Ухвала

від 21.01.2025 по справі 756/216/25

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/216/25

Провадження № 2-а/756/65/25

Оболонський районний суд міста києва

УХВАЛА

21 січня 2025 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної служби МВС в м. Києві про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Доказів на підтвердження сплати судового збору за подачу вказаної позовної заяви, позивачем до позову долучено не було.

Частиною 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Наведеним вище нормам ст. 288 КУпАП кореспондують положення ч. 1 ст. 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також ст. 286 КАСУкраїни, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

У своїй постанові №11-1287апп18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.

Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов`язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.

Відповідно до положень ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Тож особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.

Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з позовної заяви, позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, тому сплаті підлягає судовий збір у сумі 605,60 грн.

Однак матеріали справи не містять підтвердження сплати судового збору.

Таким чином, позивачу слід надати доказ про сплату ним судового збору в розмірі 605,60 грн. та надати оригінал платіжного документу на підтвердження його сплати.

Крім того, відповідно до Постанови КАС ВС від 26.12.2019 року № 724/716/16-а (К/9901/12750/18), у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.

Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua), Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки, печатку.

Таким чином, відповідно до п. 9 розділу V Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 року №73 Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і може виступати від власного імені в суді.

Оскільки, Управління патрульної поліції у місті Києві, в якому проходить службу інспектор, є відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції, то посадова особа, яка винесла оскаржувану постанову, перебуває у трудових відносинах саме з Департаментом патрульної поліції.

Відповідно, Управління патрульної поліції у м. Києві не може та не повинно відповідати за позовом при оскарженні постанови про адміністративне правопорушення, винесеної працівником іншого територіального органу поліції - інспектором Департаменту патрульної поліції.

Таким чином, враховуючи викладене, належним відповідачем у даній справі є Департамент патрульної поліції, тобто відповідний суб`єкт владних повноважень, від імені якого інспектором винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, а не Управління патрульної поліції у м. Києві.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 3-7 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне в порядку виправлення недоліків позовної заяви також витребувати від позивача письмові пояснення (згоду) щодо можливості заміни судом визначеного ним відповідача - Управління патрульної поліції у м.Києві на належного - Департамент патрульної поліції.

Згідно з ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160, 161КАС України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз`яснює, відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної служби МВС в м. Києві про скасування постанови та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Пукало