Рішення

від 21.01.2025 по справі 711/8640/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8640/24

Провадження № 2/711/237/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Кофанової А.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чехова 82», Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 представник ОСОБА_1 адвокат Кучер Ю.В. звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . До спадкоємців першої черги за законом належать ОСОБА_1 (син) та ОСОБА_2 (чоловік). До складу спадщини входить право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Позивач та відповідач, як спадкоємці першої черги, у встановлений законодавством строк звернулися до Другої черкаської нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. На підставі вказаних заяв нотаріальною конторою була заведена спадкова справа. 08.06.2023 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно та відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на спадкове майно. Рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 61/1 від 25.03.1987 затверджено списки та видано ордери на заселення 108 квартир другої черги 252-х квартирного будинку ЖБК-88, відповідно до додатку. Згідно списку на заселення громадян ОСОБА_3 та її родині, а саме чоловіку ОСОБА_2 та сину ОСОБА_1 видано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 29,21 кв.м. Згідно довідки № 298 від 31.01.1991 ОСОБА_3 зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 . До складу сім`ї входили чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 . Згідно довідки голови ОСББ «Чехова 82» № 84 від 09.08.2006, рішенням міськвиконкому м. Черкаси № 61/1 від 25.03.1987 ОСОБА_3 являється членом житлово-будівельного кооперативу № 88 за адресою: АДРЕСА_3 . Вартість квартири 7115 крб. Квартира загальною площею 49,4 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м., кількість кімнат 2. Заборгованості немає. Пайовий внесок сплачено повністю в сумі 7115 крб. Отже, після сплати повного пайового внеску ОСОБА_3 правомірно набула право власності на кооперативну квартиру АДРЕСА_2 . 3 1995 року законодавець передбачив процедуру оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна для членів житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески, шляхом отримання свідоцтва про право власності від місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та реєстрацію їх в бюро технічної інвентаризації. ОСОБА_3 не отримувала свідоцтва про право власності на спірну квартиру, а у березні 2022 року померла. Оскільки ОСОБА_3 набула свого часу на законних підставах право власності на спірну квартиру, то остання входить до складу спадкового майна. Померла не оформила своє право власності на нерухоме майно і не отримала правовстановлюючі документи, а відтак її син ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права в позасудовому порядку, в зв`язку з чим змушений звертатися до суду з вказаним позовом.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.11.2024 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.12.2024 витребувано у Другої черкаської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Черкаси.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від його представника адвоката Кучер Ю.В. надійшла заява, в якій остання підтримала позовні вимоги та просила проводити підготовче судове засідання без участі позивача та його представника.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судовезасідання нез`явився,подав заяву,в якійвизнав позовнівимоги тапросив розглянутисправу безйого участі.Зазначив,що зажиття йогодружина ОСОБА_3 була членомЖБК №88та повністюсплатила пайовийвнесок заквартиру АДРЕСА_1 . Будь яких майнових претензій щодо вказаної квартири він не має.

Представники третіх осіб - ОСББ «Чехова 82» та Другої Черкаської державної нотаріальної контори у підготовче судове засідання не з`явилися, надіслали заяви, в якій просили розглянути справу без їх участі.

Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне прийняти визнання позову відповідачем та ухвалити рішення в підготовчому засіданні виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України та статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статей 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів № 61/1 від 25.03.1987 «Про затвердження рішення загальних зборів членів ЖБК № 88 по розподілу 108 квартир другої черги в 252-х квартирному будинку по АДРЕСА_4 » вирішено: затвердити рішення загальних зборів членів ЖБК № 88 (протокол № 2 від 21.03.1987) по розподілу 108 квартир другої черги в 252-х квартирному будинку по АДРЕСА_4 і списки членів ЖБК № 88 на заселення 108 квартир другої черги 252-х квартирного будинку; відділу по обліку і розподілу житлової площі міськвиконкому видати ордера на заселення 108 квартир другої черги 252-х квартирного будинку ЖБК-88 згідно рішення загальних зборів членів ЖБК № 88 і затвердженому списку.

Згідно зі списком на заселення громадян ОСОБА_3 та її родині - чоловіку ОСОБА_2 та сину ОСОБА_1 , видано двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , житловою площею 29,21 кв.м.

З довідки № 298 від 31.01.1991 вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 . До складу її сім`ї входили чоловік ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою № 84, виданою 09.08.2006 головою ОСББ «Чехова 82», рішенням міськвиконкому м. Черкаси № 61/1 від 25.03.1987 ОСОБА_3 являється членом ЖБК № 88 за адресою: АДРЕСА_3 . Вартість квартири 7115 крб. Квартира загальною площею 49,4 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м., кількість кімнат 2, знаходиться на 1 поверсі 9-ти поверхового будинку, має підсобне приміщення, ванну, водопровід, природний газ, водовідведення, централізоване опалення, телефон. Пайовий внесок виплачено повністю.

Згідно з довідкою № 30978о 0, виданою23.02.2022 КП «ЧООБТІ», станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_1 не зареєстровано.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси у віці 73 роки ОСОБА_3 померла, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 174 від 14.01.2022 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

З копії спадкової справи № 102/2022 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що у встановлений законом строк ОСОБА_1 (син померлої) звернувся до Другої черкаської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Чоловік померлої ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини після смерті своєї дружини.

Однак, постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. від 08.06.2023 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на вказану квартиру.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 23 постанови № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі вiдсутностi спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (частина 1 статті 1297 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 205/4311/14-ц, від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19.

Відповідно до частин 1, 4 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з частиною 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Положеннями статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав є обов`язковою, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень статті 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вказані норми дублюються у статті 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

Крім того, на зазначене звернуто увагу і в п. 5-1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» № 9 від 18.09.1987, якою роз`яснено, що судам слід мати на увазі, що згідно із статті 15 Закону України «Про власність», член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд.

Як слідує з пункту 8 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Враховуючи наведені положення закону та встановлені судом обставини справи, зважаючи на те, що позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак постановою нотаріуса Другої черкаської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. від 31.03.2023 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на вказану квартиру, в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання права власності на спадкове майно, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадщину, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та визнати за позивачем у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право власності квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 182, 328, 334, 384, 1258, 1261, 1266, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 259, 273, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чехова 82», Друга Черкаська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова