Рішення

від 21.01.2025 по справі 681/1337/24

ПОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 681/1337/24

Провадження 2/681/48/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Горщара А.Г.

з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

В листопаді 2024 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (даліБанк) звернулося з позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «Моnоbank» від 17.10.2020 в розмірі 43600,28 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн.

Позов мотивований тим, що 17.10.2020 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток «Моnоbank»та звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за умовами якого отримав кредит в розмірі 35000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Моnоbank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг.

Позивач вказує, що ним свої зобов`язання за Договором виконано у повному обсязі, а саме надано відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Разом з тим, ОСОБА_1 не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Станом на 02.05.2024 прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку із чим на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості. Загальна заборгованість відповідача за Договором станом на 04.06.2024 становить загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 43600,28 грн, яку АТ «Універсал Банк» просить стягнути.

Ухвалою судді від 08.11.2024 у справі відкрито провадження, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подачі заяв та клопотань по суті справи.

Відповідач, отримавши 22.11.2024 за зареєстрованим місцем проживання копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.5ст.279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, та згідно зі ст.280 ЦПК України суд, за згодою позивача, яка викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що 17.10.2020 ОСОБА_1 , використовуючи мобільний додаток «Monobank», звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим, за допомогою цифрового власноручного підпису, підписав анкету заяву до договору про надання банківських послуг від 17.10.2020, у якій зазначено, що ця Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських продуктів (Monobank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами, складають Договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився із вказаними документами та отримав примірники у мобільному додатку.

У вказаній Анкеті-заяві ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я, встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, а також засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним у мобільному додатку для засвідчення його дій. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису.

В Анкеті-заяві зазначено, що пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 календарних дні, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нарахована процентна ставка 3,1% на місяць.

Банк посилається на те, що ним виконано свої зобов`язання за Договором, а саме надано відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, проте ОСОБА_1 вчасно не сплачував кредит, внаслідок чого станом на 04.06.2024 виникла заборгованість у розмірі 43600 грн. 28 коп., яку позивач просив стягнути на його користь.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 2 статті 633 ЦК України).

Із положень частини 1 статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Обґрунтовуючи своє право вимоги Банк зазначив, що ОСОБА_1 був наданий кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. На підтвердження цього, позивач надав підписану відповідачем анкету-заяву від 17.10.2020 року, розрахунок заборгованості за договором, а також посилався на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, як невід`ємні та погоджені відповідачем частини укладеного договору.

Так, в анкеті-заяві, яка підписана ОСОБА_1 вказано, що йому відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 .

З даних позовної заяви вбачається, що відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 35000 грн.

Однак, в підписаній ОСОБА_1 анкеті-заяві не зазначена сума кредиту, а матеріали справи не містять доказів щодо самого розміру кредиту, погодженого між сторонами, відсутні дані як щодо розміру кредитного ліміту, так у відсутні докази фактичного отриманого кредиту відповідачем.

Надані позивачем умови і правилами обслуговування фізичних осіб, тарифи визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.

Проте вказані документи не підписані відповідачем, в тому числі і за допомогою електронного підпису, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.

Крім того, суд зазначає, що долучені Банком копії Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» набрали чинності лише 01.11.2022, тоді як Анкету-заяву відповідач підписав 17.10.2020.

Наданий АТ «Універсал Банк» в обґрунтування заявлених позовних вимог паспорт споживчого кредиту, який є додатком до Умов обслуговування фізичних осіб, не підписаний споживачем.

Крім того у Паспорті споживчого кредиту «Чорної картки monobank» (п. 7) зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів.

Зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію Банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, за таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими до позовної заяви Умовами і правилами обслуговування, Паспортом споживчого кредиту.

Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 умови та правила надання банківських послуг надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору.

Крім тоговідсутні доказина підтвердженнявидачі відповідачукредитної картки,строку їїдії,відкриття рахунку,надання Банкомта отриманнявідповідачем кредиту,його розміру,доказів належностівказаної впозовній заявікартки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ,перерахування на належний відповідачу картковий рахунок кредитних коштів.

Суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не є належним та достатнім доказом з огляду на вимоги ч.1 ст.77 ЦПК України, оскільки відповідний розрахунок не містить посилань на картковий чи інший банківський рахунок, яким користувався відповідач, а також не свідчить про наявність заборгованості у розмірі зазначеному у розрахунку та не підтверджує здійснення відповідачем фінансових операцій.

Такий висновок також узгоджується з постановами Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15, від 17.12.2021 року у справі № 278/2177/15-ц.

При цьому, суд також зауважує, що належними доказами, які підтверджують отримання кредитних коштів, їх погашення, наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Разом з тим, пунктом 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018року №75, банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як особові рахунки та виписки з них. Відповідно до пункту 62 Положення, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц.

Однак, вказаний доказ - виписка про рух коштів не був наданий позивачем АТ «Універсал Банк» до суду.

З урахуваннямтого,що напідтвердження позовнихвимог позивачне надавналежних тадопустимих доказів,в томучислі,виписки зособового рахункувідповідача,суд дійшоввисновку,що фактукладення міжАТ «УніверсалБанк» і ОСОБА_1 кредитного договоруна умовах,про яківказує Банку позовнійзаяві,а такожневиконання останнімзобов`язанняза цимдоговором тавиникнення заборгованостів заявленомупозивачем розмірі,не доведені,а тому відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.

Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК Українисуд, -

ухвалив:

В задоволенні позову акціонерного товариства «Універсал Банк» відмовити.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, поштовий індекс 04114.

Відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: