Постанова

від 15.01.2025 по справі 158/2656/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/2656/23 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В. Провадження № 22-ц/802/28/25 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Карпук А.К., Осіпука В.В.,

з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,

представника позивача Асатряна А.А.,

представника відповідача Ковальова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Олицької селищної ради Луцького району Волинської області до ОСОБА_1 , про внесення змін в договір оренди землі, за апеляційною скаргою позивача Олицької селищної ради на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2024 року та додаткове рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Олицька селищної ради Луцького району Волинської області звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди землі.

Позовні вимоги мотивує тим, що між Дернівською сільською радою та ФОП ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки на землях водного фонду (зареєстрований у землевпорядних органах Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис за №146А від 06.06.2003 року), відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку водного фонду в АДРЕСА_1 , площею 3,1375 га.

Розділом 3 Договору та Додаткової угоди до Договору передбачено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 19103,02 грн., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки, що складає 573,09 грн. з переглядом її розміру кожного року, орендна плата вноситься раз на рік з урахуванням індексу інфляції.

Рішенням Олицької селищної ради №3/7 від 15.01.2021 року «Про затвердження Положення про оренду земельних ділянок комунальної власності в Олицькій об`єднаній територіальній громаді» затверджено дане положення, яким передбачені ставки орендної плати за земельні ділянки. Зокрема, за видом цільового призначення земель водного фонду для фізичних осіб встановлено ставку в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

В подальшому, рішенням Олицької селищної ради №20/24 від 29.09.2022 року «Про укладення додаткової угоди до договору оренди землі у зв`язку із переходом права власності на земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 0721882000:01:001:1151» вирішено внести зміни у зазначений Договір оренди, замінивши сторону орендодавця, встановивши розмір орендної плати у розмір 3% від нормативної грошової оцінки за землі водного фонду.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 02.03.2023 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0721882001:01:001:1151 становить 3361141,28 грн.

Вказує, що орендна плата за користування вищевказаною земельною ділянкою має обчислюватися із зазначеного розміру нормативно грошової оцінки та становить 100834,24 грн. в рік (3% від нормативної грошової оцінки землі), а не 1087,27 грн. Не внесення змін до договору оренди землі в частині орендної плати, призводить до ненадходження значної суми коштів до бюджету селищної ради.

З метою укладення додаткової угоди з відповідним розрахунком орендної плати, проектом додаткової угоди №2 від 29.06.2023 року до вказаного договору оренди, селищною радою 04.07.2023 року рекомендованою кореспонденцією скеровано на адресу ОСОБА_1 вищевказані документи, однак відповідач отримавши дане відправлення додаткову угоду не підписав, відповіді із запереченнями не надіслав.

Просили суд внести зміни до пунктів 1.3, 1.5, 3.1 Договору оренди земельної ділянки на землях водного фонду, укладеного між Дернівською сільською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (орендар), зареєстрованого у землевпорядних органах Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис за №146А від 06.06.2003 року, та замінити сторону орендодавця з Дернівська сільська рада на Олицька селищна рада Луцького району Волинської області. Крім того, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. стягнути з відповідача на користь Олицької селищної ради.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 січня 2024 року стягнуто із Олицької селищної ради Луцького району Волинської області на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги у розмірі 15000 гривень.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду, Олицька селищна рада подала апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов Олицької селищної ради задовольнити. Додаткове рішення суду скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 05.06.2003 року між Дернівською сільською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки на землях водного фонду, який зареєстрований у землевпорядних органах Дернівської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис за №146А від 06.06.2003 року. За змістом договору в оренду передано земельну ділянку водного фонду в с. Дерно, ур. Водокачка, Ківерцівського району Волинської області, площею 3,1375 га, в тому числі 2 га водно плеса, строком на 25 років /а.с.9-11/.

Додатковою угодою від 14.09.2011 року до Договору оренди земельної ділянки на землях водного фонду за №1092 від 05.06.2003 року внесено зміни, відповідно до яких, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 19103,02 грн., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки, що складає 573,09 грн. з переглядом її розміру кожного року, орендна плата вноситься раз на рік з урахуванням індексу інфляції /а.с.12/.

