Ухвала

від 13.01.2025 по справі 759/237/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/2053/25

ун. № 759/237/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДМАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетра», ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2024 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДМАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ», подана адвокатом Сидоренком О.О., до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетра», ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 07.01.2025.

Дослідивши позовну заяву та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.

До відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становить 3 028,00 гривень.

Відповідно до п. 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.12.2020 у справі № 905/105/20 під позовною вимогою майнового характеру слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Нормативної дефініції дійсної вартості майна чинне законодавство України на сьогодні не містить.

Водночас у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» передбачено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до положень Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 ринкова вартість майна - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Отже, поняття «дійсна вартість майна» є за своїм змістом тотожним поняттю «ринкова вартість майна»

Дійсна (ринкова) вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III (далі - Закон).

Відповідно до положень статті 12 Закону звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Строк дії звіту про оцінку майна не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті (пункт 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 за № 658).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач пред`явив до відповідачки одну майнову вимогу (витребування приміщення з чужого незаконного володіння).

Отже при поданні позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3,028,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800,00 грн).

До позовної заяви позивач долучив квитанцію АТ КБ «Приватбанк» № 0.0.4091184654.1, відповідно до якої сплатив судовий збір у сумі 3 028,00 гривень.

Водночас у порушення зазначених вище норм позивач ціну позову не зазначив, будь-яких доказів на підтвердження дійсної вартості спірного приміщення не надав.

Наведене, з огляду на приписи Закону України «Про судовий збір», унеможливлює визначення правильної суми сплаченого судового збору.

Отже, позивачеві необхідно визначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірного приміщення, з поданням належних і допустимих доказів такої вартості, і у разі необхідності доплатити судовий збір за пред`явлену майнову вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому, суддя вважає за доцільне встановити позивачеві строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175-177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДМАРК ДЕВЕЛОПМЕНТ» до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетра», ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бойко Олег Володимирович, про витребування майна з чужого незаконного володіння, залишити без руху.

Зобов`язати позивача визначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірного приміщення, з поданням належних і допустимих доказів такої вартості, і у разі необхідності доплатити судовий збір.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, що становить 10 днів з дня вручення позивачеві цієї ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Кравченко