Ухвала

від 21.01.2025 по справі 761/2359/25

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2359/25

Провадження № 2/761/4766/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна, -

встановив:

У січні 2025р. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:

-зняти арешт з частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить матері позивача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час вивчення матеріалів позовної заяви судею було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити:

-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

-виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту своїх прав, свобод чи інтересів, які мають бути сформульовані максимально чітко, конкретно і зрозуміло.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009р. у позовній заяві повинні не лише повинні міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивачем заявлено вимогу про зняття арешту з частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який належить матері позивача - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна вимога обґрунтована тим, що мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і на вищевказане майно відкрилась спадщина. Позивач звернувся до нотаріуса для оформлення спадщини, однак, останній зазначив, що не може оформити право власності на зазначене майно, у зв`язку із тим, що органом ВДВС у червні 2007р. накладено арешт на весь будинок. Разом з тим, позивачем зазначено, що вказаний об`єкт нерухомого майна знаходиться у спільній частковій власності, співвласниками будинку є декілька осіб, в тому числі і відповідач, позивач та мати позивача. За таких обставин, на думку позивача, у державного виконавця були відсутні підстави накладати арешт на належну матері позивача частину житлового будинку (1/4).

На переконання суду, вказаний виклад обставин підлягає уточненню стороною позивача, а саме, позивачу необхідно уточнити чи було видано останньому свідоцтво про право на спадщину/відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, після відкриття спадкової справи щодо майна померлої ОСОБА_4 і якими доказами вказані обставини підтверджуються; зазначити відомості про актуальних власників об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із розміром їх часток; за наявності надати докази, які підтверджують актуальне право власності на будинок станом на дату подачі вказаного позову (17 січня 2025р.); зазначити виклад обставин, за яких органом ВДВС у червні 2007р. було накладено арешт на будинок; надати відомості про РНОКПП ОСОБА_3 .

У ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (аб. 1 п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016р. №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021р. у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Як вбачається із позовної заяви, зміст позовних вимог містить вимогу лише про зняття арешту з майна.

З урахуванням викладених висновків Верховного Суду, у разі необхідності, суд пропонує позивачу уточнити зміст позовних вимог.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, позивачу необхідно подати до суду нову редакцію позовної заяви для суду, та відповідно до кількості учасників процесу, конкретизувавши зміст позовних вимог, зазначивши виклад обставин, які обґрунтовують заявлені вимоги, та зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини, з урахуванням вищезазначених недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: