Рішення

від 15.01.2025 по справі 441/2017/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/2017/24 2/441/137/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15.01.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Яворської Н.І.

з участю секретаря Цап І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великолюбінської селищної ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на житловий будинок, як на майно колгоспного двору,

в с т а н о в и в:

19.08.2024 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 після смерті дідуся, який склав заповіт на будинок в с.Поріччя Задвірне Львівського району, Львівської області він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте нотаріусом відмовлено з огляду на те , що будинок належить до майна колгоспного двору.

Вказував, що відповідно до довідки № 1111 Самбірського МБТІ від 01.05.2024 Свідоцтво про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 не реєструвалося.

Оскільки на даний час єдиним живим членом кологоспного двору залишився він, продовжує проживати в даному будинку, не втратив частку у колгоспному дворі, а оскільки чинне законодавство не передбачає реєстрацію права власності на майно колгоспного двору через реєстраційні органи, та що вказане майно не є об`єктом спадкових прав, змушений звертатись до суду із позовом про визнання права власності на вказаний житловий будинок, як на майно колгоспного двору.

Представник позивача просила розглядати справу у її відсутності.

Представник відповідача відзиву, заперечень не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов частково підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб.

Його створення і діяльність врегульовувалось положеннями статей 120 - 127 ЦК УРСР, спадкування майна колгоспного двору регулювалося статтею 563 ЦК УРСР.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

Відповідно до статті 563 ЦК УРСР в разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривається. Якщо після смерті члена колгоспного двору інших членів двору не залишається, до майна двору застосовуються правила цього розділу. Особисте майно членів колгоспного двору після їх смерті переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 01 липня 1990 року. При припиненні колгоспного двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що зберіглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

06 січня 1994 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 1993 року № 3718-XII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким виключено з ЦК УРСР статті 120 - 127, які врегульовували створення та діяльність колгоспного двору, і статтю 563, якою врегульовано питання спадкування майна колгоспного двору.

Судом встановлено, що житловий будинок, який віднесено до групи колгоспного двору членом якого є позивач ОСОБА_1 , знаходиться за адресом АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з погосподарських книг, загальна площа будинку 68 кв.м. (а.с.29-30)

Відповідно до п.6 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (з наступними змінами) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи із рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно даних погосподарських книг АДРЕСА_2 ) станом на 1991рік ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вказаному колгоспному дворі проживали, а отже набули статусу членів колгоспного двору. (а.с.30).

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).

Отже, єдиним живим членом колгоспного двору, а саме будинку в АДРЕСА_1 на даний час є ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1ст.120 ЦК УРСР 1963р. (в редакції, що діяла до 1991р.) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності. Згідно ч.2 ст.123 ЦК УРСР 1963р. розмір частки члена двору встановлюється, виходячи із рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Згідно положень ст.328ЦК України право власності вважається набутим правомірне, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Як встановлено в ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач просить визнати за ним право власності на будинок по АДРЕСА_1 , як майно колгоспного двору.

Проте, до суду не надано доказів щодо спірного будинку, як такого, що мав статус колгоспного двору.

З витягу з реєстру територіальної громади (а.с.20) вбачається, що ОСОБА_1 за адресом АДРЕСА_1 зареєстрований 14.03.1997, отже це будинок новозбудований, загальна площа його 94.8 м.кв., про що свідчать також докази (заповіт ОСОБА_2 , в якому він заповів новий будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) технічний паспорт, в якому зазначено, що будинок завершений будівництвом у 1985 році, та свідоцтво про забудову садиби, яка не має статусу колгоспного двору. (а.с.31- 42)

Доказів того, що будинок по АДРЕСА_1 , за адресом Львівська область, Львівський район, с. Поріччя Задвірне віднесено до колгоспного двору, позивачем не надано, крім того нотаріусом відмовлено в оформленні спадкових прав на вищевказаний будинок з підстав відсутності правовстановлюючих документів, а не з підстав того, що його віднесено до суспільної групи колгоспного двору. (а.с.26)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,263-265,273 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок загальною площею 68 кв.м. в АДРЕСА_1 , як майно колгоспного двору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15.01.2025.

Сторони по справі:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 ;

Відповідач Великолюбінська селищна рада Львівського району, Львівської області, ЄДРПОУ 04373057, адреса: смт В.Любінь, вул. Львівська , 74.

Суддя Яворська Н.І.