Постанова

від 15.01.2025 по справі 554/3155/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/3155/24 Номер провадження 22-ц/814/346/25Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Триголова В.М.

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.

секретар:Старчик Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішенняОктябрського районногосуду містаПолтави від24червня 2024року по справі за заявою ОСОБА_3 , зацікавлена особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зацікавлена особа: Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин. Просила суд встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_4 , яка померла ОСОБА_4 року є тіткою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У своїй заяві посилається на те, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є тіткою заявника ОСОБА_3 .. Однак документи, що підтверджують їх родинні зв`язки, не збереглися.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно. Померла проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця ОСОБА_3 досить тривалий час піклувалася про тітку ОСОБА_4 .. У зв`язку з її похилим віком та станом здоров`я, доглядала за нею, допомагала по домашніх справах, а також забезпечувала відвідування лікарів та інше. У зв`язку з тим, що спадкоємці першої лінії відсутні та відсутні документи, що підтверджують родинні зв`язки, заявник позбавлений жодної можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , вирішувати питання з управлінням спадкового майна та отримати спадкове майно у власність в порядку спадкування за законом.

Заявник звертався до органів державної реєстрації актів цивільного стану з метою отримання дублікату свідоцтва про смерть, але їй було відмовлено та надане роз`яснення про необхідність підтвердження родинних відносин між нею та ОСОБА_4 . Таким чином, у зв`язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , є тіткою ОСОБА_3 ..

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 24 червня 2024 року заяву ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин- задоволено.

Встановлено факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є тіткою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В апеляційному порядку рішення оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Скарга ОСОБА_1 мотивована тим , що суд невірно встановивши ступінь споріднення заявниці з ОСОБА_4 , усунув від права спадкування ОСОБА_1 .

Також скаржниця посилається на практику Верховного суду вказуючи , що суддя при розгляді відповідних справ зобов`язаний встановити , які фізичні особи можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи. ОСОБА_1 вказує, що встановлення факту не повинно пов`язуватися з наступним вирішенням спору про право та (або) впливати на обсяг цивільних прав та обов`язків в інших правовідносинах третіх осіб.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі також посилається на невірне встановлення судом першої інстанції ступеню споріднення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказує, що заявниці та суду було відомо про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , проте ні заявниця ні суд не залучили в якості зацікавлених осіб інших спадкоємців оскільки таке рішення впливає на їх права та обов`язки.

Окрім того, зауважує , що встановлення факту не повинно пов`язуватися з наступним вирішенням спору про право та (або) впливати на обсяг цивільних прав та обов`язків в інших правовідносинах третіх осіб.

У зв`язку із вказаним, скаржники просили скасувати рішенняОктябрського районногосуду містаПолтави від24червня 2024року, та відмовити у задовленні заяви ОСОБА_3 .

Від представника ОСОБА_3 , ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу у якому остання просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Від представника ОСОБА_3 , адвоката Іванової О.І. надійшло клопотання про витребуваня доказів , а саме копії спадкової справи №115 за 2023 рік після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Проте, у судовому засіданні вказане клопотання заявниками підтримано не було , відповідно судом апеляційної інстанції не розглядається.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про встановлення факту суд першої інстанції виходив з того, що зібрані по справі докази свідчать про наявність підстав для задоволення заяви про встановлення факту.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплює право на справедливий суд.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьомастатті 19 ЦПК України).

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина першастатті 293 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Даний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (провадження № 14-610цс18).

Таким чином, визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Поняття "спір про право" пов`язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

Відповідно до положень п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995«Про судовупрактику всправах провстановлення фактів,що мають юридичне значення» для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення, суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Частиною 3ст. 42 ЦПК України передбачено, що у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до положень ч. 4, 6ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Як зазначалось вище, відповідно до п.6 ч.1 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, оспорюваним рішенням порушені права ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на спадщину після смерті ОСОБА_4 і цим рішенням фактично визначено ще одного спадкоємця, ОСОБА_3 .

Оскільки, справа розглядалася у порядку окремого провадження і має місце спір про право, так як порушуються права ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на спадщину після смерті ОСОБА_4 і оспорюваним рішенням фактично визначено ще одного спадкоємця померлої, такий спір вирішується у порядку позовного провадження.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а заяву ОСОБА_3 слід залишити без розгляду відповідно до п. 6 ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 294, 374, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити частково.

РішенняОктябрського районногосуду містаПолтави від 24червня 2024року скасувати .

Заяву ОСОБА_3 , зацікавлена особа: Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зацікавлена особа: Новосанжарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин - залишити без розгляду.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що вона має право подати до суду позов на загальних підставах.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 17 січня 2025 року.

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді : А.І.Дорош

О.А.Лобов