк;

кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 303 КК України, відносяться до тяжких злочинів та передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років.

Також враховано:

- активне сприяння ОСОБА_4 розкриттю кримінальних правопорушень, що виразилось у повідомленні ним про всі обставини їх вчинення, обставини та події, які мають значення для кримінального провадження, що враховується як активне сприяння встановленню обставин кримінального провадження;

- відсутність шкоди, заподіяної внаслідок вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень;

- викриття ОСОБА_4 дій інших учасників.

Обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюється у скоєному, критично оцінює свою злочинну поведінку, в тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, активно сприяв розкриттю інкримінованих йому злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 (згідно з п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 66 КК України) є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, вчинення злочинів внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, оскільки обвинувачений має на утриманні членів сім`ї, проте не працевлаштований, на момент вчинення протиправних дій перебував у скрутному матеріальному становищі.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 (згідно зі ст. 67 КК України) не встановлено.

Таким чином, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який характеризується позитивно, тяжкість інкримінованих йому злочинів, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, вважаємо, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання, тому сторони узгоджують звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.

Сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, у вигляді позбавлення волі строком три роки. Крім того, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 303 КК України, у вигляді позбавлення волі строком чотири роки.

З урахуванням положень ст. 70 КК України, сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточного покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначення остаточного покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.

Сторони угоди з урахуванням вимог частини 2 статті 75 КК узгодили звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням.

Відповідно до частини 3 статті 75 КК у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

У зв`язку з наведеним сторони дійшли згоди спільно клопотати перед судом про визначення тривалості іспитового строку у один рік.

Сторони угоди розуміють, що, у відповідності до вимог ст. 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора та обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку, згідно з положеннями ст. 394 та ст. 424 КПК України, а для обвинуваченого - також відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України. Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеженнями, у відповідності до ч. 4 ст. 394 КПК України, є право оскарження вироку суду першої інстанції на підставі даної угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості:

- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Сторонам відомо і зрозуміло, що обмеженнями у відповідності до ч. 3 ст. 424 КПК України є право оскарження в касаційному порядку вироку суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги:

- засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення засудженому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє зміст положення п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а саме, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінальних правопорушень, у вчиненні яких його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє характер обвинувачення щодо якого він визнає себе винним, а також вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження цієї угоди судом.

Також, обвинуваченому ОСОБА_4 відомо і зрозуміло, що у відповідності до вимог ст. 476 КПК України за наслідком невиконання даної угоди про визнання винуватості прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор у судовому засіданні угоду підтримав, вказав на її відповідність вимогам КПК, добровільність її укладення, належність кримінального правопорушення до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угод про визнання винуватості, а також, що існують достатні фактичні дані для визнання обвинуваченою своєї винуватості у інкримінованому кримінальному правопорушенні, яка підтверджується сукупністю зібраних під час досудового розслідування доказів. Зазначив, що умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що у повному обсязі розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням зазначеним в угоді, беззастережно визнає свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях та щиро розкаюється, просить суд затвердити угоду. Також, обвинувачений зазначив, що повністю усвідомлює вид та розмір покарання, призначення якого обумовлене угодою. Обвинувачений повідомив, що укладення угоди про визнання винуватості її сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого, у судовому засіданні просила затвердити укладену угоду, вказавши, що її умови відповідають вимогам законодавства, а її укладення є добровільним та відповідає інтересам сторін.

Відповідно до наведеного вище та змісту пред`явленого обвинувачення, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 302 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 303 КК України, відноситься до тяжких злочинів.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Судом встановлено, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості від 20 грудня 2024 року є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Укладена угода не має преюдиціального значення для кримінальних проваджень щодо будь-яких інших осіб.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства, які полягають у своєчасному розкритті злочинів, а відтак затвердження угоди у даному провадженні забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінальної справи при мінімальних витратах державних ресурсів.

Встановлено, що сторонам угоди відомо та зрозуміло, що, у відповідності до вимог статті 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного (обвинуваченого) є обмеження їх права на оскарження вироку, згідно з положеннями частини 4 статті 394 та частини 3 статті 424 КПК України, а для підозрюваного (обвинуваченого) - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 КПК України. В угоді сторонами обумовлено також і наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.

Суд вважає, що укладена угода відповідає нормам КК України та інтересам суспільства і в частині узгодженого покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, є пропорційним та достатнім, сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Згідно з частиною 5 статті 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Питання призначення покарання суд вирішує також з урахуванням мети покарання, як такої, що включає не лише кару, а й виправлення засуджених, та запобігання вчиненню злочинів як засудженими, так і іншими особами, відповідно до норм статті 50 КК України.

Відтак, суд має призначати покарання конкретній особі за відповідний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Суд також вважає, що встановлені вище обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а також наведені вище пом`якшуючі покарання обставини дозволяють застосувати до нього, при призначенні покарання, обумовлені угодою положення ст. 75 КК України.

Судом не встановлено підстав для відмови у затвердженні даної угоди, передбачених частиною 7 статті 474 КПК України, а тому дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, роз`яснивши її та з`ясувавши у обвинуваченого відомості про повне розуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, дані про перебування на обліку у лікаря нарколога та психіатра відсутні, є студентом першого курсу очної денної форми за спеціальністю «Теплоенергетика» у Відокремленому структурному підозрілі «Технологічний фаховий коледж державного університету економіки і технологій», здійснює догляд за своєю матір`ю ОСОБА_8 , що підтверджується відповідним актом № 150 від 26.02.2024 року, має на утриманні двох малолітніх дітей, нагороджений подяками за здійснення допомоги Центру підтримки дітей, що функціонує при ЗДО №5 Львівської міської ради, та підрозділу військової частини НОМЕР_3 , за місцем проживання характеризується позитивно, а також наявність наведених вище обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для її затвердження, шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Також, виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, вищенаведені обставини справи, зокрема пом`якшуючі обставини, суд приходить до висновку, що виправлення останнього можливе без відбування покарання, і відповідно до ст. 75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, адже така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після вступу вироку у законну силу запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 в межах даного кримінального провадження вважати скасованим, а внесену в межах даного кримінального провадження заставу повернути заставодавцям або уповноваженим ними особам.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст.374, 468, 469, 472-475 КПК України, -

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 грудня 2024 року, укладену між прокурором, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024000000002461 від 05.12.2024 ОСОБА_3 , з однієї сторони, та обвинуваченим у цьому ж провадженні ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 303 КК України.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 302 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 303 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та призначити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін. Після вступу вироку у законну силу запобіжний захід застосований до ОСОБА_4 в межах даного кримінального провадження вважати скасованим, а внесену в межах даного кримінального провадження заставу повернути заставодавцям ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 або уповноваженим ними особам.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень, визначених частиною 2 статті 473 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно статті 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди засудженим є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1