Відповідно до витягу з ДЗК встановлено, що відомості про зазначену земельну ділянку до Державного земельного кадастру внесені 21.12.2011 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 01.12.2009 року та, відповідно, було присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 0721882001:01:001:1151, площею 3,1375 га. /а.с.13-14/.

Рішенням Дернівської сільської ради №3/11 від 01.04.2016 року «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель села Дерно», затверджено технічну документації по нормативно грошовій оцінці земель населеного пункту, в якому розташована земельна ділянка площею 3,1375 га., кадастровий номер 0721882001:01:001:1151 /а.с.22/.

Розпорядженням КМУ від 12.06.2020 року №708-р була утворена Олицька територіальна громада на території Волинської області з адміністративним центром в смт. Олика, до якої увійшла Дернівська громада в особі Дернівської сільської ради.

Рішенням сесії Олицької селищної ради «Про початок реорганізації Дернівської сільської ради шляхом приєднання до Олицької селищної ради» від 09.12.2020 року №1/23, було розпочато процедуру реорганізації Дернівської сільської ради. Відповідно до п. 2 вказаного рішення, Олицька селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дернівської сільської ради /а.с.6-8/.

Згідно з інформацією ГУ ДПС у Волинській області, відповідачу ОСОБА_1 нараховано орендну плату за землю з 2020 року по 2022 року 1087,27 грн. на рік.

Рішенням Олицької селищної ради №20/24 від 29.09.2022 року «Про укладення додаткової угоди до договору оренди землі, у зв`язку з переходом права власності на земельну ділянку водного фонду, кадастровий номер 0721882000:01:001:1151» вирішено внести зміни у зазначений Договір оренди, замінивши сторону орендодавця, встановивши розмір орендної плати у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки за землі водного фонду.

Згідно з витягом із технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 02.03.2023 року, нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0721882001:01:001:1151 становить 3361141,28 грн. /а.с.19/.

З метою укладення додаткової угоди, рішення Олицької селищної ради №20/24 від 29.09.2022 року, разом з відповідним розрахунком орендної плати, проектом додаткової угоди №2 від 26.06.2023 року до договору оренди, позивачем 04.07.2023 року рекомендованою кореспонденцією скеровано на адресу відповідача ОСОБА_1 .

Станом на день розгляду справи додаткова угода не укладена, а тому позивач звернувся в суд з даною позовною заявою до відповідача щодо внесення змін до договору оренди в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом частини дев`ятої статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частин першої - третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

У постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 Велика Палата Верховного Суду, проаналізувавши зазначені норми права, виснувала, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Щодо використання нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності.

Апеляційний суд зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

З моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що згідно з витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 02.03.2023 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0721882001:01:001:1151 становить 3361141,28 грн. /а.с.19/, а тому є всі правові підстави для внесення змін в договір оренди землі, щодо орендної плати.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач подав до суду першої інстанції два інших витяги нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки: від 24 січня 2023 року, де нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки становить 45846, 59 гривень та від 13 вересня 2022 року де нормативна грошова оцінка землі становить 1217804, 81 гривень (а.с. 53, 56).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір, щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку орендує відповідач, та на підставі якої позивач хоче внести зміни в договір оренди даної земельної ділянки, щодо орендної плати.

Позивачем та відповідачем подано докази (витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки), щодо нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, які суттєво відрізняються в сумі. При цьому кожна із сторін наполягала на їх правильності та обґрунтованості.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з принципу диспозитивності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Для правильного вирішення спору по суті, повного та всебічного з`ясування об`єктивних обставин, що мають значення для справи, судом апеляційної інстанції, за клопотанням сторони відповідача, було призначено у даній справі оціночно-земельну експертизу на вирішення якої поставлено питання: «Яка нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду загальною площею 3,1375 га, кадастровий номер 0721882000:01:001:1151, що розташована на території Олицької селищної ради?»

Відповідно до висновку експерта від 20 листопада 2024 року № 1542 Науково-дослідного інституту судових експертиз Волинське відділення, нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду загальною площею 3,1375, кадастровий номер 0721882000:01:001:1151, що розташована на території Олицької селищної ради станом на 02 березня 2023 року становила 1400832, 88 гривень (а.с. 207-212). Дослідницька частина вказаного висновку містить детальні мотиви та розрахунки .

Даний висновок експерта ні позивачем, ні відповідачем не заперечувався, та не спростовувався.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Експертному висновку, як і решті доказів, має бути притаманні належність, допустимість, достовірність і достатність.

Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. ( ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

На думку колегії суддів висновок є обґрунтованим та таким, що не суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачем не подано беззаперечних доказів наявності підстав для внесення змін в договір оренди землі, щодо орендної плати, в запропонованому ним розмірі, оскільки висновком експерта спростована нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки в розмірі 3361141, 28 гривень, яку зазначав позивач, як на підставу задоволення свого позову.

Окрім того позивач також просив внести зміни до договору оренди від 05.06.2003 року, в частині заміни сторони орендодавця з Дернівської сільської ради на Олицьку селищну рада, а також в частині орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на рік (п. 3.1).

Спір підлягає вирішенню в судовому порядку лише в разі недосягнення між позивачем та відповідачем згоди щодо зміни умов договору.

Як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції так і під час апеляційного перегляду даної справи, відповідач ОСОБА_1 не заперечував у позасудовому порядку щодо внесення змін до договору оренди від 05.06.2003 року, в частині заміни сторони орендодавця з Дернівської сільської ради на Олицьку селищну раду, а також в частині орендної плати в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на рік (п. 3.1), тобто, сторони фактично досягнули згоди щодо внесення змін у даний договір оренди по зазначених вимогам.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 284 ГК України реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що вимоги позивача, в частині внесення змін до пункту п. 3.1 та заміни сторони орендодавця з Дернівської сільської ради на Олицьку селищну раду, задоволенню не підлягають у зв`язку із їх безпідставністю та відсутністю спору в означеній частині.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За змістом ст. 4 ЦПК України судовому захисту підлягаю порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси. Як в суді першої, так і суді апеляційної інстанції позиція відповідача була послідовною, щодо необхідності внесення змін до договору оренди, що ним укладений, лише за умови надання орендодавцем обґрунтованої та законної суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Беручи до уваги викладене, сторони відповідно до приписів Закону, що регулюють спірні правовідносини, мають можливість внести відповідні зміни в договір оренди земельної ділянки у досудовому порядку.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суб`єктивного тлумачення обставин справи, переоцінки доказів, які були предметом судового розгляду і яким суд першої інстанції надав правильну правову оцінку, а тому не слугують підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Додатковим рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 січня 2024 року стягнуто з стягнуто із Олицької селищної ради Луцького району Волинської області на користь ОСОБА_1 витрати на надання правової допомоги у розмірі 15000 гривень.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи заяву відповідача, суд першої інстанції дослідив надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, урахував вимоги статті 137 ЦПК України та дійшов обґрунтованого висновку, про задоволення заяви відповідача та стягнення витрат з правничої допомоги з врахуванням складності справи, обсягу і вартості наданих послуг та є співмірними з предметом спору.

Додаткове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Окрім того, однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України.

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у даній цивільній справі було призначено оціночно-земельну експертизу, витрати за яку було покладено на відповідача ОСОБА_1 .. Відповідно до квитанції, яка була подана до суду апеляційної інстанції, за проведення даної експертизи відповідачем було сплачено 18932 , 00 гривень.

У зв`язку з тим, що постановою апеляційного суду, з врахуванням судової експертизи, рішення суду першої інстанції було залишено без змін, то судові витрати за проведення судової експертизи, які були понесені стороною відповідача, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Олицької селищної ради залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 22 січня 2024 року та додаткове рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 січня 2024 року залишити без змін.

Стягнути з Олицької селищної ради в користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 18932 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: