Рішення

від 12.12.2024 по справі 752/16073/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/16073/24

Провадження № 2/752/6291/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12.12.2024 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чекулаєва С.О.,

за участі секретаря - Пастух З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування, припинення речового права та обтяження,

в с т а н о в и в:

позивач 24.07.2024 через свого представника - адвоката Любченко Н.Ю. звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 , Київської міської ради про припинення речового права на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 909267380000, зареєстроване на підставі договору довічного утримання (догляду), який було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 22.04.2016 та зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., зареєстрований в реєстрі за №3156 та припинити обтяження на вказане нерухоме майно, а також визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Голосіївським районним у м. Києві відділом Державної РАЦС ГТУЮ у м. Києві зроблено актовий запис про смерть № 156.

05.04.2019 ОСОБА_4 залишила заповіт на ім`я своєї онуки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким заповіла усе належне їй на час смерті майно.

28.05.2019 за заявою, ОСОБА_1 , спадкоємиці померлої ОСОБА_4 , Другою Київською Державною нотаріальною конторою 28.05.2019 була заведена спадкова справа за № 376/2019, щодо майна померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час позивач є єдиною спадкоємицею після смерті бабусі (спадкодавця ОСОБА_4 ) , однак не має можливості завершити процедуру спадкування за заповітом, в зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно - на квартиру, що в АДРЕСА_2 . Крім того, на даний час, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, існує запис про власника об`єкта нерухомого майна - квартири, що в АДРЕСА_2 , яким є ОСОБА_2 (№ запису про право власності 14289297), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29383559 від 22.04.2016.

Позивачу на її заяву від 25.09.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань Світланою Святославівною від 21.10.2021 №26-03-1, (який посвідчував оскаржуваний правочин: договір довічного утримання, що був укладений 22.04.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ), було надано відповідь зі змісту якої вбачається, що нотаріусом будуть повернуті оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на квартиру, що в АДРЕСА_2 , лише в тому разі, якщо позивачем буде надано рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав та буде визначено судом особу, якій нотаріусом будуть (можуть бути) повернуті документи, що подавались для вчинення нотаріальної дії відчужувачем, і посвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Також нотаріусом зазначено, що з поданої позивачем постанови Київського апеляційного суду по справі № 752/818/17 (провадження 22-ц/824/3736/2019) від 04.12.2019 вбачається, що договір розірвано, а відповідно до норми статті 756 ЦК України, відчужувач, що набуває право власності на майно відсутній.

Постановою від 10.11.2023 №4073/02-31, нотаріусом Другої Київської Державної нотаріальної контори, в рамках спадкової справи, відкритої за заявою позивача щодо майна померлої ОСОБА_4 , позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті її баби - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з відсутністю реєстрації права власності відповідно до вимог чинного законодавства на зазначену квартиру за померлою ОСОБА_4 , та наявністю реєстрації права власності на зазначену квартиру за іншою особою.

Оскільки у інший спосіб ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити своє право власності на спадкове майно, вона просить в судовому порядку визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , припинити речове право за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстроване на підставі договору довічного утримання (догляду), який було укладено 22.04.2016 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., зареєстрований в реєстрі за №156 та припинити обтяження на зазначене нерухоме майно.

На підставі ухвали від 01.08.2024 Голосіївським районним судом м.Києва було відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

30.08.2024 судом вирішено питання про закриття підготовчого провадження.

15.10.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Київська міська рада просить прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства та розглядати справу у відсутність представника Територіальної громади.

Представник позивача в ході розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 і обґрунтування позову підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити, посилаючись на те, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті своєї бабусі, утримувала майно, однак їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом в зв`язку з не наданням правовстановлюючих документів.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника Київської міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи повідомлялась належним чином, у спосіб, передбачений ст.ст.128, 130 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.01.2017 ОСОБА_4 звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом, відповідно до якого просила суд, з урахуванням уточнень: розірвати договір довічного утримання, укладений 22.04.2016 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., за реєстровим №156.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2018 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.12.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правонаступником якої була ОСОБА_5 , задоволено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.10.2018 скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог, а саме розірвано договір довічного утримання, що був укладений 22.04.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С. за реєстровим № 156.

Постановою від 13.05.2021 справа № 752/818/17 (провадження № 61-857св20) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 04.12.2019 року - без змін.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла, про що Голосіївським районним у м. Києві відділом Державної РАЦС ГТУЮ у м. Києві зроблено актовий запис про смерть № 156.

05.04.2019 ОСОБА_4 залишила заповіт на ім`я своєї онуки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким заповіла усе належне їй на час смерті майно.

До укладання померлою ОСОБА_4 договору довічного утримання, що був укладений 22.04.2016 з ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С. за реєстровим № 156, право власності за померлою було зареєстровано на підставі: Свідоцтва про право власності, виданого 31.05.2001 Новицькою Р.М., державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_3; зареєстровано 14.06.2001 КП Київське міське БТІ, записано у реєстрову книгу №д.59-9 за реєстровим №744/33800, на частину, та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 31.05.2001 Новицькою Р.М., державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 6 - 1389; зареєстровано 14.06.2001 КП Київське міське БТІ, записано у реєстрову книгу №д.59-10 за реєстровим №744/33800, на частину.

У позивача відсутні вище зазначені правовстановлюючі документи.

Згідно інформаційної довідки № 350876343 з ДРРП від 18.10.2023 вбачається, що на даний час згідно записів в державному реєстрі об`єкт нерухомого майна: квартира, що в АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м.) 45.8, житлова 30.5, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 909267380000, належить на підставі договору довічного утримання, серія та номер 156, виданий 22.04.2016 приватним нотаріусом Лисань С.С. Київського міського нотаріального округу Мендерецькій Наталії Василівні. На об`єкт нерухомого майна: квартира, що в АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м.) 45.8, житлова 30.5, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 909267380000, існує заборона (номер запису про обтяження 14290439) відчуження квартири до виконання/припинення/розірвання договору довічного утримання (догляду).

28.05.2019 за заявою позивача, спадкоємця померлої ОСОБА_4 , Другою Київською Державною нотаріальною конторою 28.05.2019 була заведена спадкова справа за № 376/2019, щодо майна померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час позивач є єдиною спадкоємицею після смерті бабусі (спадкодавця ОСОБА_4 ), однак позивач не має можливості завершити процедуру спадкування за заповітом, в зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно - на квартиру, що в АДРЕСА_2 . Також, на даний час, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, існує запис про власника об`єкту нерухомого майна - квартири, що в АДРЕСА_2 , яким є ОСОБА_2 (№ запису про право власності 14289297), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 29383559 від 22.04.2016.

25.09.2021 ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань Світланою Святославівною було надано відповідь, зі змісту якої вбачається, що нотаріусом будуть повернуті оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на квартиру, що в АДРЕСА_2 , лише в тому разі, якщо позивачем буде надано рішення суду про скасування рішення про державну реєстрацію прав та буде визначено судом особу, якій нотаріусом будуть (можуть бути) повернуті документи, що подавались для вчинення нотаріальної дії відчужувачем, і посвідчує право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Крім того, нотаріусом зазначено, що з поданої позивачем постанови Київського апеляційного суду по справі № 752/818/17 (провадження 22-ц/824/3736/2019) від 04.12.2019 вбачається, що договір розірвано, а відповідно до норми статті 756 ЦК України, відчужувач, що набуває право власності на майно, відсутній.

Постановою від 10.11.2023 №4073/02-31 нотаріусом Другої Київської Державної нотаріальної контори, в рамках спадкової справи відкритої за заявою позивача щодо майна померлої ОСОБА_4 , позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті її баби - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності відповідно до вимог чинного законодавства на зазначену квартиру за померлою ОСОБА_4 , та наявністю реєстрації права власності на зазначену квартиру за іншою особою.

Разом з тим, до укладання померлою ОСОБА_4 договору довічного утримання, що був укладений 22.04.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С. за реєстровим № 156, право власності за померлою було зареєстровано на підставі: Свідоцтва про право власності, виданого 31.05.2001 Новицькою Р.М., державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_3; зареєстровано 14.06.2001 КП Київське міське БТІ, записано у реєстрову книгу №д.59-9 за реєстровим №744/33800, на частину, та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 31.05.2001 Новицькою Р.М., державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 6 - 1389; зареєстровано 14.06.2001 року КП Київське міське БТІ, записано у реєстрову книгу №д.59-10 за реєстровим №744/33800, на частину.

Згідно інформаційної довідки № 350876343 з ДРРП від 18.10.2023 вбачається, що на даний час згідно записів в державному реєстрі об`єкт нерухомого майна: квартира, що в АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м.) 45.8, житлова 30.5, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 909267380000, належить на підставі договору довічного утримання, серія та номер 156, виданий 22.04.2016 приватним нотаріусом Лисань С.С. Київського міського нотаріального округу Мендерецькій Наталії Василівні. На об`єкт нерухомого майна: квартира, що в АДРЕСА_2 , загальна площа (кв.м.) 45.8, житлова 30.5, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 909267380000, існує заборона (номер запису про обтяження 14290439) відчуження квартири до виконання/припинення/розірвання договору довічного утримання (догляду).

Під час розгляду справи № 752/818/17 в суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 померла, а її правонаступник є її онука - ОСОБА_6 , яка надалі приймала участь у справі.

Київським апеляційним судом при прийнятті судового рішення не було вирішене питання про припинення речового права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру (вимога не пред`являлась, так як була похідна при розірванні/скасуванні договору), що є перепоною для виконання рішення суду в частині внесення записів в реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо власника спірної квартири на даний час та завершення процедури спадкування Позивачем.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Також, враховуючи норму статті 328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, у разі відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, право власності на спадкове майно визнається в судовому порядку.

Враховуючи п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2010 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28.04.2021 в справі №204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постіно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Законом встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст.1258 ЦК України).

В силу положень ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попердньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1269 цього Кодексу.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , а отже Територіальна громада в особі Київської міської ради є належним відповідачем у даному спорі.

Надані позивачем докази на підтвердження фактичного прийняття нею спадщини є належними та достатніми для підтвердження зазначених обставин.

При вирішенні справ зазначеної категорії, а саме визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, суд повинен обов`язково встановити обсяг спадкового майна, належність його спадкодавцю, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, а також підстави для визнання такого права в судовому порядку і неможливість отримання Свідоцтва про право на спадщину у спосіб, встановлений законом.

Зазначені обставини були встановлені судом в ході судового розгляду.

На момент звернення до суду позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права та отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом у інший спосіб, оскільки у видачі Свідоцтва їй було відмовлено через неподання правовстановлюючих документів на нерухоме майно, яке є предметом спору у данійц справі.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, примусове виконання обов`язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В силу положень ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Відповідно до ч.4 ст.31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України «Про нотаріат» проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

Згідно з п.1 ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, зважаючи на доведеність позивачем в ході судового розгляду факту прийняття нею фактично спадщини після смерті ОСОБА_4 , а отже наявності у неї права на спадкування за законом, суд приходить до висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог, оскільки у інший спосіб ніж визнання в судовому порядку право власності на спадщину за законом вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права.

З урахуванням викладених обставин позов підлягає задоволенню.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської міської ради, третя особа: Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно в порядку спадкування, припинення речового права та обтяження - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .

Припинити речове право за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на об`єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 909267380000, зареєстроване на підставі договору довічного утримання (догляду), який було укладено 22 квітня 2016 року та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лисань С.С., зареєстрований в реєстрі за №156.

Припинити обтяження на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м. (номер запису обтяження 14290439).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.12.2024

Суддя: С.О. Чекулаєв